Підвищення конкурентоспроможності підприємства

Умови експлуатації: 

1. Залізо загальне - до 15 міліграма/л; 

2. Марганець - не більше 2 міліграма/л; 

3. Водневий показник Ph - не менше 6,8;

4. Загальна лужність - не  менше 2,5 мг-екв/л; 

5. Сірководень і сульфіди - не більше 0,3 міліграма/л; 

6. Нафтопродукти - відсутність; 

7. Окислюваність перманганатна  - не більше 5,0 мгО2/л; 

8. Температура  + 5 . +35 °C; 

9. Тиск води  на вході – 2,5 . 6 атм; 

10. Подача води  на зворотне промивання – не  менше 3,2 м3/ч; 

11. Електрична  мережа – 220 + 10% В, 6 А.

 

2.2 Аналіз ринків  сбуту

' Колектив українських вчених намагався розібратися, які проблеми води в кожному регіоні. У іноземних виробників немає відповіді на це питання. І тільки розібравшись у цьому питанні, українці зуміли стати конкурентоспроможними на цьому ринку ', - розповів UBR Андрій Мітченко, директор компанії з виробництва фільтрів для води.

Основними центрами виробництва українських фільтрів є Київ, Харків, Львів, Рівне, Запоріжжя, Луганськ і Полтава. За словами продавців, очисне оснащення українських розробників набагато ефективніше аналогічного іноземного.

Ринок фільтрів для води унікальний тим, що 80% продаваних водоочисників - це вітчизняне виробництво, а так само Польща і Китай. На українському ринку фільтрів для очищення води представлено досить велику кількість. Виробники - і імпортні, і вітчизняні компанії. Серед них зустрічаються фірми, що працюють на цьому ринку досить довгий час і фірми, для яких ця продукція є "випадковою". Звичайно, варто орієнтуватися на компанії, для яких виробництво водоочисників є основною сферою діяльності, і які займаються цим досить давно. Крім того, "що стоять" ідеї та рішення підлягають патентуванню. Таким чином про діяльність компанії можна судити за кількістю патентів, виданих на її ім'я.

На Українському ринку  широко представлені фільтри-глеки  наступних торгових марок: НАША ВОДА (Україна), Аквафор (Росія), Бар'єр (Росія), Брітта (Німеччина). Цінова політика виробників найрізноманітніша: від 90 до 350 гривень.

Результати нових досліджень в області фільтрів для води, проведених Freedonia Group, Inc. (Лідер світового ринку  бізнес досліджень), показали, що потреба  в системах очищення води в середньому буде рости на 4,9% в рік аж до 2013 року.

 Причому, зростання  потреби у фільтрах для води  в країнах Африки, Близького Сходу,  що розвиваються країнах Азії, Східної Європи і Латинської  Америки значно перевершить такої  в США, Західній Європі та Японії.

Також прогнозується, що ринок  фільтрів для води Китаю до 2013 року обжене ринок Японії і стане другим ринком у світі після США.

  Причинами зростання ринку фільтрів для води називають жорсткість вимог до якості води, зростання населення в сільських районах, де немає доступу до муніципальних джерел водопостачання, вихід світової економіки з кризи і відповідне збільшення доходу на душу населення, що зробить фільтри для води більш доступною категорією товарів.

В Україні на 30% збільшився обсяг продажів фільтрів для води, кажуть експерти ринку. 80% виробників - вітчизняні. Вони стверджують, обладнання пристосоване саме до очищення українського води.

Основними споживачами фільтрів для води сегменту В2В є як підприємства, що виробляють безалкогольні напої і соки, так підприємства даної галузі використовують у виробництві більшість існуючих видів фільтрів.

Лікеро-горілчані заводи і м'ясомолочні комбінати, також  застосовують більшість існуючих фільтрів, за винятком фільтрів пом'якшення та знезараження води. Відзначимо, що хлібопекарні та кондитерські виробництва, застосовують у роботі лише фільтри механічного очищення і сорбції на вугіллі

Таким чином, підприємства профіль  роботи яких установка промислових  фільтрів, орієнтуються, перш за все, на підприємства, що виробляють безалкогольні напої та соки

Оцінити місткість ринку  В2С можна завдяки даним про  кількість сімей користуються побутовими фільтрами. За результатами дослідження  галузевих агентств у 2007р. близько 15% українців користуються побутовими фільтрами. При цьому найбільш високий показник використання зафіксований в ЦФО, де 26,0% респондентів користуються побутовими фільтрами.

 Таким чином, ринок  таїть в собі значний потенціал  і в першу чергу це відноситься  до регіональних ринків

Вітчизняний ринок побутових  очищувачів води представлений в  основному продукцією вітчизняних  виробників, при цьому основна  частка ринку припадає на 3 компанії.

Лідером ринку є компанія «Аквафор», що займає більше третини  російського ринку. Так само варто відзначити німецького виробника «Brita», що складає конкуренцію вітчизняним виробникам

В даний час найбільш перспективним  каналом збуту є співпраця  з великими роздрібними мережами побутової техніки. Однак подібне  просування характерно лише для такої продукції як фільтри і насадки, тоді як більш складні системи вимагають допомоги кваліфікованих фахівців, що працюють в спеціалізованих компаніях.

Основним імпортером устаткування для очищення і фільтрації води є  Німеччина, також значною, у порівнянні з об"ємом імпорту інших країн є частка Угорщини. Основною країною експортером є Казахстан, також висока частка експорту в Україні, в грошовому виразі від загального обсягу експорту.

Серед компаній, що експортують  обладнання для очищення і фільтрації води за кордон, найбільшу частку займають компанії «МЕТТЕМ-Технології», «Аквафор» і «баромембранного Технологія».

Більшість українців (82,0%), найчастіше використовують у якості питної, водопровідну воду. Однак частка тих, хто використовує системи фільтрації, не настільки висока і становить 15,0%

Таким чином, можна відзначити, що культура споживання води в України все ще не достатньо розвинена, більшість споживачів воліють споживати водопровідну неочищену воду, але разом з тим це говорить про великий потенціал ринку

2.4 Фінансовий  стан підприємства

Під фінансовим станом підприємства розуміють ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності, а також своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. У ньому знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства з управління фінансовими ресурсами.

Фінансовий стан підприємства визначається такими елементами: прибутковість роботи підприємства; оптимальність розподілу прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства після сплати податків і обов’язкових платежів; наявність власних фінансових ресурсів не лише мінімально-необхідного рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції; раціональне розміщення основних і оборотних фондів; платоспроможність та ліквідність.

Якщо підприємство досягає в цих напрямках необхідних параметрів то фінансовий стан підприємства вважається стабільним. Фінансовий стан підприємства не може бути стійки, якщо воно не отримує прибутку у розмірах, що забезпечують необхідний приріст фінансових ресурсів спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази підприємства та їх соціальної сфери.

Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використанням засобів (активів) і джерелами їхнього формування (власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Ці зведення представлені в балансі підприємства.

Структуру і динаміку фінансового стану підприємства можливо дослідити за допомогою порівняльного аналітичного балансу (табл.2.1). Порівняльний аналітичний баланс виходить з вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки і структурної динаміки вкладень і джерел засобів підприємства за звітний період.

Таблиця 2.1

Таблиця 2.1 Порівняльний аналітичний баланс

Статті	Абсолютні величини		Зміни
	На початок звітного периода	На кінец звітного периоду	В абсолютних величинах (3-2)	Базисні темпи росту (4:2)*100
1	2	3	4	5
Актив	1259.7	1162.5	-97.2	7.71
Пасив	1259.7	1 162.5	-97.2	7.71

 

Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізу . У ході горизонтального аналізу визначаються абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу за визначений період, а метою вертикального аналізу є обчислення питомої ваги нетто. Усі показники порівняльного балансу можна розбити на три групи: показники структури балансу;показники динаміки балансу; показники структурної динаміки балансу.

Читання балансу по таких систематизованих групах ведеться з використанням методів горизонтального і вертикального аналізу.

Оптимальною структурою балансу вітчизняного підприємства є співвідношення:

Необоротні активи < 56%

Оборотні активи + витрати майбутніх періодів > 44%

Власний капітал + забезпечення майбутніх витрат і платежів + доходи майбутніх періодів ³ 60%

Довгострокові зобов'язання » 0

Поточні зобов'язання £40%.

Можна сказати, що структура балансу майже оптимально, якщо не брати до уваги довгострокові зобов’язання

Зміни в структурі балансу – раціональні.

Визначення коефіцієнтів росту валюти балансу та виручки здійснюється наступним чином:

 

 

де , — величина підсумку балансу за звітний і попередній роки.

Кб = 8.36 %

2.2 Оцінка ліквідності і платоспроможності

Платоспроможність – це готовність підприємства погасити борги у випадку одночасного пред'явлення вимоги про платежі з боку всіх кредиторів підприємства, тобто це наявність у підприємства коштів, достатніх для сплати боргів по всіх короткострокових зобов'язаннях і одночасно безперебійного здійснення процесу виробництва й реалізації продукції.

Ліквідність – здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов'язань.

Аналіз ліквідності підприємства проводиться за напрямами: аналіз ліквідності балансу; розрахунок коефіцієнтів ліквідності.

Усі активи підприємства залежно від ступеня їх ліквідності поділяють на такі групи.

1. Найбільш ліквідні активи (А1)

2. Активи, що швидко реалізуються (А2)

3. Активи, що повільно реалізуються (A3)

4. Активи, що важко реалізуються (А4)

Зобов'язання залежно від ступеня зростання строків їх погашення групуються так:

1) найбільш строкові зобов'язання (П1)

2) короткострокові зобов'язання (П2)

3) довгострокові зобов'язання (ПЗ)

4) постійні пасиви (П4)

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються такі співвідношення: А1 > П1; А2 > П2: A3 > ПЗ; А4 < П4.

Зробивши аналіз можна зробити висновок, що баланс не абсолютно ліквідний. Тепер розрахуємо показники ліквідності (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Показники ліквідності (платоспроможності)

№	Показники	Формула для розрахунку	На початок року	На кінець року
1.	1. Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття) (КЛ. П.)		5.83	5.47
2.	2. Коефіцієнт ліквідності абсолютної (КЛ.А)		2.47	0.008
3.	Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості (КД/К )		1.36	4.65

 

В нашому випадку коефіцієнт покриття знаходиться в межах 1-1,5 свідчить про сприятливий стан ліквідності активів підприємства, і він збільшується. Підприємство платоспроможне і своєчасно погашає свої борги протягом року.

У Методичних рекомендаціях по виявленню ознак неплатоспроможності підприємства й ознак дій по прихованню банкрутства, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства, затверджені наказом Міністерства економіки України від 17.01.01 №10 [2] визначено три види рівня платоспроможності (неплатоспроможності): поточна, критична, надкритична.

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства коштів, їх еквівалентів і інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань:

Тп = А040 + А045 + А220 + А230 + А240 - П620

де А040, А045, А220, А230, А240 — відповідні рядки активу балансу;

П620 — підсумок IV розділу пасива балансу.

Пп= 296.5 тис. грн..

Це свідчить про поточну платоспроможність суб’єкта

 

2.3 Оцінка ділової активності

Ділова активність підприємства характеризується абсолютними і відносними результативними показниками використання ресурсів (табл.2.3).