Поняття, склад та якісна характеристика фінансової звітності

Оскільки формування показників внесків учасників відбувається паралельно із збільшенням статутного капіталу, додатково вкладеного капіталу, то доцільно розмістити статті, які призводять до їх збільшення, також у цьому розділі. При формуванні окремих статей розділу «Внески учасників» слід вказувати конкретно назву капіталу, який збільшується, тобто емісійний дохід чи інший вкладений капітал[4].

Таким чином, збільшення статутного капіталу підприємства за рахунок його внутрішніх джерел, таких як дооцінка основних засобів, прибуток відображують відповідно у другому і третьому розділах Звіту про власний капітал, а за рахунок внесків учасників і засновників – у четвертому.

П’ятий розділ Звіту про власний капітал узагальнює інформацію щодо зменшення статутного, пайового капіталу, а також додатково вкладеного капіталу в результаті вилучення внесків засновників та учасників, зменшення номінальної вартості акцій, анулювання викуплених акцій тощо. У даному розділі доцільно розмітити всі статті, що зменшують статутний капітал та впливають на зміну додатково вкладеного капіталу за результатами операцій з викупу акцій. Так за результатами операцій з викупу акцій – «Зміна емісійного доходу». Таким чином за наведеними пропозиціями будуть згруповані статті, що відображають зміни, які відбуваються в складі окремих видів власного капіталу.

Загальна сума змін власного капіталу, що відбулися протягом звітного року, визначається підсумовуванням і відніманням річних оборотів за всіма позиціями власного капіталу. Залишок власного капіталу в цілому та в розрізі його складових на кінець року визначається таким чином: залишок капіталу на початок року + збільшення капіталу протягом звітного періоду – зменшення капіталу протягом звітного періоду = залишок капіталу на кінець року.

Правильність заповнення звіту можна перевірити, скориставшись закономірностями шахової таблиці. Шаховий принцип побудови Звіту передбачає розміщення по горизонталі джерел утворення власного капіталу, а по вертикалі — статей з відображенням інформації про його зміни (збільшення або зменшення). Загальний результуючий підсумок показників по вертикалі повинен дорівнювати загальному результуючому підсумку показників по горизонталі[3].

Якщо залишки власного капіталу на початок року, що відображаються в балансі підприємства, скоригувати на приріст (чи зменшення) власного капіталу за даними звіту про власний капітал, то ми отримаємо балансовий залишок власного капіталу на кінець періоду. Якщо залишки, які містяться в балансі, збігаються з даними, наведеними у звіті про власний капітал, то звітність складена правильно

Отже, внесення запропонованих змін спростить процес складання даної форми звітності і сприятиме вдосконаленню методики складання фінансової звітності підприємств.

 

2. Шляхи підвищення ефективності складання звіту про власний капітал у комп’ютерному середовищі

 

На складання звітності, як обов'язкової, так і управлінської, в умовах ведення паперового обліку витрачається досить багато часу. Саме тому підприємці часто не можуть вчасно отримати звіти, які є основними носіями інформації для прийняття управлінських рішень, на їх отримання витрачається значна кількість часу та зусиль облікових працівників. Автоматизований облік відкрив перед обліковцями та керівниками доволі широкі можливості щодо оперативності та якості складання звітності.

Усю звітність, яка надається користувачам при використанні комп'ютерних програм бухгалтерського обліку, умовно можна поділити на три класи (Таблиця 3.1) [34]

а) системні внутрішні звіти;

б) зовнішні (регламентовані) звіти;

в) нестандартні звіти.

Таблиця 3.1  Звітність у комп'ютерних програмах бухгалтерського обліку

Системні внутрішні звіти	Регламентована звітність	Нестандартні звіти
Оборотно сальдова відомість; Шахматна відомість; Обороти за рахунками,інші вбудовані звіти	Фінансова; Податкова; Статистична; Галузева	Кількість запасів на складах; Заборгованість перед бюджетом; Залишки за банківськими рахунками; Стан розрахунків з дебіторами і кредиторами

 

Часто бухгалтери використовують звіти, які допомагають їм перевірити правильність ведення обліку, відшукати ймовірні помилки — це так звані системні внутрішні звіти. Системні звіти заздалегідь спроектовані розробниками в частині як зовнішнього вигляду, так і опису алгоритмів формування їхньої змістової частини. Це «Відомість операцій по рахунку», «Оборотна відомість по рахунку», «Оборотно-сальдовий баланс», «Аналітична довідка по рахунку», «Головна книга» тощо. Їх формування відбудеться за будь-якого варіанта розробленого бухгалтером робочого плану рахунків, внутрішніх стандартів кодування й облікової політики. Ця особливість породжується самим механізмом формування таких звітів, який має жорсткі правила введення значень, обмежених кількістю параметрів, за якими програма здійснює підбір даних у відповідній базі, в якій заздалегідь відомо, що ці параметри існують.

Зовнішні (або регламентовані) звіти — це звіти, які є обов'язковими для подання юридичними особами державним органам, інвесторам, кредиторам тощо. Під ними розуміють можливість автоматичного отримання в програмах звітів для податкової інспекції, позабюджетних фондів, різноманітних довідок, фінансових звітів.

Існують також види звітів, які не входять до основних форм бухгалтерської звітності й регламентовані лише для деяких видів підприємств. Це так звані специфічні звіти. До цієї групи можна віднести консолідовану звітність (для холдингових компаній, які мають у своєму складі дочірні підприємства) та звітність за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку GAAP або IAS (для спільних підприємств і підприємств із іноземними інвестиціями). Комп'ютерні програми бухгалтерського обліку дають можливість ефективно створювати такі види звітності шляхом допрограмування.[3]

На ринку інформаційних технологій провідні позиції традиційно мають ті бухгалтерські програми, які задовольняють вимоги користувачів щодо формування різних видів бухгалтерської звітності та автоматичної перевірки складених звітів. Сьогодні ринок бухгалтерських програм майже повністю задовольняє потреби бухгалтерів із формування звітності. Про це свідчать проведені дослідження найбільш поширених програм бухгалтерського обліку щодо можливості складання всіх видів звітності на підприємстві (Додаток В)

Практично в кожній програмі бухгалтерського обліку є вмонтований генератор звітів. Кожна форма звіту складається, як правило, з бланка звіту та імен змінних у його графах. Наприклад, у стандартному зовнішньому звіті «Бухгалтерський баланс» як основна складова Звіту про власний капітал на перетину рядка 110 і стовпчика 3 стоїть змінна, позначена як AI 10, у стовпчику 4 — Б110. Цей бланк, а також залишки на рахунках, що пов'язані зі змінними, нескладно сконструювати засобами вмонтованого в програму редактора звітів або засобами зовнішнього редактора. Отже, будь-який звіт може бути задано описом верхньої і бокової шапок, а кожна клітинка однозначно характеризується сумами або кількісними показниками, що знаходяться на перетині умов верхньої і бокової шапок.

Впровадження Автоматизованого робочого місця бухгалтера для створення Звіту про власний капітал та його удасконалення у даному середовищі дає змогу формувати єдину систему організації та оброблення інформації з моменту її введення до формування аналітичних показників, а також дозволяє поєднувати процес оброблення інформації з процесом прийняття рішень. Ефективність роботи АРМ аналітика багато в чому залежить від удосконалення методики аналізу, від того, наскільки вона відповідає сучасними вимогам управління виробництвом, а також технічним можливостям персонального комп'ютера.[27]

Основними вимогами до функціонування АРМ аналітика є:

- своєчасне задоволення обчислювальних  та інформаційних потреб управління  при проведенні аналізу господарської  діяльності;

- можливість надання результатної  інформації в табличній і графічній  формах;

- можливість коригування методики  розрахунків і форм відображення  кінцевого результату.

Програмне забезпечення економічного аналізу має свою специфіку, оскільки:

- аналітичні завдання передбачають  комплексний характер дослідження  процесу, тобто високу концентрацію  аналітичних процедур;

- аналіз повинен забезпечувати  максимальну оперативність представлення результатів;

- існує багатоваріантність форм  і змісту результатних даних, яка обумовлена інформаційними потребами користувачів різних рівнів управління:

- висока значимість результатної  інформації для прийняття управлінських рішень передбачає автоматизовану перевірку її достовірності:

- необхідність урахування різноманітних  джерел інформації.

Тому програми повинні бути гнучкими щодо внесення доповнень (змін) при складанні Звіту про власний капітал і мати високий рівень сегментації (модульності).

Постановка задач, щодо формування власного капіталу полягає в певній обробці інформації для одержання необхідного аналітичного висновку або для підготування окремого управлінського рішення.

Метою доцільності вирішення задачі полягає у правильності внесених даних до програмного забезпечення. Це насамперед заповнення констант які містять всю інформацію про підприємство в цілому, інформацію про валові витрати, та валового прибутку і тд.

Вагомим поштовхом до поширення використання електронно-обчислювальної техніки, її застосування дало можливість суттєво збільшити швидкість розрахунків. Це в свою чергу дозволило оцінювати альтернативні варіанти господарських рішень. Застосування електронно-обчислювальної техніки викликало необхідність точного опису системи, що аналізується.

Таким чином, в даний час на українському ринку програмного забезпечення бухгалтерського обліку пропонується безліч програм різних виробників. Для прискорення темпів комп’ютеризації інформаційних систем обліку на підприємствах доцільно здійснювати аналіз, оцінку та розробляти концепцію і проект створення АІСО, визначення виду автоматизації, її  інформаційно – технічного, методологічного програмного забезпечення, а також вдосконалювати в процесі впровадження організаційно–структурні аспекти системи управління, навчати персонал та підвищувати його кваліфікацію.

 

 

Висновки

В умовах ринку власники підприємства зацікавлені в результатах його діяльності, оскільки вклали в нього свій капітал. Підприємство вимушене приймати такі рішення, які б забезпечили йому перемогу в конкурентній боротьбі і необхідній фінансовий результат.

В результаті такої діяльності у підприємства виникає потреба у наявності суттєвої та повної інформації для прийняття управлінських рішень та оцінки їх результатів. Така інформація міститься у чотирьох формах фінансової звітності та у її примітках, які були розглянуті у даній роботі.

Проаналізувавши дану роботу, можна зробити узагальнення:

Звіт про власний капітал доповнює інформацію про фінансовий стан підприємства та зміни між датами балансу,яка надана в інших звітах: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів. Ця інформація є корисною як для власників підприємства, так і для інших користувачів фінансових звітів.

Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства,він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

• Довгострокового фінансування господарської діяльності – знаходиться у розпорядження підприємства необмежено довго;
• Відповідальності та захисту прав кредиторів – відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;
• Компенсації понесених збитків – тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;
• Кредитоспроможності – при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю та більшим власним капіталом;
• Фінансування ризику – власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій,на що можуть не погодитись кредитори;
• Самостійності та влади – розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності (автономності) та впливу його власників на підприємство;
• Розподілу доходів і активів – частки окремих власників у капітал є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Отже, для прийняття вигідних економічних рішень, а також для ефективного управління капіталу, фінансами підприємство повинно складати фінансову звітність,яка повинна в свою чергу базуватись на застосуванні бухгалтерських комп’ютерних програм, які дозволяють ефективно вирішувати проблеми,що виникають при складанні звітів.

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1.  Білик М. Д.  Сутність і оцінка фінансового стану підприємств  / М. Д. Білик // Фінанси України. – 2005. – №3. – С.117–128.