Перспективи розвитку ринку банківських пластикових карток в Україні

Досить тривале використання масових платіжних систем у світі  закономірно призвело до певної уніфікації як ознак самих систем, так і  вимог до власників карток. Зокрема, ідеться про такі спільні риси, як власне технологія виготовлення карток, обов'язкова ідентифікація користувача, перевірка чинності трансакції тощо. Це дозволяє виділити ці системи в окремий клас.

Закон України "Про  платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року, № 2346-НІ, регулює діяльність як карткових, так і інших платіжних систем, зокрема СЕП НБУ та внутрішньобанківських. Упровадження Системи електронних платежів дозволило прискорити здійснення поточних розрахунків та обігу коштів (завдяки чому вдалося вивільнити майже 5% грошової маси), майже на 20% скоротити документообіг, суттєво зменшити ймовірність фальсифікації міжбанківських розрахункових документів, а отже, знизити приховану емісію, що пов'язана з обігом коштів, отриманих за підробленими документами. Крім цього, перехід на сучасні форми розрахунків зробив можливим посилення контролю за станом грошової маси в державі, підвищив швидкість виконання розрахунків та надав Національному банку України й банківським установам можливість чіткішого контролю за дисципліною здійснення платежів.

Згідно із Законом  України "Про платіжні системи  та переказ коштів в Україні" операції з платіжними картками здійснюються з урахуванням вимог, установлених законами України та нормативно-правовими  актами Національного банку України.

Емісію платіжних карток у межах України проводять тільки ті банки, що уклали договір із платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).

Вид платіжної картки, яку емітує банк, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що графічно нанесені на неї, - це визначає платіжна організація відповідної платіжної системи, в якій ця картка має використання.

Обов'язковими реквізитами, що їх наносять на платіжну картку, є реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем мають містити ідентифікаційний номер емітента, визначений у порядку, встановленому Національним банком України.

Національний банк України  веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків - емітентів платіжних  карток внутрішньодержавних платіжних  систем. Еквайринг в Україні здійснюється виключно юридичними особами - резидентами, що уклали договір із платіжною організацією. У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України.

Видача готівки через  банківські автомати в межах України  здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів - у валюті рахунку платіжної картки. Банки-резиденти, які емітують платіжні картки, не мають права укладати договори про розповсюдження емітованих ними платіжних карток з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Банки - члени платіжних  систем, якщо це не суперечить правилам відповідної платіжної системи, можуть укладати договори з іншими банками-резидентами, що не є членами  цих платіжних систем, про видачу останніми готівкових коштів за платіжними картками через власні каси або банківські автомати.

Платіжні організації  небанківських платіжних систем - нерезиденти можуть укладати з  банками-резидентами та небанківськими фінансовими установами-резидентами  угоди про розповсюдження серед  клієнтів таких фінансових установ платіжних карток цих систем, видачу готівкових коштів за ними, а також із торговцями про приймання ними платіжних карток цих систем для проведення розрахунків за надані ними товари чи послуги.

Положення про порядок  емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 19 квітня 2005 p., № 137, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 р. за № 543/10823, установлює загальні вимоги Національного банку України до порядку здійснення банками емісії платіжних карток, визначає операції, що здійснюються з їх застосуванням, та порядок розрахунків за цими операціями, а також установлює загальні вимоги до внутрішньодержавних платіжних систем, що створюються в Україні.

Відповідно до Положення  на території країни дозволяється використання платіжних карток, емітованих банками, що є членами як внутрішніх, так  і міжнародних платіжних систем. Банки мають право створювати внутрішні одноемітентні (чи багатоемітентні) платіжні системи та емітувати платіжні картки на терені України, а також поширювати сферу діяльності цих систем на територію інших країн. До створення таких платіжних систем банки можуть вдаватися як самостійно, так і разом із зацікавленими нефінансовими інституціями чи підприємствами (за нормативними положеннями, створення та експлуатація внутрішніх платіжних систем, у яких розрахунки та операції з платіжними картками виконують небанківські установи, забороняється). Українські банківські установи можуть укладати з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем Visa International та EuroPay International та небанківських платіжних систем American Express, Diners Club, JCB угоди про членство в цих системах. Умови такого партнерства мають відповідати критеріям чинного законодавства України.

Відповідно до вимог  нормативно-правових актів НБУ, внутрішні  платіжні системи можуть створювати в Україні банки-резиденти спільно  з іншими фінансово-кредитними та нефінансовими  установами (підприємствами) через запровадження власних проектів чи проектів інших розробників платіжних систем. Проекти внутрішніх платіжних систем мають відповідати вимогам та рекомендаціям міжнародних стандартів ISO, Європейського комітету із банківських стандартів (ECBS), а також рішенням міжнародних платіжних систем {Visa, EuroPay та ін.).

Технічне забезпечення створюваної платіжної системи  має відповідати вимогам державних  чи міжнародних стандартів, а програмне  забезпечення - мати відповідні ліцензії його виробника (останнє не стосується програмних засобів власної розробки).

Установи - організатори внутрішніх платіжних систем також  повинні забезпечити належний рівень захисту інформації шляхом застосування організаційних заходів та використання програмно-технічних засобів криптографічного захисту. Програмно-технічні системи захисту інформації мають працювати на основі спеціальних алгоритмів криптографічного захисту, описаних та визначених у відповідних держстандартах України, або мати відповідний дозвіл на їх використання від організацій (установ), які уповноважені видавати такі дозволи.

Упровадженню внутрішньої  платіжної системи має передувати визначення платіжної організації (якщо створюється одноемітентна  внутрішня платіжна система, функції  платіжної організації може виконувати банк, який створює цю систему і є її власником).

Крім цього, ще до початку  промислової експлуатації внутрішньої  платіжної системи платіжна організація  має розробити та належним чином  зареєструвати торговельний знак (логотип) системи. У разі одноемітентної внутрішньої платіжної системи торговельним знаком (логотипом) може слугувати логотип банку-власника. Логотип має розміщуватися на платіжних картках системи та в місцях здійснення операцій із цими картками.

Важливо також зазначити, що здійсненням розрахунків із підприємствами торгівлі (послуг) за операціями держателів платіжних карток, а також операціями з видачі готівки останнім - еквайрингом - на території України можуть займатися лише банки - резиденти України, а операції з використанням платіжних карток в Україні здійснюються тільки у валюті України. Виняток становить лише одержання готівкової валюти з власного карткового рахунку клієнта в касах та через банкомат відповідних уповноважених банків-емітентів (чи тих, що надають платіжні картки від імені емітентів). Останнє також стосується одержання готівкових коштів в іноземній валюті держателями карток міжнародних платіжних систем, які є клієнтами емітентів-нерезидентів. Фінансові розрахунки банків - членів міжнародних платіжних систем за операціями, що здійснені їхніми клієнтами (чи довіреними особами) за допомогою платіжних карток поза межами України, виконуються у валюті, визначеній в угодах із платіжними організаціями міжнародних платіжних систем.

Участь банків у роботі платіжних систем має форму принципового або асоційованого членства. Аби стати принциповим членом міжнародної чи внутрішньої платіжної системи, банк повинен отримати від платіжної системи ліцензії на самостійне здійснення емісії платіжних карток та/чи еквайрингу. Натомість асоційоване членство передбачає отримання практично такої самої ліцензії, але за гарантіями, наданими платіжній організації іншим банком - принциповим членом. Емісію платіжних карток незалежно від платіжної системи, членом якої є банк (міжнародної, внутрішньої, одноемітентної чи багатоемітентної) та еквайринг можна здійснювати лише за умови отримання від Національного банку України ліцензії на проведення таких операцій. Банк, який є принциповим чи асоційованим членом міжнародної (або внутрішньої) платіжної системи та емітує платіжні картки, може укладати угоди з банками-резидентами, які не є членами платіжних систем, про виконання ними через касові відділення їхніх установ та пунктів обміну валюти операцій із видачі готівки за платіжними картками, а також про обслуговування поточних рахунків своїх клієнтів за розрахунковими документами еквайра. Проведення розрахунків за операціями з платіжними картками міжнародних платіжних систем, призначеними для користування за межами України, вимагає від банку ліцензії на право здійснення валютних операцій.

За здійснені операції банки отримують комісійну винагороду, порядок нарахування, сплати та розмір якої банки встановлюють самостійно, відповідно до правил платіжної системи, тарифів банку та нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжні картки видають клієнтові (чи його довіреній особі) на підставі та умовах договору про відкриття карткового рахунку.

Порядок відкриття карткових рахунків фізичним та юридичним особам регулюється Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, що затверджена постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року, № 492.

Як правило, передоплачені  платіжні картки ("електронні гаманці"), які банк просто продає фізичним особам, укладення письмового договору не потребують. (Якщо схема використання передоплачених платіжних карток передбачає поповнення коштів на консолідованому банківському рахунку з перезаписом у картку нової суми, укладення письмового договору обов'язкове). Клієнти-резиденти можуть відкривати картрахунки за межами України та користуватися платіжними картками, що емітовані нерезидентами, але в межах, установлених чинним законодавством України про валютне регулювання.

Договір про відкриття  картрахунку має обов'язково визначати: умови (схему) обслуговування карткового рахунку клієнта; обставини зміни цих умов згідно з правилами та нормативами банку і платіжної системи; умови обслуговування в разі овердрафту; розмір та умови оплати за операції з картрахунком згідно з банківськими тарифами; порядок вирішення спірних питань тощо. Обов'язковим пунктом обумовлюють згоду клієнта на дебету-вання банком його картрахунку за платіжними повідомленнями еквайрів про здійснені клієнтом операції.

Для відкриття карткових  рахунків клієнти подають у банк такі самі документи, що й для відкриття поточних рахунків. Якщо йдеться про дебетову схему обслуговування фізичних осіб, то замість карткових можна використовувати поточні банківські рахунки клієнта; в іншому разі відкривають окремі карткові рахунки, що ведуться в режимі звичайних поточних рахунків, але з урахуванням нормативно-правових обмежень. Окремі карткові рахунки відкривають клієнтам - юридичним особам - у будь-якому разі, та фізичним особам - у разі використання кредитної схеми. Юридична особа, що має відкриті рахунки в банках, які не є принциповими чи асоційованими членами конкретної платіжної системи, має право відкрити карткові рахунки в банках, які є її членами.

Клієнти з числа фізичних осіб можуть поповнювати кошти на своїх карткових рахунках, вносячи готівку до каси свого (чи іншого) банку шляхом переказу з інших поточних чи депозитних рахунків, та навіть із рахунків інших осіб за їх дорученням. Зарахування коштів на картрахунки юридичних осіб здійснюється з їхніх поточних рахунків та у формі готівкових відшкодувань за понаднормові витрати коштів держателями корпоративних платіжних карток.

Вигляд, який має емітована  банком платіжна картка, тип носія  ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), нанесені на картку реквізити визначає платіжна організація відповідної платіжної системи. На картці неодмінно мають бути логотип (назва) та реквізити банку, які служать ідентифікації платіжної системи та емітента. На платіжних картках внутрішніх платіжних систем неодмінно має бути нанесений шляхом друку або тиснення банківський ідентифікаційний номер - ВІН.

Розрахункові операції з використанням платіжних карток знач-но розширили спектр банківських  фінансових послуг та збільшили можливості отримання банківського прибутку. Переваги запровадження карткових платіжних систем для клієнтів та їхніх довірених осіб очевидні: це й уникнення потреби носити зі собою великі суми грошей, і певне спрощення розрахункових формальностей, і можливість більш суттєвого контролю за трансакцією.

Набуваючи членства в картковій платіжній системі, банки отримують право на комісійну винагороду, розмір якої вони встановлюють самостійно, відповідно до правил конкретної платіжної системи і тарифів банку. Таким чином, крім комісійних та процентів із власників карток та торговельних підприємств, банк-еквайр одержує від останніх певний дисконт на оплату торговельних рахунків; до того ж він може користуватися у своїй діяльності коштами торговельних підприємств на рахунках цього банку. Нарешті, банк може надавати торговельному підприємству додаткові послуги, натомість пропонуючи йому додаткові пільги й додатково знижуючи ставку дисконту. Уповноважені банки України можуть установлювати комісійну винагороду у валюті видачі готівки (якщо йдеться про операції видачі готівки держателям платіжних карток). Інші види комісійної винагороди уповноваженим банкам установлюються згідно з порядком, визначеним у Правилах здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку.