Особливості відповідальності військовослужбовців за адміністративні правопорушення в Україні

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування.

Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

 Якщо під час службового  розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки злочину, командир військової частини вживає заходів у встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України порядку. Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, правопорушник  може протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду У визначений законом строк.

Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який входить до складу добового наряду (виконує бойове чергування), за правопорушення, вчинені ним під час несення служби, здійснюється після зміни з наряду (бойового чергування) чи після заміни його іншим військовослужбовцем.

Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який перебуває у стані сп'яніння, та отримання від нього пояснень проводиться після його протвереження.

Забороняється за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб. У цій нормі Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України бачимо зв’язок із Конституцією України13, яка у ст. 61 декларує, що ніхто не може двічі бути притягнений до юридичної відповідальності, адже адміністративна відповідальність, як ми вже вказували у першому розділі, є різновидом  юридичної відповідальності.

Якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира. За перевищення наданої дисциплінарної влади командир несе відповідальність відповідно до законів України.

Старший командир не має права скасовувати або пом'якшувати дисциплінарні стягнення, накладені молодшим командиром, з причини суворості стягнення, якщо останній не перевищив наданої йому влади. Проте старший командир має право скасовувати дисциплінарні стягнення, накладені молодшим командиром, якщо він визнає, що стягнення не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення, та накладати своєю владою більш суворі стягнення.

Окрім того, старший командир зобов'язаний не менш як один раз на три місяці контролювати стан дисциплінарної практики та вживати заходів щодо запобігання порушенням військової дисципліни.

Дисциплінарним статутом Збройних Сил України передбачено особливості виконання дисциплінарних стягнень.

Дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення.

 Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. Особи, з вини яких не було виконано стягнення, не-суть дисциплінарну відповідальність.

У разі подання скарги старшому начальникові виконання дисциплінарного стягнення не зупиняється до надходження від нього розпорядження про скасування цього стягнення.

Про накладені дисциплінарні стягнення оголошується:

рядовим (матросам) - особисто чи перед строєм;

сержантам (старшинам) - особисто, на нараді чи перед строєм сержантів (старшин);

офіцерському складу та військовослужбовцям військової служби за контрактом - особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, що вчинив правопорушення.

Крім того, дисциплінарні стягнення можуть оголошуватися в письмовому наказі. Оголошувати дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено. Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, у чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Рядові (матроси) та курсанти перших курсів військових навчальних закладів, призначені поза чергою в наряд на роботу, залучаються до виконання робіт у своєму Підрозділі або у військовій частині в будь-які дні тижня у вільний від занять час. Тривалість виконання одного наряду на роботу не повинна перевищувати 8 годин на добу. Роботи виконуються від підйому до відбою.

Пониження в посаді військовослужбовців, пониження у військових званнях здійснюються за наказом того командира, якому надано право призначати на ці посади та присвоювати військові звання.

Забороняється зривання погонів, зрізання нашивок та інші дії, що принижують гідність військовослужбовців. Під час оголошення стягнення про пониження у військовому званні військовослужбовцю надається час для заміни відповідних знаків розрізнення.

Попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій Дисциплінарним Статутом надано таке право.

Якщо протягом року після накладення цього стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов'язку і стягнення не відіграло своєї ролі, командир приймає рішення про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби. Подання відповідних документів здійснюється в установленому порядку.

Отже,  дисциплінарна відповідальність військовослужбовців встановлюється Дисциплінарним Статутом Збройних Сил України, здійснюється командирами відносно підлеглих. Командувач військ оперативного командування, командир корпусу щодо підлеглих рядових (матросів), сержантів (старшин) користуються правом накладати дисциплінарні стягнення в повному обсязі Дисциплінарног Статуту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 У науці адміністративного права  стосовно визначення дисциплінарної  відповідальності висловлюються  різні погляди. Так, Ю.М. Старилов  вважає, що дисциплінарна відповідальність  полягас в накладенні на службовців, що скоїли посадові проступки, дисциплінарних стягнень владою представників адміністрації ( керівників, начальників) [6, с. 421]. Ю.П. Битяк вважає, що під дисциплінарною відповідальністю слід розуміти винне порушення трудової дисципліни та службових обов'язків [7, с.196]. А.Я. Петриченков визначає, що дисциплінарна відповідальність військовослужбовців уявляє собою передбачені військовим законодавством міри дисциплінарного стягнення, які застосовуються до військовослужбовців за скоєння військових дисциплінарних проступків 18, сі06].

Як бачимо, підставами дисциплінарної відповідальності є дисциплінарні проступки, що проявляються у винному протиправному порушенні військовослужбовцями' військової дисципліни або громадського порядку, які тягнуть за собою застосування дисциплінарних стягнень, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Статутом регламентується і порядок притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності.

Сутність дисциплінарної відповідальності військовослужбовців мститься у негативній оцінці державою неналежної поведінки військовослужбовця. Така поведінка суперечить вимогам військової дисципліни і виявляється у застосуванні до військовослужбовця владою уповноважених на то командирів та начальників передбачених законом заходів державного впливу - дисциплінарних стягнень. Згідно зі ст.83. Диецігоіінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовці, які порушують військову дисципліну або громадський порядок, мають притягатися до дисциплінарної відповідальності. На них можугь бути вкладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владШ юмандира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення [9, 1.17].

Суб'єктом військового дисциплінарного проступку є іійськовослужбовець, який проходить військову службу за призовом або в добровільному порядку. Правила військової дисципліни розповсюджуються також на громадян, які звільнені з військової служби з правом носіння військової форми одягу, - під час носіння цієї форми одягу.

Характерною рисою дисциплінарної відповідальності є наявність іідносин службової підпорядкованості між особою, що скоїла правопорушення и командиром, або начальником, який мас право притягати правопорушника ю дисциплінарної відповідальності. Згідно з вимогами Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України накладати дисциплінарні стягнені ня на військовослужбовців, як правило, можуть лише прямі начальники, яким іійськовослужбовець підпорядкований за службою, хоча би і тимчасово. Лише в особливих випадках, військовослужбовця можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності особи, яким він прямо по службі не ™ нідпорядкований (коли військовослужбовець опиняється поза беспосереднім контролем своїх прямих начальників та командирів) |9, с.16].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

17.1. Поняття, ознаки та особливості  адміністративної відповідальності

Адміністративна відповідальність є видом юридичної відповідала ності, а отже їй, як і кримінальній, цивільній і дисциплінарній відповідальності, притаманні певні загальні ознаки:

♦   вона виступає як вид державного примусу;

♦   вона наступає на підставі правових норм;

♦   вона наступає за порушення правових норм;

♦   вона конкретизується юрисдикційними актами компетентних державних органів або посадових осіб.

Водночас, адміністративна відповідальність має свої власні ознаки, які дають можливість відрізнити її від інших видів юридичної відповідальності.

Адміністративна відповідальність характеризується тим, що нормативною підставою її настання є: КпАП України, як основний законодавчий акт щодо адміністративної відповідальності, інші кодекси: Митний, Повітряний, а також окремі закони: «Про боротьбу з корупцією», «Про відповідальність підприємств, установ і організацій за порушення законодавства про ветеринарну медицину»,1 «Про захист від недобросовісної конкуренції»,2 «Про рекламу»3 та ін. Цією рисою адміністративна відповідальність відрізняється від кримінальної, нормативною підставою якої є тільки КК України.

Фактичною підставою адміністративної відповідальності виступає адміністративний проступок, поняття, ознаки та склад якого закріплені в КпАП України.

Адміністративна відповідальність, на відміну від дисциплінарної, застосовується державними органами та їх посадовими особами до непідлеглих їм по службі порушників (працівник ДАЇ — водій транспортного засобу).

1  Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 7. — Ст. 58.

2 Там само. — 1996. — № 36. — Ст. 164. 'Там само. — 1996. — №39. — Ст. 181.

716

Суб'єктами адміністративної відповідальності можуть бути як індивідуальні (фізичні) особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, біженці, так і колективні (юридичні) особи: підприємства, установи, організації, філіали, представництва, громадські організації, політичні партії.

Правом на застосування адміністративної відповідальності наділене досить широке коло державних органів та посадових осіб, які передбачені в статтях 218—244/7 КпАП України. При цьому слід зазначити, що є необхідність переглянути даний перелік юрисдикційних органів для того, щоб суттєво зменшити їх кількість і передати більшість справ про адміністративні проступки на розгляд в судовому порядку.

Притягнення до адміністративної відповідальності не тягне за собою судимості та звільнення з роботи. Стосовно останнього необхідно зазначити, що застосування такого стягнення, як позбавлення на три роки права управляти транспортним засобом, може бути підставою для звільнення з роботи в тому випадку, коли дану особу неможливо перевести на іншу роботу.