Організація складання та подання фінансової звітності на базі ПСП Агрофірми «Сиваш»

 

Також, якщо ПСП Агрофірма «Сиваш»  протягом звітного періоду отримувало інші доходи, то суми цих доходів головний бухгалтер відображає у статті „Інші доходи” (130), якщо ж отримувало витрати, то вони відображаються у статті „Інші витрати” (160).

 

У статті „Фінансові результати від  звичайної діяльності до оподаткування” (прибуток (170), збиток (175)) відображають прибуток або збиток, який отримало підприємство від звичайної діяльності (до оподаткування), і отримані значення записуються у відповідні рядки. Якщо на підприємстві отримано прибуток, то у статті „Податок на прибуток від звичайної діяльності” (180) визначається сума податку на прибуток (170).

 

Таким чином визначаються „Фінансові результати від звичайної діяльності”  – прибуток (190), збиток (195).

 

У статті „Надзвичайні доходи (200), витрати (205)” відображаються витрати або  доходи, які відповідають визначенню надзвичайних. До надзвичайних доходів можна віднести страхові відшкодування, отримані від страховиків, а до надзвичайних витрат можна віднести невідшкодовані витрати від стихійних лих, пожеж, техногенних аварій, тощо. Якщо отримували надзвичайні доходи, то головний бухгалтер розраховує „Податки з надзвичайного прибутку” (210).

 

І остання стаття – „Чистий  прибуток (220), збиток (225)”. Головний бухгалтер  визначає чистий прибуток (збиток), який обчислюється як різниця між  чистими доходами та витратами.

 

У другому розділі Звіту про  фінансові результати – „ Елементи операційних витрат” – головний бухгалтер визначає всі витрати, які були понесені ПСП Агрофірмою «Сиваш», на підставі даних аналітичного обліку, або здійснює вибірку по рахунку „Витрати”.

 

Так, у статті „Матеріальні витрати” (230), вказується вартість сировини та матеріалів, спожитих на виробництво, та інші допоміжні  матеріали.

 

У статті „Витрати на оплату праці” (240) вказуються витрати по оплаті праці  робітників підприємства – всі грошові і матеріальні виплати, суми відпускних, матеріальної допомоги, тощо.

 

У статті „Відрахування на соціальні  заходи” (250) вказуються нарахування  на заробітну плату, на державне обов’язкове  соціальне страхування, в тому числі, на випадок безробіття, окрім державного обов’язкового пенсійного страхування, тому що дане підприємство є платником ФСП.

 

У статті „Амортизація” (260) вказується сума нарахованої амортизації основних засобів, визначена по обраному методу нарахування амортизації.

 

У статті „Інші операційні витрати” (270) визначаються витрати на збут, управління, а також штрафи, безнадійні борги, витрати від знецінення запасів, тощо.

 

У статті „Разом” (280) визначають суму всіх витрат, які були вказані та визначені у даному розділі.

 

Так як ПСП Агрофірма «Сиваш»  не є акціонерним підприємством, то головний бухгалтер не заповнює третій розділ даного Звіту, а саме розділ „Розрахунок показників прибутковості  акцій”.

 

Складання Звіту про фінансові  результати є важливим етапом для визначення ефективності діяльності підприємства за певний аналізуємий період.

 

Також, на підприємстві головний бухгалтер  складає „Звіт про рух грошових коштів” та „Звіт про власний  капітал”, а також „Примітки  до фінансової звітності”.

 

Звіт про рух грошових коштів головний бухгалтер складає за рік. Даний звіт містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітній період. Для складання цього звіту головний бухгалтер використовує непрямий метод, який передбачає визначення суми чистого надходження (видатку) в результаті операційної діяльності, шляхом послідовного коригування показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування (наведеного в „Звіті про фінансові результати”).

 

Для складання Звіту про рух  грошових коштів головний бухгалтер підприємства використовує такі документи:

 

- „Баланс”;

 

- „Звіт про фінансові результати”; 

 

- „Примітки до фінансових звітів”; 

 

- Головна книга; 

 

- Аналітичні дані окремих бухгалтерських  рахунків.

 

Головний бухгалтер складає  цей звіт в 5 етапів.

 

Етап 1. Перенесення показника прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, відображеного у Звіті про  фінансові результати до Звіту про  рух грошових коштів. Отже, у статті „Прибуток (збиток) до оподаткування  та надзвичайних статей” у графах „Надходження” і „Видаток” показують відповідно прибуток чи збиток від звичайної діяльності до оподаткування за звітний період, наведений у Звіті про фінансові результати.

 

Етап 2. Визначення прибутку (збитку) від  операційної діяльності до змін у  чистих оборотних активах. Його метою є врахування впливу на прибуток не грошових витрат (амортизації необоротних активів, забезпечень зобов’язань, витрат на сплату відсотків за фінансовими зобов’язаннями), а також фінансових результатів, не пов’язаних з операційною діяльністю.

 

У статті „Амортизація необоротних активів” обліковують  амортизаційні відрахування по матеріальних і нематеріальних необоротних активах, нараховані протягом звітного періоду. Оскільки нарахування амортизації  основних засобів і нематеріальних активів є витратами, що зменшили прибуток підприємства, але не призвели до витрачення коштів, суму амортизації слід додати до прибутку, тобто відобразити в графі „Надходження” Звіту. У статті „Збільшення (зменшення) забезпечень” відображають зміни (в графі „Надходження” – збільшення, а в графі „Видаток” – зменшення) у складі забезпечень наступних витрат і платежів, що не пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю. Для визначення зміни суми забезпечень слід проаналізувати статті розділу ІІ пасиву Балансу. Збільшення забезпечень, що належать до операційної діяльності, призводить до збільшення витрат звітного періоду, які не є видатком грошових коштів. Через це суму збільшення таких забезпечень слід додати до прибутку від операційної діяльності. У свою чергу, суму зменшення зазначених забезпечень треба вираховувати при визначенні руху коштів від операційної діяльності. У статті „Збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць” в графі „Надходження” відображають збитки, в графі „Видаток” – прибуток від курсових різниць внаслідок перерахунку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізованими є курсові різниці, пов’язані з перерахунком сум монетарних статей в іноземній валюті, які наведені в Балансі на кінець звітного періоду. Слід мати на увазі, що тут враховують лише нереалізовані не операційні курсові різниці, тобто курсові різниці, пов’язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, що пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також з перерахунком залишку коштів у іноземній валюті. Оскільки зміна валютних курсів не пов’язана з рухом грошових коштів, урахування таких курсових різниць дасть можливість уникнути завищення або заниження руху грошових коштів у процесі операційної діяльності внаслідок переоцінки не операційної дебіторської або кредиторської заборгованості в іноземній валюті. Нереалізована курсова різниця внаслідок перерахунку операційної кредиторської заборгованості поглинається при врахуванні змін у складі поточних зобов’язань. У статті „Збиток (прибуток) від не операційної діяльності” в графі „Надходження” відображають збиток, у графі „Видаток” – прибуток від володіння (дивіденди, відсотки тощо) та реалізації фінансових інвестицій, продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових активів; інші прибутки та збитки від інвестиційної та фінансової діяльності. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування містить прибуток (збиток), отриманий від різних операцій і подій – реалізації продукції, основних засобів, фінансових інвестицій, тощо. Оскільки метою цієї діяльності є визначення прибутку від операційної діяльності, слід із загального прибутку виключити прибуток від інвестиційної та фінансової діяльності та додати збитки від цієї діяльності. Для визначення прибутків і збитків від неопераційної діяльності, слід ураховувати статті Звіту про фінансові результати – „Дохід від участі в капіталі”, „Інші фінансові доходи”, „Витрати від участі в капіталі”, „Інші доходи” та „Інші витрати”. У статті „Витрати на сплату відсотків” обліковують витрати за відсотками, нарахованими протягом звітного періоду. Наявність цієї статті зумовлена тим, що далі в розділі І Звіту передбачена окрема стаття „Сплачені відсотки”, яка відображує видаток грошових коштів на сплату відсотків за фінансовими зобов’язаннями. Через це нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але можуть не збігатися з сумою сплачених відсотків, слід додати до операційного прибутку.

 

Етап 3. Визначення грошових коштів від операційної  діяльності. Цей крок дає можливість визначити суму грошових коштів, отриманих підприємством від операційної діяльності, коригуванням прибутку (збитку) від операційної діяльності на зміни у складі оборотних активів, поточних зобов’язань, витрат і доходів майбутніх періодів.

 

У статті „Зменшення (збільшення) оборотних активів” відображають зміни в балансі у статтях оборотних активів (крім статей „Грошові кошти та їхні еквіваленти”, „Поточні фінансові інвестиції” та інших статей неопераційних оборотних активів), що відбулись протягом звітного періоду. Для визначення збільшення або зменшення оборотних активів слід проаналізувати зміни у складі запасів і дебіторської заборгованості. При цьому треба переконатися, що векселі одержані та дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками, авансами виданими, а також за статтями „Інша поточна заборгованість”, „Інші оборотні активи”, „Витрати майбутніх періодів” пов’язані саме з операційною діяльністю. У разі наявності дебіторської заборгованості бюджету за податком на прибуток її слід виключити зі статті „Дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом”. Нарешті, не слід брати до уваги статтю „Дебіторська заборгованість по нарахованих доходах”, оскільки вона пов’язана з інвестиційною діяльністю. Збільшення дебіторської заборгованості покупців протягом звітного періоду означає, що частина доходу від реалізації не є надходженням грошових коштів. Через це таку суму необхідно вирахувати з прибутку від операційної діяльності. Зменшення дебіторської заборгованості протягом звітного періоду, навпаки, означає, що сума надходження коштів від покупців перевищує виручку від реалізації продукції у звітному періоді. Отже, суму зменшення дебіторської заборгованості слід додати до суми прибутку від операційної діяльності. У разі збільшення запасів припускають, що вони були придбані за грошові кошти. У зв’язку з цим суму збільшення запасів вираховують з суми операційного прибутку. Зменшення запасів протягом звітного періоду свідчить про витрати, які не призвели до видатку грошових коштів. Отже, суму зменшення запасів слід додати до суми операційного прибутку. Активи та пасиви, що є наслідком бартерних операцій, автоматично взаємокомпенсуються у разі, якщо вони пов’язані з обміном запасами. Якщо бартерний контракт на дату балансу не закрито, аналогічно взаємокомпенсується зміна запасів і заборгованості за розрахунками. У разі обміну запасів на необоротні активи наслідки такої бартерної операції слід виключати при визначенні руху грошових коштів від операційної діяльності. У статті „Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів” у графі „Надходження” відображають зменшення, а в графі „Видаток” – збільшення у складі витрат майбутніх періодів, що відбулися протягом звітного періоду. Зменшення витрат майбутніх періодів означає списання їх на витрати звітного періоду, що не призводить до видатку грошових коштів. У сою чергу збільшення витрат майбутніх періодів звичайно пов’язане з видатком коштів. Це зумовлює відповідне відображення зміни у розділі ІІІ активу Балансу в складі надходжень або видатку для визначення руху коштів від операційної діяльності. У статті „Збільшення (зменшення) поточних зобов’язань” в графі „Надходження” відображають збільшення, а в графі „Видаток” – зменшення у статтях розділу Балансу „Поточні зобов’язання” (крім статей „Короткострокові кредити банків”, „Поточні зобов’язання по розрахунках з учасниками”, зобов’язань за відсотками та іншими зобов’язаннями, не пов’язаними з операційною діяльністю). Припущення, що збільшення запасів пов’язано з рухом грошових коштів, справедливе у тому разі, якщо підприємство не має заборгованості постачальникам та іншим кредиторам. Збільшення кредиторської заборгованості протягом звітного періоду означає лише нарахування заборгованості, а не видаток коштів. Отже, суму збільшення кредиторської заборгованості слід додавати до прибутку від операційної діяльності. Водночас зменшення суми кредиторської заборгованості означає, що у звітному періоді було погашено не тільки кредиторську заборгованість, яка виникла (нарахована) в цьому періоді, а й певну частину заборгованості за попередній період. Через це зменшення кредиторської заборгованості слід вираховувати з операційного прибутку. У статті „Збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів” у графі надходження відображають збільшення, а у графі „Видаток” – зменшення у складі доходів майбутніх періодів протягом звітного періоду. Збільшення у складі розділу V пасиву Балансу означає надходження коштів, а зменшення доходів майбутніх періодів пов’язано з зарахуванням частини їх до прибутку звітного періоду. У разі, якщо збільшення доходів майбутніх періодів пов’язане з надходженням не грошових коштів, а інших операційних активів (наприклад отримання товарів або збільшенням дебіторської заборгованості), включення цієї суми до графи „Надходження” нівелює суму зміни оборотних активів, яка раніше була відображена у графі „Видаток”.

 

Етап 4. Визначення чистого руху коштів до надзвичайних статей. Чистий рух  коштів до надзвичайних статей визначають вирахуванням з суми грошових коштів від операційної діяльності сплачених  відсотків та податків на прибуток. У статті „Сплачені відсотки” відображають суми грошових коштів, використаних на сплату відсотків за позиками та іншими фінансовими зобов’язаннями (випущеними облігаціями, фінансовою орендою тощо). У статті „Сплачені податки на прибуток” показують використання грошових коштів для сплати податків на прибуток, за умови, що вони конкретно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною діяльністю. Як відомо, податок на прибуток звичайно сплачується загальною сумою (без розподілу за видами діяльності) та не збігається в часі з періодом здійснення операції, яка є об’єктом оподаткування. У зв’язку з цим рух грошових коштів, пов’язаний з податками на прибуток, відображають окремою статтею у складі операційної діяльності, якщо він не може бути конкретно віднесений до інвестиційної або фінансової діяльності. Проте у разі, якщо сплачений податок прибуток можна чітко пов’язати з інвестиційною або фінансовою діяльністю, його треба відображувати у складі відповідної діяльності.

 

Етап 5. Визначення чистого руху коштів від операційної діяльності. Для визначення чистого руху коштів від операційної діяльності слід урахувати рух коштів внаслідок надзвичайних подій, що не пов’язані з інвестиційною або фінансовою діяльністю. У статті „Рух коштів від надзвичайних подій” відображують відповідні надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності. Прикладом руху коштів внаслідок надзвичайних подій є такі :

 

- надходження від страхових  компаній як компенсація збитків від пожежі;

 

- надання допомоги працівникам,  що постраждали внаслідок стихійного  лиха.

 

При цьому слід пам’ятати, що надходження  і видаток грошових коштів внаслідок  надзвичайних подій показують окремими статтями у складі операційної, інвестиційної  або фінансової діяльності. Через це у складі руху коштів від операційної діяльності слід відображувати лише надходження та видаток коштів внаслідок надзвичайних подій, пов’язаних з операційною діяльністю.

 

„Звіт про власний капітал” головний бухгалтер підприємства складає для визначення змін, які відбулися у складі власного капіталу за звітній період. Тобто, спочатку заносяться залишки статутного капіталу, пайового, додатково-вкладеного, іншого додаткового капіталу, резервного, нерозподіленого прибутку, неоплаченого та вилученого капіталу. Далі, фіксуються всі зміни, які відбувалися у власному капіталі протягом звітного періоду для визначення залишку власного капіталу на кінець року. Даний звіт є головним джерелом інформації для визначення збільшення (зменшення) майна підприємства за звітній період. Техніка складання даного звіту має такий вигляд.

 

У статті „Залишок на початок року” (010) - заносяться суми власного капіталу наведені в Балансі ПСП Агрофірми  «Сиваш».

 

У статті „Залишок на кінець року” (300) – заносяться залишки з Балансу відповідно на кінець звітного періоду.

 

У статті „Виправлення помилок” (030) – виправляються помилки згідно з П(С)БО 6 „Виправлення помилок у  фінансовій звітності”.

 

У статті „Інші зміни” (040), як правило, у звітності сума прибутку (збитку) за звітній період та сума нерозподіленого прибутку не змінюється за винятком деяких ситуацій, коли :

 

- виявлені суттєві помилки що  призвели до необхідності змінити  показники попередніх років у  зв’язку з тим, що наведені  раніше дані не можуть вважатися достовірними;

 

- відбулася зміна облікової  політики – суму коригування  суттєвої помилки, що належить  до попередніх періодів, чи таких  що виникли через зміни облікової  політики, відображають у звіті  за статтею „Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)”.

 

У статті „Скоригований залишок  на початок року” (050) відображається залишок власного капіталу на початок  звітного періоду після внесення відповідних коригувань.

 

У графі „Переоцінка активів, дооцінка основних засобів” (060) наводяться дані які відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів та інших активів, у порядку передбаченому відповідними стандартами.

 

У статті „Чистий прибуток (збиток) за звітній період” (130) відображається сума чистого прибутку (збитку) зі Звіту про фінансові результати.

 

У графі „Розподіл прибутку”  наводяться дані, які відображають розподіл прибутку між учасниками підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо, по відповідним статтям у даній графі.

 

У графі „Внески учасників” наводяться дані про збільшення статутного капіталу підприємства, та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення (зменшення)дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства. Всі значення заносяться у графу по відповідним статтям.

 

У графі „Вилучення капіталу”  наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника або з інших причин. Результати заносяться у дану графу по відповідним статтям.

 

У графі „Інші зміни в капіталі”  наводяться дані про всі інші зміни  які відбулися у власному капіталі підприємства, що не були включені до вище зазначених статей, зокрема списання невідшкодованих збитків та інші зміни. Дані заносяться по відповідних статтях цієї графи.