Отчет по практике в ПАТ «Шаргородський маслозавод»

      Отримані  данні є основою для складання  фінансової звітності.

      На основі  первинних документів щодо доходів  та витрат бухгалтер заповнює  журнал №6, в якому відображається  інформація про фінансовий результат, та Звіт про фінансові результати. (див. додатки)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Організація податкового обліку.

 

         1. Організація обліку розрахунків з бюджетом та позабюджетними платежами

 

         ПАТ  “Шаргородський маслозавод” є  платником податку на додану  вартість, податку на прибуток, податку  на землю, податку з власників  транспортних засобів та інших  самохідних машин та обладнання, прибуткового податку з громадян, збору до іноваційного фонду, збору за забруднення природного середовища, комунального податку, зборів до Фонду соціального страхування, Пенсійного фонду та Державного фонду сприяння зайнятості населення. Згідно з Наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р. “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку” та Інструкції про його застосування, в ДП “Укрзалізничпостач” з 2000 року для обліку розрахунків з бюджетом цільовими фондами України, та місцевими податками застосовуються такі рахунки:

 

         № 64 “Розрахунки по податкам і  платежам”;

 

         №65 “Розрахунки по страхуванню”  з відповідними субрахунками:

 

         №6411 ”Податок на прибуток”

 

         №6412 “Податок на додану вартість”

 

         №6413 “Податок з власників транспортних  засобів та інших самохідних машин та механізмів”

 

         №6414 ”Податок на землю”

 

         №6415 “Комунальний податок”

 

         №6416 “Прибутковий податок з громадян”

 

         №651 ”По пенсійному забезпеченню”

 

         №652 “По соціальному страхуванню”

 

         №653 “По страхуванню на випадок  безробіття”.

 

         Рахунок  №64 є пасивним і призначений  для узагальнення інформації  про розрахунки ПАТ “Шаргородський  маслозавод” по усім видам  платежів до бюджету, включаючи податки з працівників, фінансові санкції, які справляються у доход бюджету. По кредиту цього рахунку відображаються нараховані платежі до бюджету, по дебету – сплата податків до бюджету та їх списання, а також, сума податків, належна до відшкодування з бюджету.

 

         Рахунок  №65 також пасивний, на ньому ведеться  облік розрахунків ПАТ “Шаргородський маслозавод” по зборам на обов”язкове державне пенсійне страхування, на обов”язкове соціальне страхування, на обов”язкове соціальне страхування на випадок безробіття. По кредиту цього рахунку відображаються нараховані забов”язання по страхуванню, а також, кошти, одержані від органів державного страхування робітників, по дебету – погашення заборгованості або використання коштів (фонду соціального страхування) у ПАТ “Шаргородський маслозавод”.

 

         На  субрахунку №651 ведеться облік розрахунків ПАТ “Шаргородський маслозавод” з Пенсійним фондом України (по збору на обов”язкове державне пенсійне страхування).

 

         На  субрахунку №652 ведеться облік розрахунків ПАТ “Шаргородський маслозавод” з Фондом соціального страхування України (по збору на обов”язкове соціальне страхування робітників).

 

         На  субрахунку №653 ведеться облік розрахунків ПАТ “Шаргородський маслозавод”  з Державним бюджетом України по сплаті збору на обов”язкове соціальне страхування робітників на випадок безробіття.

 

         У  балансі ПАТ “Шаргородський маслозавод” (згідно Положення (стандарту) бухгалтерського  обліку 2 “Баланс”) сальдо розрахунків з бюджетом і державними фондами показується у ІІ розділі Активу балансу, або в ІV розділі Пасиву балансу.

 

         У  статті “Дебіторська заборгованість”  за розрахунками з бюджетом  “відображається дебіторська заборгованість (перед ПАТ “Шаргородський маслозавод”)” фінансових і податкових органів, а також сума переплати по податкам, зборам та іншим платежам до бюджету.

 

         У  статті “Поточні забов”язання зі страхування” відображається сума кредиторської заборгованості ПАТ “Шаргородський маслозавод” по зборам до позабюджетних фондів. Первинним документом служать розрахунки (окремо для кожного виду податків і зборів), звітними документами є Декларації.

 

  Аналізуючи структуру  нарахувань розрахунків до бюджету, можна зробити висновок, що найбільшу  долю в нарахованих податках  займає податок на додану вартість (в цілому по нарахуваннях до бюджету).

 

 

         2. Організація обліку валових доходів і валових витрат

 

 

 

  Для узагальнення інформації  про валові витрати в системі  регістрів і рахунків бухгалтерського обліку підприємства використовують рахунок бухгалтерського обліку 18 "Валові витрати", на якому відображаються витрати підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг, які придбаваються підприємством для використання у власній господарській діяльності. Для загальнення інформації про валові доходи в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку підприємства використовують рахунок бухгалтерського обліку 48 "Валові доходи". На рахунку 48 "Валові доходи" відображаються доходи підприємства від усіх видів діяльності, отримані (нараховані) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

   Рахунки 18 "Валові  витрати"' і 48 "Валові доходи" за своїм економічним змістом  і структурою є проміжними  операційними рахунками. Ведення  їх рекомендується для потреб  податкового обліку і використання даних бухгалтерського обліку на цих рахунках валових витрат і валових доходів для складання декларації про прибуток підприємства та додатків до неї.

  Рахунок 18 "Валові витрати" на підставі первинних облікових документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій, дебетується з кредита відповідних рахунків (03, 33, 50, 51, 55, 60,76, 86, 89 і ін.) на суми валових витрат, що повинні бути показані в рядках 12-34 декларації про прибуток підприємства. Одночасно із записами операцій по дебету рахунка 18 "Валові витрати" рахунок 18 кредитується по дебету відповідних рахунків (05, 06, 08, 33, 50, 56, 60,81,83 і ін.) на суми витрат, що повинні бути відображені на цих рахунках за правилами ведення бухгалтерського обліку.

   Рахунок 48 "Валові  доходи" на підставі первинних облікових документів кредитується по дебету відповідних рахунків (31, 50, 56, 62, 76, 90, 92, 96 і ін.) на суми валових доходів, що повинні бути показані в рядках 1-9 декларації про прибуток підприємства. Одночасно із записами по кредиту рахунка 48 "Валові доходи" рахунок 48 дебетується по кредиту відповідних рахунків ( 46, 61, 62, 80, 83 і ін.) на суми доходів, що повинні бути відображені на цих рахунках за правилами бухгалтерського обліку.

   Сальдо на рахунках 18 "Валові витрати" і 48 "Валові  доходи" на початок і кінець  звітного періоду не може бути. Обороти по дебету рахунка 18 "Валові витрати" і кредиту рахунка 48 "Валові доходи" використовуються як складові валових витрат і валових доходів підприємства.

   Таким чином, на  рахунках 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" на підставі  первинних документів відображаються господарські операції підприємства, пов’язані з податковим обліком. Рахунки 18 і 48 відносяться до рахунків операційних, щомісячно закриваються і сальдо мати не можуть.

  Поняття "Валові витрати" і "Валові доходи" більше не  є аналогічними витратам виробництва  та обігу і доходам від реалізації  та позареалізаційних операцій. Тому балансовий прибуток і  прибуток за декларацією про  прибуток підприємства стали  різними величинами; наприклад, до  валових доходів відноситься аванс отриманий від покупця за товари, а перерахований аванс постачальнику відноситься до валових витрат.

   Валові витрати  і валові доходи необхідно  розглядати  як елементи податкового  обліку для визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню. В інструктивних матеріалах нічого не сказано, як повинні звірятись, контролюватись і використовуватись показники бухгалтерського і податкового обліку. Слід підкреслити, що облікові регістри, які в даний час використовуються в бухгалтерському обліку, для застосування рахунків 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" не пристосовані.

  Визначення в податковому  обліку валового доходу за датою події, що сталася раніше, вимагає визначення дати реалізації за кожним товарним чи платіжним документом, виписаним на кожного покупця. Без цього не можуть бути зроблені записи в податковому обліку чи в декларації про прибуток підприємства. А в бухгалтерському обліку реалізація товарно-матеріальних цінностей і валовий  дохід  від  їх  реалізації  визначаються  за  моментом відвантаження. Отже, записи в  бухгалтерському і податковому обліку не сумістимі.

   Був би смисл  вводити в систему бухгалтерського  обліку рахунки 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" лише  при одній умові. До цих рахунків повинна бути розроблена система аналітичного обліку, в якому нагромаджувались би дані для складання і перевірки декларації про прибуток підприємства. Але й в цьому разі бухгалтерський облік не може охопити всі валові витрати і валові доходи, не можливий вихід на контрольні показники, на звірку даних бухгалтерського і податкового обліку для встановлення їх правильності й об’ктивності. Більш доцільним представляється для цієї мети удосконалення існуючого бухгалтерського аналітичного обліку.

  В Законі України "Про  оподаткування прибутку підприємств" ( ст. 5.3.9 ) відмічається, що врахування валових витрат повинно відповідати правилам ведення податкового обліку. Але стаття 11 Закону встановлює лише  загальні, організаційні положення з такого обліку та його законодавчі засади. Правила ведення податкового обліку валових витрат і валових доходів до цього часу не розроблені. При їх відсутності вести належний податковий облік для складання декларації про прибуток підприємства практично неможливо. Тому  декларації складають, як правило, за вибірковими даними з бухгалтерського обліку та відповідних первинних документів.

  Практика застосування  рахунків  18 «Валові витрати»  і 48 «Валові доходи» підтвердила, що введення їх до системи бухгалтерських рахунків було недоцільним. Крім плутанини в бухгалтерському обліку, воно нічого більше не дало.

  Податковий облік валових витрат і валових доходів без системної перевірки правильності записів у ньому й отриманих для складання декларації про прибуток підприємства підсумкових показників нічого не вартий. Затрати на такий облік праці і коштів – це прямі втрати підприємств і державного бюджету.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4. Організація управлінського обліку

 

 

4.1. Організація обліку затрат на виробництво

 

     Процес виробництва  продукції (робіт, послуг) потребує  здійснення певних витрат. Визначення  витрат дається у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", а склад витрат у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

     Витрати –  це зменшення економічних вигод  у вигляді вибуття активів  або збільшення зобов'язань, яке  призводить до зменшення власного  капіталу (за вийнятком зменшення  капіталу за рахунок його вилучення  або розподілу власниками).

     Якщо хоча б одна з умов визначення активів не використовується, актив не визначається, а витрати з придбання цього активу списуються у поточному періоді на "Інші операційні витрати". Списані активи обліковуютя на позабалансовому рахунку 07 "Списані активи".

     Із зменшенням  активів виникають такі витрати:

списання матеріалів на виробництво продукції, для ремонту основних засобів, на адміністративні цілі;

нарахування амортизації;

списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП, що стали непридатними ;

втрати від знецінення запасів;

нестачі запасів, (сировини, комплектуючих виробів, готової продукції, товарів);

нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, яка не може бути сплачена;

благодійні внески;

належні до сплати або сплачені штрафи, пені, неустойки.

     Зобов'язання, як уже зазначалося, є заборгованість  підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють економічні вигоди.

     До витрат, що  збільшують зобов'язання належать  такі нарахування:

заробітна плата робітників підприємства, які перебувають з ним в трудових відносинах;

податків, зборів, обов'язкових платежів;

відрахування на обов'язкове і добровільне страхування;

орендної плати, комунальних послуг, витрат зв'язку, послуг з реклами;

послуг сторонніх організацій (юридичних, аудиторських, консультаційних, медичних).

     До витрат, згідно  з П(с)БО № 1 та П(с)БО № 3, належить також нестача запасів, списання запасів або необоротніх активів, які визнано активами, сплати штрафних санкцій, витрати на заохочення, соціальний і виробничий розвиток, нарахування податків, у тому числі податку на прибуток.

     Облік витрат за елементами

     Елемент витрат - сукупність економічно однорідних  операцій.

     У відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків передбачено відображення витрат за елементами на рахунках класу 8.

     Відображення  здійснюється наступним чином:

Витрати операційної діяльності;

Витрати пов’язані з інвестиційною і фінансовою діяльністю, а також витрати від надзвичайних подій.

Критерії визначення витрат

     Ці критерії передбачають, що:

витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або зобо'язань;

витратами звітнього періоду визначають або зменшенням активів, або збільшенням зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за вийнятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені;