Розвиток сільського зеленого туризму у Волинській області

• до послуг сільського туризму треба відносити надання відпочиваючим в оренду кімнат, окремих будинків, місць під намети; продаж домашніх страв. Також можуть надаватися інші послуги, зумовлені перебуванням туриста у певному господарстві та пов'язані з традиційною господарською діяльністю;
• селянина, котрий має право надавати послуги з сільського туризму, вважати господарем-власником сільського господарства, що займається сільськогосподарською діяльністю самостійно, за власний рахунок;
• надання агротуристичних послуг у сільському господарстві означає використання з цією метою земель, будівель та інших засобів цього господарства без зміни їх характеру та порушення їхньої основної функції —здійснення сільськогосподарського виробництва [29].

Таким чином, конкретне  визначення у законодавстві Польщі понять "агротуристичні послуги", "селянин (господар)", "сільське (селянське) господарство" чітко відмежовує діяльність у сфері сільського туризму від інших видів туристичних послуг, які надаються у сільській місцевості, які віднесені законодавством до сфери підприємницької діяльності.

Український селянин (фермер чи працівник колективного господарства) в межах сільського туризму як виду підсобної діяльності може займатися:

• активним туризмом (збудувати на своїй території спортивний майданчик, кінний манеж, гірський витяг, ставок для спортивного рибальства, розробити і пропонувати своїм гостям як гід-екскурсовод пішохідні, санні, вело- та кінні (бричкою чи верхи) маршрути і прогулянки);
• екотуризмом (організовувати своїм гостям відпочинок в екологічно чистій місцевості, надати їм можливість споживати екологічно чисту продукцію, сприяти у заготівлі лікарських трав, лісових ягід і грибів);
• мисливським туризмом;
• культурно-етнічною діяльністю (кустарне вироблення й продаж відвідувачам сувенірної продукції ужиткових народних промислів, залучення туристів до організації й участі у національних обрядах, традиційних ремеслах українського селянина та господарсько-польових роботах (сінокіс, бджільництво, випас худоби тощо).

Але основою сільського зеленого туризму є власне сам  селянин та його побут. Передусім, селянин  запрошує до своєї оселі:

• людину з міста — подивитися на сільськогосподарське виробництво (як робиться сир, масло, ковбаса тощо, як вирощуються свині, корови, коні);
• людину творчої, розумової праці — подивитися на майстерність ремісника (як робиться дерев'яний чи глиняний посуд, плететься ліжник тощо);
• іноземців — побачити особливості національних традицій та самобутньої етнокультури [25].

Варто ще раз наголосити: діяльність у сфері сільського туризму  не належить до підприємницької діяльності. Тому грошові винагороди за такі послуги  не підлягають оподаткуванню. Законодавство також передбачає при певних умовах звільнення отриманих доходів і від податку на доходи фізичних осіб.

Звільнення від оподаткування  доходів, отриманих від здачі  кімнат туристам, передбачається при  таких умовах:

• житловий будинок, в якому здаються кімнати, належить до сільського господарства;
• житлові кімнати здаються відпочиваючим, а не сезонним робітникам або іншим особам на тривалий термін;
• кімнати, які здаються, знаходяться у житловому будинку (чи прибудові) господаря, а не в іншій спеціально пристосованій будівлі;

• житловий будинок розташований на сільській території [3].

Національним законодавством передбачається встановлення пільг  щодо оподаткування агротуризму. Проблема полягає у різниці в оподаткуванні  гостинних сільських осель, що користуються цими пільгами, та приватних міні-готелів, які оподатковуються на загальних підставах.

Нині необхідно внести доповнення в податкове законодавство  стосовно пільгового оподаткування  доходів, отриманих громадянами  згідно з договорами оренди житла в сільській місцевості. Відповідно до чинного законодавства, цивільно-правові угоди між фізичними особами оподатковуються за ставкою 20 % . Зрозуміло, що такий стан справ зумовлює надзвичайно низьку рентабельність і масову "тінезацію" послуг сільського зеленого туризму. Легальний розвиток зеленого туризму в селах України стане реальністю при узаконенні ставки податку на рівні 2—4 % від ціни договору оренди приміщень агрооселі.

В Україні потрібно законодавчо  звільнити агрооселі від сплати готельного збору та обов'язкової державної стандартизації. Для агроосель можливе запровадження категоризації уповноваженими представниками Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму або представниками органів місцевого самоврядування. Державна туристична адміністрація України, яка здійснює сертифікацію готельних послуг, задекларувала намір делегувати повноваження з сертифікації нічліжних послуг сільського зеленого туризму як форми підсобної діяльності уповноваженим регіональним осередкам Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні (в Україні категорії та умови здійснення стандартизації агротуристичних послуг та категоризації агроосель офіційно ще не затверджені).

На перспективу власники агроосель самі будуть зацікавлені  в проведенні сертифікації для підвищення рівня своєї діяльності та наближення її до міжнародних стандартів.

Система стандартизації агроосель також необхідна організаціям, які займаються рекламою агроосель  і просуванням агротуристичного продукту на ринок (тур-оператори, асоціації  власників агроосель тощо). Адже вона акцентує увагу потенційного покупця на головних  споживчих якостях агротуристичного продукту та передбачає відповідність якості встановленій ціні продукту.

Стандартизація агрооселі  забезпечує:

• прозорість пропозиції для клієнта;
• контроль якості агротуристичного продукту;
• урізноманітнення пропозиції та різницю в ціні [22,17].

Для України найдоцільніше  перейняти досвід Польщі у сфері  сертифікації агроосель, де вона проводиться  інспекторами польської Федерації  сільського туризму "Гостинні господарства" кожні два роки. Згідно з польським законодавством, оселі для гостей не підлягають обов'язковій стандартизації, але ці приміщення можуть використовуватися для надання послуг нічлігу лише при їх відповідності певним вимогам, затвердженим розпорядженням Голови Ради Міністрів.

 

1.2.2. Мале туристично-готельне підприємництво як основний вид діяльності сільських мешканців

Перспективним високо конкурентним різновидом сільського зеленого туризму, є побудова сільськими підприємцями житлових будівель готельного типу, призначених для надання населенню рекреаційних послуг у сільській місцевості.

На відміну від здачі  сільськими господарями окремих  кімнат у своїх оселях, цей вид  сільського зеленого туризму є прогресивною формою малої підприємницької діяльності, що дає селянам основні доходи та сприяє підвищенню рівня зайнятості, а отже, добробуту членів сільських громад.

Такий вид сільської  діяльності має чітке законодавче  визначення:

— до послуг сільського туристичного бізнесу варто відносити надання господарями відпочивальникам в оренду кімнат та окремих будинків, а також організацію харчування й дозвілля агротуристів. Тобто господарі агрокотеджів можуть надавати повний спектр супутніх і додаткових послуг, зумовлених організацією перебування туриста у цьому агропансіонаті (від забезпечення трансферу з залізничного вокзалу чи аеропорту, організації екскурсій та розважальних шоу-програм до здачі в оренду приватних транспортних засобів та індивідуального екскурсійно-туристичного супроводу);

— надання агротуристичних послуг у сільському господарстві — це, зокрема, використання з цією метою земель, будівель та інших засобів певного господарства з правом змінити характер їхнього первісного функціонального призначення — здійснення сільськогосподарського виробництва.

Український селянин-власник  агропансіону як організатор туристичної  діяльності у сільській місцевості може займатися:

— активним туризмом (збудувати  на своїй території спортивний майданчик, кінний манеж, гірський витяг, ставок для  спортивного рибальства, розробити і пропонувати своїм гостям як гід-екскурсовод пішохідні, санні, вело- та кінні (бричкою чи верхи) маршрути і прогулянки);

— екотуризмом (організовувати гостям відпочинок в екологічно чистій місцевості, вживання екологічно чистої продукції, сприяти у заготівлі лікарських трав, лісових ягід і грибів);

— мисливським туризмом;

— культурно-етнічною діяльністю (кустарне вироблення й продаж відвідувачам сувенірної продукції ужиткових  народних промислів, залучення туристів до організації й участі у національних обрядах, традиційних ремеслах українського селянина та господарсько-польових роботах (сінокіс, бджільництво, випас худоби тощо).

На цей вид підприємницької  діяльності також мають поширюватися державні пільги (для соціально-економічних й демографічно-кризових сільських територій, малих занедбаних сіл і хуторів).

Селяни, які бажають  розпочати діяльність у сфері  малого туристично-готельного підприємництва, та ті, які вже надають цього  виду послуги відпочиваючим на базі своїх пансіонатів, мають усі підстави розраховувати на підтримку держави. Вона, насамперед, має зводитись до встановлення пільгових ставок оподаткування сільських підприємців.

 

1.3. Організація та планування сільського зеленого туризму

Головними словосполученнями, що характеризують сільський зелений туризм, є "відкритий простір", "близькість природи", "радість життя". Цьому виду туризму надають перевагу особи, що зацікавлені працею у сільському господарстві, ремеслами, звичаями чи святкуваннями. На організацію такої форми відпочинку впливають:

—   природні ресурси  конкретного середовища, які визначають стиль життя місцевої громади  і впливають на формування іміджу кожного села;

—   особливість  культури;

—   духовна спадщина або традиції регіону;

—   місця для  ночівлі з визначеним стандартом харчування;

—   продумана сфера  послуг;

—   інформація стосовно туристичних трас, святкувань та розваг;

—   виробничо-комунікаційна  інфраструктура.

Важливою підвалиною організації сільського зеленого туризму  є також особисті якості господарів агроосель. Адже вони повинні навчитися основам сервісу й культури гостинності, бути щирими, усміхненими та мати організаторські здібності.

Господар повинен пропонувати  гостям розмаїття можливостей проведення вільного часу, використовуючи ресурси  довкілля, доступний інвентар, місцеві святкування, а також пропозиції інших сервісних служб.

Добрим підґрунтям започаткування власної справи є можливість по-новому оцінити те, що робиться у господарстві, і роль у ньому власника. Господар повинен визначити, чи має він усе необхідне для того, щоб почати справу. Це вимагає мотивації, вивчення ринку, коштів, таланту керівника. Він також мусить реально оцінити фактори, що спонукають туриста відвідати власне його агрооселю.

Власники агороосель зобов'язані усвідомлювати відповідальність, яку вони беруть на себе при організації відпочинку в своїх оселях. Адже недоброякісне обслуговування здатне назавжди відвернути клієнта від бажання відпочивати в селі.

За підрахунками експертів EuroGites, на кожне 1 євро, витрачене на проживання в сільській місцевості, припадає інше 1 євро, витрачене на щось інше (розваги, сувеніри тощо).

Отже, необхідною умовою розвитку сільського зеленого туризму  є розробка пакета різнобічних пропозицій стосовно проведення дозвілля у сільському середовищі поза межами самої агрооселі. Це стає можливим після проведення господарем аналізу наявних у його розпорядженні потенційних ресурсів, які можна було б використати для розробки унікальної пропозиції. Одним із актуальних напрямків організації обслуговування туристів у сільській місцевості є так звана анімація, тобто пожвавлення програм обслуговування, відпочинку і дозвілля туристів, насичення цих програм ігровими елементами та шоу-продуктами.

Анімація в туризмі  зумовлена загостренням конкуренції  між однаковими за рівнем сервісу і місцезнаходженням осередками сільського зеленого туризму. Скажімо, постала проблема: яким чином привабити до нас туристів з сусіднього села, тим паче, що наші агрооселі начебто нічим не гірші від їхніх. Формула успіху відома. Вона складається з двох компонентів. Перший — промоційна "розкрутка" курорту засобами мас-медіа з застосуванням технологій паблікрілейшнз і паблісіті. А от другий, не менш вагомий компонент, це, власне, наявність яскравої анімації обслуговування.