Виробничий цикл і сітьове планування

Через недосконалість системи обслуговування виробництво несе великі втрати. Тим  часом відомо, що виробництво продукції  визначається по самому вузькому місці  в виробничого ланцюга, яким, часто  і стає організація обслуговування РМ. Техніко-економічний ефект від  впровадження у виробництво окремих  організаційно-технічних заходів  щодо поліпшення обслуговування основних робітників значно збільшиться, якщо заходи щодо впорядкування обслуговування будуть взаємно ув'язані. Необхідна  комплексна розробка заходів щодо створення  системи обслуговування, яка регламентує  всі види допоміжних робіт. Тільки за цієї умови можуть бути скорочені  втрати робочого часу основних робітників, пов'язані з обслуговуванням, і  значно піднята ефективність виробництва  в цілому

Через відсутність обґрунтованих  розрахунково-аналітичних нормативів чисельність працівників обслуговування встановлюється на основі фактично існуючих співвідношень між різними категоріями  робітників або на основі різного  роду дослідно-статистичних норм. Однією з причин високої чисельності  допоміжних робітників є диспропорція між технічною оснащеністю основних робітників і низьким рівнем механізації  праці на роботах з їх обслуговування.

 

2. Практична частина

2. 1. Виробничий цикл

Виробничий  цикл – це набір послідовних операцій за допомогою яких із вихідної сировини чи заготовок виходить готова продукція. Тривалість виробничого циклу розраховується в одиницях календарного часу (години, дні, місяці).

Виробничий  цикл як відрізок часу починається  з моменту початку виробничого  процесу і закінчується моментом виходу готового виробу або партії деталей, складальної одиниці. Так, для простого процесу виробничий цикл починається з запуску у  виробництво заготовки (партії заготовок) і закінчується випуском готової деталі (партії деталей). Виробничий цикл складного процесу складається із сукупності простих процесів і починається з запуску у виробництво першої заготовки деталі, а закінчується випуском готового виробу або складальної одиниці.

Важливими складовими виробничого  циклу є технологічний і операційний цикли, кожний з яких має свої особливості.

Операційний цикл – час виконання однієї операції, протягом якого виготовляється одна деталь, партія деталей або кілька різних деталей.

Технологічний цикл – час виконання технологічних операцій у виробничому циклі.

Виробничий цикл виготовлення всіх видів продукції (від виготовлення заготовок, деталей до складання  виробів) використовується при: розробленні  виробничих програм підприємства та його підрозділів; визначенні нормальних розмірів незавершеного виробництва, побудові графіків матеріального забезпечення виробництва; оперативній підготовці виробництва; установленні термінів запуску  деталей у виробництво, виходячи з термінів випуску готової продукції; випередженні в роботі цехів (дільниць), а також для здійснення контролю за діяльністю виробничих підрозділів. Таким чином, основою організації  виробничого процесу в часі є  виробничий цикл.

Тривалість виробничого циклу  залежить від: трудомісткості виготовлення готового виробу, що визначається технічно обґрунтованими нормами часу; часу виконання допоміжних операцій; часу природних процесів; тривалості перерв у виробничому процесі; кількості  предметів праці, які одночасно  запускаються у виробництво (розміру  партії); виду руху оброблюваного предмета по операціях виробничого процесу.

Структура виробничого циклу. Структура виробничого циклу виготовлення будь-якої продукції складається з часу виробництва й часу перерв.

Рис. 2.1. Структура виробничого циклу

Розрахунок  тривалості виробничого циклу  (Т_вц ):

а) послідовним  методом;

б) паралельним  методом;

в) послідовно-паралельним методом.

За наступних умов:

 

n=6	t1=3
m=5	t2=9
Ci=1	t3=9
P=1	t4=8
	t5=7

 

  

Розрахунок тривалості виробничого циклу послідовним методом:

 

             Т_вц^посл.=n × =6 × (+ + + + ) = 216 (хв.)                                                                          (1)

№п/п	Ci	ti, хв.	t,хв
			20	50	80	110	140	170	200	230
1	1	3	3   6   9   12   15  18
2	1	9	18	27           36          45	50         63         72
3	1	9			72	81      90       99   108	117       126
4	1	8					126  134	142  150  158   166	174
5	1	7							174 181 188   195	202  209   216

 

Рис. 2.2. Тривалість виробничого циклу послідовним методом

 

Розрахунок  тривалості виробничого циклу паралельним методом:

 

Т_вц^пар.=p × +(n-p) × =1 × 36 +(6-1)  × = 36 + 45 = 81 (хв.)                                                              (2)

 

№п/п	Ci	ti, хв.	t,хв
			15	30	45	60	75	90
1	1	3	3                  9       12	18   21          27      30	36    39	45      48
2	1	9	3                            12	21	30              39	48                57
3	1	9	12	21                     30	39	48                  57	66
4	1	8			30         38         39	47   48           56  57	65        66       74
5	1	7			38              45	47          54  56	65            72  74	81

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.3. Тривалість виробничого циклу паралельним  методом

 

Розрахунок  тривалості виробничого циклу послідовно-паралельним методом:

 

Т_вц^{посл.-пар.}= Т_вц^посл. - × τ_i = n – (n-p) ×   = 216- (6-1) ×                                              (3)

                 × (+ + + ) = 216 – 135 = 81 (хв.)

 

№п/п	Ci	ti, хв.	t,хв.
			15	30	45	60	75	90
1	1	3	3         6          9         12      15	18
2	1	9	3                          12	21                     30	39	48              57
3	1	9	12	21                     30	39	48              57	66
4	1	8		26	34            42	50                    58	66                 74
5	1	7			39	46             53	60             67               74	81

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.4. Тривалість виробничого циклу послідовно-паралельним  методом

 

Висновок: розрахувавши тривалість виробничого циклу послідовним, паралельним і послідовно-паралельним методом,  можна зробити висновок, що найкращим є паралельний і послідовно-паралельний метод.  В порівнянні з послідовним методом виробничого циклу спостерігається скорочення Т_вц. ^.= 81хв., а також відсутність простоїв

на всіх операціях  при роботі з деталями. 

Завдання 2.2. Сітьові моделі панування і управління виробництвом.

Сітьове планування й управління (СПУ) - це сукупність розрахункових методів, організаційних і контрольних заходів  щодо планування й управління комплексом робіт за допомогою сітьового  графіка (сітьової моделі).

Під комплексом робіт ми будемо розуміти будь-яку задачу, для виконання  якої необхідно здійснити досить велику кількість різноманітних  робіт. Для того щоб скласти план робіт по виконанню великих і  складних проектів, що включають тисячи окремих досліджень і операцій, необхідно  описати їх за допомогою математичної моделі. Таким засобом опису проектів є сітьова модель.

Сітьова модель виконує графічне зображення технологічного процесу.

Сітьова модель – це математичний апарат для вивчення та управління комплексом взаємопов’язаних робіт, спрямованих на досягнення відносно невеликої кількості чітко визначеної цілі. Може відображатись графічно чи таблицею.

Сітьовий  графік – графічне зображення комплексу робіт, щодо їх взаємозв’язку та послідовності виконання. Сітьові графіки дозволяють встановити технологічні взаємозв’язки усіх ланцюгів основного комплексу робіт, визначити можливі послідовності виконання робіт, виявити резерви, відхилення від запланованого ходу робіт, визначити критичні роботи які не мають резервів в часі.

Головними елементами сітьової моделі є роботи й події.

Термін робота в СПУ має кілька значень. По-перше, це дійсна робота - процес, який триває у часі і вимагає витрат ресурсів (наприклад, зборка виробу, випробування приладу й т.п.). Кожна робота повинна  бути конкретною, чітко описаною й  мати відповідального виконавця.

По-друге, це очікування, яке триває у часі - процес, що не вимагає витрат праці (наприклад, процес сушіння після  фарбування, твердіння бетону й т.п.).

По-третє, це залежність, або фіктивна робота - логічний зв'язок між двома  або кількома роботами (подіями), які  не потребують витрат праці, матеріальних ресурсів або часу. Вона вказує, що можливість однієї роботи безпосередньо залежить від результатів іншої. Природно, що тривалість фіктивної роботи приймається  рівною нулю.