Оцінка туристичного потенціалу Криму

 

Донецький національний Університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

КАФЕДРА ТУРИЗМУ

 

 

 

Курсова роботА

з дисципліни «Туристичне краєзнавство»

на тему ОЦІНКА ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

 

Судента (ки) Бусловська Анастасія Анатоліївна

(підпис, ПІБ)

 

Курс__1__ група___ТУР 13-Б___

 

Форма навчання______Денна_________________

(денна, заочна)

 

Факультет___________________

 

 

 

Керівник _____________________________

 (підпис, вчена ступінь, звання, ПІБ)

 

Допущен (на) до захисту

«____»_________201__р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОНЕЦЬК 2014

 

 

 

ЗМІСТ
ВСТУП	3
Розділ 1. Теоретичні аспекти оцінки туристичного потенціалу
Сутність поняття «туристичний потенціал регіону»	5
Сутність комплексної оцінки рекреаційного потенціалу території	9
РОЗДІЛ 2. Аналіз туристичного потенціалу АР КРИМ
2.1. Аналіз розвитку туристичної інфраструктури в АР Крим	15
2.2. Характеристика центрів туристичної привабливості АР Крим	24
2.3. Позитивні та негативні сторони розвитку туризму в АР Крим	28
РОЗДІЛ 3. Напрямки викорисання ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АР Крим
3.1. Шляхи підвищення туристичної  привабливості АР Крим	33
3.2. Напрямки розвитку рекреаційного туризму на території АР Крим	37
ВИСНОВКИ	43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	46
ДОДАТКИ

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Туризм являє собою динамічно розвиваючу галузь національної економіки. В Україні перспективи розвитку міжнародного та внутрішнього туризму пов'язуються з формуванням інфраструктури туризму, створенням і формалізацією туристських організацій, підвищенням якості надаваних туристичних послуг, розширенням туристських зон, розвитком у населення пізнавальних, культурних та інших потреб, що реалізуються у сфері туризму.

Актуальність обраної теми полягає, з одного боку, в необхідності розвитку внутрішнього туризму, з іншого боку, у можливості реалізації турфірмою прибутковий продукт.

Автономна Республіка Крим — адміністративна одиниця на півдні України, розташована на Кримському півострові. Кримський півострів відрізняється вигідним географічним положенням (на заході і півдні омивається водами Чорного, на сході — Азовського морів, що належать до басейну Атлантичного океану; південний берег знаходиться у субтропічному кліматичному поясі), різноманітністю природних ландшафтів, розвинутою туристичною інфраструктурою. Широкої популярності набули фестивалі та конкурси, інші івент події в різних куточках АР Крим. Все це вказує на значний потенціал для розвитку туристичної галузі, що актуалізує ткму курсової роботи.

Об’єктом дослідження є потенціал Автономної Республіки Крим з точки зору розвитку туристичної діяльності в цьому регіоні.

Предметом дослідження є процеси розвитку туристичної діяльності на території Автономної Республіки Крим.

Метою дослідження є надання оцінки туристичному потенціалу вищезазначеного регіону.

Для виконання поставленої мети необхідно розв'язати наступні завдання:

• здійснити загальну характеристику поняття «туристичний потенціал регіону»;
• розглянути та проаналізувати сутність комплексної оцінки рекреаційного потенціалу території;
• зробити аналіз розвитку туристичної інфраструктури в АР Крим; 
• дати характеристику центрів туристичної привабливості АР Крим;
• визначити позитивні та негативні сторони розвитку туризму в АР Крим;
• визначити шляхи підвищення туристичної привабливості АР Крим;
• охарактеризувати апрямки розвитку рекреаційного туризму на території АР Крим;
• зробити відповідні висновки.

Методи дослідження обумовлені об’єктом і предметом курсової роботи, зокрема, застосовано методи аналізу та синтезу, аналіз літературних джерел.

Робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, містить 49 сторінок друкованого тексту. Список джерел включає 62 найменування використаних джерел.

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

 

 

1. Сутність поняття «туристичний потенціал регіону» 

 

Людство протягом всієї його багатовікової історії було притаманне прагнення до подорожей з метою розвитку торгівлі, завоювання та освоєння нових земель, пошуку ресурсів і т.д.

Туризм (фр.tourism, від tour - прогулянка, поїздка) - явище, з одного боку, відносно молоде, стало масовим тільки після Другої світової війни, з іншого - має глибокі історичні корені, оскільки подорожі відомі з найдавніших часів. В історії туризму прийнято розрізняти чотири етапи:

• до початку XIX ст. елітарний туризм, зародження спеціалізованих підприємств з виробництва туристичних послуг;
• XIX ст. - Перша світова війна, революційні зміни в розвитку транспорту, створення перше бюро подорожей;
• період між двома світовими війнами - початок становлення масового туризму;
• після Другої світової війни - сучасний етап - масовий туризм, формування туристської індустрії як міжгалузевого комплексу по виробництву товарів і послуг для туризму.

Туризм в первинному сенсі розуміється як пересування і тимчасове перебування людей поза постійного місця проживання. Однак і в процесі історичного розвитку зміст і сенс даного поняття постійно зазнавали зміни і доповнення. Так, за визначенням, прийнятим у 1954 р. ООН, туризм - це активний відпочинок, що впливає на зміцнення здоров'я, фізичний розвиток людини, пов'язаний з пересуванням за межами постійного місця проживання.

У 1993 р. Статистична комісія ООН ухвалила визначення: туризм охоплює діяльність осіб, які подорожують і здійснюють перебування в місцях, що знаходяться за межами їх звичайного середовища, протягом періоду, що не перевищує одного року підряд, з метою відпочинку, діловими та іншими цілями.

Згідно з цим визначенням основними характерними рисами туризму є:

• виїзд за межі звичайного середовища;
• тимчасовий характер пересування;
• цілі поїздки.

Виїзд за межі звичайного середовища - одна з найважливіших характеристик туризму.

Тимчасовий характер пересування як характеристика туризму, що дозволяє відрізняти його від інших видів подорожей, введена в розвиток концепції звичайного середовища. Переміщення людей в досить короткі проміжки часу дозволяють відрізнити туристів і екскурсантів від постійних жителів (резидентів) тієї чи іншої країни (місця). Тривалість перебування в іншій країні обмежується одним роком, після чого відвідувач переходить у категорію її постійних жителів

Мети поїздки - найважливіша характеристика, що дозволяє чітко визначити види діяльності, що відносяться до туризму. Критерієм для виділення туризму з інших видів подорожей є те, що метою туристської поїздки не повинно бути здійснення діяльності, оплачуваною з джерела у відвідуваному місці.

Цілі поїздки належать до її мотивації. Поведінка людини завжди мотивовано. Туристська мотивація може розглядатися як комплекс спонукань, спрямованих на задоволення рекреаційних та інших потреб у сфері туризму залежно від індивідуальних фізіологічних та психологічних особливостей людини, системи його поглядів, захоплень, схильностей, професії, освіти і т.д.

При вивченні мотивації необхідно відповісти на такі питання: чому люди відправляються в подорожі? Які потреби вони хочуть задовольнити? Активно або пасивно вони хочуть провести час? та ін. Тому туристські мотиви повинні бути покладені в основу формування туристичного продукту та його реалізації (з урахуванням попиту туристів: час подорожі, тривалість подорожі, додаткові послуги, вид і програма відпочинку тощо). Отже, розуміння мотивів споживачів відіграє певну роль у процедурі організації туризму.

Згідно з визначенням, розробленим Міжнародною асоціацією наукових експертів у галузі туризму, туризм як соціально-економічна система є сукупність відносин, зв'язків і явищ, які виникають під час переміщення та перебування людей в місцях, відмінних від їх постійного місця проживання і не пов'язаних з їх трудовою діяльністю.

Слід враховувати, що не будь-яка територія може бути віднесена до туристського регіону. Щоб називатися таким, вона повинна відповідати наступним основним вимогам:

• мати об'єкти туристичного інтересу (пам'ятки історії та культури, музеї, флора, фауна тощо);
• надавати необхідні для задоволення потреб туристів послуги (причому обов'язково такої якості, яке клієнт очікує).

До цих послуг в першу чергу належать доставка (транспорт) до регіону і назад, забезпечення умов для проживання, харчування, організації дозвілля з відповідним рівнем обслуговування.

Таким чином, туристичний регіон - це територія, що володіє об'єктами туристського інтересу і пропонує певний набір послуг, необхідних для задоволення потреб туристів [58, 89].

Туризм є відкритою системою, що взаємодіє і функціонує в певному середовищі, представленої політичними, економічними, соціальними, технологічними та природними (екологічними) чинниками. Останні в залежності від розглянутого об'єкта набувають своє конкретне наповнення, а також різну ступінь впливу на функціонування того чи іншого елемента системи.

Багато дослідників навіть вважають її досить спонтанною, а іноді і непередбачуваною. Її вивчення почалося ще в середині XX століття. Природно, що у цьому зв'язку виникає питання про те, що ж таке туристичний потенціал регіону. Варто відзначити, що передують наукові дослідження істотно розширили предметну сторону даної наукової області. Зокрема істотно розширилося саме поняття туристичного потенціалу території. Мова йде про перехід від став традиційним виявлення чогось "наявного", наприклад, з точки зору попиту і пропозиції, до чогось "можливого", насамперед з точки зору наявності на даній території туристичних ресурсів або привабливих туристичних об'єктів [1, с. 122]. Зміна цієї парадигми було необхідно, насамперед, для отримання можливості спрогнозувати розвиток сфери туризму або передбачити його майбутню еволюцію.

На сьогоднішній момент існують дві основні тенденції у визначенні поняття туристичного потенціалу регіону. Перша з них пов'язана з включенням в це поняття нематеріальних факторів. Так, Глэван Ст. [1, с. 122] визначає його як "суму можливостей, які природна і соціальна середовище надають у розпорядження туристичної діяльності". Відповідно до К. М. Халлом, під туристичним потенціалом регіону розуміються "базові умови розвитку", а В. Мунтеле і К. Яцу визначають його як "суму об'єктивних чи суб'єктивних умов". Тим самим даний підхід акцентує увагу на нематеріальній природі самого поняття туристичний потенціал, а також на обумовленість і необхідність активізації його ролі. Цей умовно "нематериалистический підхід" робить акцент на тому факті, що туристичний потенціал носить якийсь попередній характер і передує визначеності, як "потенційний" або "можливий" і виражає тільки здатність або можливість того, що відбувається.

Існує також і матеріалістичний підхід, який розглядає туристичний потенціал регіону як "суму природних і людських ресурсів". Таке трактування можна зустріти у М. Еленица. Цей автор також запропонував математичне вираз туристичного потенціалу: TP = Ta + Ai + Ni + Di + Si, де Ta є сумою привабливих туристичних об'єктів (пам'яток), Ai - індексом туристичної привабливості, Ni - індексом якості мережі, Di - індексом дистанції до великих агломераційних центрів і Si - індексом якості сервісу. Ця формула є внутрішньо суперечливою, оскільки розглядає туристичний потенціал переважно, як природні або культурні ресурси, протиставляючи їх матеріальним структурам, тобто інфраструктурі.