Впровадження інновацій на тур підприємстві

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Туризм, розвиваючись в умовах глобалізації у середовищі, сприятливому для ринкової економіки, підприємництва та вільної торгівлі, набуває глобальних рис сфери господарства, позитивно впливає на зростання добробуту та зайнятості. Подальший її розвиток потребує активізації досліджень традиційних та нових сегментів туристичного ринку, споживчих переваг, інформаційних технологій та управлінських методик. Саме такі дії сприяють підвищенню якості туристичного продукту, а високі стандарти якості є важливим критерієм мотиваційних уподобань і вибору туристичного продукту (послуги) споживачем.

Інноваційні технології дозволяють простіше й за меншими витратами пропонувати персоніфіковані товари і послуги. Інтернет дозволяє туристським організаціям, без більших витрат одержати доступ до більших груп споживачів з метою передачі конкретної інформації про пропоновані продукти й про організацію їх продажів; надійно поширювати повну й докладну інформацію про свою діяльність; швидко й ефективно ухвалювати заявки клієнтів і робити бронювання необхідних послуг; скоротити витрати на виробництво й поширення друкованої продукції; прискорити й спростити взаємодія з партнерами на ринку.

Науково-технічна революція змінила характер і методи ведення бізнесу. Використання можливостей технічного обміну сьогодні дозволяє легше і швидше створювати і продавати пакети послуг споживачам, вирішувати завдання фінансово-операційного управління, маркетингового планування, підвищувати конкурентоздатність і кількість продажів

Важливим аспектом керування інноваційною діяльністю є ретельне вивчення інновацій, набуття науково-технічних знань, які безпосередньо забезпечують розвиток інноваційних процесів у виробництві.

Вивчення наукових праць, методичних розробок і практичних рекомендацій з проблематики розвитку туризму підтверджують, що питання розробки і втілення інновацій в туризмі дослідженні недостатньо, що негативно впливає на стан галузі. Тому вирішення цієї проблеми в туристичній індустрії України є особливо актуальним.

Мета та завдання роботи є всебічне дослідження впровадження інноваційних технологій обслуговування в туризмі.

Об'єктом дослідження є туристичне підприємство ТОВ «САН ТУР.

Предметом дослідження є впровадження та розвиток інноваційних технологій на туристичному підприємстві ТОВ «САН ТУР».

Інформаційні  джерела. У процесі написання курсової роботи автором було опрацьовано понад 30 джерел. Насамперед варто відзначити праці, що найбільш повно та всебічно висвітлюють основні питання цієї теми. Для написання першого розділу автор брав інформацію у деяких наукових довідниках, зокрема Малахова Н. Н., Ушаков Д.С. Інновації в туризмі й сервісі, Новиков В.С. Інновації в туризмі, Севастьянова С.А. Регіональне планування розвитку туризму й готельного господарства, Федченко Л.А. Інновації в туризмі, Ильенкова С.Д., Гохберг Л.М., Ягудин С.Ю.. Інноваційний менеджмент.

Для написання курсової роботи автор зіткнувся з тим, що багато літератури, яка втратила свою достовірність. Тому автору довелося звернутися до деяких електронних джерел, наприклад, Усе про туризм, туристична бібліотека сайт-http:// tourlib. net/ statti_tourism/milinchuk.htm. Назви інших видань, що дали змогу написати курсову роботу, приведено у списку використаної літератури. 

Структурно курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури та джерел, додатків.           

 

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.

 

 

1. Сутність та значення інноваційних процесів в туристичній сфері

 

Інформаційні технології - термін, який застосовується для позначення самих сучасних удосконалень у способах і механізмах, які використовуються для збору, обробки, аналізу, зберігання, розповсюдження і застосування інформації. Про інформаційні технології говорять як про технології століття, які здатні зробити серйозний вплив на виробничу діяльність, сферу обслуговування, зайнятість населення і на життя людства в цілому, завдяки досягненням у області мікроелектроніки. Саме мікроелектроніка створила основи для розробок у сфері проектування та виробництва за допомогою комп'ютера; гнучких виробничих систем; роботів; персональних комп'ютерів; автоматизованих систем управління (АСУ); відеотексту; телеконференцій і т.д.

Інноваційна діяльність  — вид діяльності, пов'язаний із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково-технологічних досягнень у новий чи покращений продукт, введений на ринок, в новий чи покращений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, чи новий підхід до соціальних послуг.

Відповідно до Закону «Про інвестиційну діяльність» Інноваційна діяльність − одна з форм інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну  сферу

В інноваційній діяльності туристичний бізнес спирається на фундамент накопичених знань. Приступати до втілення нових ідей і створення нових напрямків туризму слід лише після пізнання і вивчення форм і методів роботи як минулого, так і сьогодення. Глибоке розуміння сфери діяльності дозволяє передбачати розвиток подій і випереджати конкурентів. На впровадження інновацій в туризмі впливає економічна ситуація в країні, соціальне становище населення, національне законодавство, а також міжурядові і міжнародні угоди. Тому мотиви і причини появи інновацій у туристської діяльності в кожній країні бувають різними. Однак для будь-якої країни є декілька характерних рис:

         - Зростаючі потреби населення у знайомстві з образом життя в інших регіонах і придбанні нових знань;

          - Насичення багатьох класичних і традиційних напрямів поїздок (дестинацій);

          - Небезпека втрати квоти ринку у в'їзному туризмі;

          - Загострення конкуренції, зростання пропозицій стандартизованих глобальних продуктів;

          - Необхідність стримувати виїзд своїх громадян в зони, аналогічні за умовами регіонах своєї країни (природа, культура, клімат);

          - Гармонійне поєднання привабливих умов відпочинку і подорожей (природних і культурних особливостей, можливостей проведення дозвілля, придбання специфічних товарів і спеціальних туристських послуг) для повного задоволення потреб найвибагливіших туристів;

- Технологічна революція  і експансія послуг в економіці;

- Перехід від економіки  пропозиції до економіки попиту [21].

Можна виділити наступні типи суб'єктів, що ініціюють зміни:

- окремі люди, що виступають з інноваціями (вчений, який розробляє новий метод; політик, що проводить правові реформи; винахідник нових технологій і т.п.). Ці люди заслужили певне визнання, вони авторитетні, можливо, наділені харизмою;

- інноваційні ролі (художник, мудрець, шаман, інтелектуал, експерт та інші). Творчість таких людей стає суспільним очікуванням, входить в обов'язок, незалежно від суб'єктивних якостей;

- інноваційні організації(законодавчі комітети, парламенти "мозкові трести" і т.п.). Обов'язок ініціації і проведення інновацій в цьому випадку є конституційною складовою самого статусу або "уставу" таких організацій;

- групи, колективи, соціальне середовище, або соціальні кола новаторського характеру (артистична "богема", студенти, джазові музиканти, майстри кіно, релігійні секти і т.п.). Відкидаються ухвалені норми, практики; цінності і символи таких соціальних кіл новаторського характеру перетворюються в своєрідну ідеологію даного середовища. На її основі пропонуються альтернативні зразки і правила, формується новий спосіб життя;

- соціальні рухи, спрямовані на зміни соціальних норм і цінностей.

          Вивчення тенденцій і закономірностей комплексного освоєння інновацій, планування позитивних результатів і керування ними - складна методологічна проблема в сфері туризму, зв'язана насамперед із класифікацією нововведень. У якості значимих для визначення суті інновацій у туризмі виділяють наступні класифікаційні ознаки:

- джерело ідеї (потреби туристів, відкриття, винаходу);

- вид інновації ( інфраструктура  туризму, турпродукт, способи й  засобу розподілу турпродукта/послуги,  керування, фактори виробництва);

- ступінь новизни;

- широта впливу, масштабність, связность (локальні, глобальні,  системні);

- інвестиційне наповнення (некапіталомісткі, капіталомісткі) .

Впровадження інноваційних технологій в туризмі дозволяє:

  - Використовувати  більш економічні канали зв'язку  з компаніями та цільовими  ринками;

  - Споживачам простіше  і швидше набувати туристський продукт, що призводить до збільшення обороту та обсягу видатків;

  - Забезпечувати більш  високий рівень обслуговування  та утримання споживача;

- Скорочувати витрати  завдяки більшій ефективності  внутрішніх операцій і спрощення  процедури торгових угод.

Інноваційний процес дослідники розглядають з різних позицій, а саме:

 • як лінійне  здійснення науково-дослідницької,  науково-технічної, виробничої діяльності  та маркетингу;

 • як паралельно-послідовне  здійснення НДДКР і комерціалі-зації  новинок; 

 • як тимчасові  етапи життєвого циклу інновації; 

 • як процес  фінансування інновацій. 

 Сукупність науково-технічних,  технологічних і організаційних  змін дослідники визначають як  інноваційний процес, а період  створення і комерціалізації  називають інноваційним циклом. Перетворення ідеї в товар проходить етапи фундаментальних (ФД), прикладних (ПД), конструкторських досліджень (КР), а також маркетингу, виробництва, збуту.

Для того щоб врахувати  сукупність всіх етапів діяльності в  період від пошуку нових ідей до їх використання, комерціалізації та розповсюдження, і вводять поняття "інноваційний цикл".

Інноваційний цикл включає в себе період створення новації та життєвий цикл. Це обумовлено тим, що нововведення може використовуватися для створення інновацій неодноразово, причому в сферах, іноді дуже віддалених від сфери появи новації.

Період створення новації  включає стадії зародження (усвідомлення потреби та можливості інновацій, виникнення ідеї); становлення (розробка ідеї) і  освоєння (впровадження у виробництво, експеримент).

Життєвий цикл інновації  включає фази впровадження, комерціалізації  і дифузії, рутинізацією (стабільної реалізації нововведень) і повсюдного поширення і перетворення на традиційний продукт [21].

Інноваційний цикл не буде повністю завершеним, якщо він зупиниться на одній з проміжних стадій періоду новації чи фазі життєвого циклу.

У туристському бізнесі  інноваційний цикл починається з  моменту виникнення ідеї про відкриття  нового напрямку (дестинації) поїздок, створення нового продукту або внесення змін в існуючий, впровадження нових видів технології чи комунікацій. Розробляється і визначається цільова спрямованість продукту з орієнтацією на певного споживача, зразкову наповнення туристського продукту.

Після формування ідеї майбутнього  продукту вивчаються можливості реалізації ідеї на практиці, здійснюються пошук і відбір постачальників і партнерів, планування основних і додаткових послуг, транспортування, медичного страхування, попередня економічна і цінова опрацювання. Після таких дій проводиться експериментальна перевірка продукту: презентація, пробні продажі, оцінка передбачуваного попиту та конкурентоспроможності. На цьому закінчується період створення новації. Наступним етапом інноваційного циклу є комплекс заходів, спрямованих на просування туристського продукту і впровадження його на ринок, реалізацію та комерціалізацію (проведення пропагандистських та рекламних акцій, прямий маркетинг, стимулювання збуту, паблік рилейшнз). Формується система управління збутом, що включає стимулювання персоналу [23].

Інноваційний цикл закінчується, коли інші суб'єкти туристичного ринку  починають у своїй діяльності активно застосовувати цю інновацію.

Інновації в туризмі  слід розглядати як системні заходи, що мають якісну новизну, що й приводять  до позитивних зрушень, що забезпечують стійке функціонування й розвиток галузі в регіоні. Так, ідея створення й реалізація туристських проектів, що навіть не приносять спочатку істотному прибутку, може дати поштовх розвитку туризму й тим самим активно сприяти створенню додаткових робочих місць і зростання доходів населення.

Інноваційний процес у туризмі досить специфічний. Він  одержує, як правило, своє визнання, з  одного боку, через туристський ринок  і ступінь задоволеності клієнта, а з іншої сторони, в основному  завдяки прийняттю спільних розв'язків туристськими організаціями, органами керування галуззю в регіоні, органами місцевого самоврядування й громадськими організаціями, діяльність яких пов'язана з туризмом, а також завдяки оцінці галузі місцевим населенням. Тільки така взаємодія всіх елементів (суб'єктів і об'єктів) інноваційного процесу може привести до появи істотного синергетичного ефекту, вираженого в якості росту (розвитку) сфери туризму. Комплексність і трансформируемість відкриттів, коли впровадження нового в одній області дає ефект (і можливо, більш сильний) в інш, що становить їхню сутність у галузі, тому потребують науково обґрунтованої організації й керуванні [37].