Відкрита економіка як перспективний етап розвитку міжнародної торгівлі

 

 

                                                                       Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………………………. ...3

Розділ 1 Закрита економіка сутність,Характерні риси та необхідність трансформації…… ...4

1.1 Закрита економіка  сутність Характерні риси……………………………………………. ....4

1.2. Сутність та необхідність трансформації…………………………………………………….15

Розділ 2 Відкрита економіка сутність,Характері риси та формування в Україні…………….19

2.1 Відкрита економіка  сутність, Характерні риси……………………………………………..19

2.2 Формування відкритої економіки  в Україні………………………………………………..23

Розділ 3 Відкрита економіка як перспективний етап розвитку міжнародної торгівлі……….26

Висновки…………………………………………………………………………………………..34

 Індивідуальне завдання Оцінка переваг відкритої економіки на прикладі Франції……........35

Список використаної літератури…………………………………………...……………….........41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          

                                                                       Вступ

 

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку економіки України одночасно пов'язаний з ринковою трансформацією та складними й суперечливими процесами глобалізації, які виступають об’єктивними детермінантами формування як напрямків, так і результатів соціально-економічного розвитку. Необхідність органічного входження України на рівноправних умовах до системи світового господарства означає трансформацію економічних відносин та послідовний перехід до економіки відкритого типу, зверненої до зовнішнього ринку. Це завдання ускладнюється розвитком нових форм зовнішньоекономічних відносин та трансформацією якісних параметрів ринкових відносин під впливом глобалізаційних процесів. Крім того, зростаюча відкритість економіки країни зумовлює відповідну залежність внутрішнього ринку від зовнішнього, та підсилює їх взаємодію, яка характеризується складним, багаторівневим, різноспрямованим та взаємним впливом основних елементів ринків. У цьому контексті важливим стає визначення умов, за яких взаємодія внутрішнього та зовнішнього ринків позитивно впливає на стабільний соціально-економічний розвиток.

Практична значущість теми Відкрита і закрита економіка -особливості та умови трансформації полягає в аналізі проблем як в часі, так і в просторовому розрізах.

З одного боку, тематика дослідження отримує інтерес у наукових колах, у іншого боку, як було показано, існує недостатня розробленість та невирішені питання. Це означає, що дана робота крім навчальної, буде мати теоретичну, так і практичну значимість.

Певна значимість і недостатня наукова розробленість проблеми. Відкрита і закрита економіка - процеси взаємодії і трансформації визначають наукову новизну даної роботи.

Об'єкт роботи - система реалізації Закритої та відкритої економіки:особливості та умови трансформації.

Предмет дослідження - діяльность системи Закритої та відкритої економіки:особливості та умови трансформації

Мета роботи - вивчення теми Закрита та відкрита економіки:особливості та умови трансформації як з, української так і з зарубіжної точок зору.

 

 

 

 

 

 

 

 

    Розділ 1 Закрита економіка сутність,Характерні риси та необхідність трансформації

  

1.1 Закрита економіка сутність  Характерні риси

 

Деякі національні економіки після проходження точки біфуркації стають закритими системами. Хоча закриті соціальні системи зустрічаються набагато рідше, ніж відкриті, все-таки в історії прикладів їх набереться достатньо багато. К. Поппер серед закритих систем називає племінне та колективістська суспільство, Й. Шумпетер - соціалістична. Закритими були також східні деспотії (за термінологією К. Маркса - азіатський спосіб виробництва), Японія довгі століття до реставрації Мейдзі і в передвоєнні роки ХХ століття, фашистські Німеччина та Італія; СРСР, Кампучія, В'єтнам. Не заглядаючи всередину історії, про закритих суспільствах ХХ століття можна сказати, що всі вони сформувалися дійсно під час точок біфуркації, що припали на два періоди - кінець 1920-х - початок 1930-х рр.. (Німеччина, Італія, Японія, СРСР) і початок - середину 1970-х рр.. (Кампучія, В'єтнам). З точки зору системного підходу і концепцій самоорганізації система закритого типу характеризується такими рисами:

- Припинення  обміну з зовнішнім середовищем;

- Система стає  організує, тобто впорядковуємо  середовищем за своїми "кордонів", тоді як у відкритій системі  спостерігаються самоорганізаційні  процеси - встановлення порядку за рахунок кооперативного взаємодії її компонентів;

- Закриті системи  статичні - здатні зберігати свою  поведінку, не кажучи вже про  структуру, тривалий час, але майбутнього  в них немає - при відсутності  відтоку ентропії в середу  руйнування системи лише справа часу і чим більш закрита система, тим швидше вона зруйнується.

Для національної економіки і суспільства в цілому це буде означати прагнення до автаркії, статичність, організує з боку держави, державну монополію як в економічній області, так і в інших галузях суспільного життя, тобто однією з конституюють рис закритого суспільства є тоталітаризм.

Під тоталітаризмом розуміється підпорядкування тим, хто перебуває при владі, всіх сторін життя суспільства, повний контроль над економічною, політичним життям країни, ідеологією і культурою. Всі питання в тоталітарних країнах мають тенденцію перетворюватися в політичні, і, додамо, ідеологічні. За своєю суттю тоталітаризм явище всеохоплююче: виникнення тоталітарних тенденцій в одній сфері неминуче породжує тоталітарні тенденції в інших.

Які ж передумови тоталітаризму й закритості суспільства? Новітня історія зазвичай називає чинники, наполовину носять циклічний характер і описують фазу кризи. Розглянемо найбільш часто згадуються передумови формування тоталітарності, взявши для прикладу Німеччину, Італію та СРСР.

Передумови формування тоталітарних тенденцій процеси, що передували формуванню тоталітарності у країн: НІМЕЧЧИНА, ІТАЛІЯ, СРСР були:

1. Падіння виробництва 

2. Зниження реальної  заробітної плати

3. Безробіття 

4. Енергійне втручання  держави в економіку, ідея всевладдя 

5. Крах великих  банків 

6. Відмова від  парламентаризму 

7. Монополізація 

8. Одержавлення  економіки 

9. Прагнення до  встановлення сильної влади 

10. Соціалістичні  гасла 

11. Зростання  оподаткування населення 

12. Зменшення  соціальних витрат при розширенні  пільг виробникам 

13. Голод 

 Формально  безробіття не було, але в кінці 1930-х рр.. спостерігалася масова  міграція населення у пошуках роботи. Переважне зростання першого підрозділу суспільного виробництва за рахунок другого.

 За даними  Я.А. Кронрод, на Україні голод 1932-1933 рр.. забрав життя 7 млн. чоловік.

При аналізі схеми ми бачимо, що майже половина процесів, що передували формуванню тоталітарних тенденцій (пункти № 1 - 5 ) носять циклічний характер і ясно вказують на те, що економіка знаходиться у фазі кризи. Звичайно, реальні передумови становлення тоталітарної економіки різноманітніше і нерідко пов'язані з індивідуальними особливостями економічної, політичної, ідеологічної та культурного життя країни, її звичаями та традиціями, проте поряд з особливими передумовами мають існувати й загальні. Назвемо деякі, найбільш поширені передумови крім циклічних та інших факторів, названих вище:

- Менталітет  народу;

- Важке внутрішнє і зовнішнє економічне і політичне становище країни;

- Бюрократизм ;

- Якщо в умовах  відкритої системи чинники, лімітуючі  виробництво, лежать на боці попиту, то в умовах закритої економіки - на стороні пропозиції (ресурсні  обмеження виробництва), внаслідок цього використання соціально-економічного потенціалу в закритій системі носить напружений характер ;

- Низька ступінь  індустріалізації та / або модернізації  економіки, щодо відстала структура  економіки;

- Жорстка протекціоністська  політика;

- Яскраво виражений  націоналізм;

- Висока частка  одержавлення економіки;

- Відсутність  досвіду демократичного управління;

- Високий рівень  концентрації виробництва і капіталу;

- Монополізація  економіки;

- Наявність тоталітарного  досвіду (чим частіше програвався тоталітарний сценарій в історії країни, тим більш імовірно здійснення його і в майбутньому), що цілком зрозуміло: систему нерідко притягує добре відомий аттрактор;

- Просторові  фактори;

- Щільність і  різнорідність населення.

Останні два фактори практично не враховуються при з'ясуванні передумов тоталітарності, але мають велике значення: тоталітарним тенденціям в більшій мірі схильні до країни або з великою територією, або з високою щільністю населення, або з великою кількістю народів і народностей, що проживають на її території (приклади: СРСР , східні деспотії). Досить дії тільки однієї з цих чинників, щоб збільшити шанси на реалізацію тоталітарного сценарію розвитку, приєднання інших ще більше підсилює тенденцію. Механізм їх дії такий: разом чи окремо вони можуть викликати до життя потреба в сильній владі, "їжакових рукавицях".

Аналіз рис, характерних для східної деспотії (закритість суспільства, переважно державна власність на найважливіші ресурси, включаючи землю і воду, незначні обсяги зовнішньої торгівлі, агресивність, сильна централізація влади, деспотичність правителів, бюрократизм, поділ суспільства на два класи (формально вільних общинників і державну бюрократію), громада як основний інститут, який займається виробництвом, якому не належали основні засоби виробництва, обов'язкова трудова повинність, висока норма експлуатації общинників бюрократією, гальмування інновацій, централізована організація громадських робіт, амбарний системи і т.д.) дозволяє зробити висновок про ідентичність їх рис сучасних закритих товариств і з упевненістю віднести їх до числа замкнутих тоталітарних суспільств.

Головними ознаками закритої економіки є автаркія та одержавлення економіки, втручання держави в усі економічні процеси від верхнього рівня до елементарного. Саме вони і викликають до життя всі інші процеси, властиві замкнутої економіці. Отже, потрібно відмовитися від застосування до колишньої "соціалістичної" економіці таких визначальних, як "адміністративно-командна система", "директивна економіка", "планова економіка", "централізовано керована економіка", "соцолігархізм" і т.д., оскільки кожне з них відображає лише одну з рис економіки цього часу, але не її природу. Більш коректним видається термін "закрита економіка".

Основними рисами тоталітарних держав в економічній і політичній галузях

у країн Німеччина, Італія, СРСР, В'єтнам були:

1. Курс на автаркію 

2. Мілітаризація  економіки 

3. Позаекономічний  примус 

4. Позаекономічний  примус планування 

5. Зростання і  ускладнення апарату управління  економікою

6. Деформація  господарської структури 

7. Зростання ступеня  усуспільнення та одержавлення  засобів виробництва (у тому числі  в сільському господарстві)

8. Монополізація  сільського господарства 

9. Основний тягар  реформ лежить на сільському  господарстві

10. Примусове  об'єднання підприємств у трести  і синдикати 

11. Першочергове  забезпечення підприємств, найбільш  важливих з точки зору держави, за рахунок інших 

12. Культ вождя 

13. Демагогія 

14. Волюнтаризм 

15. Розправи над  інакомислячими та національними меншинами

16. Політичні  провокації 

17. Загальна примусова  трудова повинність 

18. Націоналізм, шовінізм, расизм, апартеїд 

19. Зрощування  партії з державою 

20. Мілітаризм 

Власне закритою національну економіку робить прагнення держави досягти автаркії. Автаркія (вірніше, спроби її досягнення, оскільки повного відокремлення та самозабезпечення досягти на тривалий час важко) є першопричиною багатьох, якщо не більшості процесів, що відбуваються в закритій економіці.

Автаркія можна сказати, є системоутворюючим фактором закритої економіки. Не випадково тому мала роль зовнішньої торгівлі у функціонуванні економіки характерна як для східних деспотій, так і для закритих економічних систем ХХ століття. Наприклад, в 60-і рр.. зовнішньоекономічний оборот СРСР становив близько 5% його валового продукту, а в кінці 80-х рр.. - Трохи більше 9%. Причому прагнення до автаркії не обмежується економічної областю, а характерне для всіх сторін життя суспільства: науково-технічної, ідеологічної, політичної, культурної.