Оцінка туристичного потенціалу Криму

Розвиток рекреаційної сфери Криму потребує вирішення багатьох проблем: рекреаційного перевантаження одних районів і недовантаження рекреаційних ресурсів інших; дефіциту трудових ресурсів у сезон пік; високої вартості рекреаційних послуг. Найбільшою проблемою, від вирішення якої залежить розвиток рекреаційної сфери Південного Криму в майбутньому, є адаптація рекреаційної галузі до ринкових умов[10, c. 56-58].

Вдосконалення структури господарства Криму, яке має ціль соціалізацію, екологізацію і гуманізацію виробництва і життя населення повинно посилити роль соціальної сфери. Профілююче значення в ній, як і в міжрайонному розподілі праці, безсумнівно буде належати рекреаційній галузі, на розвиток якої частково треба було б перепрофілювати провідні міжгалузеві комплекси і наукову базу. В матеріальному виробництві зберігається і посилюється роль агропромислового комплексу і машинобудування. Причому в останньому необхідні перебудови в направленні виробництва малогабаритних (неметалоємких) побутових машин і пристроїв, розширення випуску обладнання для агропромислового комплексу і зберігання високого рівня розвитку суднобудівництва і судноремонту. Основною метою машинобудування, яке розвивається, повинно стати зниження його металоємкості, зростання технологічності і забезпечення екологічності в експлуатації готових виробів. Ці направлення в розвитку виробничої сфери в Криму повинні супроводжуватись постійним скороченням галузей, використовуючи місцеву сировину (мармуровидні вапняки, соляні озера), що погано для природи Криму, перепрофілюванням хімічних виробництв Північного Криму[21, c. 62-63].

Функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку "Велика Ялта" є найбільш дієвою формою регіональної політики, що дасть можливість стимулювати соціально-економічний розвиток у регіоні. В свою чергу це дозволить скоротити безробіття, збільшити реальні доходи населення, розвивати малий та середній бізнес, проводити ефективну реструктуризацію нерентабельного виробництва, залучити інвестиції в об'єкти незавершеного будівництва, збільшити податкові надходження та обов'язкові платежі до бюджетів усіх рівнів.

Реалізація усіх цих проектів і програм дозволить залучити додаткові туристські потоки до Криму та підвищить престижність як цього регіону, так і України в цілому.

Можливо, досвід Автономної Республіки Крим доцільно буде використати у всеукраїнському масштабі, що може призвести до розширення ринку туристичних послуг України.

З метою регулювання рекреаційного навантаження доцільно збільшити роль Південно-Східного, Центрального і Південно-Західного районів у рекреаційному господарстві Криму. Слід розширити їх рекреаційну спеціалізацію за рахунок розвитку агротуризму, велотуризму, воєнно-історичного, конгресного туризму, повітряних видів рекреаційних занять, підвищення кваліфікації іноземних громадян, проведення спільних досліджень та стажування у відомих наукових центрах.

У Західному і Східному районах, які мають середні можливості для розширення спектру рекреаційних занять, необхідно сконцентрувати увагу на розвитку своєрідних видів туризму: архітектурно-археологічного, сільського зеленого, фестивального і шоу-туризма, а також релігійного та етнічного для Західного, автомобільного і воєнно-історичного для Східного.

У Північному і Північно-Західному районах доцільно розвивати такі види рекреаційних занять, як парусний спорт і дайвінг, проведення учбових і учбово-виробничих практик, наукові експедиції, приморський курортно-оздоровчий туризм[13, c. 26-28].

Республіка вигідно вирізняється приморським положенням, що дозволяє розвивати морський туризм. Морські порти міст Ялта та Севастополь входять у програму відвідування круїзних суден міжнародних компаній "Холланд Америка", "Принцес Крузез", "Сілвер крузез", "Ройал Олімпік" то ін. Спеціально для іноземних туристів круїзних суден розроблені різноманітні екскурсійні програми: культурні, літературні, палацові, винні тури.

Не менш важливий і розвиток яхтового туризму. Крим цікавий і для іноземних яхтсменів, зокрема, півострів уже багато років відвідує відоме середземноморське яхтове ролі "Кайра". Нині в Криму є 9 яхт-клубів у Балаклаві, Євпаторії, Феодосії, Керчі, Ленінському районі, будується яхтова марина в Алушті. Одним із перспективних напрямів є розвиток автотуризму. Кількість автотуристів з кожним роком зростає, до їх послуг - мотелі то кемпінги, автозаправні та сервісні станції, а також пункти прокату автомобілів.

Крим знаменитий також широко відомими фестивальними програмами, що стали вже традиційними. Це фестивалі класичної музики і театрального мистецтва, кінофестивалі то форуми. Найпопулярніші - фестиваль феєрверків у Ялті, фестиваль історичного фехтування "Генуезький шолом" у Судаку, фестиваль повітроплавання у Феодосії то ін.

Висновок: У стратегії розподілу доцільно зробити акцент на виборі найефективніших каналів реалізації рекреаційного продукту відповідно до його особливостей і особливостей цільового ринку, а також на виборі посередників відповідно до особливостей продукту, клієнтів і цільового ринку. Головною метою стратегії розподілу є доведення рекреаційного продукту до споживача в максимально зручній формі, у найкоротший термін і доступному місці.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Нинішній і майбутній розвиток туризму потребує активнішої підтримки з боку урядів у плані інформації та просування туризму, а також забезпечення інфраструктури; необхідно освоювати нові ринки, робити кроки щодо забезпечення співпраці в усіх сферах - державних і приватних - в інтересах максимального заохочення сектору туризму.

Туризм необхідно планувати на комплексній основі, брати до уваги всі аспекти законодавства, що стосуються інших секторів, таких як транспорт, зайнятість, охорона здоров'я, сільське господарство, зв'язок та ін.

Потрібно визнати, що реалізація цих рекомендацій повільно, але розпочинається і в Україні. Зроблено перші реальні кроки на шляху законодавчого забезпечення та комплексного планування розвитку вітчизняної туристичної галузі.

Завдяки морським ресурсам район став одноосібним лідером в цій області рекреаційного господарювання, а міста Ялта, Гурзуф, Алушта –одними з найбільших курортів не тільки України, а й цілого Чорноморського узбережжя.

Рекреаційний комплекс АР Крим є районотворним елементом, галуззю спеціалізації. Він представлений переважно галузями лікування, відповідну, туризму. Його розвитку сприяли природні умови (тривалість сонячного сяйва, теплий клімат, морське узбережжя, мальовничі ландшафти Криму), та наявність природних ресурсів (лікувальні грязі й ропа лиманів, мінеральні джерела). Для курортного господарювання умови є практично скрізь, так як район базується на унікальному субтропічному кліматі, мальовничих гірських ландшафтах. Морських пляжах, лікувальних грязях.

АР Крим має багато туристичних ресурсів. Серед них понад 700 лікувально-оздоровчих закладів, у тому числі 128 санаторіїв. В Криму зосереджено 36% санаторно-курортного фонду, понад 30% будинків відпочинку, близько 20% туристських закладів України, налічується близько 146 природно-антропогенних об'єктів.

У Кримських горах багато природно-заповідних територій. Частка природно-заповідного фонду майже втричі більша, ніж в цілому в Україні.

Великим природним багатством Кримських гір є лісові ресурси. В лісових районах, на які припадає близько 40% площі гір, створено природоохоронний фонд різного рівня заповідності. На державному обліку перебуває 992 пам'ятки. До списку міст і селищ України, що мають цінну архітектурно-культурну спадщину, включено 28 населених пунктів Криму

Завдяки своєрідному клімату в Кримському регіоні унікально поєднуються  рекреаційні ресурси. Передусім це такі моря, чудові пляжі й сприятливий клімат морських узбереж, а також лікувальні болота, озер, лиманів, мінеральних джерел, мальовничі ландшафти гір, природо заповідні та історико-культурні об’єкти.

Розглядаючи санаторно-курортну сферу АР Крим, слід сказати, що вона є досить впливовою при формуванні зведеного бюджету. Це пояснюється тим, що в цьому комплексі зайнято значну частину працюючого населення регіону. В цілому ж на діаграмі 1 показано, зміну в чисельності працівників цієї сфери та відсоток впливу на формування бюджету економічного району.

Передумови розміщення санаторно-курортного комплексу - це умови, без яких розміщення й розвиток виробництва неможливі, тобто набір певних елементів та чинників на основі яких можна розвивати дану сферу. Часто-густо передумови розміщення випливають з історико-економічних особливостей розвитку регіону. До передумов відносяться також спосіб виробництва, технологічні особливості виробничого процесу, зумовлені науково-технічним прогресом, рівнем територіального поділу суспільної праці. Їх можна поділити на чотири великих групи: історичні, природні, демографічні та соціально-економічні.

Санаторно-курортний комплекс АР Крим являє собою сукупність закладів, що забезпечують щорічний, щотижневий, щоденний відпочинок, санаторно-курортне лікування; оздоровлення для населення регіону, всієї країни та іноземцям. Розглядаючи структуру відпочиваючих на території окремих районів АРК, слід сказати, що, серед відпочиваючих, що є громадянами як України так і іноземцями, найбільше відвідують курортні куточки АР Крим з метою відпочинку та дозвілля - відповідно 78% та 74% від усіх відвідувачів.

Санаторно-курортний комплекс Криму представлений готелями, туристичними базами, приютами, кемпінгами, мотелями, оздоровчо-туристичними комплексами та таборами, туристичними агентствами, екскурсійними бюро та туристськими маршрутами, органами управління і обслуговування. Основна частина туристичних закладів Криму представлена туристичними базами, середня місткість яких становить 453 місця. Найбільша їх кількість зосереджена в центрі АР Крим. В Криму нараховується 89 готелів та інших місць короткотермінового проживання. Хоча за останні 5 років їх кількість знизилася з 103, проте все-одно це залишається другий показник по Україні.

Для стимулювання ініціативи закладів, що працюють у секторі санаторно-курортного комплексу, міські ради планують забезпечити їх рекламу в усіх інформаційно-пізнавальних виданнях, безкоштовно розміщати інформацію на туристичній WEB-сторінці, представляти інтереси турфірм на міжнародних туристичних виставках і ярмарках; ефективно пропагувати туристичні послуги через туристично-інформаційний центр; забезпечувати постійний доступ до новітньої інформації і статистичних даних в сфері ринкових досліджень; можливість впливати на розвиток вїзного туризму й участь у становленні і забезпеченні партнерства між державним і приватним сектором, інформаційну підтримку по нормативному регулюванню туристичного сектора економіки; ініціювання питань про лібералізацію і перегляд податкових законів у сфері туристичної діяльності.

Отже, всі завдання курсової роботи виконані.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Атестація з географії (ред. В.М. Бойка). – Т: Навч.кн. 2012 р.
2. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування./ О.О. Бейдик – К.: Київ. ун-т, 2001. – 395 с.
3. Биржаков М.Б. Введение в туризм. – СПб., 2009.
4. Биржаков М.Б. Введение в туризм. – СПб., 2010.
5. Благо М. Рекреаційно-ресурсний потенціал і фактори його використання // Український географічний журнал, №2 - 2010 с. 28-30
6. Вивчення економічних регіонів України за допомогою схем // Географія та основи економіки, №1 - 2010 с. 17-26
7. Вилоух Д.Л. Становление и развитие туризма и его роль в экономике Украины. – К., 2008.
8. Войнаренко М.П. Кластерні моделі об’єднання підприємницьких структур у туристичній галузі та сфері розваг / М.П. Войнаренко // Вісник ДІТБ (серія «Економіка, організація і управління підприємствами» (в туристичній сфері)): наук. журн. – Донецьк: ДІТБ, 2007. – № 11. –– С. 13-19.
9. Гетьман В. Платні рекреаційні послуги установ природно-заповідного фонду України: законодавчі норми - економічні можливості // Український географічний журнал, №1 - 2010 с. 58-64
10. Гілецький Й.Р. Географія для випускників та абітурієнтів. – Л.: ВНІЛ – Класика. 2011 р.
11. Гонтаржевська Л.І. Роль туристичних кластерів при формування туристичних центрів / Л.І. Гонтаржевська // Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків: матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 27-28 трав. 2005 р.). – Донецьк: ДІТБ, 2005. – С. 15-16.
12. Гопкало Л. Вільні економічні зони туристсько-рекреаційного типу - фактор розвитку туризму в Україні / Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах (збірник наукових праць) - 2010 с. 158-165
13. Євдокимов В. Регіональна політика розвитку туризму / К-2009
14. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про туризм” від 18 листопада 2003 р. № 1282 // Урядовий кур’єр. – 2003. – 25 груд. (№ 244) – С. 15-19.
15. Закон України «Про курорти» від 5 жовтня 2000 р. № 2026-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 50. – ст. 435.
16. Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р. № 39 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – ст. 333.
17. Заставний Ф.Д. фізична географія україни "Навч. книга" 2011 р. Ст..212-214
18. Качанов В.С. Туристические маршруты. – М.: Профиздат, 2005.
19. Качанов В.С. Туристические маршруты. – М.: Профиздат, 2010.
20. Ковалевський. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – К: 2011 р.
21. Крим Навігатор. / Симферополь: КРЕЛКОМ, 2012 р. 
22. Лихоманова О. Стан та перспективи регіонального розвитку туризму в Україні // Актуальні проблеми економіки, №6(36) - 2010 с. 149-155
23. Масляк Л.О., Шищенко П.Г. Географія України. – К: "Зодіак-ЕКО" 2010 р
24. Масляк Л.О., Шищенко П.Г. Хрестоматія з географії Криму. –К: Генеза 2011 р.
25. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч. посіб. / П.О. Масляк. – К.: Знання, 2008. – 343 с.
26. Методология оценки рекреационных территорий: монография / [В.Ф. Данильчук, Г.М. Алейникова, А.Я. Бовсуновская, С.Н. Голубничая]. – Донецк, ДИТБ, 2003. – 197 с.
27. Окландер М. Статистичний моніторинг внеску туризму в економіку певної території // Статистика України, №4 - 2010 с. 49-52
28. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соц.-економічна географія України з основами теорії. – К.: Артек. 2009.
29. Панкова Є. Санаторно-курортні ресурси України / К - 2011
30. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство: навч. посіб. / Є.В. Панкова. – 3-е вид., перероб. та допов. – К.: Альтерпрес, 2009. – 352 с.
31. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: навч. посіб. / В.Л. Петранівський, М.Й. Рутинський./ за ред. проф. Ф.Д. Заставного. – 2-ге вид., виправл. – К: Знання, 2008. – 575 с.
32. План развития туризма до 2012 года // Гостиничный и ресторанный бизнес, №5 - 2011 с. 8-9
33. Портер Майкл Э. Конкуренция / Майкл Э. Портер: пер. с англ.: учеб. пособие. – М.: ИД «Вильямс», 2001. – 495 с.
34. Природно-заповідний фонд України загальнодержавного значення: довідник. – К., 1998. – 240 с.
35. Розвиток туристичного бізнесу регіону: навч. посіб. / за ред. доктора економічних наук, професора Школи І.М. – Чернівці: Книги-XXI, 2007. – 292 с.
36. Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. Качана - К, 2005-522с
37. Руденко Природно-ресурсний потенціал Криму. Л: Світ 2008 р.
38. Сосновкий С.К. Крым: путеводитель. – Днепропетровск, 2012.
39. Соціально - економічна географія / За редакцією В.М. Шумського, А.В. Супрачева. / Сімферополь - НАТА, 2012 р. 
40. Спеціальні (вільні) економічні зони та території пріоритетного розвитку України: стан та проблеми // Економіст, №3 - 2010 с. 4-96
41. Статистичний щорічник України - 2011
42. Статистичний щорічнік АРК за 2012 р. Головне управління статистики АРК - Сімферополь, 2013 р. 
43. Статистичні дані Державної адміністрації АРК / www.krimea.gov.ua
44. Туризм - справа прибуткова // Наука і суспільство, №5/6 - 2011 с. 18-23
45. Україна в цифрах і фактах у 2013 р. - К., 2013
46. Федорченко В.К. Історія туризму в Україні. – К: Вища школа 2012 р.
47. Федорченко В.Х., Мініч І.М. Туристський словник-довідник: навч. посіб. – К.: Дніпро, 2000. – 54 с.
48. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія: навч. посіб./ Н.В. Фоменко. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 312 с.
49. Холловей Дж. К., Тейлор Н. Туристический бизнес: пер. с 7-го англ. изд. — К.: Знания, 2007. — 798 с.
50. Цибух В. Особливості розвитку туризму АРК: проблеми та перспективи // Економіст, №6 - 2010 с. 34-35
51. Чернюк Л. Економіка регіонів України / Київ: ЦУЛ, 2012.-644с.
52. Яценко Б.П. Соціальна географія АР Крим. – К: "Форум" 2011 р.
53. Міністерство курортів і туризму АР Крим – www.mintourism.crimea-portal.gov.ua
54. www. crimea.mos.ua 
55. www. Driada-wed.ua.
56. www. economi-crimea.ru 
57. www.me.gov.ua <http://www.me.gov.ua> - сайт Міністерства економіки України
58. www.rada.gov.ua <http://www.rada.gov.ua> - сайт ВРУ
59. WWW.TOURCRiMEA.COM. 
60. www.turvostok.ru
61. www.ukrstat.gov.ua - сайт Держкомстату України
62. www/turism.сom.ua