Сутність і склад поточних зобов’язань підприємства

1) наказ (розпорядження) про прийняття на роботу. За змістом інформації з’ясовується порядок зарахування на роботу постійних, тимчасових, сезонних працівників. Аудитор контролює порядок прийняття працівників на роботу і дотримання трудового законодавства;

2) особова картка, де подається професійна і соціальна характеристика працівника, перевіряються його якісні показники;

3) наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу, де розглядається порядок переміщення працівників у межах підприємства та перевіряється дотримання трудового законодавства;

4) наказ про надання відпустки подає облік використання відпусток працівниками із дотриманням трудового законодавства;

5) наказ про припинення трудового договору показує порядок припинення трудових відносин із працівниками згідно із законом про працю;

6) табель обліку використання робочого часу і розрахунків заробітної плати подає щоденний облік використання робочого часу та його контроль. Останній краще проводити, коли аудитор використовує метод оперограми перевірки табеля робочого часу на підприємстві.

Оперограма поточного контролю може бути основною процедурою використання робочого часу за табелем;

7) розрахунково-платіжна відмість показує порядок нарахування і видачі заробітної плати працівникам та контролює оплату праці;

8) штатний розклад подає облік заробітної плати персоналу за весь період роботи на даному підприємстві;

9) наряди на виконання робіт і їх оплата подають облік виконаних робіт і їх оплату працівникам та використовуються як інформація в контрольному процесі виконання робіт;

10) маршрутні картки (листи), що затверджені відповідними органами, показують облік автотранспортних робіт та їх оплату і контролюють як виконання робіт, так і їх оплату;

11) відомості (машинограми) аналітичного та синтетичного обліку за рахунком 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» подають облік заробітної плати (оплати праці) і розрахунків з робітниками та службовцями, а також використовуються для контролю за зарплатою (оплатою праці) та розрахунками з робітниками та службовцями.

Фактографічна (облікова) інформація є джерелом для контролю операцій щодо оплати праці, а нормативно-законодавчу інформацію аудитор використовує для того, щоб обґрунтувати законність операцій, пов’язаних з нарахуванням, документальним забезпеченням і обліком цих операцій.

Джерелами інформації стосовно розрахунків за страхуванням виступають такі первинні документи: розрахунки та довідки бухгалтерії, виписки банку, розрахункові платіжні відомості, видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери, платіжні доручення тощо.

Основними первинними документами якими користується аудитор для одержання необхідної інформації при перевірці розрахунків з учасниками є статут, установчий договір, накладні, видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери, довідки та розрахунки бухгалтерії та інші первинні документи.

При перевірці розрахунків підприємства з іншими операціями джерелом інформації для аудитора виступають накладні, податкові накладні, видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери, претензії, виписки банку, рахунки-фактури, розрахунки бухгалтерії тощо [20].

Також основним джерелом інформації для аудитора при перевірці зобов’язань підприємства є облікові регістри та фінансова звітність підприємства.

1.3. Методологія аудиту  поточних зобов’язань підприємства

Метою аудиту зобов’язань є встановлення об’єктивної інформації про суми зобов’язань та забезпечень, відображених у фінансової звітності, складання думки аудитором про достовірність, законність, повноту та об’єктивність відображених у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності операцій, донесення цієї думки через аудиторський висновок до користувачів інформації.

Основні завдання аудиту поточних зобов’язань підприємства наведені в табл.1.1.

Таблиця 1.1

Основні завдання аудиту поточних зобов’язань

Загальні завдання аудиту	Конкретні завдання аудиту
Наявність	Пасиви, відображені на рахунках 6 класу, представляють собою повний перелік зобов’язань, які належать підприємству.
Права і обов’язки	Всі зазначені зобов’язання належать підприємству.
Оцінка	Поточні зобов’язання оцінюються згідно з П(С)БО 11 за сумою погашення; операції по поточних зобов’язаннях відображені у належній сумі (арифметична правильність).
Факт події	Операції по поточних зобов’язаннях віднесені до відповідного звітного періоду.
Повнота обліку	Поточні зобов’язання правильно оформлені первинними документами, дані з яких перенесені до регістрів обліку та звітності
Подання і розкриття інформації у звітності	Поточні зобов’язання належним чином класифіковані у Балансі, а також у Примітках до фінансової звітності подані перелік і суми зобов'язань, що включені до статті балансу "Інші поточні зобов'язання".

 

ПБО 11 «Зобов’язання» визначає порядок формування та відображення в звітності інформації про зобов’язання та забезпечення.

Аудитор повинен знати, що обов’язки підприємства розглядаються як його зобов’язання, якщо вони [24]:

1) існують на даний момент  і є наслідком минулих господарських операцій (наприклад, товарів чи послуг) або подій (понесені чи ймовірні збитки, за які підприємство несе відповідальність). Необхідно відрізняти теперішні та майбутні зобов’язання. Так, рішення керівництва підприємства придбати активи у майбутньому саме собою не призводить до виникнення зобов’язання;

2) пов’язані з необхідністю  майбутніх платежів з метою  збереження господарських зв’язків  підприємства або відповідно  до виконання нормальної підприємницької діяльності;

3)Мають бути виконані неминуче. Економічні наслідки невиконання зобов’язання не дадуть підприємству можливості уникнути вибуття ресурсів на користь іншої сторони;

4)Мають визначений термін виконання, хоча точна дата може бути  невідомою;

5) Прийняті відносно суб’єктів (юридичних чи фізичних осіб або їх групи), які можуть бути ідентифіковані якщо не в момент прийняття зобов’язання, то в момент його виконання.

Основним завданням аудитора при проведенні аудиту зобов’язань є ретельна перевірка правильності нарахування зобов’язань, своєчасності погашення зобов’язань, підтвердження перевіреної інформації [28].

Приступаючи до перевірки, аудитор повинен визначити область дослідження.

- Аудит короткострокових кредитів банку

Аудитор повинен знати правила бухгалтерського обліку короткострокових кредитів:

1) згідно з пунктом 11 ПБО № 11 та Інструкцією № 291 зобов’язання  за фінансовими кредитами (позиками) класифікуються як короткострокові, якщо:

- строк їх погашення не перевищує 12 місяців з дати балансу;

- вони є поточною частиною  довгострокового боргу (підлягають погашенню в найближчі 12 місяців);

- незалежно від первісних строків  погашення є простроченими і підлягають погашенню на вимогу кредитора;

2) згідно з Інструкцією № 291 у  складі короткострокових кредитів ведеться облік кредитів (позик) у розрізі валют, а також залежно від дотримання порядку погашення основної суми кредиту на субрахунках бухгалтерського обліку

3) згідно з пунктами 4, 12 ПБО № 11 короткострокові кредити відображаються  в балансі у сумі погашення  – недисконтованій сумі коштів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства;

4) нараховані проценти звітного  періоду за короткостроковими кредитами визнаються поточними зобов’язаннями, якщо строк їх сплати не перевищує 12 місяців з дати балансу. Вони обліковуються окремо від основної суми фінансового кредиту на субрахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» [21].

- Аудит короткострокових векселів виданих

При аудиті короткострокових векселів виданих перевіряється бухгалтерський рахунок 62 та аналітичний облік за кожним виданим векселем і за строками їх погашення.

Аудитор повинен знати, що векселі є бланками суворої звітності. Тому їх придбання, зберігання, облік і списання на адміністративні витрати здійснюється згідно з порядком обліку бланків строгої звітності.

- Аудит кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

Розрахунки з постачальниками й підрядниками - розділ обліку, де поряд з перевіркою відображення операцій у системі бухгалтерського обліку, важливого значення набуває оцінка системи первинного обліку. Зв'язано це в першу чергу з тим, що практично всі документи, що оформляють операції даного розділу, надходять в організацію ззовні.

Розглянутій ділянці обліку властиві певні фактори ризику, обумовлені наступними причинами:

- відсутність багаторазового контролю  за первинними документами на стадії їхнього створення й перевірки (як це відбувається з документацією, створюваної на підприємстві);

- складність відновлення відсутніх  і виправлення неправильно оформлених  документів;

- більша ймовірність несвоєчасного  надходження підтверджуючих документів;

- відсутність уніфікації значної  частини первинних документів, що підтверджують здійснення цих операцій (особливо операцій, пов'язаних з розрахунками за зроблені послуги). Звідси ризик того, що первинна документація може бути не визнана в якості підтверджуючої, якщо будуть які-небудь сумніви в правильності оформлення документів й їхньої комплектності [20].

Фактори ризику, а також можливість різного роду зловживань обумовлюють необхідність попереднього дослідження системи первинного обліку при аудиті розрахунків з постачальниками й підрядниками. Такий аналіз дозволить аудитору більш підготовлено підійти до проведення основних аудиторських процедур за даним розділом обліку, а також обґрунтовано визначити обсяги вибірки й способи відбору елементів у сукупність. Крім того, попередній аналіз системи первинного обліку дасть можливість оцінити якість первинної облікової документації, яка буде використовуватися аудитором в якості аудиторських доказів.

При перевірці розрахунків з постачальниками й підрядниками треба з'ясувати документальну обґрунтованість здійснених операцій, переконатися в дійсності документів і правильності їх оформлення.

Аудитор при перевірці повинен звернути увагу на наступне [18]:

- чи є договори на поставку  продукції (виконання робіт, послуг) і правильність їх оформлення;

- при наявності кредиторської  заборгованості необхідно встановити дату її виникнення і причину утворення;

- чи є заборгованість з минулим  строком позовної давності, чи  вживаються заходи до її стягнення;

- чи сплачений ПДВ із суми авансових платежів, що надійшли в рахунок майбутніх поставок товарів або виконання робіт (послуг) на розрахунковий рахунок або отриманих у порядку часткової оплати по розрахункових документах за реалізовані товари (роботи, послуги);

- правильність ведення аналітичного обліку по рахунку 63, правильність складання бухгалтерських проводок по рахунку 63;

- відповідність записів аналітичного  обліку записам у журналі, головній книзі й балансі;

- при надходженні товарно-матеріальних  цінностей, на які не отримані розрахункові документи, необхідно перевірити, чи значаться ці цінності, що надійшли, як оплачені, але перебувають у шляху або не вивезені зі складів постачальників і чи не значиться вартість цих цінностей як дебіторська заборгованість;

- чи здійснювалася інвентаризація розрахунків (необхідно переглянути результати й, якщо необхідно, провести зустрічну перевірку розрахунків);

- повнота оприбуткування матеріальних цінностей. Необхідно зіставити дані про їхню кількість і вартість по платіжних документах з даними документів на їхнє оприбуткування (рахунків, товарно-транспортних накладних) і показниками аналітичного обліку, звітів руху продуктів і матеріалів;

- правильність установлення цін  на матеріальні цінності: чи відповідають  вони цінам, зазначеним у договорах поставки;

- правильність списання витрат  із кредиту розрахунків із  кредиторами на собівартість продукції (робіт, послуг);

- чи пред'являлися штрафні санкції  постачальникам і підрядникам  при порушенні договірних зобов'язань;

- правильність відбиття операцій  при оплаті векселями;

- чи пред'являлися претензії  постачальникам і підрядникам  у випадку невідповідності цін і тарифів, обумовлених договорами; невідповідність якості стандартам або технічним умовам, за шлюб і простої, що виникли з вини постачальників або підрядників;