Оцінка туристичного потенціалу Криму

До числа курортних районів, що розвиваються, ставиться західне узбережжя Криму (від Севастополя до Перекопу). Прекрасні широкі піщані пляжі, що переходять у стрімчасті береги Тарханкуту з мальовничими скелями й природними гротами,- зручне місце для здравниць і баз відпочинку. У цей час у теплий період року в пансіонатах, будинках відпочинку й піонерських таборів на території Раздольненського й Чорноморського районів відпочивають місцеві жителі й жителі північних областей країни. У майбутньому на західному узбережжі від Севастополя до Роздольного передбачається приймати на відпочинок в 4-4,5 рази більше трудящих, чим зараз.

Перспективним курортним районом є південно-східне узбережжя Криму від Алушти до Теодозії. На всьому його протязі - прекрасні піщані або галькові пляжі. Зустріти зовсім безлюдні місця тут неможливо. Однак бази відпочинку, пансіонати, піонерлагеря перебувають у приміщеннях літнього типу й носять сезонний характер. Для південно-східного узбережжя, як і для багатьох інших місць, проблемою номер один залишається прісна вода. Із приходом дніпровської води з'явиться можливість збільшити ємність південно-східного курорту приблизно у вісім разів. У цілому від Судака до Теодозії будуть споруджені здравниці приблизно на 25 тис. міст, головним

Розвиток туристичної інфраструктури в АР Крим забезпечує створення додаткових робочих місць, поліпшення інвестиційного клімату, активізацію підприємницької діяльності. 

Загальносвітові тенденції розвитку туризму підтверджують, що ця галузь при відповідних умовах може стати каталізатором оздоровлення економіки як країни в цілому, так і конкретних регіонів. У багатьох регіонах, поряд з агропромисловим комплексом, туризм і рекреація відносяться до галузей господарської спеціалізації. Тим часом Крим, володіючи величезними, багато в чому унікальними, можливостями для туризму, продовжує залишатися осторонь від світових тенденцій розвитку туристичного бізнесу. У цілому, існуючі методи і сформована структура управління рекреаційно-туристичним комплексом багато в чому не відповідають нових умов його функціонування, що стає гальмом на шляху його подальшого більш успішного розвитку. У зв'язку з цим виникає необхідність теоретичного дослідження особливостей формування і розвитку механізму управління рекреаційно-туристичним комплексом на регіональному рівні з урахуванням сучасних реалій. 

Кримський регіон, незважаючи на свій колосальний курортний і туристичний потенціал, займає дуже скромне місце на світовому ринку туристичних послуг [9, с. 105]. На долю нашого півострова припадає менше половини відсотка від загального обсягу таких послуг, в той час як туризм, історія розвитку якого в Криму налічує більше 100 років, може і повинен стати пріоритетним напрямком в економіці регіону, як сфера міжнародного бізнесу. 

Розвиток туристичної інфраструктури в АР Крим - це сукупність пов'язаних між собою галузей і підприємств, об'єднаних спільною метою цілорічне використання курортів півострова з метою відновного лікування, медичної реабілітації та оздоровлення населення України, ближнього і далекого зарубіжжя. Основною метою розвитку курортно - рекреаційного та туристичного комплексу Криму є формування конкурентоспроможного на світовому і національному рівнях туристичного продукту на основі ефективного використання рекреаційного потенціалу Криму (Рис.2. 1.). 

Рекреаційно-туристичний комплекс

Суб'єкти господарювання, що входять до складу рекреаційно - туристичної індустрії

Рекреаційно - туристські ресурси як фактор формування і задоволення потреби в туризмі та рекреації

Туристи і рекреанти як споживачі рекреаційно-туристичного продукту

Малюнок 2.2. Структура РТК

У порівнянні з минулим сезоном у 2013 році в Криму збільшилася кількість відпочиваючих на 11,4%. У структурі обсягу реалізації туристичних послуг найбільший відсоток зайняв внутрішній туризм - 71%, на другому місці - іноземний - 28,6% і на третьому - закордонний - 0,4%. [2, с. 122]. 

Розвиток туристичної інфраструктури в АР Крим Кримського півострова включає понад 3 тисячі об'єктів природного та антропогенного характеру, з них 64% зосереджено в Південнобережне зоні, 10% у Центральній (Сімферополь, Бахчисарай і Білогірський район), по 5% - у Північній (Джанкой, Красногвардійський, Красноперекопський , Первомайський та Чорноморський райони) та Східній (Ленінський, Кіровський і Совєтський райони) зонах, і 16% у Західній (Сакський і Чорноморський райони). У Євпаторії в 2010 р . відпочиває 7,2 тис. чол, що на 30% більше в порівнянні з 2006 р ., Їх приймають близько 20 здравниць. Звернемо увагу на рис. 2.3. [2, с.  172] 

Рис2.3 Рекреаційно-економічний потенціал Кримського півострова. 

На території автономії розташовано, понад 11,5 тис. пам'яток історії, культури та архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій і релігій. Тут знаходиться 26 родовищ лікувальної грязі і ропи, понад 100 джерел мінеральних вод різного хімічного складу. У Криму налічується 6 державних заповідників, 33 заказника (у тому числі 16 загальнодержавного значення), 87 пам'яток природи (13 - загальнодержавного значення), 10 заповідних урочищ, 850 карстових печер (з них 50 визнані фахівцями придатними для облаштування та відвідування туристами), шахт , колодязів, і більше 30 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, загальнодержавного та світового значення. Займаючи близько 4,5% площі України, Кримський півострів концентрує 29,6% обсягу всіх рекреаційних ресурсів, 10% ємності готельного фонду, 40% ємності здравниць, більше 30% потоку іноземних туристів. [1,с. 136] 

Питома вага доходів, отриманих госпрозрахунковими санаторно-курортними установами, склав 14,5%. Як і раніше найбільш освоєною частиною півострова є район Ялти, виробляє близько 64% всього обсягу туру слуг [2, с. 122]. Найменше освоєно Північний і Західний Крим. Наявність різних структур та соціальних груп (органи влади, підприємці, суб'єкти туристичної діяльності, вчені, неурядові організації, політичні структури, рекреанти) призводить до необхідності обліку відмінності їх цілей та інтересів при плануванні розвитку рекреаційного комплексу. 

В даний час в АРК здійснюють туристичну діяльність понад 700 суб'єктів підприємництва. У тому числі іноземним туризмом займаються близько 300 підприємств, внутрішнім - близько 400, закордонним - 180. З числа суб'єктів підприємницької діяльності, що мають ліцензію на надання туристичних послуг, власну базу живлення; мають 85 підприємств, власну базу розміщення - 51. [11, с. 175] 

У сфері туризму це повинно означати створення сприятливих умов для іноземних і внутрішніх інвесторів. В даний час інвестиційний клімату Криму більшістю зацікавлених осіб оцінюється як несприятливий.

Туристичні і курортно-рекреаційні СЕЗ повинні створюватися в межах вже сформованих курортних районів і рекреаційних зон. При цьому перевагу необхідно віддавати тим учасникам, які мають вигідну транспортну інфраструктуру, що склалася мережу здравниць і туристичних установ. 

Першочерговими об'єктами створення туристичних і курортно-рекреаційних ВЕЗ повинні стати здравниці Кримського курортно-рекреаційного регіону, який є особливо привабливим для західних інтуристів і підприємців у зв'язку з можливістю вкладення своїх інвестицій у цю перспективну сферу діяльності й одержання значного прибутку в умовах підвищується міжнародної конкуренції на світовому рекреаційному ринку. Специфікою розвитку зазначених СЕЗ повинно стати формування великої, орієнтованої на експорт бази по видобутку, використанню і вивозу в інші регіони України, країни СНД, а також за кордон частини особливо цінних видів рекреаційних ресурсів, що володіють конкурентоспроможністю на світовому ринку, таких як високоякісні лікувальні мулові грязі , мінеральні води і т.д. 

Країна, підвищуючи рівень життя своїх громадян, мимоволі привертає їх подорожувати. Недарма одні із самих подорожуючих націй - це німці і японці. Однак, розвиваючи цю галузь, можна домогтися підвищення рівня добробуту населення країни. Крім того, туризм сприяє поліпшенню екологічної обстановки в країні. Адже ніхто не захоче їхати в країну, де немає нормальних умов для життя, де природа не цінується як найвище надбання держави. 

Також туризм через міжкультурне порозуміння впливає на людей, роблячи їх більш терпимими, один до одного. Не випадково, що країни, які проголосили політичний нейтралітет, - Швейцарія, Швеція, Австрія, Мексика, завжди були і залишаються привабливими для туристів. В умовах мирних, стабільних двосторонніх і багатосторонніх відносин між державами міжнародний туристичний обмін значно зростає. І нашому регіону, прагнучи до організації на своїй території високорозвиненого курортно - туристичного господарства, необхідно створити єдиний орган центральної виконавчої влади зі статусом Міністерства, який би забезпечив ефективне керівництво курортно-туристичною галуззю і розробку нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток цієї сфери. 

Кількість відпочиваючих склала 196,3 тис. чоловік, що на 11,4% вище рівня минулого року ( 2007 р . - 176,2 тис. чол.). 

Організовано в санаторно-курортних установах і туристських підприємствах відпочили (за даними виконкомів і райдержадміністрацій курортних регіонів) 77,8 тис. чол., Що на 21,8% вище, ніж за аналогічний період 2013 р . (63,9 тис. чол.). 

Число працюючих санаторно-курортних установ і туристських підприємств на вказану дату - 135 ( 2010 р . - 123), коефіцієнт заповнюваності працюючих санаторно-курортних установ і туристських підприємств - 44,5% ( 2010 р . - 41,6%) [8, с. 144]

Кількість відпочиваючих склала 173,0 тис. чоловік, що на 11,2% вище рівня минулого року ( 2013 р . - 155,6 тис. чол.). 

Організовано в санаторно-курортних установах і туристських підприємствах відпочили (за даними виконкомів і райдержадміністрацій курортних регіонів) 66,7 тис. чол., Що на 23,7% вище, ніж за аналогічний період 2013 р . (53,9 тис. чол.). 

Так, на 100% заповнені санаторії Міністерства охорони здоров'я України. Крім того, 100%-й рубіж перевищив рівень заповнюваності дитячого клінічного санаторію Міністерства оборони України. «Здравниця насилу вміщає всіх бажаючих поправити своє здоров'я», - йдеться в повідомленні порталу. 

Всього на сьогоднішній день в Євпаторії оздоровлюються 7,2 тис. чоловік, що на 30% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Їх приймають 29 здравниць. Загальна заповнюваність санаторіїв і пансіонатів становить 60%. [8, с. 144]. Кількість відпочиваючих склала 145,3 тис. чоловік, що на 8,8% вище за рівень минулого року ( 2012 р . -133,5 тис. чол.). 

Серед відстаючих, що працюють зі збитками - 27 підприємств, що допустили загальну суму збитку 36169 тисяч гривень. Особливо великі збитки допустили ТОВ «Дельфін-2010», АТЗТ «Пріватмедсервіс», ТОВ «Іст інвестментс», санаторій ім. Боброва, санаторій ім. Кірова. Костянтин Запорожець пояснює ці збитки в основному будівництвом і реконструкцією, які ведуться на території цих оздоровниць. 

Число працюючих санаторно-курортних установ і туристських підприємств на вказану дату - 132 ( 2012 р . - 124), коефіцієнт заповнюваності працюючих санаторно-курортних установ і туристських підприємств - 43,6% ( 2007 р . - 41,5%). [8, с. 113]

У 2013 році музейні установи Ялти відвідали 608,9 тис. осіб, що на 25 тис. більше, ніж у 2012 році. Про це повідомили в Міністерстві культури і мистецтва Автономної Республіки Крим. 

Висновок: Статистика відділу курортів і туризму говорить, що серед загальної кількості відпочиваючих громадяни України становили 76 відсотків (у 2012 році - 73), які приїхали з країн СНД - 18 відсотків (у 2012 році - 21), з країн далекого зарубіжжя - 6,2 відсотка ( у 2012 році - 5,9). А це означає, що з ближнього зарубіжжя до нас їздити на відпочинок стали менше. 

Зараз курортно-туристичний комплекс міста представлений 141 підприємством різних форм власності та організаційно-правової форми, 128 - приватними готелями, мотелями і пансіонатами 

Довгострокова програма розвитку курортів - важлива складова частина грандіозних соціально-економічних планів. Розмах курортного будівництва в Криму, збільшення мережі санаторно-курортних установ - один з конкретних проявів радянського способу життя, реальна гарантія права радянських людей на відпочинок і лікування.

 

 

2.2. Характеристика центрів туристичної привабливості АР Крим

 

Багато видів туризму в нашій країні - пішохідний, кінний, автобусний, спелеотуризм і спортивне скелелазіння зародилися в Криму, а перша офіційна в Росії туристська організація, хоча й була створена в Одесі (1890 р.), звався Кримський гірський клуб, пізніше - Кримсько-Кавказський. Цей клуб не уник соціальних обмежень - членом його міг стати далеко не кожний, далеко не кожному була по кишені й вартість екскурсій.

Туризм як активний відпочинок і вид спорту одержав загальне визнання й став масовим тільки в радянський час. Завдяки турботам партії й уряду Крим перетворився у великий курортний і туристський центр.

Сьогодні Кримська обласна рада по туризму й екскурсіям розташовує. 18 комфортабельними турбазами й тургостиницями в Сімферополі, Севастополі, Євпаторії, Феодосію, Бахчисараю Алушті, Ялті, Гурзуфі й Судаку. По гірській частині півострова й Південному берегу прокладено 50 всесоюзних і республіканських пішохідних, автобусних і більше 400 екскурсійних маршрутів. По них щорічно проходить більше 300 тис. планових туристів і близько 9 млн. екскурсантів.

Перших гостей пішохідні маршрути зустрічають на початку травня, останніх - наприкінці вересня. Подорожі починаються в північній частині гірського Криму, а закінчуються на березі Чорного моря.