Поняття,ознаки та принципи організації і діяльності механізму

  10.Отже,ефективне управління здійснюється тільки при наявності досконального механізму, який забезпечує реальний, безперервний організаційний управлінський та контролюючий вплив на суспільство і кожного громадянина.

  11.Система і структура органів державної влади України, безумовно, змінюватиметься під впливом різних чинників. Важливо, щоб державний механізм якомога ефективніше працював на забезпечення прав людини і громадянина. Правова демократична держава проявляється насамперед у демократичному стилі роботи. Державна влада має бути діловою, скромною, моральною та відкритою для громадянського контролю.

   12.Виходячи саме з такого поняття державного механізму, який буде виконувати завдання і функції не просто держави, а держави демократичної, соціальної, правової, необхідно хоча б у загальному плані окреслити напрямки його перебудови і подальшого формування, а це насамперед:

— роздержавлення частини державних підприємств  і установ, що сприятиме формуванню повноцінного громадянського суспільства;

— формування законодавства, яке б регулювало взаємовідносини  між підприємствами і установами на основі принципу "дозволено все, що прямо не заборонено законом", а між підприємствами, установами і державними органами на основі "заборонено все, що прямо не дозволено законом" щодо останніх;

— запровадження  принципів самофінансування, самоокупності щодо державних підприємств і установ;

— скорочення державного апарату, його реорганізація, децентралізація, запровадження принципу поділу влад;

— переорієнтація роботи державного апарату на проблеми реалізації прав і свобод громадян, охорону порядку та навколишнього середовища, з одночасною відмовою від абсолютного домінування державного апарату при реалізації економічної функції держави, функції сприяння розвитку культури тощо;

— удосконалення  роботи з кадрами державного апарату, підвищення професіоналізму державних службовців;

— запровадження  незалежної правової експертизи при  прийнятті законопроектів і рішень;

— розробка і  втілення демократичних процедур розв'язання конфліктів між організаціями державного механізму;

— підвищення ролі судових органів, забезпечення їх незалежності.

   13.Механізм державної влади,повинен не тільки забезпечувати захист прав громадян,але й надавати змогу формуватись різним суспільним утворенням заради створення суспільних благ.Насамперед,він повинен формуватися незалежно від суб'єктивних поглядів,а об'єктивних ,котрі висвітлювали інтереси громадян держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

       1.Скриль С.А. Адміністративно-правові засоби реалізації прав людини в Україні // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса, 2001. – Вип. 12 – 13.– С. 193 – 197.

       2. Слісаренко І.Ю, Практичне втілення “свободи слова” на пострадянському просторі. – Національний демократичний інститут міжнародних відносин. – К., 2002. – 5 с.

  3.Смирнов А.И. Некоторые проблемы международной информационной безопасности // Юридический мир. – 2001. – № 8. – С. 15 – 18.

  4.Соболев В. Информатизация и переходная инфраструктура // Бизнес информ. – 1999. – № 3-4. – С. 36 – 40.

       5.Сіган Бернард Г. Створення конституції для народу чи республіки, що здобули свободу. – Київ: Інститут демократії ім. П. Орлика, 1993 – 128 с.

  6.Сибилева Н.В. Проблемы обеспечения судебного контроля за ограничением конституционного права на тайну личной жизни / Конституція України – основа модернізації держави та суспільства: Матеріали наук. конф. – Х., 2001. – С. 356 – 369.

  7.Система забезпечення інформаційної безпеки України // Національна безпека і оборона. – 2001. – № 1. – С. 16 – 28.

 

       8.Журавський В. Розвиток доктрини українського парламентаризму в 19 - на початку 20 ст. // Право України. - 2001. - №5.С.123-134.

 

       9..Конституційне     право     України.     //За     ред.     Проф.     Ю.М.Тодики, В.СЖуравського. - К., 2002.с.23

     10.Макаренко В. Актуальні проблеми становлення судової влади в Україні //Право України. - 1996. - №1.с.12.

     11.  Святоцький О.Д., Михєєнко М.М. Адвокатура України. – К.: Ін Юре, 1997. – 224 с.

  12.Северин В.А. Правовые проблемы информационной безопасности предприятия // Юрист. – 2001. - № 6. – С. 25 – 31.

  13.Северин В.А. Правовое обеспечение информационной безопасности предприятия. – М., 2000. – 192 с.

  14.Сеидов В.Г. СМИ в странах СНГ и остатки влияния России / В кн. Информация. Дипломатия. Психология. – М.: Известия, 2002. – С. 430 – 464.

      15.Розпорядження Президента України “Про підготовку проекту Концепції реформування політичної системи України” від 27 березня 2001 р. № 73/2001.

      16.Закон України “Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001 року № 2365-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.

      17. Гетьман А.П., Толочко О.М. Право доступу до суду в контексті Європейської конвенції по захисту прав і основних свобод // Вісник КНУ ім. Т.Г. Шевченко. – 2003. – № 49 – 51. – С. 68 – 70.

      18. Кормич Б.А. Національна безпека як категорія аналізу законодавчого забезпечення державної політики / Парламентаризм в Україні: теорія і практика. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-й річниці з дня проголошення незалежності України та 5-й річниці з дня прийняття Конституції України 26 червня 2001 р. – Київ, 2001. – С. 228 – 232.

  19. Кормич Б.А. Національна безпека як правова категорія аналізу митної діяльності держави // Актуальні проблеми політики: Зб. наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2001. – Вип. 11. – С. 56 – 61.

     20.Кормич Б.А. Організаційно-правові засади політики інформаційної безпеки України. Монографія. – Одеса: Юридична література, 2003. – 472 с.

  21. Кормич Б.А. Основні засади формування інституціонального механізму захисту інформаційної безпеки України // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип. 16. – С. 105 – 115.

     22.Кормич Б.А. Основні елементи механізму інформаційної безпеки України // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип. 18. – С. 399 – 404.