Оцінка туристичного потенціалу Криму

Тут туристи після 10-денного пішого переходу загоряють, купаються, роблять морські прогулянки.

Під час походів кваліфіковані інструктори знайомлять туристів з визначними пам'ятками на маршрутах. Інструкторами працюють студенти Сімферопольського й Білоруського університетів, при яких створені постійно діючі курси по підготовці інструкторів пішохідного туризму. У цих вузах відкриті також очні відділення за фахом "краєзнавство й методика організації екскурсійної справи". Коло обов'язків інструктори досить великий: він повинен розповісти про кожний конкретний об'єкт огляду, строго дотримувати затвердженої схеми маршруту, і стоянок, учити туристів дбайливо ставитися до природи й пам'ятників, забезпечити безпека групи.

Широко розвинений у Криму й автобусний туризм, що, до речі, зародився на півострові ще в 1925 р. У той час існувало акціонерне товариство "Кримкурсо", що розташовувало 57 автобусами й 31 легковою автомашиною. Зараз при Кримській обласній раді але туризму й екскурсіям створена спеціалізована автобаза "Турист" з комфортабельними автобусами [16, с. 105]

Тривалість автобусних подорожей - у середньому 20 днів. Залежно від маршруту туристи відвідують ті або інші міста області, у яких живуть по нескольку днів, знайомлять із пам'ятниками історії, археології, архітектури, беруть участь у піших походах. Першокласні траси й невеликі відстані між містами роблять ці подорожі нестомлюючими й залишають приємні спогади.

Із природними, археологічними й .воєнно-історичними пам'ятниками Криму курортників і відпочиваючих знайомлять 8 бюро подорожей і екскурсій, а в місті Судаку - екскурсійне бюро. Вони проводять одне- і дводенні пішохідні й автобусні групові екскурсії, а також організують захоплюючі подорожі по країні (у поїздах, літаках) і круїзи по Чорному морю.

Крім подорожуючих по путівках, у Крим приїжджають численні самодіяльні спортивні групи туристів, спелеологів, скелелазів, що роблять категорійні походи й сходження.

По гірському Криму затверджені пішохідні маршрути I і II категорій складності, проходження яких надає право на одержання третього спортивного розряду по туризму. По всіх маршрутах щорічно проходять 400-500 тис. самодіяльних туристів з різних міст країни. Спортивні суспільства й туристські клуби Одеси, Харкова, Дніпропетровська, Донецька й Києва проводять тут свої зльоти й змагання.

У Криму, де відомо більше 800 печер і вертикальних шахт, дуже популярні подорожі по підземних карстових ландшафтах. Скельні стіни Головної гряди Кримських гір по технічним труднощам і набору перешкод задовольняють будь-які запити спортсменів. Тому на півострові регулярно проводяться всесоюзні й міжнародні змагання з скалолазанню.

В останні роки збільшилося число подорожуючих на велосипедах. У Криму, де густа мережа автодоріг і упоряджених стежок, за велотурізмом велике майбутнє. Цікаві веломаршрути по Керченському й Тарханкутському півостровах, уздовж траси Північно-Кримського каналу.

У Криму активно работають. більше 20 міських, районних і відомчих клубів туристів і 792 туристські секції на підприємствах і в установах, навчальних закладах, у колгоспах і радгоспах. Клуби пропагують туризм як вид відпочинку, проводять учбово-методичні консультації по маршрутах, готовлять розрядників по туризму, організують зльоти й змагання. Щорічно по лінії клубів у походах вихідного дня в багатоденних подорожах бере участь до 500 тис. кримчан [16, с. 105-106]

Туристські клуби є ініціаторами цікавих масових спортивно-оздоровчих заходів — свят "Кримська зима", які проводяться на Ангарськом перевалі й Ай-Петрі, сходжень на вершини Головної гряди Кримських гір?присвячених пам'ятним датам. Клуби проводять більшу роботу з охорони природи. Разом з лісниками туристи беруть участь у санітарному чищенні лісу, упорядковують туристські стоянки, джерела, організують виїзди "зелених патрулів" на маршрути.

Членом клубу може стати кожний бажаючий і захопливий одним з видів туризму. При клубах існують секції пішохідного, гірського, водного, спелеотурізма, а також працюють школи по підготовці туристських організаторів, суддів туристських змагань, керівників складних походів.

Зростаючий рік у рік потік туристів, сучасні вимоги до їхнього обслуговування, багатоплановість туризму й - не в останню чергу - питання охорони природи на маршрутах зажадали від Кримської ради по туризму й екскурсіям розробки науково обґрунтованої системи маршрутів..

Самодіяльним групам туристів, що прибувають у Крим, за попередньою заявкою туристські бази надають інструктора або екскурсовода, якщо буде потрібно - спорядження, харчування, транспорт і інші види послуг. Контрольно-рятувальна служба регулює й регламентує туристські потоки відповідно до рекомендацій фахівців.

При складанні маршрутів ураховувалися всі форми туризму, що одержали розвиток у Криму;- пішохідний, спелеотурізм, скелелазіння. Маршрути прокладені так, що їх можна погодити в один лінійний або пройти по окремих ділянках екскурсіями вихідного дня.

Маршрути ці підходять для сімейних екскурсій, для багатоденних категорійних подорожей, передбачають відвідування підземних карстових порожнин, скорення стрімких скельних стін.

Схема розміщення туристських притулків і маршрутів по гірському Криму допоможе поліпшити якість обслуговування й планових туристів, тому що передбачає 3-4-годинні переходи довжиною не більше 12-14 км і, отже, детальне знайомство З визначними пам'ятками по шляху. Уже зараз туристам немає потреби, як колись, нести на собі намету, спальні й кухонні приналежності - всім цим розташовують притулки.

Відповідно до схеми передбачається побудувати 47 притулків, щоб зробити їх свого роду лісовими й гірськими готелями з відмінними побутовими умовами. Будівництво капітальних притулків допоможе ліквідувати сезонність у туристській роботі: у Криму адже практично відсутнє міжсезоння. Відносно легка доступність кримських вершин, м'яка зима, гарні транспортні умови дозволяють робити подорожі в будь-який час року.

В останні роки в Криму стають популярними зимові види відпочинку - катання на лижах, санях. Центрами такого відпочинку стали Ангарський перевал і Ай-Петрі.

Висновок: Під туристичними ресурсами розуміють сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, що мають комфортні властивості та придатні для створення туристичного продукту. Як правило, наявність туристичних ресурсів визначає формування туристичного бізнесу в тому чи іншому регіоні.

2.3. Позитивні та негативні сторони розвитку туризму в АР Крим

Кримський регіон, незважаючи на свій значний курортний і туристичний потенціал, займає скромне місце на світовому ринку туристичних послуг. На долю півострова припадає менше половини відсотка від загального обсягу таких послуг, в той час як туризм, історія розвитку якого в АР Крим налічує більше 100 років, може і повинен стати пріоритетним напрямом в економіці регіону, як сфера міжнародного бізнесу.

АР Крим необхідно популяризувати галузь туризму постійно для всесвітньої популярності, а також для отримання коштів шляхом залучення інвестицій і державної підтримки на її розвиток. Проведення заходів та виставок в інших країнах, з метою залучення нових туристів з-за кордону. Формування позитивного іміджу Криму як курорту з великим рекреаційним потенціалом, є однією з основних задач.

Стратегічна мета півострову – формування конкурентоспроможного на світовому і національному рівнях туристичного продукту на основі ефективного використання наявного рекреаційного потенціалу Криму, модернізації та реконструкції існуючої матеріально-технічної бази санаторно-курортної, лікувально-реабілітаційної, оздоровчої і туристичної інфраструктури [14, с. 141].

При формуванні стратегічної мети в туризмі, важливим фактором є стратегічний і конкурентоспроможний аналіз. Вони дозволяють визначити зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на розвиток туризму, пріоритети туризму в цілому, оцінити конкурентоспроможність в регіоні в цілому, з подальшому створенню конкурентної стратегії.

При аналізі визначено слабки та сильні сторони для розвитку туризму АР Крим. Сила їх впливу і їх комбінування визначають конкурентоспроможність регіональних тур продуктів на зовнішніх ринках. Виявлені сильні сторони і зовнішні можливості закладаються в основу конкурентної стратегії розвитку туризму в регіоні та реалізуються через перелік заходів, спрямованих на їх використання та посилення. На базі цих факторів пропонуються диференційовані продуктові стратегії в сфері туризму. Слабкі сторони і зовнішні негаразди розглядаються в якості обмежень для розвитку туризму.

Розглянемо докладніше зовнішні і внутрішні фактори розвитку туризму в АР Крим (табл. 2.1).

Порівнюючи сильні сторони і загрози, можна оцінити потенціал стратегічних переваг туристичної галузі АР Крим і її здатність протистояти зовнішнім загрозам.

Таблиця 2. 1.

Аналіз туристичної галузі АР Крим

Для посилення конкурентоспроможності Криму необхідно реально оцінити потенційний ринок туристичних послуг республіці, розробити і почати реалізовувати програму активного просування місцевих тур продуктів, відпрацювати принципи і механізми державної підтримки і підвищення інвестиційної привабливості туристичної галузі Криму. Незважаючи на загострення конкуренції з боку інших туристських регіонів України, посилення виїзного туризму в сусідні регіони і закордон у зв ’ язку з низьким рівнем наданих послуг і високими цінами на них. Значний природний, історіко –культурний та рекреаційний потенціал, інтерес до проведення виставок, семінарів дозволяє туристичному комплексу Криму розвивати ряд напрямів туристичної галузі (діловий, рекреаційний, історійко – культурний, спортивний туризм).

Аналіз існуючих проблем призвів до підсумку, що розвитку туристичної галузі в Криму необхідний значний поштовх. Це повинна бути цільова програма, яка допоможе в більш короткі терміни вийти на високий рівень. Така програма була створена в 2011 році, вона носить назву Стратегії, за якою до 2020 року планується вивести туристичну галузь Криму на новий рівень. Основною метою даної Стратегії є розвиток Криму та досягнення стійкого зростання рівня і якості життя кримчан на основі збалансованої соціально-економічної системи інноваційного типу, яка гарантує екологічну безпеку, динамічний розвиток економіки і реалізацію стратегічних інтересів України в Чорноморському регіоні. Стратегічним пріоритетом в туристсько-рекреаційному комплексі є модернізація санаторно-курортного і туристичного сектора АР Крим. Вона має на меті створення конкурентоспроможної високоефективної туристично-рекреаційної галузі загальнодержавного та міжнародного значення, відновлення статусу Криму як сучасного санаторно-курортного і туристичного господарського комплексу [22, с. 78].

Для реалізації Стратегії в рекреаційному напрямку, була створена Програма розвитку та реформування рекреаційного комплексу АР. Основною метою є подолання кризових тенденцій в галузі, формування передумов для створення конкурентоспроможного, цілорічного рекреаційного комплексу в якості основного сектора утворюючого бюджет республіці та забезпечення на цій основі комплексного розвитку курортних регіонів за умови збереження екологічної рівноваги та культурної спадщини. У рамках Програми в Криму будуть створені Кримський альянс асоціацій туристичної індустрії, вузькоспеціалізовані туристичні асоціації, туристичні інформаційні центри.

Висновок: Реалізація Програми дала вже видимий результат, який оцінили не тільки експерти, а й безпосередньо гості і жителі Криму. Змінюється інфраструктура, податковою службою створюються сприятливі умови для ведення малого та середнього бізнесу, налагоджується втрачений зв’язок між органами місцевої влади та жителями півострова для досягнення спільних цілей у розвитку АР Крим.