Організація складання та подання фінансової звітності на базі ПСП Агрофірми «Сиваш»

 

- складання Звіту про рух грошових коштів;

 

- коректування показників звітності  або формування приміток у  зв’язку з подіями, що стались  після дати балансу; 

 

- перевірка узгодженості показників  звітності. 

 

Підприємство зобов’язано подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать.

 

Квартальна звітність подається  на підпис 25 числа місяця, наступного за звітнім кварталом. Річна звітність  – не пізніше 20 лютого наступного за звітнім роком.

 

Датою подання фінансової звітності вважається день її фактичної передачі адресату. У випадку якщо дата подання припадає на неробочий день, термін переноситься на перший робочий день після вихідного.

 

Перелік форм податкової звітності  залежить від системи оподаткування, обраної підприємством, і тривалості звітного періоду.

 

На підприємстві ПСП Агрофірма  «Сиваш» головний бухгалтер складає  примітки до річної фінансової звітності.

 

У першому розділі приміток, “Нематеріальні активи”, головний бухгалтер фіксує залишок на початок року, рух нематеріальних активів (надійшло – вибуло за рік) та інші зміни за рік, і залишок на кінець року.

 

У другому розділі, “Основні засоби”, визначається первісна вартість основних засобів, знос, рух основних засобів, переоцінка первісної вартості та зносу основних засобів, вибуло за рік, нараховану амортизацію і залишок на кінець року основних засобів.

 

У третьому розділі визначаються капітальні інвестиції на початок і кінець року.

 

У четвертому розділі визначаються фінансові інвестиції за рік і  на кінець року.

 

У п’ятому розділі всі доходи і витрати які були на підприємстві за рік.

 

У шостому розділі визначаються грошові кошти на кінець року.

 

У сьомому розділі визначаються всі забезпечення які проводило  господарство на протязі року.

 

У восьмому розділі, “Запаси”, визначається балансова вартість всіх запасів підприємства на кінець року а також їхня переоцінка за рік.

 

У дев’ятому розділі визначається вся дебіторська заборгованість підприємства за рік.

 

У останньому, десятому, розділі визначаються всі нестачі і витрати від псування цінностей.

 

Примітки до фінансової звітності  головний бухгалтер складає останніми  із всіх форм звітності, тому необхідною інформацією для складання приміток є всі попередні форми фінансової звітності.

 

3.5. Організація складання та подання консолідованої фінансової звітності.

 

Консолідована фінансова звітність  – це звітність групи підприємств, подана як фінансова звітність єдиного  підприємства.

 

Завдання консолідації фінансової звітності визначає наступні етапи:

 

- отримання стандартної і спеціальної  фінансової звітності від дочірніх  і залежних компаній в єдиній  валюті і єдиній обліковій  політиці;

 

- перевірка даних одержаної  звітності на взаємну узгодженість;

 

- усунення виявлених неузгоджень  в даних; 

 

- консолідація показників по групі підприємств за правилами, що враховують частку взаємної участі компаній в капіталі одна одної;

 

- виключення з консолідованої  звітності сальдо і оборотів  за внутрішньо груповими господарськими  операціями;

 

- розрахунок часток меншості та їх використання для коригування показників зведеної фінансової звітності.

 

Консолідована звітність дозволяє одержати загальну картину про групу  компаній, взаємопов’язаних в економічному та фінансовому напрямках, виявити  результати роботи та перспективи розвитку групи в цілому.

 

Консолідації підлягають звіти  об’єднань підприємств, створених  шляхом придбання акцій. Готує і  подає такі звіти материнське  підприємство, яке здійснює контроль за діяльністю дочірніх підприємств.

 

Основні вимоги щодо складання консолідованої звітності викладено в П (С) БО 20 „Консолідована фінансова звітність”, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.07.99р. № 176.

 

Консолідована фінансова звітність  складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства. Необхідно враховувати, чи усі 100 відсотків в капіталі належать материнському підприємству, чи дочірнє підприємство має частку меншості.

 

Для складання консолідованої фінансової звітності материнське підприємство визначає частку меншості в капіталі та фінансових результатах дочірніх підприємств. Частка меншості визначається як добуток відсотку голосів, які  не належать материнському підприємству, відповідно до власного капіталу та чистого прибутку (збитку) дочірніх підприємств.

 

Частка меншості відображається в  консолідованому Балансі окремо від зобов’язань та власного капіталу материнського підприємства в рядку 385 „Частка меншості”. У консолідованому Звіті про фінансові результати частка меншості у прибутку (збитку) відображається в рядку 215 „Частка меншості”.

 

4. Організація розвитку складання  та подання фінансової звітності. 

 

Прибуток і рентабельність виробництва  в умовах ринку є найважливішими показниками, що характеризують господарську діяльність сільськогосподарських підприємств. Таку інформацію можна знайти у фінансовій звітності підприємства, яка також відображає увесь фінансово-економічний стан господарського процесу за період, який підлягає аналізу.

 

Для того, щоб фінансова звітність  ПСП Агрофірми «Сиваш» була більш  досконаліша як для внутрішніх так  і для зовнішніх користувачів, вона повинна відповідати наступним  вимогам :

 

1. Фінансова звітність має бути:

 

- дохідливою (інформація яка наведена у фінансовій звітності повинна бути зрозумілою та розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання);

 

- доречною (фінансова звітність  повинна містити тільки доречну  інформацію, яка буде впливати на прийняття відповідних рішень користувачами);

 

- зіставною (фінансові звітність  повинна надавати можливість  користувачам порівнювати фінансові  звіти підприємства за різні  періоди та фінансові звіти  різних підприємств);

 

- доступною для використання - фінансова звітність не є комерційною таємницею підприємства.

 

2. Головний бухгалтер ПСП Агрофірми  «Сиваш» при складанні фінансової  звітності повинен чітко дотримуватись  нормативної бази, а саме:

 

- Закон України „Про бухгалтерський  облік та фінансову звітність в Україні”;

 

- П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової  звітності; 

 

- П(С)БО 2 „Баланс”;

 

- П(С)БО 3 „Звіт про фінансові  результати”; 

 

- П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових  коштів”; 

 

- П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал”;

 

- П(С)БО 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.

 

3. Головний бухгалтер повинен  дотримуватись всіх змін і  доповнень, які відбулися у  нормативній базі до звітного  періоду при складанні фінансової  звітності. Для використання цієї  нормативної бази на підприємстві  обов’язково повинна виписуватись (придбатись) необхідна бухгалтерська література:

 

- газета „Все про бухгалтерський  облік”;

 

- журнал „Баланс”;

 

- журнал „Податки та бухгалтерський  облік” та інше.

 

4. У разі виявлення будь-яких  труднощів при складанні фінансової звітності, головний бухгалтер повинен проконсультуватись з аудиторами за для усунення порушень інформаційних даних у звітності та запобіганню проблем при перевірці державних контрольних органів управління.

 

5. При наявності комп’ютеризованої  форми ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності полегшується, тому на підприємстві добре було б мати комп’ютерну техніку для ведення бухгалтерських операцій.

 

6. Щоб запобігти помилок у  фінансовій звітності, головний  бухгалтер повинен зробити спочатку пробну фінансову звітність (баланс, звіт про фінансові результати і т. д.) і ретельно перевірити всі дані.

 

7. Правильне ведення первинних  документів у ПСП Агрофірмі  «Сиваш», а саме наявність графіку  документообігу, правильне складання  журналів-ордерів. Слід зазначити, що правильне ведення фінансової звітності на підприємстві дозволяє керівництву підприємства вчасно приймати правильні управлінські рішення, що в майбутньому запобігає збитковості цього підприємства, запобігає конфліктам у вигляді штрафів, пні з контролюючими органами (керівництво підприємства, державна податкова адміністрація, контрольно-ревізійне управління) та іншим несприятливим моментам для господарства.

 

Відповідно до Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" керівники підприємств залежно від обсягу облікової роботи, а також від розміру і спеціалізації підприємства самостійно визначають, як буде здійснюватись бухгалтерський облік на підприємстві. Можливі такі варіанти: 1) бухгалтерський облік веде керівник підприємства; 2) ведення бухгалтерського обліку доручається спеціально прийнятому на роботу бухгалтеру; 3) створюється бухгалтерська служба (відділ), що є самостійним структурним підрозділом підприємства і яку очолює головний бухгалтер; 4) підприємство укладає угоду із спеціалізованою організацією або позаштатним спеціалістом-бухгалтером. Ми будемо розглядати організаційну структуру бухгалтерії як самостійного підрозділу підприємства.

 

Є дві основні форми побудови облікового апарату - централізація і децентралізація. Під централізацією обліку розуміють таку побудову облікового апарату, при якій всі облікові роботи (обробка документів, аналітичний і синтетичний облік, складання зведеного балансу і звітності) зосереджені в єдиному обліковому підрозділі - бухгалтерії підприємства. При централізованому обліку в окремих підрозділах підприємства складаються лише первинні документи (виписуються прибуткові і видаткові накладні, прибуткові і видаткові касові ордери, інші документи). Документація разом із звітами матеріально відповідальних осіб та касовими звітами передається до головної (центральної) бухгалтерії підприємства, де складаються зведений бухгалтерський баланс та інша звітність. Під децентралізацією обліку розуміють таку організацію облікового апарату, при якій у підрозділах підприємств (цехах, складах тощо) є власні бухгалтерії або облікові працівники, які ведуть синтетичний і аналітичний облік, складають звітність. В центральній бухгалтерії на підставі звітів підрозділів складається зведений баланс і підсумкова звітність.

 

Використання комп'ютерної техніки  призвело до якісно нових тенденцій  в побудові структури облікового апарату.

 

Першою характерною відмінністю  є використання автоматизованих  робочих місць бухгалтера. Під  автоматизованим робочим місцем (АРМ) традиційно розуміють професійно-орієнтований програмно-апаратний комплекс, що забезпечує вирішення завдань користувача безпосередньо на його робочому місці. Якщо при побудові структури облікового апарату при без комп’ютерному способі обробки облікової інформації базовим її елементом є окремий обліковий працівник, то при застосуванні комп'ютерної техніки беруть до уваги не тільки обов'язки та кваліфікацію облікового працівника, але й характеристику АРМ, на якому він працює.

 

Створення АРМ бухгалтера ґрунтується на принципах персоніфікації обчислень і самонавчання облікових працівників, комп'ютеризації основних облікових функцій, безпаперової технології ведення бухгалтерського обліку, раціонального поєднання розподіленої, децентралізованої і централізованої систем обробки облікової інформації.

 

Іншою характерною рисою при  застосуванні комп'ютерної техніки  є трансформація форм побудови облікового апарату. Широке використання комп'ютерної  техніки спочатку призвело до централізованої  обробки облікової інформації, оскільки всі комп'ютерні пристрої знаходилися в обчислювальному відділі підприємства. Висока вартість комп'ютерів другого та третього поколінь, складність їх експлуатації і обслуговування призводили до необхідності створення великих централізованих обчислювальних центрів зі спеціальним штатом операторів і програмістів, і, як наслідок, вимагали максимального ступеня централізації обліку. На цьому етапі навіть на великих підприємствах, де збереглися цехові бухгалтерії, децентралізація обліку втратила свої звичайні форми, оскільки цехові бухгалтерії отримували готові зведення від обчислювального центру. При цьому функції цехових бухгалтерій зводилися лише до контролю за правильністю оформлення первинних документів та отриманих звітних зведень.

 

Традиційно в основі поділу праці  бухгалтерів лежав принцип організації  обліку за окремими обліковими завданнями (або ділянками). При комп’ютеризації  бухгалтерського обліку перелік  облікових завдань залишається  незмінним, але збереження і перетворення інформації, формування результатних даних здійснюється в єдиній інформаційній базі.

 

Можливості комп’ютерної форми  обліку дозволяють гнучко розподіляти  облікову роботу між працівниками з  різних ділянок обліку. Склад облікових  завдань залишається незмінним  при різних обсягах облікових робіт, але перелік виконавців суттєво відрізняється в залежності від розміру підприємства і, відповідно, обсягу облікової роботи.

 

На малих підприємствах облік  здійснює одна особа - головний бухгалтер  підприємства на одному комп'ютері. В разі необхідності, до його комп'ютера під'єднуються комп'ютери керівників. При збільшенні обсягу облікових робіт збільшується кількість бухгалтерів на підприємстві. До локальної мережі підключаються АРМ бухгалтерів з ділянок обліку. Для найбільшої ефективності облікових робіт може передбачатися виділення, найпотужнішого комп'ютера як сервера, на якому зберігається інформаційна база та виконується основна маса обчислень. Подальша реалізація інформаційної технології комп'ютеризованого рішення завдань бухгалтерського обліку з використанням АРМ на зростаючому підприємстві призводить до необхідності побудови багаторівневої обчислювальної системи, яка ґрунтується на застосуванні АРМ технічних виконавців (первинний облік), АРМ функціональних працівників та АРМ керівників.