Учёт расчётов с покупателями и заказчиками

Розрахунок резерву сумнівних боргів регламентується п. 8 П(С)БО 10, по одному з наступних методів:

1)застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;(33,п.8)

даний метод дозволяє визначити  величину резерву сумнівних боргів залежно від ступеня платоспроможності  кожного дебітора. При даному методі виділяють 2 критерію оцінки платоспроможності дебітора і створення резерву за сумнівної заборгованості:

-при отриманні підприємством інформації про те, що підприємство боржник перебуває в стадії ліквідації або банкрутства і заяву в законодавчо встановлені терміни своїх вимог такому боржнику;

-після закінчення певного часу від терміну виникнення зобов'язання по сплаті боржником сум.

 Сума резерву сумнівних боргів визначається за результатами інвентаризації, при цьому простроченої дебіторської заборгованості може вважатися заборгованість, що виникла на тридцятий день після закінчення терміну обов'язкового платежу згідно з укладеним договором або, якщо дата платежу не визначена після виписки рахунку на оплату.

2) За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися  такими способами:

-визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході. Для розрахунку коефіцієнта виконується ряд послідовних дій:

а) визначається період спостереження(рекомендується три звітні роки); 
б) Здійснюється вибірка показників про визнання безнадійної сумі дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, і про чистому доході від реалізації такої продукції(товарів, робіт, послуг) на умовах останньої оплатиза обрані періоду спостереження;

в) Розраховується коефіцієнт сумнівності (формула1.1), який визначається як відношення суми дебіторської заборгованості, визнаної безнадійної за попередні звітні періоди і величина чистого доходу від реалізації на умовах подальшої оплати за такий звітний період.

 

К=∑БЗ/∑ЧД,                                  (1.1)

 

Де К - коефіцієнт сумнівності;

БЗ - сума дебіторської заборгованості, визнаної безнадійної за попередні звітні періоди;

ЧД - величина чистого доходу від реалізації на умовах подальшої оплати за такий звітний період.

г) визначити суму резерву сумнівних боргів за відповідний звітний період (формула 1.2) як добуток коефіцієнта сумнівності і чистого доходу від реалізації на умовах подальшої оплати за такий звітний період

 

РСД=К*ЧД  ,                                 (1.2)                     

 

 Де РСБ - суму резерву сумнівних боргів;

К - коефіцієнта сумнівності;

ЧД - чистий доход від реалізації.

-класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення. при даному методі період погашення не встановлюється підприємством самостійно, відповідно до наказу про облікову політику і відображається упримітках до фінансової звітності  :

а) до трьох місяців;

б) від трьох до шести місяців;

в) від шести до дванадцяти місяців.

-визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 - 5 років.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних  боргів на дату балансу становить  залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.Залишок резерву  сумнівних боргів на дату балансу  не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.(33, п.8).

Для розрахунків величини резерву сумнівних боргів необхідно виконати дії:

1)Вибрати період спостереження;

2)Класифікувати дебіторську заборгованість  за строками її погашення; 
3)Проаналізувати інформацію за вибраний період з визнаної суми безнадійної дебіторської заборгованості

4)Розрахувати коефіцієнт сумнівності  для кожної з класифікованих  груп, виходячи з фактичної суми дебіторської заборгованості.

5)Визначити величину резерву  сумнівних боргів як суму поточної  дебіторської заборгованості і коефіцієнт сумнівності відповідної групи.

Нарахування суми резерву сумнівних  боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.(33, п.10) Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.(33, п.11)

Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.(33, п.12)

Зростання дебіторської заборгованості може бути внаслідок нераціональної кредитної політики, збільшення обсягу продажу, неплатоспроможності покупців тощо. Щоб прискорити її погашення необхідно проводити поглиблений аналіз платоспроможності клієнтів, своєчасно оформляти розрахункові документи, застосовувати передоплату, вексельні розрахунки та інші прогресивні форми [5].

Розрахунки з покупцями виникають  у наслідок реалізації продукції  і товарів, виконання робіт і  послуг на сторону. При цьому потрібно визначитися з тим, коли продукція або товари вважаються проданими. Принципи бухгалтерського обліку вимагають, щоб доход був врахований в тому періоду, в якому товар буде відвантажений. В даний часто  практикується попередня оплата, тобто оплата  в рахунок майбутніх поставок. До фактично відвантаженого товару така оплата не вважається покупкою для покупця і реалізацією для продавця. Проте часто буває, що товар відвантажений, але гроші за нього ще не надійшли, тобто проведено продаж у кредит. В обліку потрібно дотримуватися зв’язку доходів і видатків, тобто вони повинні бути відображені в одному періоді. Отже, якщо відвантажений товар вважати проданим, оскільки він вже покинув підприємство і спричинив видаток, то в цьому ж періоді потрібно відобразити  виручку від реалізації, тобто показати відповідний доход незалежно від того, одержано чи ні гроші за відвантажений товар [5]. Облік розрахунків з покупцями і замовниками може здійснюватись як готівкою так і безготівковими формами. 

Готівкові розрахунки підприємств  та підприємців між собою, а також  із громадянами можуть здійснюватись  як за рахунок коштів, отриманих  із кас банків, так і за рахунок  виручки, отриманої від реалізації товарів, робіт чи послуг.

 

3. Огляд нормативно-правової бази з обліку розрахунків з покупцями(замовниками)  на промисловому підприємстві

 

Нормативно-правова інформація дає змогу підтримувати бухгалтерську  діяльність на відповідному рівні, змушують бухгалтера постійно підвищувати свій науковий і професійний рівень. Наслідуючи міжнародні стандарти, бухгалтер мають можливість суттєво наблизитись за характером і якістю своєї роботи до загальновизнаних у світі стандартів.

Розглянемо нормативно-правову  базу з обліку реалізацій розрахунків  з покупцями та замовниками.

1. Податковий Кодекс  України зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 06. 07. 2012 року № 5180-VI .

Зміст: регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків  
та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового  
законодавства.(35)

Використання в роботі: дає визначення суми податкових та/або грошових зобов'язань та порядок їх сплати . Податковий кодекс визначає відповідальність за порушення законодавства.

2)Господарський  кодекс України від 16.01.2003 г. № 436-IV зі змінами і доповненнями.

Зміст: визначає  основні  засади  господарювання   в Україні  і регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. (9)

Використання в роботі: визначає загальні принципи господарювання. Встановлює основні вимоги для складання договорів суб'єктів господарської діяльності.

3) Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами і доповненнями, внесеними законами  України   від 22 грудня 2011 року №  4224-VI .

Зміст: цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.(15)

Використання в роботі: на підставі цього закону регламентується  вся діяльність підприємства, а саме цілі та принципи бухгалтерського обліку витрат та фінансової звітності, державне регулювання обліку та звітності, організація бухгалтерського обліку на підприємстві, первинну документацію та регістри бухгалтерського обліку та  вимоги до фінансової звітності.

4) Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 № 73.

     Зміст: визначається мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.(27)

Використання в роботі: регламентує основні вимоги до складання  балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

5) П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну від 09. 12. 2011 № 1591.

Зміст: Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку . (33)

Використання в роботі: визначає основні терміни, визнання та оцінку дебіторської заборгованості. Методи розрахунків величини резерву сумнівних боргів . Дає класифікацію дебіторської заборгованості, та основні вимоги до веденя обліку розрахунків з покупцями та замовниками.

6) П(С)БО 15 «Дохід» із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну від 09. 12. 2011 № 1591.

Зміст: визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ)[32]

Використання в роботі: дає інформацію про визнання та класифікацію доходів, а також його оцінку.

7) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів від 09.12.2011 № 1591[23].

Зміст: дає визначення термінів, відображає критерії визнання витрат, розкриває склад витрат, методологічні  принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами  незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ).(31)

Використання в роботі: це положення визначає поняття собівартості продукції, визнання та перелік статей витрат, їх склад.

8)П(С)БО 11 «Зобов’язання» » із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів від 09.12.2011 № 1591.

Зміст: Це  Положення (стандарт)  визначає  методологічні  засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності.Норми   цього   Положення    (стандарту)    застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно  від  форм власності   (крім   бюджетних установ  та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову   звітність   за   міжнародними  стандартами  фінансової звітності).(34)

             Використання в роботі: визначає основи веденя розрахунків з бюджетом по ПДВ та основи розрахунків по авансам.

9) Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 р. №291 .

Зміст: Встановлює призначення  і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових норм і видів діяльності.(18)