Отчет по практике в АТ "Брокбізнесбанк"

Залежно від економічного змісту всі види діяльності комерційних банків прийнято поділяти на три групи:

• пасивні операції;
• активні операції;
• послуги [2].

Більш детальніше розглянемо склад кожної групи видів комерційної діяльності у Таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Таблиця 1.1. Види операцій комерційного банку

За способом відображення у балансі операції комерційних банків поділяються на:

• активні (вкладення коштів);
• пасивні (залучення ресурсів);
• позабалансові (не відображають руху коштів, а тому до певного часу, тобто поки не відобразяться в доходах чи видатках банку, в балансі не значяться) [5].

Державна реєстрація банку – це надання банку статусу юридичної особи. Банки в Україні створюються з дозволу Національного банку України внесенням відповідного запису до Державного реєстру банків. Згідно зі статтею 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" юридичні особи без їх реєстрації в НБУ та отримання банківської ліцензії не мають права використовувати у своїх найменуваннях термін "банк" та похідні від нього словосполучення [6 Олексин].

Для створення комерційного банку створюється ініціативна група із засновників або інших осіб. Ця група бере на себе вирішення всіх питань, пов'язаних зі створенням банку.

Для формування статутного фонду до реєстрації комерційного банку в регіональному управлінні НБУ за місцем створення комерційного банку засновникам відкривається тимчасовий рахунок. На цей рахунок кожен із засновників вносить визначену установчими документами частку статутного фонду. Підставою для відкриття такого рахунку є заява на відкриття рахунку та установчий договір.

До моменту реєстрації комерційного банку статутний фонд повинен бути сплачений: для банків відкритого типу - в розмірі 30%, закритого типу - 50%. Після реєстрації банку зібрані кошти перераховуються з тимчасового рахунку комерційного банку на кореспондентський рахунок.

У разі відмови в реєстрації банку кошти з тимчасового рахунку повертаються засновникам банку у тижневий строк за їх заявою [2].

Для реєстрації комерційного банку орган управління банком (рада банку) або уповноважена установчими зборами особа у двотижневий строк після аудиторської перевірки фінансового стану засновників подає до регіонального управління НБУ за місцем створення банку такі документи:

• заяву про реєстрацію;
• установчий договір;
• статут банку;
• протокол установчих зборів;
• економічне обґрунтування створення банку, включаючи розрахунковий баланс і розрахунок плану доходів, витрат та прибутку банку на кінець першого року його діяльності;
• висновок аудиторської організації про фінансовий стан і платоспроможність засновників банку;
• бухгалтерську і фінансову звітність акціонерів;
• документи про наявність професійно придатних перших керівних осіб банку;
• копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію (100 неоподатковуваних мінімумів);
• копія звіту про проведення відкритої передплати на акції;
• угоду про надання приміщення для розміщення банку (оренда не менше ніж  на 5 років);
• установчі документи засновників, учасників банку;
• копію свідоцтва про державну реєстрацію засновників;
• копію рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення відповідного комерційного банку.

Новоствореному комерційному банку надають ліцензію у разі дотримання таких умов:

• на час прийняття рішення зареєстрований статутний капітал банку повинен бути повністю сплачений;

• наявність професійно придатних керівних осіб банку;

• наявність підрозділу, що виконує відповідні банківські операції;

• наявність підрозділу внутрішнього аудиту, укомплектованого професійно придатними кваліфікованими кадрами;

• наявність внутрішніх нормативних документів банку, що регламентують відповідні операції;

• забезпеченість необхідним банківським обладнанням;

• відповідність приміщення банку вимогам НБУ;

• наявність угоди про оренду приміщення на строк не менше 5 років або свідоцтва на право власності.

Крім додержання загальних умов для отримання ліцензії, НБУ встановив особливі вимоги. Вони стосуються наявності:

• технічних умов (для касових операцій – відповідним чином обладнані приміщеня, належна організація охорони і т.д.);
• відповідного розміру статутного капіталу;
• відповідної кваліфікації працівників;
• відповідного строку діяльності банку;
• відповідних внутрішніх регламентуючих ту чи іншу операцію документів;
• задовільної діяльності комерційного банку[2].

Організаційна структура банку схожа з іншими підприємницькими структурами і регламентується Законами України «Про господарські товариства», «Про банки і банківську діяльність» та ін.

Діяльність банків, як й інших господарських товариств, ґрунтується на корпоративно-нормативних актах, до яких належать установчий договір і статут. У них повинні міститися дані про: вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, назва та місцезнаходження, розмір і порядок створення статутного капіталу, порядок розподілу прибутку, склад і компетенція органів управління, порядок змін установчих документів, порядок ліквідації чи реорганізації товариства.

В Україні банки функціонують як акціонерні товариства (АТ), товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або кооперативні банки. Принциповою відмінністю між ТОВ та АТ є те, що учасники ТОВ мають право вимагати виділення своєї частки в статутному капіталі у разі виходу з товариства.

В управлінні банками беруть участь вищі, виконавчі та контрольні органи. Найвищим органом банку є збори акціонерів (для акціонерних товариств) або збори учасників (для товариств з обмеженою відповідальністю та кооперативних банків). Вони здійснюють загальне керівництво діяльністю банку, визначають мету та стратегію його розвитку, приймають статут і зміни до нього, затверджують звітність, розподіляють прибуток, приймають усі важливі рішення (наприклад, про відкриття філій, купівлю власних акцій, затвердження певних угод на певну, як правило, значну суму).

Загальне керівництво діяльністю банку здійснює рада банку (спостережна рада банку), яка контролює діяльність правління банку, а також виконує інші функції, делеговані загальними зборами.

Виконавчим органом банку є правління (для акціонерних товариств) або дирекція (для товариств з обмеженою відповідальністю), або інший орган, передбачений статутом. Правління вирішує всі питання, пов'язані з поточною діяльністю банку, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради банку. Очолює правління голова, який має заступників (менеджерів, що очолюють структурні підрозділи банку). Голова правління несе персональну відповідальність перед акціонерами за результати діяльності банку.

У деяких банках запроваджена посада президента. При цьому здійснюється розподіл повноважень між ним і головою правління. Як правило, президент займається стратегічними питаннями розвитку банку, а оперативну роботу виконує голова правління.

Контрольним органом банку є ревізійна комісія, яка складається з членів-акціонерів або учасників банку. Комісія перевіряє фінансово-господарську діяльність правління за дорученням загальних зборів, ради або акціонерів, що володіють у сукупності понад 10 % голосів, її засідання проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на рік. Комісія складає висновки щодо звітності банку, без яких загальні збори не мають права затверджувати цю звітність [7].

Організаційна структура АТ "Брокбізнесбанк" має наступну структуру:

• Головний офіс;
• Регіональна мережа (Головне Регіональне Відділення/ Регіональне відділення).

Крім того в структурі Банку виділено чотири рівня органів управління:

• Загальні збори акціонерів;
• Наглядова Рада Банку;
• Правління Банку;
• Комітети Банку.

Також виділяють 5 рівнів оперативного управління:

• Голова Правління Банку;
• Заступник голови Правління;
• Директор Департаменту/ Керуючий Головним Регіональним Управлінням/ Регіональним управлінням
• Начальник Управління/ Начальник відділення;
• Начальник Відділу/ начальник Сектора [8 сайт Бробкізнес].

Основними функціями комерційного банку традиційно вважають:

• акумулювання тимчасово вільних коштів, грошових заощаджень і нагромаджень юридичних і фізичних осіб (управління депозитних операцій);
• забезпечення функціонування розрахунково – платіжного механізму, здійснення розрахунків у народному господарстві, організація платіжного обороту (управління розрахунково – касового обслуговування);
• кредитування фізичних і юридичних осіб (кредитне управління);
• облік векселів та операцій з ними (управління розрахунково – касового обслуговування);
• зберігання фінансових і матеріальних цінностей;
• довірче управління майном клієнтів [9];

Мінімальний розмір статутного капіталу на час реєстрації банку має бути повністю сплачений та не може бути меншим:

• для місцевих кооперативних банків, що діють у межах однієї області, — 1 млн євро;
• для банків, що здійснюють свою діяльність на території однієї області (далі — регіональні), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних банків, — 3 млн євро;
• для банків, що здійснюють свою діяльність на території всієї України (далі — міжрегіональні), у тому числі спеціалізованих інвестиційних, розрахункових (клірингових), ощадних та іпотечних, центрального кооперативного, — 5 млн євро.