Вдосконалення медичного обслуговування туристів на підприємствах готельного господарства

 За рахунок коштів Фондів  соціального страхування здійснюється  забезпечення путівками на санаторно-курортне  та відновлювальне лікування  лише тих осіб, які відповідно до законодавства вважаються застрахованими. Надання застрахованим особам послуг, пов’язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється виключно за наявності медичних показань.

 Відповідно до статті 47 Закону  України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, застрахована особа та члени її сім’ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі), мають право на отримання санаторно-курортного лікування за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. В даному випадку застрахованою особою є найманий працівник та інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, які в установленому законодавством порядку отримали санаторно-курортну путівку оздоровниці. Умови отримання санаторно-курортного лікування застрахованими особами і членами їх сімей, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, визначено постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12 “Про затвердження порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності”.

Істотна роль належить санаторно-курортній  допомозі в організації медичної реабілітації осіб, що постраждали від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань. Забезпечення путівками для санаторно-курортного лікування потерпілих, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що передбачено Положенням про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.10.2007 р. № 49.

 В Україні діє порядок  забезпечення санаторно-курортними путівками громадян за рахунок коштів державного бюджету України, визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 187. Відповідно до неї, інваліди усіх категорій, особи, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, зазначені у статтях 6-1 – 6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”, особи, які проживають в інтернатних установах системи Мінпраці, інваліди, що навчаються на денному відділенні у навчальних закладах, учасники бойових дій, ветерани війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” забезпечуються санаторно-курортними путівками органами праці та соціального захисту населення.

 Особам, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи, санаторно-курортна  путівка надається згідно із  Законом України “Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи”, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2000 р. № 800.

Порядок забезпечення хворих громадян України санаторно-курортними путівками  за рахунок коштів державних установ  і відомств, підприємств, організацій, їх профспілкових комітетів або фінансових структур здійснюється відповідно до нормативних документів останніх.

Після оформлення путівки конкретному  хворому, у спеціальному обліковому журналі здійснюється відповідний  запис.

Після того, як хворий отримав путівку  на санаторно-курортне лікування, він від’їжджає до оздоровниці відповідно до терміну дії путівки. У разі виникнення будь-яких ускладнень, які тягнуть за собою неможливість вчасного прибуття до санаторно-курортного закладу, необхідно (бажано в письмовій формі) попередити керівництво або відповідних працівників (з маркетингу чи реалізації путівок) про ситуацію, що склалася. Не виключено, що за наявності вільних місць можливо буде здійснити перенесення терміну дії путівки. День прибуття та день від’їзду хворого з санаторно-курортного закладу входять у термін санаторно-курортного лікування (термін дії путівки).

Хворий, що прибув до оздоровниці, повинен бути прийнятим на лікування  незалежно від часу приїзду. У  приймальному відділенні або реєстратурі  хворий надає черговій медичній сестрі або реєстратору путівку та санаторно-курортну карту, яка зберігається в медичній картці стаціонарного хворого (історії хвороби). Після первинного огляду лікуючим лікарем санаторію хворому видається санаторно-курортна книжка, в якій зазначаються діагноз та призначені лікувальні процедури. Санаторно-курортна книжка надається хворим в бальнеофізіотерапевтичні та інші лікувально-діагностичні підрозділи санаторно-курортного закладу, де в ній відмічається проведене лікування. Разом з цим слід зауважити, що основним юридичним документом про проведене хворому лікування є медична картка стаціонарного хворого (історія хвороби), в якій лікуючий лікар зазначає призначений та проведений діагностично-лікувальний комплекс, проведені консультації та огляди хворого (щоденники), зміни у призначеному лікуванні та, за наявності, відмови хворого від призначеного лікування.

 Курорт (санаторій), перебування  на якому веде до погіршення  стану здоров’я хворого, вважається для нього протипоказаним. При встановленні протипоказанності лікарі повинні керуватися затвердженими Міністерством охорони здоров’я України загальними протипоказаннями, які унеможливлюють направлення хворих на санаторно-курортне лікування, враховуючи в кожному окремому випадку не тільки форму та стадію захворювання, але і ступінь небезпеки перебування на курорті (санаторії) для хворого та для оточуючих.

 Для встановлення  протипоказанності перебування  хворого у санаторно-курортному  закладі, в ньому створюється лікарсько-консультативна рада, головою якої є керівник оздоровниці, а до складу входять заступник керівника з медичної частини, завідувач відділенням, лікуючий лікар та, за необхідності, консультанти за спеціальностями. Рада визначає наявність у хворого протипоказань до санаторно-курортного лікування, можливість залишення хворого в оздоровниці для кліматичного, медикаментозного та іншого лікування, необхідність його госпіталізації (переведення до лікарні) або евакуації за місцем проживання, необхідність виділення хворому супроводжуючого для здійснення евакуації.

 При встановленні  у хворого протипоказань до  санаторно-курортного лікування  лікарсько-консультативна рада оздоровниці  складає акт у трьох екземплярах,  один з яких направляється  на адресу вищого органу охорони здоров’я (обласного або міського відділу охорони здоров’я за місцем проживання хворого), другий – на адресу лікувального закладу, який видав санаторно-курортну карту, для проведення по кожному з актів розслідування причин неправильного відбору та направлення хворих на санаторно-курортне лікування та притягнення винних у цьому до відповідальності, третій екземпляр акту залишається в оздоровниці. У разі направлення хворого не за рахунок його власних коштів, копія акту направляється на адресу робочого органу організації, за рахунок коштів якої була придбана санаторно-курортна путівка. Усі дані про виявлених хворих з протипоказаннями фіксуються у відповідному журналі, медичній картці стаціонарного хворого (історії хвороби), санаторно-курортній книжці та зворотному талоні санаторно-курортної путівки.

Строк встановлення протипоказанності  перебування хворого в санаторно-курортному закладі не повинен перевищувати п’яти діб з моменту прибуття його до оздоровниці.

При здійсненні евакуації  хворих з санаторно-курортного закладу керівництво оздоровниці повинно максимально сприяти хворому у його проведенні (придбання проїзних квитків, доставка до транспортних терміналів), а за необхідності, відповідно до рішення лікарсько-консультативної ради, забезпечити супроводжуючим.

 Окремим випадком  направлення на санаторно-курортне  лікування є направлення хворих  на медичну реабілітацію до  реабілітаційних відділень санаторно-курортних  закладів. Особливість його полягає  у тому, що хворий направляється  відбірковою комісією закладу охорони здоров’я безпосередньо із стаціонару лікувального закладу, оскільки медична реабілітація є одним із важливих та невід’ємних етапів стаціонарного лікування. Такий порядок направлення хворих забезпечує дотримання основних принципів медичної реабілітації: раннього початку відновлювального лікування, його послідовності та наступності в наданні медичної допомоги. При цьому якнайкраще реалізується схема відновлювального лікування “стаціонар - реабілітаційне відділення - амбулаторія”, яка дозволяє закріпити досягнуті в стаціонарі позитивні результати лікування, провести подальше відновлення порушених та компенсацію втрачених у зв’язку з захворюванням функцій, попередити виникнення рецидивів хвороби. Крім того, хворі зобов’язані після закінчення терміну реабілітації повернути зворотний талон путівки в комісію, яка її видала, що забезпечує оцінку ефективності медичної реабілітації фахівцями, які прийняли рішення про необхідність її проведення.

Послуги медичного характеру відносяться до додаткових послуг, що пропонуються готелем. Відповідно, чим вища категорія готелю, тим більшу кількість даних послуг і кращу якість їх надання він може запропонувати своїм гостям.

У готельних господарствах  із високим рівнем комфортності передбачається блок спортивно-рекреаційних приміщень. Організація мдеичного обслуговування впливає на структуру готельного господарства і на упорядкування прилеглої до нього території.

На туристичних маршрутах  обов'язково передбачаються загальні послуги спортивно-рекреаційного  характеру і спеціалізовані послуги, що відповідають особливостям конкретного маршруту.

Загальними вимогами до послуг спортивно-рекреаційного  характеру є наявність залу або  багатофункціонального приміщення для проведення спортивних ігор, тренувань  з техніки туризму, організація басейну з можливістю тренувального і оздоровчого плавання, приміщення сауни, де можна зняти фізичне навантаження і напругу. Загальними вимогами є і створення озелененої території при готельних господарствах і майданах для спортивно-оздоровчих занять на повітрі.

Басейни передбачають при  спортивних залах, саунах і як самостійні приміщення.

Басейни повинні мати додаткові приміщення: душові, санітарні  вузли, роздягальню, приміщення для  масажу, медичний кабінет.

Сауни, як правило, розміщуються у підвальних приміщеннях і можуть мати власний невеликий басейн, розрахований на 4-6-8 чоловік при одночасному користуванні.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ  МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ  У ГОТЕЛІ «ПАЛЬМІРА ПАЛАС»

2.1. Характеристика  діяльності готельного комплексу  «Пальміра Палас»

На сьогоднішній день Крим успішно розвивається в області  готельного відпочинку. І це не випадково  – до Криму вкладають душу і  гроші люди закохані в нього, прагнучі до того, щоб наш півострів зі всіма його достоїнствами, зайняв престижне  місце в ланцюзі туристичних курортів світу. Стрімкими темпами туристична індустрія набирає звороти, відкриваються нові сучасні готелі, із спеціалізованими центрами для відновлення сил і здоров'я. Wellness і SPA- центри тепер не поступаються по рівню і якості кращим готелям Європи.

Курортний готель "Пальміра-Палас" розташований на Південному березі Криму  в 8 кілометрах від центру Ялти (селище міського типу Курпати), в живописному  парку недалеко від палацу "Кічкіне", в маєтку Великого Князя Дмитра, сина Костянтина Миколайовича Романова, власника "Ореанди".

Від аеропорту в Сімферополі  його відокремлюють 110 кілометрів, від  аеропорту в Севастополі - 120 кілометрів. Від залізничного вокзалу в Сімферополі до готелю "Пальміра Палас" - 90 км. Від центру Ялти до нашого готелю 8 кілометрів.

Спеціалізацією готелю є:

• зимовий відпочинок;
• лікувальний відпочинок;
• VIP-готелі;
• відпочинок з дітьми.

Грунтуючись на досвіді  кращих європейських курортних готелів, в одному комплексі об'єднано все  найпотрібніше і бажане сучасним клієнтом. Курортний готель "Пальміра Палас" розрахований на 170 комфортабельних  номерів, оснащених відповідно до світових стандартів індустрії гостинності. Ми пропонуємо нашим гостям різні варіанти розміщення - від стандартних номерів до розкішних люксів, щоб кожен міг одержати задоволення побувати в Криму і залучитися до висококласного відпочинку в такому чарівному місці, як світ Wellness і Spa залежно від своїх можливостей і бажань.

Готель має в своєму розпорядженні устаткування для  мешкання людей з обмеженими можливостями пересування.

Курортний готель "Пальміра Килим" обладнаний автономною системою життєзабезпечення, централізованою системою кондиціонування і швидкісними ліфтами.