Сутність і склад поточних зобов’язань підприємства

Важливим моментом у проведенні аудиту є перевірка оформлення трудових взаємовідносин.

Контрактна форма трудового договору передбачена ст. 21 КЗпП, а порядок висновку й розірвання трудових контрактів регулюється: Положенням № 170, постановою КМУ № 597 (затверджена типова форма контракту з керівником державного підприємства), Наказом № 23 (затверджена типова форма контракту із працівником).

Контракт є особливою формою строкового трудового договору, у якому умови (термін дії, права, обов'язку, відповідальність сторін, порядок матеріального забезпечення й організації праці працівників, розірвання договору) можуть установлюватися угодою сторін. Існує також безстроковий договір, тобто на невизначений строк і договір на час виконання певної роботи. Контракт укладається в письмовій формі, що є обов'язковою умовою, і підписується роботодавцем і працівником, якого приймають на роботу (п.3 ст. 24 КЗпП і п. 7 Положення №170). Після підписання контракту оформляється наказ про прийом на роботу і надається працівникові під розпис. На підставі цього наказу провадиться запис у трудовій книжці працівника.

Штатний розклад підприємства – це документ, в якому визначений чисельний склад працівників з вказівкою їхніх посад й окладів, а також установлений місячний фонд заробітної плати. Найменування посад у штатному розкладі повинне відповідати Класифікатору ГК-95. Аудитор повинен звернути увагу на те, що якщо в штатному розкладі є вакантні місця, підприємство повинне було сповістити про це в державну службу зайнятості шляхом надання форми № З-ПН «Звіт про наявність робочих місць і потреби в працівниках» до 28-го числа щомісяця.

У ході перевірки аудитору треба проглянути розпорядницькі документи по кадрах [18].

При перевірці чисельності працівників підприємства може бути встановлено неправильне визначення середньоспискової чисельності й відповідне відображення її в звітності. На основі розрахунку чисельності працівників необхідно перевірити правильність розрахунків з оплати праці.

Слід також зіставити фактичну чисельність працівників з чисельністю, що відображена в розрахунку платежів з оплати праці, перевірити наявність трудових книжок працюючих.

Контроль правильності обліку відпрацьованого часу необхідно проводити на основі перевірки правильності оформлення табеля обліку робочого часу і розрахунків відпрацьованого часу.

При перевірці правильності визначення обсягів виконаних робіт, виявленні приписок треба сконцентруватися на розрахунках основної й додаткової оплати праці у всіх галузях та за категоріями працівників.

Виплату заробітної плати за трудовими угодами, укладеними з приватними особами, необхідно перевіряти за обсягом виконаних робіт, правильністю визначення розцінок і сум, виплачених після закінчення робіт. Треба перевірити зміст трудової угоди, наявність у ній даних про виконавця, дотримання строків виконання робіт, відповідність обсягу, наведеному в трудовій угоді та акті приймання робіт, правильність і повноту проведення розрахунку за виконану роботу [13].

Перевірку розрахунків з оплати праці відповідно до виконаних робіт і передбачених принципів оплати можна поєднати з перевіркою реальності підсумків. Необхідно встановити відповідність підсумків Книги обліку розрахунків з оплати праці і платіжних відомостей по заробітній платі.

Після перевірки дотримання діючого законодавства України оформлення трудових взаємовідносин аудитор переходить до аудиту порядку нарахування оплати праці.

Методологічні основи формування інформації про виплату заробітної плати визначені ПБУ 26.

Аудитор визначає, яка оплата праці застосовується на підприємстві, і відповідно вибирає шлях перевірки. За погодинної оплати праці, коли оплата проводиться за тарифом за 1 час роботи або окладу за відпрацьований годину на підприємстві, з'ясовується обґрунтованість застосування тарифних ставок та дотримання умов контрактів; за відрядної, коли оплата провадиться за виконаний обсяг роботи, наприклад за обсяг продаж, обсяг виготовлених деталей і т.п., з'ясовується виконання кількісних та якісних показників, правильність використання норм та розцінок. Виходячи з цього, основними завданнями аудиту заробітної плати є [18]:

1) перевірка правильності визначення  витрат робочого часу і облік праці;

2) перевірка правильності нарахування  заробітної плати кожному працівникові  відповідно до кількості та  якості затраченої ними праці;

3) виявлення фактичного обсягу  фонду заробітної плати всьому  колективу підприємства і здійснення  контролю як за складовими частинами (відділами, цехами тощо), так і в цілому по підприємству.

4) облік кожної суми нарахованої  заробітної плати працівником  підприємства як складової частини  витрат підприємства за господарськими  процесами відповідно до місця  і об’єкту застосування праці;

5) контроль правильності використання  заробітної плати в кожному підрозділі підприємства і встановлення відповідності за зниження продуктивності праці; відображення всіх витрат по заробітній платі на рахунках бухгалтерського обліку.

Під час перевірки правильності виплат допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю необхідно звернути увагу на лікарняний листок з підписами і печаткою лікарні, який є основою для нарахування такої виплати.

Оскільки розмір допомоги розраховується виходячи зі стажу роботи, необхідно перевірити стаж роботи працівника.

Сальдо рахунку 66 у формі № 1 «Баланс» переноситься в рядок 580 «Поточні зобов'язання по оплаті праці», а витрати на оплату праці за звітний період показуються у формі № 2 «Звіт про фінансові результати» - у рядку 240 «Витрати на оплату праці».

Аудитор повинен знати, що господарські операції по розрахунках із працівниками в бухгалтерському обліку повинні відображатися на підставі первинних документів, створених з урахуванням вимог ст. 9 Закону № 996 і Положення № 88, згідно з п. 2.4 якого первинні документи повинні заповнюватися на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, або на самостійно виготовлених бланках, але при цьому вони повинні мати обов'язкові реквізити, установлені цим Положенням [17].

Аудитор, перевіряючи розрахунки зі страхування, вивчає своєчасність і повноту утримань з нарахованої заробітної плати. Основна увага приділяється прибутковому податку з фізичних осіб. Під час перевірки здійснюється арифметичний контроль сум утриманого податку. Підтверджується законність застосування пільг, які передбачені чинним законодавством.

Збір до державного обов’язкового пенсійного страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. Облік розрахунків за страхуванням здійснюють на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", де ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом за єдиним соціальним внеском, зі страховими організаціями за страхування майна працівників підприємств.

За даними договорів страхування, що укладаються зі страховими компаніями, платіжних доручень і особистих рахунків працівників визначаються факти перерахувань грошових коштів з рахунків підприємства на користь працівника за договорами добровільного страхування. Суми страхового відшкодування оприбутковуються податком з доходів фізичних осіб під час їх виплати.

Перевіряючи виплату премій та інших заохочень, необхідно з'ясувати, чи виконані всі умови, за яких може бути виплачена премія.

- Аудит розрахунків з учасниками

Під час перевірки інформації про розрахунки з учасниками й засновниками підприємства, що пов’язані з розподілом прибутку аудитору слід використовувати рахунок 67 "Розрахунки з учасниками", за кредитом якого відображається збільшення заборгованості підприємства перед учасниками, а за дебетом – її зменшення, в тому числі реінвестування доходів.

Слід пам’ятати, що аналітичний облік розрахунків з учасниками ведуть за кожним засновником та за видами виплат.

Особливо ретельно перевіряють нарахування і виплату дивідендів. Дивіденди – платіж, який провадиться юридичною особою на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою, у зв’язку з розподілом частини її прибутку. До дивідендів не включаються виплати юридичної особи, пов’язані із зворотним викупом акцій, раніше емітованих такою юридичною особою.

Платник податку, який виплачує дивіденди своїм акціонерам, нараховує і утримує податок на дивіденди із нарахованої суми виплат за рахунок таких виплат незалежно від того, чи є емітент платником податку на прибуток. Зазначений податок вноситься до бюджету до або одночасно із виплатою дивідендів [11].

Платник податку – емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку на прибуток на суму внесеного до бюджету податку на дивіденди.

У разі, коли сума сплаченого податку на дивіденди перевищує суму податкових зобов’язань підприємства-емітента за податком на прибуток звітного періоду, різниця переноситься на зменшення зобов’язань за податком на прибуток такого підприємства у майбутніх податкових періодах.

Податок на дивіденди не застосовується у разі виплати дивідендів у вигляді акцій, емітованих підприємством, яке нараховує дивіденди, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій участі всіх акціонерів у статутному фонді підприємства-емітента.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ АУДИТУ ПОТОЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПАТ «ПРОДТОВАРИ»

2.1. Організаційно–економічна  характеристика підприємства

ПАТ «Продтовари» розташовано в селищі Ріпки, Чернігівської області. Пiдприємство засновано в 1932 р., а пiд час Великої Вiтчизняної вiйни було зруйноване. Пiсля вiйни вiдбудоване i введено в дiю в сучасному виглядi в 1963 роцi. Були побудованi хлiбобулочний, безалкогольний цехи, в 1971 р. добудовано винний та кондитерський цехи, котельню, їдальню, та iншi будови.

Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Господарського та Податкового Кодексів, Закону України «Про акціонерні товариства» та інших законодавчих і нормативних актів.

26 лютого 1996 р. видане свiдоцтво  про створення товариства покупцiв шляхом перетворення завода продтоварiв у вiдкрите акцiонерне товариство «Продтовари». 29 квітня 2010 року, коли набрав чинності Закон «Про акціонерні товариства», почався відлік дворічного перехідного періоду, відведеного для акціонерних товариств в Україні для впровадження ними суттєвих змін в системі корпоративного управління, а також у їх відносинах з акціонерами, кредиторами та інвесторами і уже в 2012 році підприємство стає публічним акціонерним товариством.

Товариство випускає товари народного споживання: хлiбобулочнi вироби і реалізовує продукцiю через торгiвельну мережу.

В складi товариства налiчуються виробничi цехи: хлiбобулочний, кондитерський. Крiм зазначених вище цехiв до складу ПАТ «Продтовари» також входять такi структурнi пiдроздiли: вiддiл товарiв постачання та збуту, вiддiл головного механiка, транспортний вiддiл, будiвельна бригада. Пiдприємство має склади сировини, фiрмовий магазин, їдальню. За останні роки Товариство випускало лише хлiбобулочнi вироби, виробничi примiщення частково простоювали.

На протязi 2012 року вироблялись такi види продукцiї: хлiбобулочнi вироби:  хлiб бiлий пшеничний, хлiб житнiй, булочнi вироби. На дiяльнiсть Товариства негативно впливає рiст цiн на сировину, матерiали, енергоносії, що значно збiльшує собiвартiсть хлiбобулочних виробiв.

Основною проблемою пiдприємства є обмежений ринок збуту продукцiї, яку виробляє товариство та висока цiна енергоносiїв. Економiчна ситуацiя, що склалася в Українi, значно впливає на фiнансовий стан ПАТ «Продтовари» та на фiнансовий стан основних замовникiв продукцiї, яку виробляє Товариство. В 2012 роцi продовжився процес створення нових хлiбопекарських пiдприємств, приватних пiдприємств, якi виробляють хлiбобулочнi, макароннi, кондитерськi вироби. Це значною мiрою розширило найменування пропонуємої продукцiї споживачам.

З метою вiдродження пiдприємства та полiпшення фiнансового становища в наступних роках планується розширити асортимент подових сортiв хлiба, формових сортiв хлiба, булочних виробiв, здоби, розширити торгову мережу. Для покращення якiсних показникiв виробляємої продукцiї та зменшення енергоємностi її виробництва, що є запорукою гарантованого збуту в умовах жорсткої конкуренцiї на ПАТ планується виконати ряд організаційно-технiчних заходiв по удосконаленню технологiї хлiбобулочного виробництва, облiку та енергозбереження. Планується збiльшення випуску продукцiї, вiдкриття торгових точок для реалiзацiї продукцiї власного виробництва, освоєння нових видiв продукцiї.

Структура управління підприємства розроблена таким чином, щоб оперативно впливати на процес виробництва, починаючи із забезпечення його матеріально-технічними ресурсами і закінчуючи процесом реалізації готової продукції, складанням статистичної звітності та обліком витрат на виробництво, а також забезпечити ритмічну та рентабельну його діяльність у напрямках, передбачених статутом.

 Організаційно-виробнича структура  управління наведена на рис. 2.1.