Порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Января 2014 в 19:15, курсовая работа

Краткое описание

Дана робота складається з трьох розділів, в яких вивчаються такі питання як види та повноваження органів, які контролюють порядок погашення зобовязань, підстави для примусового стягнення активів та визначення бюджетного фонду, визначення податкового зобов’язання контролюючим органом, визначення суми податкового зобовязання за непрямими методами, строки та джерела сплати податкових зобовязань, особливості погашення податкових зобовязань та податкового боргу тощо.

Содержание

Вступ
Розділ І. Контролюючі органи, визначення податкового зобов’язання
1.1. Органи, які контролюють порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та їх компетенція
1.2. Підстави для примусового стягнення активів та визначення бюджетного фонду, порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань
1.3. Визначення податкового зобов'язання контролюючим органом
1.4. Визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами
Розділ ІІ. Строки та джерела сплати податкових зобов’язань. Податкова застава та адміністративний арешт активів
2.1. Строки погашення податкового зобов'язання
2.2. Джерела сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків
2.3. Податкова застава
2.4. Адміністративний арешт активів
Розділ ІІІ. Погашення податкових зобов’язань та податкового боргу
3.1. Погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств
3.2. Погашення податкових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків
3.3. Порядок погашення податкових зобов'язань або податкового боргу при реорганізації платника податків
3.4. Розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платника податків
Висновки
Список використаної літератури

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсова робота.docx

— 67.48 Кб (Скачать документ)

При накладенні арешту на активи у випадках, визначених цим підпунктом, рішення керівника податкового  органу (його заступника) має бути невідкладно  вручене особі (особам), зазначеній у протоколі про тимчасове  затримання активів, без виконання  положень підпункту 9.3.1 цієї статті.

У разі коли місцезнаходження осіб, зазначених у протоколі про  тимчасове затримання активів, не виявлено або коли активи були затримані без  знаходження осіб, яким вони належать на правах власності чи інших правах, рішення про арешт активів  розміщується на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такого рішення вважається днем його вручення.

Арешт може бути накладено  на активи строком до 96 годин від  години підписання відповідного рішення  керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному  порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих  активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону.

Керівник відповідного податкового  органу (його заступник) має право  звернутися до суду з поданням про  продовження строку арешту активів  платника податків за наявності достатніх  підстав вважати, що звільнення активів  з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або  знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин  від моменту отримання зазначеного  звернення.

Строки, визначені цим  підпунктом, не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Рішення керівника податкового  органу (його заступника) щодо арешту активів  може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. В усіх випадках, коли податковий орган вищого рівня або суд  скасовує рішення про арешт активів, податковий орган вищого рівня проводить  службове розслідування щодо мотивів  видання керівником податкового  органу (його заступником) рішення про  арешт активів та, за необхідності, приймає рішення про притягнення  винних до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності.

При прийнятті рішення  про арешт активів банку арешт  не може бути накладено на його кореспондентський  рахунок у частині платежів, що виконуються за рахунок коштів його клієнтів.

Платник податків має право  на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих податковим органом  внаслідок неправомірного застосування арешту його активів, за рахунок коштів відповідного бюджету згідно із законодавством. Рішення про таке відшкодування  приймається судом.

Цей пункт не регулює порядок  затримання або арешту активів у  випадках, передбачених кримінально-процесуальним  законодавством.

Адміністративний арешт  не може бути накладено, якщо платник  податків відмовляється допустити  працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки  у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав  для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання  доходів, або пов'язаних з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних  контрольно-касових апаратів, комп'ютерних  систем, що застосовуються для розрахунків  за готівку або з використанням  карток платіжних систем, вагокасових  комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Функції виконавця рішення  про арешт активів платника податків покладаються на податкового керуючого  або іншого працівника податкового  органу, призначеного його керівником (його заступником). Виконавець:

надсилає рішення про  арешт активів відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 цієї статті;

організовує опис активів  платника податків;

організовує вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських  та бухгалтерських документів, складає  їх опис, що має скріплюватися підписами  посадової особи податкового  органу та платника податків, і залишає  платнику податків копії таких документів. Вилучення оригіналів первинних  фінансово-господарських та бухгалтерських документів податковими органами в  інших випадках не допускається, крім вилучень, що провадяться згідно із кримінально-процесуальним законодавством;

здійснює інші заходи, передбачені  Законом України "Про виконавче  провадження".

Опис активів платника податків проводиться у присутності  його посадових осіб чи їх представників, а також понятих осіб. У разі відсутності посадових осіб платника податків або їх представників опис його активів здійснюється у присутності понятих осіб. У разі необхідності для проведення опису активів залучається оцінювач. Представникам платника податків, активи якого підлягають адміністративному арешту, письмово роз'яснюються їх права та обов'язки.

Понятими особами не можуть бути працівники податкових органів  або правоохоронних органів, а також  інші особи, участь яких як понятих  осіб обмежується Законом України "Про виконавче провадження".

При проведенні опису активів  платника податків особи, які його проводять, зобов'язані пред'явити посадовим  особам такого платника податків або  їх представникам відповідне рішення  про накладення адміністративного  арешту, а також документи, що засвідчують  їх повноваження на проведення такого опису. За наслідками проведення опису  активів платника податків складається  протокол, який має містити опис та перелік активів, що арештовуються, із зазначенням назви, кількості, мір  ваги та індивідуальних ознак і, за присутності оцінювача, - звичайних  цін. Усі активи, що підлягають опису, пред'являються посадовим особам платника податків або їх представникам  та понятим особам, а за відсутності  посадових осіб або їх представників - понятим особам, для візуального  контролю.

Посадова особа податкового  органу, яка виконує рішення про  адміністративний арешт активів  платника податків, визначає порядок  їх збереження та охорони.

Проведення адміністративного  арешту активів у період з 20 години до 9 години наступного дня не допускається, за винятком випадків, коли такий арешт  є невідкладним у зв'язку з обставинами  кримінальної справи, відповідно до закону.

Зупинення адміністративного  арешту активів платника податків здійснюється у зв'язку із:

а) скасуванням рішення  керівника податкового органу (його заступника) про такий арешт;

б) погашенням податкового  боргу платника податків;

в) ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок  проведення процедури банкрутства;

г) наданням податковому  органу належних доказів третьою  особою про належність арештованих  активів до об'єктів права власності  цієї третьої особи;

д) закінченням граничного строку накладення адміністративного  арешту;

е) прийняттям рішення судом  про зупинення адміністративного  арешту згідно з вимогами законодавства  з питань банкрутства;

є) пред'явленням платником  податків свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької  діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій) на її здійснення, торгових патентів, сертифікатів відповідності електронних контрольно-касових  апаратів, комп'ютерних систем, яких не було на момент прийняття рішення  про адміністративний арешт.

У випадку, визначеному підпунктом "г" цього пункту, рішення щодо звільнення з-під арешту активів, що належать третій особі, приймає податковий орган.

 

 

Розділ  ІІІ. Погашення  податкових  зобов’язань  та податкового боргу

 

3.1. Погашення податкового  боргу державних 

або комунальних  підприємств

 

У разі коли платник податків, який перебуває у державній або  комунальній власності, не погашає  суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

У разі коли сума коштів, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов'язаних з продажем активів, податковий орган  зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким  платником податків, з пропозицією  щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого  підприємства за кошти або під  зобов'язання щодо погашення його податкового  боргу протягом поточного бюджетного року. Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення має  бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення такого звернення. Організація такого продажу здійснюється за правилами і у строки, встановлені  законодавством з питань приватизації. У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини  акцій для погашення податкового  боргу у зазначені цим пунктом  строки, податковий орган зобов'язаний у місячний строк з дня отримання  такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді  строку звернутися до суду із заявою про  визнання такого платника податків банкрутом.

У разі коли податковим боржником  визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу  його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.

У разі коли сума коштів, отриманих  від такого продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери  управління якого належить такий  платник податків, з поданням про  прийняття рішення щодо:

надання відповідної компенсації  бюджету, до якого має зараховуватися сума податкового боргу такого платника податків, за рахунок коштів, призначених  для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого  належить платник податків;

реорганізації такого платника податків з урахуванням правил, встановлених цим Законом;

ліквідації такого платника податків та списання податкового боргу;

оголошення такого платника податків банкрутом у порядку, встановленому  Законом України "Про відновлення  платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом".

Відповідь щодо прийняття  одного із зазначених рішень має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня  направлення звернення. У разі коли податковий орган не отримує зазначену  відповідь у визначений цим пунктом  строк або отримує незадовільну відповідь, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

Визнання державного або  комунального підприємства таким, що має  податковий борг, є обов'язковою  підставою розірвання трудового  договору (контракту) з керівником підприємства. Рішення щодо розірвання трудового  договору (контракту) з керівником державного (комунального) підприємства може бути відкладене на строк проведення апеляційної  процедури, але не більше строків, установлених цим Законом, після спливу яких настають наслідки, визначені у першому  реченні цього абзацу. Якщо за наявності  достатніх підстав таке рішення  не приймається, то службова (посадова) особа, яка не прийняла таке рішення, підлягає дисциплінарній та матеріальній відповідальності за правилами, встановленими  законом, або підпадає під дію  норм закону з питань запобігання  корупції за наявності відповідних  підстав.

Трудові договори (контракти), що укладаються з керівником державного або комунального підприємства, повинні  містити зазначену відповідальність, що є їх істотною умовою.

Норми цього пункту не поширюються  на випадки виникнення податкового  боргу внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) чи внаслідок  невиконання або неналежного  виконання державними органами зобов'язань  з оплати товарів (робіт, послуг), придбаних  у такого платника податків за рахунок  бюджетних коштів, з надання платнику податків субсидій або дотацій, передбачених законодавством, або з повернення платнику податків надміру внесених податків, зборів (обов'язкових платежів) чи їх бюджетного відшкодування згідно з нормами податкового законодавства.

Будь-які договори про  передання акцій (інших корпоративних  прав), що перебувають у державній  або комунальній власності, в  управління третім особам мають містити  зобов'язання таких третіх осіб щодо недопущення виникнення податкового  боргу після передання, а також  право відповідно держави або  територіальної громади на одностороннє (позасудове) розірвання таких договорів  при виникненні податкового боргу.

Информация о работе Порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами