Оцінка туристичного потенціалу Криму

Висновок: Проблема оцінки туристичної привабливості та визначення туристичного потенціалу тієї чи іншої території завжди є дуже складною дослідницької завданням. В даному розділі роботи ми приділяємо увагу обом показникам, які перебувають у тісному взаємозв'язку один з одним.

 

 

2. Сутність комплексної оцінки рекреаційного потенціалу території

 

Оцінка рекреаційного потенціалу - складний дослідницький процес, що відбиває відношення між "суб'єктом" і "об'єктом", тобто між людиною і елементами його природного довкілля або середовища в цілому, а так само віддзеркалення зв'язку між взаємодіючими об'єктами.

Процедура оцінювання складається з декількох обов'язкових етапів:

• Виявлення об'єкту оцінки - природних елементів, їх компонентів і властивостей;
• Виявлення суб'єкта оцінки, з позиції якого ведеться оцінювання;
• Формулювання критеріїв оцінки, які визначаються масштабом, метою дослідження і властивостями суб'єкта;
• Розробка параметрів оцінних шкал;
• Отримання приватних і інтегральних оцінок [11,с. 122].

Оцінка рекреаційного потенціалу території заснована на послідовному аналізі характеристик усіх складових її елементів. Зрозуміло, що для досліджуваного регіону виконання цієї процедури зв'язане з рядом об'єктивних труднощів : відсутністю необхідної кількості даних. Необхідність вивчення гетерогенних показників, прив'язаних до одного і тому ж рекреаційного виділу, для отримання синтетичної оцінки рекреаційного потенціалу території змусила звернутися до використання багатовимірних класифікацій. Для забезпечення усього комплексу робіт за оцінкою рекреаційного потенціалу, візуалізації різноманітних просторово розподілених даних і моделювання у сфері рекреації потрібне використання сучасних геоінформаційних технологій.

Нині геоінформаційні технології перероджуватимуть із стадії, коли вони служили лише інструментом інтеграції даних з різних джерел і засобом оперативної побудови різноманітних карт до систем просторового географічного аналізу і моделювання і далі до повномасштабних систем підтримки ухвалення рішень.

Для обґрунтування прийняття рішень щодо розвитку туризму та курортно-рекреаційної індустрії на довгостроковий період необхідно зробити комплексну оцінку території [11,с. 122].

Комплексна оцінка повинна виявити обґрунтовані передумови й обмеження у часі та просторі різних видів діяльності, встановити внутрішньодержавні і внутрішньо регіональні відмінності у цих передумовах, обмеження, оптимальний режим використання окремих територій, визначити шляхи найбільш ефективного використання природних та економічних ресурсів, охорони й поліпшення навколишнього середовища і т. ін.

На основі комплексної оцінки території регіонів створюється база для кількісного визначення як соціальних, економічних та екологічних витрат, так і регіональних ресурсів, які не можуть бути змінені шляхом міжрегіонального перерозподілу готової продукції. Необхідно провести оцінку всього охопленого природного і соціально-економічного простору, в результаті чого профіль і масштаб майбутнього розвитку, а також необхідно провести оцінку відмінностей у природних й економічних характеристиках окремих частин території, яка вивчається, в результаті чого виявляються відносно однорідні за сполученням характеристики території або якщо визначається напрямок функціонального зонування території регіону. У методологічному відношенні комплексна оцінка території регіону повинна враховувати такі групи факторів:

• природні умови і ресурси (рельєф, ґрунти, ресурси, сільськогосподарські угіддя, корисні копалини, ліси та інше);
• сучасний стан економічного розвитку (житловий фонд, система культурно-побутового обслуговування, інженерні і транспортні інфраструктури, рівень благоустрою та інші);
• соціальні умови розміщення (населення, місць праці, місць короткочасного відпочинку);
• екологічні умови (рівень забрудненості повітряного басейну, водних обріїв, забруднення ґрунтів, наявність електромагнітних хвиль, шум, радіаційне забруднення);
• архітектурно-естетичні умови (наявність заповідників, пам'яток архітектури і містобудування, археології, історії, природи, культури).

Загалом послідовність робіт з комплексної оцінки і функціонально-планувальної організації території регіону повинна бути такою:

• комплексна оцінка території регіону;
• аналіз сучасної функціонально-планувальної організації території;
• розробка альтернатив функціонального розвитку території на основі комплексної оцінки території;
• перспектива розвитку національногосподарського комплексу території регіону;
• перспективна планова організація території з врахуванням ефективного взаємозв'язку її функціональних зон і елементів планування;
• розробка структури економічної оцінки земель (на основі комплексної оцінки території) перспективної функціонально-планувальної організації території [11,с. 122].

Таким чином, комплексна оцінка території регіону є важливим передплановим документом плану соціально-економічного розвитку регіону. Вона виконує роль вихідного матеріалу для вибору варіантів планувальних рішень, розробки моделей його можливого економічного розвитку і, як правило, є необхідною складовою економічної оцінки землі.

При оцінці такого складного організму, як регіон, виникає необхідність оперувати і загальними, і окремими оцінками. Це пов'язано з тим, що оцінити в цілому територію регіону неможливо, не давши оцінку окремим її властивостям та їх сукупності. Окремі оцінки дозволяють виявити відносний вплив тієї чи іншої властивості території як умови її освоєння. Загальні сукупні оцінки дають можливість за допомогою одного показника визначити оцінку всієї сукупності властивостей, що визначають природні, економічні, містобудівні, соціальні, екологічні та естетичні якості (можливості) окремих територій регіону.

Комплексна оцінка територій регіону являє собою інтегральну оцінку окремих, зокрема пофакторних, чи то похідних від окремих природних і антропогенних властивостей території.

При проведенні комплексної оцінки території регіону необхідно дотримуватись наступних умов:

• оцінці підлягає територія регіону і прилеглі до неї;
• оцінка повинна проводитись з позицій дотримання інтересів усіх функціональних зон регіону;
• оцінка повинна проводитись як по сукупності природних, так і по комплексу антропогенних факторів;
• при оцінці об'єкт оцінки (території) і суб'єкт оцінки (вид користування території) виступають на рівних правах.

Ресурси Кримського рекреаційного регіону ефективні при лікуванні захворювань органів дихання (в т. ч. туберкульозу), серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та функціональних порушень нервової системи. Кримський рекреаційний регіон поряд з Карпатами є одним з найбільших рекреаційних центрів країни.

Таблиця 1.1.

Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території

Показник	3б,	2б,	1б,
Оцінка естетичної якості території (Ое)	+
Оцінка мінеральних вод (Ом)	+ 14мІ/доб/кмІ
Оцінка лісів (Ол)			+ 11%
Оцінка кліматичних умов (Ок) зима/літо	+/ + +22-24/ 0 - 4
Оцінка водоймищ (Ов)	+
Оцінка природоохоронних територій (Оп)		+ 70га
Оцінка історико-культуроного потенціалу (Оі)	+ 12 612 об’єктів
Транспортна доступність (От)		+ 0, 30 км/ кмІ
Забезпечення санаторно-курортними закладами (Ос)	+ 600 закладів
Оцінка рекреаційного навантаження (Он)			+

На державний облік узято (з урахуванням м. Севастополя) 1004 пам'ятки архітектури та містобудування (з них 216 - національного значення), 7227 пам'яток археології (з них - 21 національного значення), 3861 пам'ятка історії (з них - 13 національного значення), 520 пам'яток монументального мистецтва. (Всього 12 612 об’єктів) [14, с. 122]

Оцінка історико-культурного потенціалу: Оі= Коб’єктів: S Ч 100

Оі= 12 612о.: 26 861кмІ Ч 100= 47 об’єктів

Оцінка транспортної доступності: От= Пзл. д. + Пав. д.: S

От= 3000км+ 5077км: 26 861км. кв. = 0, 30 км/ кмІ

Забезпечення санаторно-курортними закладами: Ос= Кзакладів: S Ч 100

Ос= 600з.: 26 861кмІ Ч 100 = 2 заклади

Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території:

О= 3б+3б+1б+3б+3б+3б+2б+3б+2б+3б+1б= 27б

Коефіціент рекреаційної цінності:

Кр= 27: 10= 2, 7б

Висновок: Таким чином, туристичний потенціал регіону є якісною, нематеріальною мірою певних суб'єктивних можливостей і умов, що залежать від дослідницького підходу або територіального оціночного проекту, під комплексною оцінкою території регіону розуміється порівняльна оцінка окремих його складових (інформаційних ділянок) по комплексу природних та антропогенних факторів з точки зору несприятливості цих ділянок для умов проживання населення і основних (найбільш ефективних) видів господарської діяльності. 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АР КРИМ

 

 

2.1. Аналіз розвитку туристичної інфраструктури в АР Крим

 

Різноманітні курортні ресурси Криму: лікувальний бруд і ропа солоних озер, джерела мінеральних вод, море. Невичерпним і унікальним багатством півострова є м'який кримський клімат з достатком теплих сонячних днів. Тому кліматолікування застосовується на всіх кримських курортах, у всіх здравницях.

На кримських курортах морська вода використається для ванн, душів, обтирань, обливань, тепловлажних інгаляцій, зрошень уражених органів. Сильнодіючою процедурою є самі "морські купання, під час яких на організм людини діють температура, тиск і рух морської води. У здравницях морські купання строго дозуються з урахуванням температури води, повітря, стану здоров'я що купаються. У зимовий час купання в морі заміняється купанням у плавальних басейнах з підігрітою морською водою. Установлено, що ці купання дають такий же лікувальний і ефект, що гартує, як і купання в море.

Алушта — приморське курортне місто, розташований у великій долині, в 45 км від Сімферополя. На клімат цього курорту великий вплив роблять прохолодні гірничо-долинні потоки повітря й морські бризи, які постійно освіжають узбережжя. Тривалість періоду з температурами повітря вище +10° становить 170 днів у році (у Ялті 208). Однак море тут нагрівається навіть швидше, ніж у Ялті, внаслідок мілководості узбережжя. Тривалість сонячного сяйва 2321 година в році (у Ялті 2250).

Всесвітньо відомим і самим жвавим курортом на Південному березі є Ялта. У загальному в Ялті й прилягаючих до неї населених пунктах кількість відпочиваючих досягає двох мільйонів у рік (приблизно одна третина всіх відпочиваючих у Криму). У курортну зону Ялти входять Гуозуф, Масандра, Лівадія, Ореанда, Гаспра, Кореіз, Алупка, Сімеїз, Форос, які самі по собі мають широку популярність.

Курортні багатства цього регіону - солоні озера з лікувальним брудом і ропою, джерела мінеральних вод і прекрасні пляжі із дрібного піску. На західному березі Криму перебувають два відомих у країні курорту: Саки і Євпаторія. Інші курортні місця західного й північно-західного Криму поступово освоюються й розвиваються [8, с. 174]

Західний берег Криму - прекрасний курортний регіон - має ще багато необжитих місць, незасвоєної курортної цілини.

На кримських курортах з'явилося багато комфортабельних здравниць із двомісними палатами з лоджіями й балконами, зимовими плавальними басейнами, ліфтами або канатними дорогами, першокласної медичної дна гностичною й лікувальною технікою, культурно-побутовими й спортивними комплексами, що створюють всі сучасні зручності для відпочиваючих. Однак нове курортне будівництво - це не тільки зведення гарних і зручних здравниць.

Генеральний план освоєння всіх курортних зон Чорноморського басейну складений з урахуванням максимальної схоронності лікувальних місцевостей і їх найбільш раціонального використання. У нього входить охорона природних ресурсів, які використаються або перебувають у резерві, устрій нових пляжів з берегоукрепительними й пляженакопительними спорудженнями, створення нових парків і реконструкція старих, будівництво каналів, водойм і водоводів із прісною водою й ін.

Для Криму розроблені спеціальні схеми планування по трьох великих курортних районах - Південному берегу, південно-східному й західному узбережжям. У схемах передбачені медичне й функціональне зонірованне курортних територій, розміщення й профіль здравниць, перспективи розвитку оздоровчих установ, комплексне встаткування й благоустрій територій.

Кожна курортна територія розділяється на три зони. У першій зоні, що перебуває в комфортних умовах у моря (не ближче 100 метрів), розміщаються круглогодичні санаторно-курортні установи, у другий - круглогодичні установи відпочинку, турбази й у третьої, за загалькурортною автомагістраллю,- сезонні установи для автотуристів. Нові здравниці будуються не менш чим на 500 місць, а санаторно-курортні комплекси - на 1500-2007 місць. Місцевості, богаті лікувальними курортними ресурсами, приділяються здравниці тільки для лікування хворих, тому що використати ці місця для відпочинку недоцільно.