Особливості відповідальності військовослужбовців за адміністративні правопорушення в Україні

Спеціальним суб'єктом є особа, яка може бути визнана суб'єктом конкретного адміністративного правопорушення, а тому може бути притягнута до адміністративної відповідальності за наявності у неї, крім ознак загального суб'єкта, певних додаткових ознак.

Такими додатковими ознаками, зокрема, можуть бути громадянство; вік; наявність статусу посадової особи або конкретна займана посада; стан здоров'я або фізіологічний стан особи; родинні зв'язки; професія; рід або сфера професійної діяльності; факт наділення певними правами, обов'язками або факт позбавлення суб'єктивного права чи його відсутності; факт попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності; спеціальний правовий статус, деякі інші ознаки.

Досить велику групу спеціальних суб'єктів адміністративного          проступку утворюють суб'єкти, що мають спеціальний правовий статус. До таких можна віднести: військовослужбовців; членів дільничних виборчих комісій (ст. 1862 КпАП); громадян — суб'єктів підприємницької діяльності (ст. 133і, 1332, 165і, 166і, 1662 КпАП тощо); суб'єктів цивільного або кримінального процесів — свідків, потерпілих, позивачів, відповідачів, експертів, перекладачів (ст. 1853, 1854 КпАП) та ін.

Суттєві особливості має адміністративна відповідальність військо-вослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів (або спеціальних положень про дисципліну). Так, відповідно до ст. 15 КпАП військовослужбовці й призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ несуть відповідальність за вчинення адміністративних проступків за дисциплінарними статутами5.

                 У науці адміністративного права  стосовно визначення дисциплінарної відповідальності висловлюються різні погляди.

Так, Ю.М. Старилов вважає, що дисциплінарна відповідальність полягас в накладенні на службовців, що скоїли посадові проступки, дисциплінарних стягнень владою представників адміністрації ( керівників, начальників)6.

Ю.П. Битяк вважає, що під дисциплінарною відповідальністю слід розуміти винне порушення трудової дисципліни та службових обов'язків7.

А.Я. Петриченков визначає, що дисциплінарна відповідальність військовослужбовців уявляє собою передбачені військовим законодавством міри дисциплінарного стягнення, які застосовуються до військовослужбовців за скоєння військових дисциплінарних проступків8.

Як бачимо, підставами дисциплінарної відповідальності є дисциплінарні проступки, що проявляються у винному протиправному порушенні військовослужбовцями' військової дисципліни або громадського

порядку, які тягнуть за собою застосування дисциплінарних стягнень, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Статутом регламентується і порядок притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, ці особи за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, неправомірним використанням державного майна, невжиттям заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухиленням від виконання законних вимог прокурора, порушенням законодавства про державну таємницю, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Але при цьому до зазначених осіб не може бути застосовано такі види адміністративних стягнень, як виправні роботи і адміністративний арешт.

Інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів (або спеціальних положень про дисципліну), у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках — адміністративну відповідальність на загальних підставах.

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань, військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. До зазначених осіб як захід адміністративної відповідальності застосовується попередження.

Загалом тільки у КпАП передбачено адміністративну відповідальність більш як тридцяти видів спеціальних суб'єктів. Тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності тієї чи іншої особи необхідне ретельне з'ясування правового статусу цієї особи з метою виявлення в ньому ознак спеціального суб'єкта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

Особливості відповідальності військовослужбовців за

адміністративні правопорушення в Україні

1. Види адміністративних правопорушень військовослужбовців

 

У разі вчинення військовослужбовцем адміністративного проступку за загальним правилом передбачається заміна одного виду юридичної відповідальності на інший, що в літературі одержало назву субститутної відповідальності.

Доцільність заміни адміністративної відповідальності дисциплінарною в цьому випадку пояснюється особливостями служби в Збройних Силах України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, особливим правовим статусом їх працівників, а отже, і специфікою юридичної відповідальності за порушення правових норм, які охороняються адміністративними санкціями9.

Дисциплінарне стягнення – захід правового впливу щодо порушників трудової дисципліни10. Оскільки служба в рядах Збройних Сил є видом трудової діяльності для  великої кількості людей,  то цілком зрозуміло, що відносно них при скоєнні адміністративного порушення застососуються дисциплінарні стягнення.

Нормативно-правовим забезпеченням відповідальності військовослужбовців в Україні за адміністративні проступки нині є Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) та Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України».

Стаття 15 КпАП передбачає особливості відповідальності за адміністративні правопорушення військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних. Зазначені особи несуть відповідальність за адміністративні проступки за дисциплінарними статутами, тобто дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до ст. 45 розділу III Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

КпАП України визначено перелік випадків (вчинення ними окремих видів адміністративних правопорушень), коли військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах:

1)  порушення правил, норм і  стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (ст. 128' КпАП);

2)  порушення санітарно-гігієнічних  і санітарно-протиепідемічних правил  і норм (ст. 42 КпАП);

3)  порушення правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів (ст. 85 КпАП);

4)  порушення митних правил (статіі 329-355 Митного кодексу України);

5) порушення тиші в громадських місцях (ст. 182 КпАП);

6) неправомірне використання державного майна (ст. 184і КпАП);

7) незаконне придбання або зберігання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації (ст. 1955 КпАП);

8)  невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухилення від виконання законних вимог прокурора (статті 185", 1858 КпАП);

9) порушення законодавства про державну таємницю (ст. 2122 КпАП);

10)  порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави (ст. 2126 КпАП).

 

 

2. Характеристика адміністративної відповідальності військовослужбовців

Дисциплінарний статут Збройних Сил України визначає:

1) сутність військової дисципліни;

2)обов'язки військовослужбовців щодо додержання військової дисципліни;

3)  види заохочень та дисциплінарних  стягнень;

4)  права командирів щодо застосування заохочень та дисциплінарних стягнень;

5)  порядок подання і розгляду  заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Положення Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу, а також на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України.

Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.

Військова дисципліна досягається шляхом:

- виховання високих бойових  і морально-психологічних якостей  військовослужбовців на національно-історичних  традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності військовій присязі;

- особистої відповідальності кожного  військовослужбовця за дотримання військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів;

- формування правової культури  військовослужбовців;

- умілого поєднання повсякденної  вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;

- зразкового виконання командирами  військового обов'язку, їх справедливого  ставлення до підлеглих;

-  підтримання у військових  об'єднаннях, з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;

- своєчасного і повного постачання  військовослужбовців встановленими видами забезпечення;

- чіткої організації і повного  залучення особового складу до  бойового навчання.

Дисциплінарна відповідальність військовослужбовців регулюється Законом України «Про Статут гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України», а також Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» і передбачається у разі:

- недодержання військовослужбовцями  Конституції та законів України, Військової присяги, не виконання вимоги військових статутів, наказів командирів;

- непильнування за збереженням  державної та військової дисципліни;

- недодержання визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

- невиявляння поваги до командирів  і один до одного;

- поводження не з гідністю  й честю, допускання самому і  не стримування інших від негідних вчинків.

Дисциплінарним статутом передбачені діяння, які застосовуються для запобігання дисциплінарним проступкам в Збройних Силах України. З метою громадського впливу на порушників військової дисципліни та громадського порядку до накладення стягнення на військовослужбовців за рішенням командира можна обговорювати:

- рядових (матросів) — відбувається  на зборах особового складу;

- сержантів (старшин) — відбувається  на зборах сержантів (старшин);

- прапорщиків (мічманів) — на зборах  прапорщиків (мічманів):

- військовослужбовців-жінок — на зборах військовослужбовців-жінок із військовими званнями (посадами), не нижчими за військове звання (посаду) військовослужбовця-жінки, правопорушення якої обговорюють;

- офіцерів — на зборах офіцерів, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) офіцера, правопорушення якого обговорюють.

Рішення зборів є рекомендаційними для командирів.

Невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, що призвело до порушення дисципліни, людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настання таких наслідків, є підставою для усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків.