Отчет по практике в ПАТ «Шаргородський маслозавод»

      Перемінні  загальновиробничі витрати розподіляються  на кожну одиницю продукції  на базі заробітної плати виробничих робітників виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Постійні загальновиробничі витрати розподіляти на кожну одиницю продукції на базі заробітної плати виробничих робітників при нормальній потужності. За нормальну потужність прийняти фактичне товарне виробництво попереднього звітного періоду.

     У собівартість  реалізованої продукції включаються:

- виробнича собівартість  продукції, що була реалізована  в звітному періоді;

- нерозподілені постійні  загальновиробничі витрати;

- наднормативні виробничі  витрати.

     Витрати, зв'язані  з операційною діяльністю, що  не включаються в собівартість  реалізованої продукції (адміністративні  витрати, витрати на збут і  ін.) кваліфікуються відповідно до  П(С)БО 16.

     Ступінь завершеності  робіт з переробки давальницької  сировини визначати методом співвідношення обсягу завершеності частини робіт до їх загального обсягу за контрактом у натуральному вираженні і сумі.

     До складу  основних фондів зараховуються  об'єкти основних засобів при  терміну їхньої служби понад 1 рік і вартістю понад 500 грн.

     До складу  малоцінних і швидкозношуючихся  предметів (МШП) зараховуються тільки  інструменти і пристосування  терміном служби до 1 року і  вартістю менш 500 грн., при нарахуванні  зносу у розмірі 100% їхньої вартості. Інші МШП враховуються в товарних запасах тільки в кількісному вираженні.

      Списання  матеріальних цінностей із забалансового  обліку або відповідального збереження здійснюється згідно листа від власника матеріальних цінностей з дозволу голови правління при наявності доручення на особу, що одержує матеріальні цінності або вимоги з написом „забаланс”, оформленого відповідно до порядку заповнення вимог на відпустку матеріальних цінностей.

     На ПАТ „  Шаргородський маслозавод ” застосовується  журнально-ордерна система обліку, яка базується на широкому використанні системи накопичувальних і угруповочних регістрів — журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.

     Записи в  журнали-ордери (основні регістри) бухгалтерія  здійснює безпосередньо на підставі виконавчих документів у міру їхньої обробки. У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік сполучені. Звідси зрозуміло і назва цих регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійснюються в хронологічному порядку) і ордерами (оскільки місячні обороти журналів-ордерів у розрізі кореспондуючих рахунків заміняють собою меморіальні ордери).

     По зовнішній  будівлі журнали-ордера представляють окремі листки - регістри багатографної форми, призначені для кредитових записів того балансового рахунка, операції на якому враховуються в даному журналі-ордері. В окремих графах журналу-ордера зазначені рахунки, що листуються з дебетом даного рахунка. Формат цих регістрів, розміщення граф і порядок записів залежать від особливостей операцій, що враховуються. Кожному журналу-ордеру привласнений постійний номер.

      Журнали-ордера  для попередження повторних записів  побудовані по кредитовій ознаці: всі операції відбивають по кредиту даного синтетичного рахунка і дебету кореспондуючих з ним рахунків. Кредитова ознака узята в основу побудови журналів-ордерів тому, що кредит рахунка в більшості випадків показує як би початок руху коштів, відкіля вони надходять, а дебет - його закінчення, тобто куди засоби використані.

     Записи господарських  операцій у журналі-ордері здійснюють по шаховому принципу: суму операції записують одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це дозволяє значно скоротити кількість облікових записів, зменшити обсяг облікової роботи і підвищити якість самого обліку.

     Як виняток, з метою посилення контролю  за схоронністю і використанням  коштів по окремих рахунках („Каса”, „Рахунки в банках”, „Інші засоби”  і ін.) поряд з журналами-ордерами  по кредитовій ознаці ведуть  допоміжні відомості по дебету  цих рахунків.

     По деяких  синтетичних рахунках („Каса”, „Рахунки  в банках”, „Розрахунки з постачальниками  і підрядчиками” і ін.) ведуть окремі журнали-ордери. Однак більшість журналів-ордерів призначені для відображення операцій по групі взаємозалежних рахунків, що робить записи більш наочними, сприяє скороченню обсягу роботи, полегшує складання звітності. Так, журнал-ордер № 4 призначений для відображення господарських операцій по кредиту рахунків: „Основні засоби”, „Знос основних засобів”, „Додатковий капітал”, що забезпечує закінчену характеристику руху основних коштів, їхнього зносу і зв'язані з ними зміни власного капіталу.

     Окремі журнали-ордери  призначені для забезпечення  не тільки синтетичного, але й  аналітичного обліку. Завдяки цьому відпадає необхідність здійснювати аналітичний облік в окремих регістрах (картках, книгах) по таких рахунках, як „Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”, „Розрахунки з підзвітними особами” і деяким іншим. Для приклада розглянемо будівлю і порядок записів у журналі-ордері по рахунку „Розрахунки з підзвітними особами”. Тут аналітичний і синтетичний облік сполучені: кожній підзвітній особі приділяється один рядок, у якій записують суму виданого авансу, суму витрат, списаних на підставі авансового звіту, а також залишок невикористаного авансу. Узагальнені (синтетичні) показники по рахунку „Розрахунки з підзвітними особами” одержують шляхом підведення підсумків по аналітичних рахунках у журналі-ордері.

     По рахунках, які охоплюють велику кількість  об'єктів, що враховуються, (основні  засоби, матеріали й ін.), аналітичний  облік ведуть у загальноприйнятому порядку (на картках або в книгах).

     Наприкінці  місяця по кожному журналу-ордеру  підраховують обороти, що обов'язково звіряють з даними документів, що послужили підставою для записів. Журнали-ордери і допоміжні відомості до них підписуються працівниками, що здійснювали записи, і головним бухгалтером. Місячні обороти журналів-ордерів переносять у Головну книгу, призначену для узагальнення даних поточного обліку журналів-ордерів.

     Для кожного  синтетичного рахунка в книзі  приділяється окрема сторінка, а  для запису місячних оборотів  — окремий рядок. Кредитові обороти  журналів-ордерів у Головну книгу  переносяться загальним підсумком (оскільки розгорнуто по кореспондуючих рахунках вони відбиті в журналі-ордері); дебетові обороти рахунків записуються окремими сумами з різних журналів-ордерів (щоб показати кореспонденцію дебетового обороту). Таким чином, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють один одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного рахунка. Тому складати оборотну відомість по синтетичних рахунках при журнально-ордерній формі немає необхідності.

     Наприкінці  місяця по кожному синтетичному  рахунку Головної книги виводять  залишок, який записують в окрему  графу. За даними Головної книги  складають баланс.

     Після складання балансу журнали-ордери здаються в бухгалтерський архів, де вони переплітаються в окремі папки з дотриманням хронологічної послідовності.

     Одним з істотних  переваг журнально-ордерної форми  обліку є пристосованість облікових регістрів для складання звітності. Для цього завчасно в журналах-ордерах передбачається перелік показників звітності, у розрізі яких і здійснюється поточний облік. Це дає можливість без додаткових вибірок і розрахунків з облікових регістрів одержувати необхідну інформацію для складання звітності.

 

 

 

 

Розділ 2. Організація фінансового обліку

 

         1. Організація обліку основних засобів

 

 

     Рух основних  засобів, пов’язаний із  здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів, оформляють типовими формами первинної облікової документації.

     Основні засоби  можуть надходити на підприємства в результаті:

-   придбання у постачальників;

-   виконання будівельно-монтажних робіт;

-   безоплатної передачі від юридичних і фізичних осіб;

-   виявлення надлишків основних засобів в процесі інвентаризації;

-   переводу молодняку тварин в основне стадо;

-   закладанні вирощування багаторічних насаджень;

-   затрат на капітальні інвестиції в земельні ресурси.

     У всіх випадках на підприємствах, в тому числі і в досліджуваному господарстві, складається Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. №03-1). У ПАТ „ Шаргородський маслозавод ” даний документ застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об’єктів, для обліку введення їх в експлуатацію, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного структурного підрозділу до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству. При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається головою господарства, в одному примірнику на кожний окремий об’єкт. При оформленні внутрішнього приміщення або передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках.

     Оприбуткування  основних засобів після капітального ремонту, реконструкції, модернізації оформляються Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (ф. № 03-2) в одному примірнику – якщо роботи виконувались господарським способом, в двох примірниках – при виконанні робіт іншим підприємством.

Виготовлені основних засобів власними силами також оформляють актами приймання-передачі основних засобів.

     Витрати на  переміщення в середині господарства основних засобів (інвентар та обладнання, що не потребує монтажу тощо) включають до витрат виробництва. Суми на доставку до місця будівництва нового об’єкта й назад, монтаж і демонтаж пересувних будівельних машин і механізмів включають до витрат на експлуатацію будівельних машин і механізмів і в їхню первісну вартість не входять.

     Об’єкт основних  засобів вилучається з актів (списується  з балансу) у разі його вибуття, внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. При списанні з балансу основних засобів в господарстві керуються інструкцією про порядок списання будівель, споруд, машин, що відносяться до основних засобів.

     При списанні  будівель і споруд складають  акт на списання основних засобів (ф. № 03-3), а при ліквідації машин  і обладнання – Акт на списання  автотранспортних засобів (ф. № 03-4). Акти складаються в двох примірниках. В них зазначають дані про первісну вартість об’єкта, суму накопиченого зносу за час експлуатації, вартості одержаних матеріальних цінностей в результаті ліквідації об’єкта. Витрати по ліквідації відображають у розділі Розрахунок результатів списання об’єкта.

     Приймаючи рішення про списання основних засобів, необхідно виходити з того, що активи, які належать до основних засобів, неможливо або економічно недоцільно відновлювати, а також, якщо об’єкт не може бути реалізований або проданий іншим суб’єктом підприємницької діяльності.

     Акти про  надходження і вибуття основних  засобів передають у бухгалтерію господарства. Інколи трапляються випадки несвоєчасного надходження документів у бухгалтерію, не завжди проставлені обов’язкові реквізити на документах.

     Бухгалтерський  облік основних засобів, що у використовуються у виробничій діяльності ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”. Він призначений для обліку господарських засобів, тобто узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів, які віднесені до складу основних засобів. Рахунок 10 активний, балансовий.

     По дебету  рахунка 10 відображають надходження  (придбаних, створених, безоплатно отриманих, внесених засновниками) основних засобів на баланс підприємства, яка пов’язана  з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо),що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних  від використання об’єкта основних засобів. По кредиту-вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

     До рахунку 10 „Основні засоби” відкривають  наступні субрахунки:

101 „Земельні ділянки”;

102 „Капітальні витрати  на поліпшення земель”;

103 „Будинки та споруди”;

104 „Машини та обладнання”;

105 „Транспортні засоби”;

106 „Інструменти, прилади  та інвентар”;

107 „Робоча і продуктивна  худоба”;

108 „Багаторічні насадження”;

109 „Інші основні засоби”.

     У ПАТ «Шаргородський маслозавод» відкрито лише субрахунки 103, 104, 105, 106 .

     На субрахунку 103 „Будинки та споруди” в  господарстві ведеться облік наявності та руху будівель, споруд, їх структурних компонентів.

     На субрахунку 104 „Машини та обладнання” обліковується наявність та рух машин і обладнання.

     На субрахунку 105 „Транспортні засоби” ведуть  облік транспортних засобів, призначених для переміщення людей і вантажів.

    На субрахунку 106 „Інструменти, прилади та інвентар”  обліковують знаряддя праці, включаючи ручні механізовані знаряддя, які працюють за допомогою електроенергії, стисненого повітря тощо, пристрої для здійснення монтажних робіт тощо.

     Аналітичний  облік основних засобів ведеться в досліджуваному господарстві по інвентарних об’єктах. Кожному інвентарному об’єкту присвоюють інвентарний номер, який наносять на об’єкт і вказують в первинних документах і реєстрах з обліку основних засобів. Облік також ведеться по видах основних засобів, місцях їх експлуатації, матеріально відповідальних особах.