Перспективи розвитку ринку банківських пластикових карток в Україні

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Інфраструктура обслуговування  пластикових карток

Варто підмітити, що в Україні слаборозвинута інфраструктура ринку (банкомати – повільна окупність, технічна невідповідність сучасним вимогам, термінали – незацікавленість торгових точок в установленні, сторожке ставлення до безготівкової форми розрахунків), жорстка, а часто і несумлінна конкуренція негативно позначаються на розвитку ринку пластикових карт.

Головні витрати  банків щодо розвитку карткового бізнесу пов’язані з вкладеннями у формування інфраструктури істотно стримує темп емісії карт, необхідний ринку.

У той же час  в Україні фактично існує достатня інфраструктура обслуговування індивідуальних клієнтів, що перебуває у віданні банків, які не мають фінансових можливостей або бажання розвивати картковий бізнес. У їхньому розпорядженні є перспективна цільова група індивідуальних клієнтів, що бажають одержати сучасний банківський сервіс, а також корпоративні клієнти, у т.ч. інсайдери, зацікавлені у впровадженні зарплатних платіжних технологій.

Внутрішні чинники:

-  неякісний зв’язок і обмежені можливості авторизацій них центрів (слабке програмне забезпечення банкоматів);

-  відсутність уніфікованого підходу до відносин з банками-агентами тощо.

Неякісний зв’язок  і обмежені можливості авторизацій  них центрів (слабке програмне забезпечення автоматів), блокування і зникнення  грошей. Як наслідок, банківські фахівці 70-80% свого робочого часу витрачають на те, щоб вирішувати спірні ситуації, пов’язані з помилковим блокуванням рахунків клієнтів.

Відсутність єдиних вимог до договірної маси з банками-агентами призводить до різного тлумачення банками  однакових положень. Так, деякі банки-агенти або не укладають договорів з  клієнтами, або в договорі відсутні обов’язкові пункти, що регламентують взаємовідносини між сторонами. Це спричиняє виникнення проблем правового характеру при проведенні операцій по картах.

 

За останні 5 кварталів  зросла (або суттєво не змінилась) доля ринку тільки двох банків з ТОП5, ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та АТ "Райффайзен Банк Аваль", які демонстрували середньо ринкові (146,48% - РБА) та суттєво вищі, ніж середньо ринкові (175,25% -ПБ) темпи приросту ПОС - термінальної мережі. Розвиток інфраструктури платежів та зростання рівня безготівкових  розрахунків в Україні  в значній мірі було здійснено завдяки цим двом банкам. Решта банків з ТОП5 намагалися утримати ринкову долю, в чому найбільше досягнув успіхуАТ Укрек-сімбанк.

 

За останні 5 кварталів  парк ПОС-терміналів АТ “ОЩАДБАНК” зрісл на 836,52%  до 4810 терміналів (7 результат в ТОП 10), а парк АТ “СБЕРБАНК РОСІЇ” на 232,71% до 1501 терміналів (10 результат в ТОП 10), що пов’язано з активним  розвитком (модернізацією) роздрібного бізнесу зазначених банків. В деяких випа- дках зазначені банки конкурують як з ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та АТ "Райффай зен Банк Аваль", так і між собою - окремі магазини мережі “Фуршет” мають на окремих касах 4 термінала від 4-х зазначених банків. Тільки один банк  з ТОП10 суттєво на 38,61% зменшив власний парк ПОС-терміналів, що пов’язано із змі -нами акціонерів та переходу підприємств групи на  обслуговування в інші бан-ки. Зростання рівня безготівкових розрахунків в Україні переважно було досягну-то завдяки  банкам з ТОП10,  які в цілому збільшили свою еквайрингову ринкову долю з 92,39% до  94,93%. При цьому ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” , АТ "Райффайзен Банк Аваль", АТ “ОЩАДБАНК” та ПАТ “Укрсоцбанк” внесли в 2012 році  найсуттєвіший вклад також і в розбудову мережі терміналів, що приймають безконтактні картки. В 2011 році суттєву  роль  в розбудові мережі терміналів,  що приймають безконтактні картки зіграв АБ “Південний”. Завдяки безконта-ктній технології зазначені 5 банків мають перевагу, що протягом 2013 року  може призвести до певних змін в ТОП10. Решта банків еквайрів з ТОП10  не визна –чились щодо термінів впровадження “безконтакту” або знаходяться процесі сертифікації чи замовлення проектів в ПС.

Вклад регіонів в загальноукраїнську кількість активних платіжних карток повністю співпадає з вкладом відповідного регіону в розвиток економіки, що в свою чергу впливає на розвиток інфраструктури обслуговування пластикових карт. Після зміни принципу підрахунку активних карток (мінімально 1 операція протягом кварталу) з’ясувалось, що найкраще розвинута інфраструктуру пластикових карток у економічно активних регіонах. Так, хорошы результати демонструє Дніпропетровська обл.., яка з 2 кварталу 2012 р. демонструє стабільну долю ринку в 10%. М. Київ, як найбільше дохідний регіон демонструє стабільне зростання кількості активних карток (+500000 карток, переважно кредитного типу). До кінця 2013 р. передбачається зростання долі Києва до 15%.

Потрібно підкреслити, що для ефективного використання можливостей ринку пластикових карт, формування сприятливих умов розвитку його інфраструктури необхідно:

По лінії Верховної  Ради:

-  прийняття доповнень до Кримінального кодексу, що містять опис злочинів у сфері використання банківських пластикових карт і міру покарання за них;

-  створення відповідних підрозділів для розслідування злочинів стосовно пластикових карт, служб для екстреного затримання шахраїв за дзвінком з банку або торгової точки;

-  внесення доповнень (змін) до чинних законодавчих і нормативних документів з урахуванням Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних карт і здійснення операцій з їх використанням”:

-  до Закону про патентування – скоригувати пункт про необхідність оплати торгового патенту підприємствами, що приймають до оплати карти і при цьому не є роздрібом (оптові бази, заводи, театри,вузи і т.д.);

-  до Інструкції митних органів – роз’яснення про відсутність вимог до декларування карт, оскільки вони не є валютною цінністю;

-  доопрацювання існуючих і розробку нових нормативних актів, що регламентують порядок ведення бізнесу в електронному середовищі;

-  прийняття Закону про цифровий підпис;

-  запровадити загальнонаціональний моніторинг шахрайських операцій;

-  забезпечити поетапний перехід на виплату заробітної плати за пластиковими картами:

-  І етап – державним службовцям;

-  ІІ етап – усім іншим працівникам;

-  великим банкам спільно із середніми і малими банками активізувати взаємодію щодо впровадження зарплатних проектів і технологій КЕШ-терміналів.

Реалізація наведених  вище заходів, проведення узгодженої політики між НБУ, АУБ, ДПАУ, органами виконавчої та законодавчої влади дозволить сформувати ефективну систему взаємодії між ними, активно розвивати банківську систему України і відповідно створити сприятливі умови для стабілізації економіки України в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ Ш

Перспективи розвитку ринку банківських пластикових карток в Україні

3.1. Підвищення ефективності використання пластикових карток

Як вже зазначалось  вище, деякі карткові програми які  потерпіли крах через те, що була відсутня розгалужена система прийому  карток до оплати у відділеннях банку та в торговій мережі. Саме наявність розгалуженої системи відділень та багатої клієнтури в штаті Каліфорнія дозволила розвиватись карткам "БанкАмерикард", що випускались Бенк оф Америка.

Саме з цих міркувань  розповсюдження карток системи VISA та Europay найбільш доцільно при взаємодії з іншими країнами, тобто обслуговування іноземців в Україні та українських громадян за кордоном. Для цього необхідно направити роботу на залучення торгових підприємств до прийому карток в оплату послуг чи товарів. Ситуація, що склалася на ринку карткових розрахунків в Україні поки що далека від “ідеальної” – як правило, точки, що приймають банківські пластикові картки є “дорогими” для пересічного громадянина України, а з іншого боку, для решти споживчої торгівлі країни є “дорогою” така система розрахунків, оскільки значні витрати необхідні для закупівлі обладнання, комісійна винагорода банку і т.д.

Хоча вже зараз є приклади, коли торгівельне підприємство з  продажу продуктів харчування вирішило модернізуватися, розширюється асортимент товару не тільки за рахунок імпорту, але й вітчизняних виробників, покращується зовнішній вигляд магазину, нарешті керівництво приймає рішення укласти угоду про прийом карток до оплати. Таким чином звичайний “радянський” магазин перетворюється на сучасне торгове підприємство з помірними цінами.

Але все це можливо тільки разом  з розвитком економіки в цілому, збільшенням рівня платоспроможності  населення.

У зв`язку з вищенаведеним, слід нижче  розглянути питання розвитку локальних та національних карткових систем. Саме так це реалізовано в ряді розвинутих країн Європи (наприклад, у Франції тільки 5% від загального числа транзакцій приходиться на картки VISA, таким же невисоким цей показник є і в Бельгії).

Перш ніж впроваджувати власну карткову програму, у максимальній мірі необхідно використовувати досвід роботи з найбільшими міжнародними платіжними системами, такими як VISA, інших комерційних банків (як закордонних так і вітчизняних).

Далі буде описано нові системи  клірінгу та взаєморозрахунків, що останнім часом впроваджені в системі VISA та активно вдосконалюються сьогодні. Дані системи заслуговують уваги, оскільки вони вказують перспективні напрямки розвитку існуючого програмного забезпечення карткових проектів, який може досягатись як за рахунок придбання програмних пакетів VISA так і шляхом розробки таких пакетів власними силами.

Система BackOffice 2000 була впроваджена  в 1991 році, яка значно економить витрати  на взаєморозрахунки.

В новій системі PaimentService 2000, що була впроваджена в 1993 році, введений особистий ідентифікаційний код кожної операції, що дозволило об'єднати авторизацію та клірінг в один пакет та здійснювати розрахунки по операції на протязі двох днів.

Система Easipack забезпечує пряме підключення  найкрупніших підприємств торгівлі (послуг) до VISA, обходячи еквайрингову компанію (процесинговий центр). Запит на авторизацію надсилається електронним терміналом торговця, до загального комп'ютера торговця і через Easipack до VISA, і після отримання авторизації – тим же шляхом відповідь надходить в платіжний термінал.

Система MACHS для еквайрингових  компаній забезпечує введення, зберігання та перетворення великих масивів  інформації про операції з картками на торгових терміналах. Система може обслуговувати цілодобово до 10000 EPOS в режимі on-line за допомогою 64 комутованих ліній. Максимальний об'єм інформації про здійснювані операції – 70000 пакетів операцій (в кожному пакеті по 14 операцій), що зберігаються на протязі 28 діб. Система функціонує в Швеції з 1992р.

Система PASM дозволяє емітентам  керувати потоком авторизацій. Фіксується верхній ліміт об'єму авторизацій, які емітент в змозі виконувати сам. Цей ліміт вводиться через PASM в BASE 1. Якщо об'єм запитів, що надішли  на авторизацію перевищує цей  ліміт, то PASM направляє операції на невеликі суми та з низьким ризиком на авторизацію в режимі STIP до тих пір, поки потік запитів зменшиться. Високоризикові авторизації в любому випадку направляються емітенту. З 1993 року ця система функціонує в США.

Для успішного розвитку ринку карткових послуг необхідно зацікавити клієнтів у користуванні пластиковими картками через надання додаткових пільг та зручностей і не можливий без широкої мережі пунктів користування, якими виступають, крім EPOS-терміналів, банківські пристрої самообслуговування.

В залежності від того, можуть банківські пристрої самообслуговування (банкомати) здійснювати операції з  готівкою (І) чи ні (ІІ), вони поділяються  на два типи:

І. ATM (Automated Teller Machines):

II. NCS (Non-Cash Sistems).

ATM – Automated Teller Machines (машини, що автоматично виконують роботу теллера, тобто банківського службовця) є автоматичними пристроями, що дозволяють клієнту отримати ряд банківських послуг. Так, наприклад, ATM дозволяють отримувати готівку та класти готівкові гроші на депозит. Для останнього клієнту видається спеціальний конверт, який після вкладення в нього готівки чи чека приймається ATM. На конверт наноситься спеціальний надпис, що дозволяє ідентифікувати цю транзакцію. Потім конверт зберігається в сейфі ATM до інкасації. Крім того ATM можуть бути укомплектовані принтером, що дозволяє надрукувати клієнту виписку з рахунку. Всі ATM виконують операції видачі готівки, можуть видавати довідки про стан рахунку, ліміт кредитної картки, відсоток, що нараховується на рахунок, термін наступного внеску по кредитам та іншої інформації, корисної для клієнта, що надається йому банком. Крім того, клієнт може здійснювати найпростіші операції: перерахунок коштів з рахунку на рахунок, замовлення чекової книжки і т.д.

Слід зазначити, що перераховані тут функції – просто приклади, які дозволяють зрозуміти технічні можливості банкоматів, і вони можуть бути розширені або замінені в залежності від тих конкретних послуг, які банк бажає запропонувати своїм клієнтам.

NCS – Non-Cash Sistems. Ці автоматичні пристрої дозволяють клієнту отримати в режимі самообслуговування практично повний перелік банківських послуг, за виключенням отримання готівки. NCS відрізняється від ATM розширеною клавіатурою та набором відео- і аудиозасобів взаємодії з клієнтом і поділяються на дві групи: