Оцінка туристичного потенціалу Криму

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВИКОРИСАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АР КРИМ

3.1. Шляхи підвищення туристичної  привабливості АР Крим

У постанові Кабінету Міністрів України «Про заходи подальшого розвитку туризму» (від 29 квітня 1999 р. № 728) сформульовані конкретні заходи, спрямовані на збільшення обсягів надання послуг іноземним та вітчизняним туристам, підвищення якості і культури їх обслуговування, створення належної матеріально-технічної бази, забезпечення поповнення державного бюджету від туристичної діяльності. В економічному регіоні на сьогодні, як і по всій Україні покращується стан санаторно-курортної сфери.

Для стимулювання ініціативи закладів, що працюють у секторі санаторно-курортного комплексу, міські ради планують забезпечити їх рекламу в усіх інформаційно-пізнавальних виданнях, безкоштовно розміщати інформацію на туристичній WEB-сторінці , представляти інтереси турфірм на міжнародних туристичних виставках і ярмарках; ефективно пропагувати туристичні послуги через туристично-інформаційний центр; забезпечувати постійний доступ до новітньої інформації і статистичних даних в сфері ринкових досліджень; можливість впливати на розвиток в'їздного туризму й участь у становленні і забезпеченні партнерства між державним і приватним сектором, інформаційну підтримку по нормативному регулюванню туристичного сектора економіки; ініціювання питань про лібералізацію і перегляд податкових законів у сфері туристичної діяльності [8, с. 131]

Одна з основних задач території пріоритетного розвитку «Велика Ялта» - створення в регіоні режиму найбільшого сприяння для залучення інвестицій у розвиток пріоритетних видів економічної діяльності, серед яких: готелі й інші місця короткострокового проживання, діяльність санаторно-курортних організацій, будівництво, виробництво фільмів, виробництво електроенергії тепловими електростанціями й електростанціями інших типів, розподілу електроенергії, виробництво і розподіл тепла, збір, очищення і розподіл води, асенізація, прибирання вулиць і обробка відходів, міський і автодорожній транспорт, транспортна обробка вантажів і складування, функціонування транспортної інфраструктури.

Щодо території пріоритетного розвитку „Алушта, „Судак і "Феодосія" то пріоритетні види економічної діяльності наступні:

Готелі й інші місця для короткострокового проживання, діяльність санаторно-курортних організацій, міський і автодорожній транспорт, транспортна обробка вантажів і складування, функціонування транспортної інфраструктури, виробництво електроенергії ТЕС і електростанціями інших типів, розподіл електроенергії, збір, очищення і розподіл води, асенізація, збереження історичного і природного надбання, дослідження і розробка в області природних і технічних наук.

Також до територій пріоритетного розвитку належать: „Східний Крим, „Сиваш, та „Керч.

Щодо проблем, які виникають при розвитку туристично-рекреаційного комплексу Криму, то до них належать наступні:

1. Внесення змін у Закон України  «Про спеціальний режим інвестиційної  діяльності на територіях пріоритетного розвитку і спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим» у лютому 2002 року привело до припинення митного оформлення устаткування й оснащення, імпортованих для реалізації інвестиційних проектів у туристській галузі, в умовах пільгового режиму оподатковування [8, с. 132]

Законом України «Про внесення змін у деякі закони України № 3036-111 від 07.02.2002 «Про створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і введенні спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку були внесені зміни, що визначають терміни:

Устаткування (оснащення) як машини (крім транспортних засобів), механізми, пристосування, пристрої, призначені для використання в технологічному процесі, що здійснюється під час реалізації інвестиційного проекту;

Комплектуючі до устаткування (оснащенню) як частини, виготовлені згідно із самостійним комплектом документів і призначені для застосування в складі цього устаткування (оснащення).

Дані визначення не враховують особливості сфери туризму і курортно-рекреаційного комплексу, тому при митному оформленні устаткування й оснащення, імпортованих для реалізації інвестиційних проектів і туристських послуг, що беруть участь у технологічному процесі надання туристичних послуг, застосування пільг по ввізному миту і ПДВ було припинено. Це у свою чергу значно знизило соціально-економічну ефективність проектів, що реалізуються, і інвестиційну привабливість спеціального режиму інвестиційної діяльності для потенційних інвесторів на територіях пріоритетного розвитку «Велика Ялта», «Алушта», «Судак» [8, с. 131]

Проведений маркетинговий аналіз свідчить, що ряд позицій виробленого в Україні устаткування, призначеного для оснащення номерного фонду й інфраструктури підприємств туристського і курортно-рекреаційного комплексу, не дозволяє забезпечити необхідний рівень обслуговування туристів для досягнення оптимального співвідношення цінових і якісних характеристик.

Позиції ввезеного на митну територію України устаткування й оснащення для реалізації проектів в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності суб'єктами курортно-рекреаційного комплексу визначаються для кожного об'єкта окремо відповідно до відповідного стандартами (у тому числі міжнародними), правилами сертифікації й інших нормативних документів на основі аналізу ринку.

Перелік устаткування й оснащення, імпортованого для реалізації проекту в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності, обмежується тільки тими позиціями, придбання яких в Україні не представляється можливим.

Відповідно до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим» звільняються від плати за землю на період освоєння земельної ділянки (планування території, будівництва об'єктів інфраструктури), але не більше ніж на п'ять років, суб'єкти підприємницької діяльності, що реалізують у встановленому цим Законом порядку інвестиційні проекти.

Відповідно до Закону України "Про плату за землю» плата за землю здійснюється у виді земельного чи податку орендної плати. Власники земельних ділянок і землекористувачі, крім орендарів, платять земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, здійснюється орендна плата.

Однак Законом України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України з питань оподатковування в зв'язку з уведенням спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і створенням спеціальної економічної зони „Порт Крим в Автономній Республіці Крим були внесені доповнення в Закон України „Про плату за землю тільки в частині звільнення від земельного податку.

Висновок: В останні роки в сфері туризму можна відзначити кілька тенденцій: збільшення потоку туристів на виїзному напрямку, розширення географії туризму і різноманітності затребуваних і пропонованих послуг, зниження якості пропонованих послуг в умовах масового потоку російських туристів за кордон, поступова переорієнтація приймаючої сторони на особливості російського менталітету з його специфічними достоїнствами і недоліками, як наслідок усього цього - підвищення вимогливості споживача до співвідношенню ціни і якості послуг.

3.2. Напрямки розвитку рекреаційного туризму на території АР Крим

Специфікою Криму з його рекреаційними ресурсами є придбання соціальною сферою товарної форми, здатною разом з деякими матеріальними галузями бути галуззю спеціалізації.

Природні та культурно-історичні ресурси Криму сприяють розвитку різноманітних видів циклів рекреаційних занять - оздоровчо-спортивного, лікувального, пізнавального. Разом з цим тут є умови для розвитку таких видів рекреаційних занять як: вітрильний спорт, дельтапланеризм, кінний спорт, фототуризм, фестивальний туризм.

Протягом 2010-2013 pp. Крим посідає одне з провідних місць у туристичному бізнесі України (друге за рейтингом) з обслуговування іноземних і вітчизняних туристів, екскурсантів, а також за обсягами надання туристичних послуг.

Географічне положення Криму, його близькість до Росії, країн Малої Азії то Південної Європи створюють сприятливі умови для розвитку транспорту й транспортної мережі. Зо розвитком транспортної інфраструктури Крим посідає одне з провідних місць в Україні. Основну роль у перевезенні відпочивальників і туристів відіграють автомобільний і залізничний транспорт.

Міжнародний аеропорт "Сімферополь" спроможний приймати повітряні судно будь-якого класу. Морські порти Севастополя, Ялти, Феодосії, Керчі, Євпаторії зв'язують півострів з південними областями України, Краснодарським краєм Росії, Грузією, о через протоки Босфор, Дарданелли і Гібралтарську - практично з усіма країнами світу.

На території Криму понад 11,5 тис. пам'яток історії, культури та архітектури, що належать до різних історичних епох, цивілізацій, етносів i релігій. Найбільш унікальні з них, наприклад, комплекс печерних міст і монастирів, генуезькі фортеці, палаци та садово-паркові ансамблі, використовуються як туристичні об'єкти. Шість державних заповідників, 33 заказники, з них 16 загальнодержавного значення, 87 пам'яток природи, ІЗ з яких загальнодержавного значення, 10 заповідних урочищ становлять природний заповідний фонд автономії [12, с. 122].

Близько 150 всесвітньо відомих історико-археологічних об'єктів, деякі з яких занесені до каталогів ЮНЕСКО, дають можливість проведення професійних археологічних розкопок. Найвідомішими об'єктами с Херсонес, Коро-Тобе, генуезькі фортеці, таврські могильники.

Завдяки географічному положенню, екологічним та Історичним умовам Крим із глибокої давнини був своєрідним перехрестям різних племен, народів і культур. Тут у різні часи проживали кіммерійці, греки, римляни, скіфи, таври, генуезці. Понад три століття на території півострова Існувало Кримське ханство.

Туристичні фірми півострова розробляють тури, присвячені культурі, традиціям І побуту народів, що населяли Крим, проводять історичні фестивалі й свято. Також популярністю користуються програми, присвячені перебуванню в Криму родини Романових, Ялтинській конференції 1945 року, по якій вирішувалася доля післявоєнної Європи, то інші, пов'язані з більш пізніми подіями кримської історії.

У зв'язку з тим, що національна структура Криму складається з понад 100 національностей і народностей, є всі необхідні передумови для розвитку культурно-етнографічного туризму. У Сімферополі функціонує етнографічний музей. Кримськотатарські, німецькі, болгарські, грецькі, чеські, вірменські та інші етнічні групи створюють свої центри та ознайомлюють туристів з історією і звичаями свого народу [17, c. 218-219].

Новим і перспективним напрямом у розвитку туристичної індустрії Криму став зелений (сільський) туризм. Цей вид туризму є одним з видів малого бізнесу, підвищує значення краєзнавства, створює для туристів життєве середовище, наближене до природи. Для цього в Криму є всі умови: поєднання мальовничих гір і великих рівнин, лісів, степів, морів, озер, унікальні флора та фауна, широка мережа природних, історичних та етнографічних пам'яток.

Поліетнічністю Криму обумовлено те, що на його території одночасно існують караїмські кенаси, мусульманські мечеті, єврейські синагоги то християнські церкви. Сьогодні вклонитися святим місцям приїжджають прочани з усього світу. З Ініціативи Кримської єпархії розроблені паломницькі тури, що включають відвідування монастирів і храмів, а також релігійні тури з відвідуванням святинь різних конфесій.

У Криму близько 1,5 тис. печер, з них 3 обладнані для відвідування. Печери Червона, Мармурова, Еміне-Баїр-Хосар запрошують туристів побачити на власні очі їх галереї, коридори, підземні озеро.

Все більшого розвитку в Криму побуває мисливський туризм. Площа лісового фонду в Криму становить 274,3 тис. га, 26% якої - заповідна зоно. Це створює передумови для розвитку мисливського туризму. Для мисливців - туристів пропонується полювання на пернату дичину то копитних тварин. До їхніх послуг - розміщення на базах у лісовому масиві з усіма зручностями то повним пансіоном. Останнім часом Крим стає усе популярнішим серед мисливців із країн далекого зарубіжжя.

Наявність понад 170 ландшафтних об'єктів, розмаїтість рельєфу то природні особливості роблять перспективним розвиток популярних сьогодні активних видів туризму, таких як пішохідний, автомобільний, гірськолижний, велосипедний туризм, джип-сафарі то ін. Популярністю серед туристів, які прибувають у Крим, користується дайвінг. Досвідчені дипломовані Інструктори забезпечать безпечне пірнання до затонулих кораблів, підводних скель та ущелин, при цьому можлива відео- то фотозйомко. Проводиться навчання підводного плавання за європейськими системами з видачею відповідних сертифікатів[20, c. 48-49].

Широкого розвитку набув у Криму науковий туризм. Державний Нікітський ботанічний сад демонструє колекції плодових і декоративних рослин, проводить дегустації екзотичних плодів і демонстрацію виробів з них. Національний інститут винограду і вина «Магарач» розробив екскурсії про історію створення вина, о також унікальні методики винолікування (винотерапії).

Інститут біології південних морів м. Севастополя демонструє акваріум, де зібрано сотні екзотичних риб і морських тварин. Туристи можуть відвідати дельфінарії, розташовані в Севастополі, Феодосії, Ялті, Євпаторії. Також розробляються та успішно застосовуються методики дельфінотерапії. Заслуженою популярністю користуються ефірні олії Криму, що пропонуються як кримські сувеніри.