Учёт расчётов с покупателями и заказчиками

   У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської

заборгованості: товарну і нетоварну (не операційну).

Операції називаються  товарними, якщо мова йде про оплату продукції 

(яка має натурально-речову форму), робіт, послуг. Тобто товарна дебіторська 

заборгованість виникає внаслідок  звичайної операційної діяльності підприємства, яка може передбачати продаж  товарів, виконання робіт чи (та) надання послуг.

 Розрахунки з покупцями  та замовниками  - це товарна  дебіторська 

заборгованість.

Замовники - юридична або  фізична особа, яка звернулася із замовленням до іншої особи – виробника, продавця, постачальника товарів і послуг. В якості замовника можуть виступати уряд, державні органи, установи, організації, підприємства,громадяни.

Покупці - це фізичні та юридичні особи, які придбають вироблену  продукцію, товари, інші цінності, які споживають надані їм послуги і виконані роботи.

Основними завданнями обліку розрахунків з покупцями та замовниками є: 
- формування повної і достовірної інформації про стан розрахунків з покупцями та замовниками за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації і, крім того, зовнішніх - інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності;

- забезпечення інформацією, необхідною  внутрішнім і зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності для контролю за дотриманням законодавства України при виконанні організацією господарських операцій і їх доцільністю, наявністю і рухом майна і зобов'язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів згідно із затвердженими нормами, нормативами і кошторисами;

- контроль за дотриманням форм  розрахунків, встановлених у договори  з покупцями і замовниками;

- контроль за станом дебіторської  заборгованості;

- своєчасна звірення розрахунків  з дебіторами для виключення  простроченої заборгованості;

- контроль за виконанням своєчасних  і вірних розрахунків з покупцями  та замовниками за що надійшли  та оприбутковані товар.

На процеси зростання  дебіторської заборгованості здійснює політика підприємства у розрахунках з покупцями: неправильне встановлення строків і умов надання товарних кредитів, невраховані ризики, ненадання знижок при достроковій оплаті покупцями рахунків, що також призводить до різкого зростання дебіторської заборгованості. А несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості призводить до платіжної кризи; зростання заборгованості по комерційному кредиту обумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, скорочення їх пропозиції і зростання їх вартості. Для сплати боргів організації повинні перетворювати високоліквідні активи в грошові кошти, у протилежному випадку їм загрожує банкрутство .

Саме тому належна організація  обліку дебіторської заборгованості сприяє ефективному управлінню її розмірами  і термінами на підприємстві та посиленню  контролю за своєчасним здійсненням  розрахунків.

Слід зазначити, що основними  операціями, пов’язаними з організаціє обліку дебіторської заборгованості, є відображення на рахункахбухгалтерського обліку процесів визнання та оцінки заборгованості.

Отже, мета обліку дебіторської заборгованості полягає в тому, щоб  не

допустити прострочення термінів платежу та доведення заборгованості до стану безнадійної. Правильно організований бухгалтерський облік повинен мати таку систему рахунків, яка б достатньою мірою відображала і характеризувала всю господарську діяльність з вимушеною конкретизацією[30].

 

2. Класифікація та оцінка розрахунків з покупцями(замовниками)  на промисловому підприємстві

 

При розрахунках з покупцями та замовниками виникає дебіторська заборгованість, як вже було визначено в першому параграфі дебіторська заборгованість – це сума заборгованості юридичних та фізичних осіб перед підприємством на конкретну дату. Дебіторська заборгованість може виникати щодо продажу товарів, наданих робіт (послуг), відшкодування збитків і задоволення претензій, розрахунків із підзвітними особами тощо.      Порядок класифікації розподілу дебіторської заборгованості, котра здійснюється за такими критеріями:

1. Залежно від термінів її  погашення (до одного року або операційного циклу (проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції, товарів або послуг) або понад один рік або операційний цикл).

2. Залежно від імовірності її  погашення.

3. За оцінкою відображення в балансі дебіторської заборгованості згідно з П(с)БО 10, у складі активів підприємства дебіторська заборгованість відображається за таких умов:

1. Є імовірність, що підприємство у майбутньому одержить економічні вигоди від погашення такої дебіторської заборгованості.

2. Суму дебіторської заборгованості можна достовірно оцінити.(33,п5)

З метою ведення бухгалтерського  обліку дебіторської заборгованості Планом рахунків передбачено клас 3 рахунків "Кошти, розрахунки та інші активи"; в окремих випадках дебіторська  заборгованість може відображатися  на рахунках класу 6 "Поточні зобов'язання".

Схематично класифікацію дебіторської заборгованості можна відобразити на рисунку 1.1:

 

Рис. 1.1. Класифікація дебіторської заборгованості

З приводу виникнення дебіторської заборгованості, пов'язаної з реалізацією товарів (робіт, послуг), питань не виникає. Дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією товарів (робіт, послуг), може виникнути щодо розрахунків з бюджетом, підзвітними особами, за претензіями та в деяких інших випадках. 

За таким критерієм, як терміни  й імовірність погашення, дебіторська  заборгованість розподіляється на:

1. Довгострокову заборгованість - сума дебіторської заборгованості, що не виникає під час нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати складання балансу. Довгострокова заборгованість відображається у складі необоротних активів підприємства, тобто у першому розділі активу балансу.

2. Поточну заборгованість - сума дебіторської заборгованості, що виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати складання балансу. Поточна дебіторська заборгованість відображається в активі балансу підприємства у складі оборотних активів.

Своєю чергою, поточна дебіторська заборгованість, залежно від ступеня імовірності її одержання, розподіляється на такі види:

1. Безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є певність про її неповернення боржником або за якою закінчився термін позовної давності (3 роки).

2. Сумнівні борги - це заборгованість, щодо якої є непевність у тому, що вона буде погашена боржником.

Моменти визнання дебіторської заборгованості:

1. Поточна заборгованість (небезнадійна та несумнівна) для її визнання необхідно, щоб виконувалися критерії визнання доходів, згідно з П(С)БО15 «Дохід»:

-покупцеві перердані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію;

- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованими активами;

- сума доходу(виручки) може бути достовірно визначена;

- існує впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод, і витрати, пов'язані з цією операцією можуть бути достовірно визначені.(33, п.8)

Оцінка поточної дебіторської заборгованості відображається за первісної  вартості, яка включає: фактичну суму коштів, сплачених за певний одиницю запасів, з урахуванням витрат на доставку та інші витрати, регламентовані П(С)БО 10, в разі, якщо товар реалізується з відстрочкою платежу, то облік поточної дебіторської заборгованості регламентується п. 22 П(С)БО 15 і сума заборгованості враховується на рахунку 36.

Сума доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, яка виникає в результаті операції, визнається угодою між підприємством і покупцем. Ця сума вимірюється за справедливою вартістю компенсації, яку було отримано або яка підлягає отриманню [23, c. 6]. 

У більшості випадків дохід від  реалізації продукції, товарів, робіт, послуг обчислюється за номінальною сумою отриманої компенсації (сумою грошових коштів або їх еквівалентів, що була витрачена в момент придбання), яка отримана або підлягає отриманню і суттєво не відрізняється від її справедливої вартості [23, c. 6].

Отже, первісна вартість розрахунків  з покупцями та замовниками за реалізовану продукцію (товари) наближена до її справедливої вартості, а різниця, яка виникає між ними є незначною [23, c. 6].

Разом з тим в окремих випадках сума доходу може не збігатися із справедливою  вартістю реалізованої продукції, товарів,  робіт,  послуг.  Так, якщо продукція (товари) реалізовані з торговельною знижкою або зі знижкою з обсягу, дохід визначається за меншою сумою, ніж справедлива вартість Дохід від реалізації продукції (товарів) зменшується також на суму повернених товарів від покупців.

Виходячи з цього, первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари) буде залежати від:

- надання покупцю торгівельної  знижки або знижок з обсягу  до дати реалізації;

- надання покупцю знижок після  реалізації;

- повернення товарів від покупців [23, c.6].

Торгівельні знижки або знижки з  обсягу реалізації визначаються у відсотках до базової (основної) ціни. Супровідні й  платіжні документи виписуються за чистою вартістю продажу (за вирахуванням торгівельної знижки та знижки з обсягу) [23, c. 7].  У бухгалтерському обліку такі знижки не відображаються, а тільки зменшують первісну вартість дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги [25].

Знижки після реалізації - це знижки за дострокову оплату. Механізм надання  таких знижок в Україні не відпрацьований.

Повернення товарів від покупців також зменшує суму  дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками [25].

У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів  та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) за період її нарахування [25].

Заборгованість за розрахунками з  покупцями та замовниками обліковують за групами залежно від строків непогашення заборгованості, які визначаються умовами договору та встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Так, з метою достовірного відображення активів кожне підприємство має визначити резерв сумнівних і безнадійних боргів. Дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги включають до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Тобто для визначення такої вартості необхідно від дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками на дату балансу вирахувати величину резерву сумнівних боргів. Форма Балансу містить рядок для відображення величини резерву сумнівної боргів лише в ув’язуванні з дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги [23].

2. Безнадійна дебіторська заборгованість визнається в тому звітному періоді, в якому підприємство одержало інформацію про те, що така заборгованість не буде повернена.

3. Сумнівні борги визнаються в тому звітному періоді, в якому у підприємства виникають сумніви щодо погашення дебіторської заборгованості. Сумнівні борги продовжують враховуватися у складі активів підприємства до моменту визнання їх безнадійною заборгованістю або до моменту погашення.

Згідно з п. 7 П(С)БО 10 поточна  дебіторська заборгованість є фінансовим активом, крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для  продажу. Дана заборгованість відображається у балансі за чистою реалізаційною  вартістю. У балансі поточна дебіторська  заборгованість відображається у рядку 160 і сума визначається як різниця  між первісною вартістю дебіторської заборгованості резерву сумнівних  боргів.

Основне призначення резерву  сумнівних боргів – «амортизувати» той 

негативний вплив, що справляє на фінансовий стан підприємства списання безнадійної  дебіторської заборгованості, на яку  цілком може перетворитися сумнівна заборгованість. У сучасних умовах підприємствам не можна недооцінювати значення резерву сумнівних боргів.

Правильне визначення суми резерву сумнівних боргів допоможе адекватно оцінити стан активів і фінансові результати діяльності підприємства . 

Отже, під час проведення оцінки дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками, відповідно до принципу обачності, в момент визначення доходу від реалізації  підприємство має враховувати можливі втрати від неповернення частини боргів покупцями. 

Резерв сумнівних боргів створюється лише для поточної дебіторської заборгованості, облік ведеться за кожним дебітором на рахунку 381, 382 з  відкриттям відповідних аналітичних рахунків. За дебетом рахунка 38 відображається списання сумнівної дебіторської заборгованості, а за кредитом збільшення сумнівної дебіторської заборгованості.(18)