Причини страйків в Україні

Незаконними визнаються страйки, які: оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини; оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень статей 2,4,6, частин 1 і 5 ст. 12, частин 1,3, і 6 ст. 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"; розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог ст. 20, частин 2 та 3 ст. 24, положень статей 2,4,6, частин 1 і 5 ст. 12, частин 1,3, і 6 ст. 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (керівництво страйком; випадки, у яких забороняється проведення страйку; поняття колективного трудового спору (конфлікту); формування вимог найманих працівників, профспілок; момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту) тощо); оголошені або проводяться під час здійснення примирних процедур.

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Конституція України від 28.06.1996 року з останніми змінами // Офіційний сайт Верховної Ради України– Електроний ресурс. – Код доступу - http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
2. Закон України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 34, ст.227 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законом N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38 } Документ 137/98-вр, чинний, поточна редакція - Редакція від 07.11.2012, підстава 5458-17
3. Положення №131 Про порядок проведення страйку як крайнього засобу вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та примирних процедур під час страйку від 18.11.2008р.. – Електроний ресурс. – Код доступу - http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1047.2449.0
4. Болотіна Н. Б. Трудове право України : підруч. — 2-ге вид., стер. — К., 2011. — 622с..
5. Жернаков В.В. Трудове право: Навч. посіб./ В.В.Жернаков - К., 2011. - 488с.
6. Жерипко В.В. Трудовое право в вопросах и ответах: Учебно-справочное пособие / Под. ред. В.В. Жерипко , X.: Одиссей, 2011. - 624 с.
7. Козинцев І.П. Людина і праця: Довідник з правових питань / Уклад. І. П. Козинцев, Л. А. Савченко. — К.: Юрінком Інтер, 2012. — 336 с.
8. Колобко О.О. Основні причини страйків. – Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2010. – Вип. 90. – С. 98-102.
9. Конституційне право України : підруч. для вузів / за ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. То-дики. — К., 2009. — С. 139—142.
10. Пилипенко П.Д. Трудове право України: Курс лекцій / За ред. П. Д. Пилипенка. - Львів: Вільна Україна, 2009. — 160 с.
11. Прокопенко В. І. Трудове право України: Підручник. — Харків: Консум, 2008. — 480 с.
13. Трудове право України: Курс лекцій / За ред. П. Д. Пилипенка. - Львів: Вільна Україна, 2010. — 160 с.
14. Консультант. Порядок проведення акцій, мітингів та страйків. Електроний ресурс. – Код доступу -http://kchp.com.ua/novoe/porjadok-provedennja-akc-y-m-ting-v-ta-strayk-v-2.html
15. Урегулирование конфликтов, споров, забастовок, акций протеста Електроний ресурс. – Код доступу -http://blog.nspp-dn.com/2012/11/nsppconflictstrikemediationstrike.html
16. Право на забастовку в Украине: история и актуальность борьбы Електроний ресурс. – Код доступу -http://www.visti.ks.ua/novosti/politika/7948-pravo-na-strayk-v-ukraine-istoriya-i-aktualnost-borby.html
17. История шахтёрских забастовок Електроний ресурс. – Код доступу - http://miningwiki.ru/wiki/История_шахтёрских_забастовок

 

 

 

 

 

Додаток 1 

Справа № 2110/4040/12

Іменем України      

12.09.2012  року Дніпровський районний суд м.Херсона у складі:

головуючого судді                            Дорошинської В.Е.

при секретарі                                 Щербині В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовом МКП «Херсонелектротранс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, про визнання страйку незаконним, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання страйку незаконним, мотивуючи тим, що найманими працівниками МКП «Херсонелектротранс», з 21.05.2012р. по 31.05.2012р. проводився страйк у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати до повної виплати, однак оскільки їм, як працівникам транспорту, діяльність яких пов'язана з перевезенням пасажирів, проведення страйків забороняється. У зв'язку з наведеним просить визнати оголошений відповідачами страйк та розпочатий 21.05.2012р. незаконним та стягнути судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідачі в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд встановив, що відповідачі повідомили позивача своїм листом - вимогою №8-191 від 10.05.2012року про оголошення страйку працівниками МКП «Херсонелектротранс» які є працівниками чергової комплексної бригади служби ремонту рухомого складу і підготовки виробництва, безстроково до часу нарахування страйкуючим заробітної плати, без протоколу зборів працівників. Даний лист отримано позивачем 10.05.2012року. У зв'язку з чим, будо складено комісією акти фіксації факту припинення роботи (невиконання трудових обов'язків)  з 21.05.2012р. по 31.05.2012р. включно, працівниками МКП «Херсонелектротранс» де встановлено, що працівники з'явились на робочі місця у визначений Правилами внутрішнього трудового розпорядку час в повному обсязі. Після появи на робочих місцях працівники розпочали страйк у формі невиконання трудових обов'язків.  

У відповідності до статті 44 Конституції України, ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

Тобто, виходячи з приписів зазначеної статті, Конституцією України передбачені обмеження щодо права працюючих на проведення страйку, у випадку якщо така заборона прямо передбачена законом.

Статтею 21 Закону України «Про транспорт» визначено, що єдину транспортну систему України становлять: транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен).

У відповідності до положень ст.34 вказаного Закону, до складу міського електротранспорту входять підприємства міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, рухомий склад, трамвайні і тролейбусні лінії ремонтно-експлуатаційні депо, службові приміщення, фунікулери, канатні дороги, ескалатори, заводи по ремонту рухомого складу і виготовленню запасних частин, споруди енергетичного господарства та зв'язку, промислові, ремонтно-будівельні, торговельні та постачальницькі організації, навчальні заклади, науково-дослідні та проектно-конструкторські установи, заклади охорони здоров'я, відпочинку, фізичної культури і спорту та інші культурно-побутові заклади і підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу міського електротранспорту.

А ст.18 Закону вказує, що припинення роботи (страйк) на підприємствах транспорту може бути у разі невиконання адміністрацією підприємства умов тарифних угод, крім випадків, пов'язаних з перевезенням пасажирів.  

Відповідно до статуту МКП «Херсонелектротранс», предметом діяльності підприємства у місті є здійснення комплексу робіт і заходів, пов'язаних з підготовкою, організацією та наданням транспортних послуг міським електричним транспортом на території м.Херсон. Відповідно до довідки з ЄДРПОУ основним видом діяльності позивача є діяльність регулярного електротранспорту, включаючи діяльність фунікулерів та підвісних канатних доріг.

Таким чином, позивач є підприємством, яке забезпечує у місті здійснення комплексу робіт і заходів, пов'язаних з підготовкою, організацією та наданням транспортних послуг міським електричним транспортом на території м.Херсон.

Суд вважає, що відмова відповідачів від проведення страйку саме 31.05.2012 року не вирішує наявний спір між позивачем та відповідачами, тому даний позов слід розглянути по суті, так як відповідачі не відмовляються і мають намір в подальшому організовувати та проводити такий страйк.

Відповідно ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому, оскільки позивач є єдиним підприємством, яке надає транспортні послуги міським електричним транспортом на території м.Херсон, та заборона на страйк в даному випадку встановлена законом, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки щодо вимоги про солідарне стягнення з відповідачів судових витрат, то ЦПК України не передбачено солідарне стягнення судових витрат, а судові витрати необхідно стягнути з відповідачів в рівних частинах з кожного.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.44 Конституції України, ст. 18,21,34 ЗУ «Про транспорт», ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів», ст.ст.5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов МКП «Херсонелектротранс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 про визнання страйку незаконним - задовольнити частково.

Визнати страйк, оголошений та розпочатий з 21 травня 2012року до 31 травня 2012року найманими працівниками МКП «Херсонелектротранс» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 -незаконним.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 на користь МКП «Херсонелектротранс» судові витрати у розмірі 3,83 гривні з кожного.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м.Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду Херсонської області.            Суддя                                        Дорошинська В.Е.

Додаток 2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 2-702/09

30 грудня 2009 року Орджонікідзевський  міський суд Дніпропетровської  області в складі головуючого  судді В.В.Чаплицького, при секретарі  О.С.Дікал розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м.Орджонікідзе цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання страйку незаконним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання страйку незаконним посилаючись на порушення працівниками залізничного цеху положень Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 03.03.98 року №137/98-ВР при оголошенні, початку та проведенні страйку з 08 години 22 липня 2009 року до 11 години 28 липня 2009 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, та дали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та в письмових поясненнях.

Представник відповідачів та відповідачі проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що позов пред’явлено до неналежних відповідачів.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідачів та відповідачів, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до підписного листа працівниками ЗДЦ ВАТ «ОГЗК» було висунуто вимоги до керівника ВАТ «ОГЗК», а саме підвищення тарифів та окладів, відповідно до «Міжгалузевої угоди»; відпрацювання та прийняття «Положення про оплату праці та преміюванні працівників ЗДЦ»; проведення перерахунку та виплати допомоги на оздоровлення, вислугу років; проведення індексації заробітної плати з січня 2009 року.

Представляти інтереси трудового колективу працівники ЗДЦ ВАТ «ОГЗК» доручили ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5.

22 липня 2009 року під час  проведення загальних зборів  трудового колективу ЗДЦ ВАТ  «ОГЗК» були ухвалені рішення, які зафіксовані в протоколі  загальних зборів від 22.07.2009 року, а саме:

1. У відповідності з  порядком, передбаченим ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» надіслати адміністрації ВАТ «ОГЗК» в особі Голови Правління ОСОБА_6 в формі протоколу вимогу трудового колективу ЗДЦ ВАТ «ОГЗК»:

- підвищення тарифів та окладів, відповідно до Галузевої угоди;

- відпрацювання та прийняття  Положення про оплату праці  та преміюванні працівників ЗДЦ ВАТ «ОГЗК»;

- провести перерахунок  та виплату допомоги на оздоровлення, вислугу років з 01.04.2009 року;

- провести виплату індексації  заробітної плати з 01.01.2009 року;

- виключити можливість  переслідування та адміністративного  впливу на працівників ЗДЦ  ВАТ «ОГЗК».

2. Призупинити виконання  виробничих завдань з 08 години 22.07.2009 року.

Враховуюче викладене, фактично через підстави зазначені в підписному листі та в протоколі загальних зборів працівників ЗДЦ ВАТ «ОГЗК» від 22 липня 2009 року в цей же день о 08 годині частина працівників ЗДЦ ВАТ «ОГЗК» не приступили до виконання своїх виробничих завдань, що фактично є страйком.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 03.03.98 року №137/98-ВР вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси.