За даними аналізу структури готельного господарства України,такі форми готельного господарства,як мотелі,кемпінги,молодіжні бази,надзвичайно поширені в інших країнах,в Україні практично не розвинуті.Як свідчить міжнародний досвід,саме такі підприємства могли б дати істотний поштовх розвитку галузі та створенню додаткової кількості робочих місць.Чинне законодавствоУкраїни нечітко визначає готельне господарство,його належність до сфери туристських послуг та відомче підпорядкування.Тому
для розвитку готельного господарства
України, підвищення попиту на ринку споживання
готельних послуг, створення і входження
на ринок малих готельних підприємств
доцільним є розробка проекту Закону України
про розвиток готельного господарства.Положення
Закону мають визначити правові, економічні
та організаційні засади створення і подальшого
розвитку конкурентних відносин на цьому
ринку.Завантаженість по Українi 25%, в Києвi
- 44%.В Україні класифiкацiя готелiв є основою
для їх сертифiкацiї. Сертифiкацiя - це дiяльнiсть
з пiдтвердження вiдповiдностi якостi товару
чи послуг взiрцю (або стандарту). З сiчня
1997 року дiють державнi стандарти в галузi
туризму, готельного i ресторанного господарства.
Базою є мiждержавнi стандарти СНД: "ГОСТ
28681.4-95 класификация гостиниц".4 жовтня
1999 року-правила сертифiкацiї були затвердженi
Мін’юстом - введена обов’язкова сертифiкацiя.Сертифiкацiю проводить незалежний аудиторський орган акредитований держстандартом УкрСЕПРО.Існують і проблеми усередині готельних підприємств.До них слід віднести проблеми побудови ефективних систем маркетингу,менеджменту і планування,а також інших складових господарської діяльності готелів.Проблемою готельних підприємств є високі витрати,з
якими пов'язаний готельний бізнес,і,отже,
високі ціни. Комфортабельний готель зобов'язаний
містити в штаті персоналу не міні 15-20
професій. Окрім того, зміст великої площі
також обходиться досить дорого. Крім
того, нерідко ціни штучно завищуються
з причини відсутності конкуренції. На
жаль, іноземні туристи частенько невдоволені
співвідношенням ціни і якості послуг,що
надаються.При цьому якщо орієнтуватися
на статистику, вартість проживання в
готелі в Україні набагато вище за проживання
в готелі аналогічного класу в Європі,
що пояснюється, в першу чергу, дефіцитом
готелів на ринку. Проблемою є великомасштабні інвестиції,
які необхідно вкладати при створенні
будівництв. Сума, яку вкладають в готель
п'ять зірок, може досягати $ 100 млн.
На сьогодні активізації підприємницької
діяльності в готельному секторі України
майже не спостерігається, зволікання
національних компаній може привести
до повного наповнення ринку іноземними
компаніями. Ця тенденція вже має місце,
тому національним компаніям потрібний
ретельний аналіз можливих варіантів
ринкових дій і ситуацій.До недавнього
часу питання стандартизації також було
проблематичним, оскільки європейська
і українська системи стандартизації
надання готельних послуг не співпадали. у
Україні має місце насичення ринку готелів
4 і 5 зірок. Це найбільш прибутковий сектор,
проте, вільні ніші незабаром заповняться,
і інтерес інвесторів перейде до малих
і середніх готелів з помірним набором
послуг, тобто категорії 2 3 зірок.Цільовий сегмент підприємств цього сектора-представники внутрішнього
туризму.Існуючі готелі цього рівня мають
низький сервіс,тому підвищення якості обслуговування є актуальним питанням.Існуючі національні оператори,а також їх потенційна частина,повинні створювати мережі готелів з універсальним набором послуг і високим рівнем обслуговування.Це можливо за допомогою купівлі
і реконструкції існуючого готельного
фонду малої і середньої категорії.Важливою
проблемою є вдосконалення національного
готельного господарства. теперішній
час Україна має в розпорядженні 32 готелями
категорії "три зірки", 4 "чотири
зірки", кінці 1990 - рр. розпочато будівництво
елітних готелів класу "п'ять зірок".
Всього функціонують близько 1,5 тис. готелів
при перспективній потребі 18-20 тис. об'єктів.
Загальна місткість готельного сектора
складає близько 165 тис. місць, рівень завантаження
номерного фонду знизився до критичного
рівня 21,5%. огласно державній програмі
розвитку туризму, до 2005 . Планується побудувати
78 нових об'єктів загальною місткістю
15,7 тис. місць. Загальна місткість стаціонарних
санаторно-курортних è рекреаційно-туристичних
установ складає 828 тис. місць. Â функциîнальной
структурі ліжкового фонду 23,6% доводиться
на санаторно-курортні установи, 66,3% - на
рекреаційні è 10,1% - на туристські. В цілому
по рівню розвитку туристської інфраструктури
è параметрам якості туристських послуг,
що надаються, Україна помітно поступається
розвиненим країнам, що висуває на перший
план а конкурентній боротьбі ціновий
чинник нижчої вартості відпочинку по
порівнянню ñ туристськими центрами далекого
зарубіжжя.Ресторанний бізнес є однією із найбільш значущих складових індустрії гостинності.Водночас,ресторанний бізнес,з одного боку,є одним із засобів високоліквідного використання
капіталу,а з іншого -середовищем із високим
ступенем конкурентності.У всьому цивілізованому
світі він є одним із найбільш розповсюджених
видів малого бізнесу, тому заклади та
підприємства ведуть між собою постійну
боротьбу за сегментацію ринку;за пошук
нових та за утримання постійних споживачів їхньої продукції та послуг.Всі заклади та підприємства повинні мати високий рівень конкурентоспроможності.Сучасний
ресторанний бізнес, як ніколи раніше,
пропонує широку номенклатуру послуг
споживачам продукції та послуг громадського
харчування. Стандартні вимоги до здійснення
послуг задекларовано у ДСТУ 3279-95 "Стандарти
послуг. Основні положення", ГОСТ 30335-95
"Услуги населению. Термины и определения",
ГОСТ 30523-97 "Услуги общественного питания.
Общие требования" (останні два є міждержавними
стандартами, визнаними Україною як національні).
У цих нормативно-технічних документах
наведено стандартний перелік послуг
для населення, що користується продукцією
та послугами закладів (підприємств) громадського
харчування. Але в ресторанній справі
немає меж досконалості, тому й з'являються
нові їх види : послуги сомельє, години
фортуни та щасливі години для гостей;
гастрономічні шоу; урочиста презентація
страв; бар-шоу; рибалка та кулінарне приготування
у присутності гостя; караоке; кімнати
для паління; знижки постійним клієнтам;
виїзний кейтерінг з організацією дозвілля
та широким спектром різноманітних послуг
у будь-якій точці м. Києва, його садово-паркової
зони та мальовничих околиць; відпочинок
та розваги на воді, землі та в повітрі
тощо.Ресторани, які створилися упродовж
останніх п'яти років, умовно можна поділити
на три групи : національні (у повному обсязі
представлена національна кухня народів
світу; інтер'єр включає елементи національного
декору, етнічні предмети вжитку); з предметною
спеціалізацією, швидкого обслуговування;
тематичні (або концептуальні, тому що
створювалися "під ідею", за певною
концепцією); без чіткого спрямування. До
перспективних напрямків і тенденцій
розвитку ринку готельних послуг в Україні
можна віднести такі: 1. Активний розвиток
малих готелів. Це пов'язано з тими
перевагами, які формуються у сучасних
туристів: вони хочуть бачити у готелі
не тільки засіб розміщення, але, і хочуть
повною мірою відчути домашній затишок,
унікальність і неповторність, що якраз
є однією з відмінних рис малих незалежних
готелів. Конкурентною перевагою малого
готелю є індивідуальне ставлення до кожного
клієнта, тобто застосовують персоніфікований
підхід до гостей, створюють атмосферу
будинку далеко від дому. Перевагою сегмента
міні-готелів є досить швидка окупність
(3-5 років) при відносно невеликих вкладеннях
($ 0,2-2 млн.). 2. Найбільш затребуваними стануть
найдешевші засоби розміщення - хостели
(від англ. Hostel - молодіжний гуртожиток).
Конкуренції серед них практично немає,
а попит величезний, так як більшість приїжджих
- відряджені з регіонів, студенти, економні
туристи, яким потрібні мінімальні зручності
і нічліг, і які не можуть собі дозволити
проживання в «зіркових» апартаментах.
У Києві налічується трохи більше десятка
хостелів. Для порівняння: у Кракові працює
близько 100 молодіжних готелів. Їх організаторами
стали власники міні-готелів, пансіонатів
і багатоквартирних будинків. 3. Перспективним
напрямом може стати ринок апарт-готелів,
який поки не отримав належного розвитку
в Україні. Апартаментами в світовій практиці
прийнято називати мебльовані готельні
номери, що поєднують в собі домашній затишок
і доступ до готельного сервісу. Найчастіше
апарт-готелі розміщуються на верхніх
поверхах готельних і багатофункціональних
комплексів, розташованих у престижних
районах. Апартаменти можуть пропонуватися
як в короткострокову,так і довгострокову
оренду,а також продаватися.У світовій
практиці придбання у приватну власність
окремої резиденції в готелі вже давно
стало нормою, але в Україні аналогічні
проекти в більшості своїй поки знаходяться
на стадії реалізації. На даний момент
у Києві можна нарахувати 5-7 обєктів, які
в тій чи іншій мірі відносяться до категорії
апарт-готелів. При цьому до числа якісних
професійних обєктів можна віднести лише
один - апартаменти «Senator Apartments». 4.У звязку
з переважанням в столиці і великих містах
України представників ділових кіл, бізнесменів,
які приїжджають на переговори або у справах
компаній виникає потреба в готелях високого
класу типу конгрес-готелю (з великими
конференц-залами, банкетні та переговорними
залами), розташованих недалеко від офісів
і ділових центрів. 5.
У міру насичення ринку готелями 4-5 зірок
відбудеться зміщення пріоритетного напрямку
розвитку в бік проектів середнього рівня
- готелів 2-3 зірок і менш категорійних
готелів. 6. Розвиток вітчизняних готельних
мереж - наприклад, «Premier Hotels», «Чорне море»,
і їх вихід за межі України. Як висновок
хочеться відзначити, що індустрія туризму
в багатьох країнах формувалася десятиліттями,
і зараз стабільно розвивається, забезпечуючи
роботою мільйони людей, що позитивно
впливає на економіку держави. У наших
умовах туризм може і повинен стати рушійною
силою формування ринкового механізму
господарювання та надходження значних
коштів до бюджету. Тому уряду України
слід з усією серйозністю і відповідальністю
поставитися до створення сприятливих
умов для залучення коштів іноземних інвесторів,
щоб розвивати і покращувати стан готельного
ринку країни. Удосконалення законодавчої
бази, стабілізації політичної ситуації,
поліпшення економічних умов - все це буде
сприяти успехуСітуація на готельному
ринку в минулому році була відносно стабільною
аж до кінця року. Вона, по суті, ділиться
на етап «до» і «після» початку політичної
кризи. Ситуація в окремо взятій країні
завжди впливає на туристичні потоки,
а також на готельний ринок як наслідок.
Варто згадати хоча б «арабську весну»,
коли революція в Єгипті віднадила туристів
від візитів у вируючу емоціями країну,
пише інформаційно-аналітичний портал.
СRE. У 2014 році девелоперська активність на
готельному ринку знизилася. Загалом торік
в Україні відкрилося 46 нових готелів,
але реконструйованих серед них - 29, а нових
- всього 9. Ринок готельної нерухомості
Києва взяв паузу - за 2014 рік не було відкрито
жодного нового обєкт (у 2013 році їх було
29), хоча було введено в експлуатацію кілька
реконструйованих обєктів. Зі свого боку
багато готельні мережі розвиваються
шляхом поглинання діючих отелей.В кінці
2013 року в Києві на різній стадії реалізації
знаходилося більше 10 готельних проектів.
При цьому будівництво більшості готелів,
виведення на ринок яких планується в
найближчі роки, почалося ще до Євро-2012.
За словами глави консалтингу та аналітики
відділу послуг у сфері нерухомості компанії
EY в Україні Марини Крестініной, через
перенесення термінів введення обєктів
в експлуатацію, вони досі перебувають
на етапі будівництва. Більш того, реалізація
деяких відкладена, так введення в експлуатацію
готелю Sheraton Kiev Olympiysky Hotel був перенесений
з 2014р. на 2016 р.по даними компанії ArtBuild
Hotel Group (ABHG), найбільшу частку ринку (43%)
в столиці на кінець 2014 року обіймав сегмент
класу economy, на висококласні обєкти (upscale-luxury)
припадає 16% номерів, категорії midscale і
upper midscale сумарно становлять 25%. У разі
реалізації заявлених проектів, до 2017
року загальний обсяг пропозиції номерного
фонду в Києві збільшиться ще на 23,1%. При
цьому столичний сектор гостинності все
ще відстає за кількісними та якісними
характеристиками від ринків Європи, Азії
та Північної Америки. Приміром, у Києві
на 1000 приїжджих, за оцінками ABHG, доводиться
0,54 номери в готелях міста. Даний показник
не тільки в рази поступається таким містам,
як Варшава, Будапешт, Прага, Берлін, Відень,
але і не перевищує аналогічні показники
у Львові та Одесі. У нинішніх умовах складно
говорити про інвестиційну привабливість
готельного ринку, але в міру поліпшення
ситуації інтерес інвесторів буде направлятися
на ті ж сектора, що й до кризи.
Експерти відзначають, що найбільш перспективним
сегментом для готельного ринку Києва
та України залишаються якісні 2 * -3 * готелі,
і потенціал для переходу під управління
міжнародних операторів реконструйованих
обєктів ще є.За оцінками, на даний момент
під управлінням міжнародних операторів
в Україні перебувають 13% 3 * -готель, 21%
- 4 * і 61% - 5 *. Враховуючи досить високу насиченість
верхнього цінового сегмента, більш привабливим
виглядає середній ціновий сегмент.В середньому
ціновому сегменті близько 60% номерів
припадають на обєкти, побудовані ще при
СРСР, в результаті далеко не всі обєкти
відповідають європейському рівню для
цієї категорії. Таким чином, при збереженні
кількісних показників (номерного фонду)
вірогідні якісні зміни, в т.ч. за рахунок
поглинання мережевими операторами немережевих
готелів.
2.2.Можливості використання досвіду країн ПСА в індустрії гостинності України
У ході ізученіясовременной індустрії
гостинності Південно-Східної Азії можна
позначити основні аспекти її позитивного
досвіду і застосувати на українських
підприємствах гостинності:
1) Поглиблення спеціалізації готельної
та ресторанної предложенія.На
прикладі Південно-Східної Азії,
потрібно відходити від стандартних
готельних комплексів, націлюватися
на вузький сегмент споживача.
У готельному бізнесі останнє
нововведення Західних готелів,,
це бутік - готелі. Не обовязково
мати пафосні особняки для
розвитку такого бізнесу. Бутік -
готель це в першу чергу
індивідуалізація і затишок. Номери
в бутик - готелі відрізняються
один від одного. Замість нумерації
кімнати мають назви або колір.
Наприклад, бузкова або блакитна.
Архітектори не стримують політ
фантазії при розробці проекту.
У Південно-Східній Азії індустрія
гостинності здатна надати послуги
для будь-якого споживача. Ринок
насичений вузькоспеціалізованими
засобами розміщення, підприємствами
громадського харчування та ресторанами.
2) Поддержка національних архітектурних
памятніков.Касается в першу чергу
самобутності і національного
колориту. Виходячи з аналізу
досліджуваної теми, можна сказати,
що в Південно-Східній Азії
підприємства готельного типу
в будівлях старовинної споруди
дуже популярні і користуються
великим попитом. Необхідне використання
такого підходу в Украіне.Созданія
підприємств, унікальних з точки
зору архітектурних і естетичних
рішень. Так, перебудова та реставрація
старовинних особняків дає роботу
великій кількості людей. А багатьом
старовинним будівлям дають другий
шанс, відновлюючи їх.
3) Освіта міжнародних готельних
і ресторанних ланцюгів. Глобалізація
готельного бізнесу, обєднання кількох
готелів в консорціуми (злиття, поглинання)
для оптимізації діяльності в умовах сучасних
найжорстокіших конкурентних відносин
готельєрів азіацкого готельного господарства.
В Україні ж ланцюга і конгломерати здатні
дати другий шанс окремим, часто загниваючим
бізнесам, прискорити процеси впровадження
європейських стандартів класифікації
в готельну нішу, сприяти інтеграції українського
готельного бізнесу на міжнародній арене.
4) Розвиток малих підприємств. У
Південно-Східній Азії, даний вид
бізнесу, це історично сформованої
пласт, як правило, це сімейний
бізнес з усталеними порядками.В
Україні необхідно зробити акцент
ні стільки на поліпшення технічного
оснащення в даному сегменті,
скільки на рівень сервісу. Ідеться
насамперед персоналу готелів
і ресторанів малих готелів
і приватних будинків, поліпшенні
інфраструктури на місцевому
рівні (підїзних шляхів, доступності,
розташування магазинів, кафе, ресторанів)
.Зарубежний досвід показує, що
малі готелі, доповнюючи великі
і середні готелі, в економічному
плані менш залежні від зміни
конюнктури ринку готельних послуг
і мають можливість швидкої
цінової переоріентаціі.Сегодня
саме малі готелі мають тенденцію
гнучко і швидко реагувати на мінливу
конюнктуру туристського ринку, економічно
вигідні і швидко окупаються. До таких
засобів розміщення відносяться хостели
та кемпінги, міні-готелі.
5) Програми лояльності для клієнтів.
Готелі в Південно-Східній Азії
для збільшення програм по
лояльності клієнта прагнуть
знайти якомога більше партнерів
на ринку послуг для того, що
б обєднавши зусилля розширити
асортимент пропонованих послуг.
Готелі прагнуть встановити партнерські
відносини з авіакомпаніями, транспортними
компаніями, ресторанами, бутиками
і т.д. Це підвищує поріг лояльності
споживачів і змушує гостей
повторно відвідувати даний готель
з метою заробити якомога більше
очок для отримання додаткових
вознагражденій.Несмотря на всі
спроби українських готелів залучити
клієнтів за допомогою програм
винагороди, рівень процентного
співвідношення постійних клієнтів
в українських готелях і зарубіжних
можна порівнювати. Це можна пояснити
тим, що більшість іноземних готелів
представлені великими ланцюгами
готелів та бонусні програми
поширюються відразу на кілька
готелів, а не на одні як
це часто буває в українських
готелях.