Звіт з практики на підприємстві ПАТ "Київхліб" “Хлібокомбінат №12”

CRM-система - (англ. Customer Relationship Management) – прикладне програмне забезпечення, призначене для автоматизації стратегій взаємодії із замовниками (клієнтами), зокрема, для підвищення рівня продажів, оптимізації маркетингу і поліпшення обслуговування клієнтів шляхом збереження інформації про клієнтів і історію взаємин з ними, встановлення і покращення бізнес-процедур і подальшого аналізу результатів.

CRM - модель взаємодії, яка визначає, що центром всієї філософії бізнесу є клієнт, а основними напрямками діяльності є заходи з підтримки ефективного маркетингу, продажів і обслуговування клієнтів. Підтримка цих бізнес-цілей включає збір, збереження та аналіз інформації про споживачів, постачальників, партнерів, а також про внутрішні процеси компанії. Функції для підтримки цих бізнес-цілей включають продажу, маркетинг, підтримку споживачів.

Система включає в себе:

• фронтальну частину, що забезпечує обслуговування клієнтів на точках продажу з автономною, розподіленої або централізованої обробкою інформації
• операційну частину, що забезпечує авторизацію операцій та оперативну звітність
• сховище даних
• аналітичну підсистему
• розподілену систему підтримки продажів: репліки даних на точках продажу або смарт-карти

Основні принципи CRM-системи:

• наявність єдиного сховища інформації, куди збираються відомості про взаємодію з клієнтами.
• використання багатьох каналів взаємодії: обслуговування на точках продажу, телефонні дзвінки, електронна пошта, заходи, зустрічі, реєстраційні форми на веб-сайтах, рекламні посилання, чати, соціальні мережі.
• аналіз зібраної інформації про клієнтів і підготовка даних для прийняття відповідних рішень - наприклад, сегментація клієнтів на основі їх значущості для компанії, потенційний відгуку на ті чи інші промо-акції, прогнозі потреби в тих чи інших продуктах компанії.

Цей підхід має на увазі, що при взаємодії з клієнтом співробітнику компанії доступна вся необхідна інформація про взаємини з цим клієнтом і рішення приймається на основі цієї інформації (інформація про рішення, у свою чергу, теж зберігається).

SRM-система - (англ. Supplier Relationship Management) - cистема управління взаємодією з постачальниками, корпоративна інформаційна система (або її модуль), призначена для автоматизації SRM-стратегії компанії, зокрема, для підвищення рівня управління та оптимізації закупівельної діяльності, поліпшення обслуговування клієнтів компанії шляхом вибору і правильної роботи з постачальниками, встановлення і поліпшення бізнес-процесів і подальшого аналізу результатів.

SCM-система - (англ. Supply Chain Management) - прикладне програмне забезпечення, призначене для автоматизації і управління всіма етапами постачання підприємства і для контролю всього руху товару. SCM-системи охоплює весь товарний цикл: закупівлю сировини, виробництво, поширення товару. Виділяється шість основних областей, на яких зосереджено управління ланцюгами поставок: виробництво, постачання, місце розташування, запаси, транспортування та інформація.

У складі SCM-системи можна умовно виділити дві підсистеми:

SCP - (англ. Supply Chain Planning) - планування ланцюжків постачань. Основу SCP складають системи для розширеного планування та формування календарних графіків. У SCP також входять системи для спільної розробки прогнозів. Крім вирішення задач оперативного управління, SCP-системи дозволяють здійснювати стратегічне планування структури ланцюжка поставок: розробляти плани мережі поставок, моделювати різні ситуації, оцінювати рівень виконання операцій, порівнювати планові і поточні показники.

SCE - (англ. Supply Chain Execution) - виконання ланцюгів постачань в режимі реального часу.

Системи класу SCM автоматизують процес планування, виконання та контролю з погляду зниження витрат потоку сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, сервісу і пов'язаної інформації від точки зародження заявки до точки споживання (включаючи імпорт, експорт, внутрішні і зовнішні переміщення), то Тобто до повного задоволення вимог клієнтів. Сутністю поняття «управління ланцюгами поставок» є розгляд логістичних операцій на протязі всього життєвого циклу виробів, тобто процес розробки, виробництва, продажу готових виробів і їх післяпродажне обслуговування.

WMS-система – (англ. Warehouse Management System) – система управління складом, яка забезпечує автоматизацію та оптимізацію всіх процесів складської роботи профільного підприємства.

Архітектура автоматизованої інформаційної системи управління складом побудована за трирівневого принципу.

• перший компонент являє собою видиму для користувача частина - інтерфейс типу «людина-машина» - «клієнтський додаток», за допомогою якого користувач здійснює введення, зміна та видалення даних, дає запити на виконання операцій та запити на вибірку даних (одержання звітів).
• другий компонент (прихована від користувачів частина системи) - сервер бази даних, здійснює зберігання даних. Користувач через клієнтське додаток ініціює процедуру запиту на вибірку, введення, зміни або видалення даних у базі даних (БД).
• третій компонент - бізнес-логіка («завдання» або «процеси» - спеціалізовані програми обробки) здійснює ініційовану користувачем обробку даних, і повертає оброблені дані в БД, повідомляючи користувачеві через екран клієнтського додатку про завершення запитаної обробки.

5.2 Вузькі місця  використання ERP-системи  на підприємстві

ERP-системи покликані виконувати  такі завдання: формування оперативних планів здійснення диспетчерського контролю за виконанням операцій, розрахунок плану завантаження виробничих потужностей за різними критеріями, перерахунок у реальному часі виробничого плану при виникненні непередбачуваних ситуацій, планування матеріалів виробничих програм, управління рухом товарних потоків, розрахунок і документування процесів закупівлі та продажу, створення супровідних документів, розрахунок фактичної собівартості виготовлених виробів та основних засобів, методи аналізу бізнесу, що спроможні виявити, прибуткові чи збиткові ті чи інші напрями діяльності, динаміку справ у бізнес-процесах та ефективність роботи різноманітних підрозділів, управління персоналом, управління фінансовими потоками, аналіз кредитного стану, автоматизація бухгалтерського обліку. Функціональний комплекс ЕRР-систем безпосередньо залежить від того, як планується виробництво: по строкам – на тиждень, місяць або квартал; на замовлення, виробництво на склад, змішане виробництво, та яке завантаження виробничих потужностей є необхідним.

ERP-системи створені на основі  принципу єдиного сховища даних, у якому знаходиться вся необхідна  бізнес-інформація. До нього забезпечуються одночасний доступ будь-якої потрібної кількості користувачів, що наділені відповідними повноваженнями. Дані змінюються не безпосередньо у базі даних, а через інтерфейс функцій, що надає система, основними елементами якої є: модель управління інформаційними потоками, апаратно-технічна база та засоби комунікації, системи управління базами даних та програмне забезпечення, набір програмних продуктів, що автоматизують управління інформаційними потоками, регламент щодо використання та розвитку програмних продуктів, IT-департамент та служби забезпечення, та власне користувачі програмних продуктів.

Головною перевагою використання ERP-системи є одне інтегроване середовище замість декількох розрізнених, яке може управляти обробкою, логістикою, дистрибуцією, запасами, доставкою, виставлянням рахунків, бухгалтерським обліком, податковим обліком та іншими процесами на підприємстві. Також важливим моментом є розмежування доступу до інформації, призначена (в комплексі з іншими заходами інформаційної безпеки підприємства) для протидії як зовнішнім загрозам (наприклад промисловому шпигунству), так і внутрішнім (наприклад, розкраданням). Окрім вже перелічених, ключові переваги можна визначити у наступних її характеристиках:

- універсальність: основний функціонал ERP-систем (основі модулі) розроблений з урахуванням досвіду величезної кількості підприємств, а саме основних потреб, найбільш поширених сфер застосування, типових проблем та їх рішень. Окрім цього, якісні ERP-системи також враховують нюанси функціонування підприємств у правовому розрізі конкретної держави (або типу держави), та стосунків з державними органами регулювання. Можна стверджувати, що правильно підібрана та налаштована ERP-система буде універсальним засобом автоматизації будь-якої інформаційної діяльності підприємства. І хоча ERP-системи і важко назвати дешевим програмним продуктом, вони дозволяють серйозно заощаджувати кошти, адже застосування для тих же цілей цілого ряду окремих продуктів програмного забезпечення являється куди більш дорогим, не кажучи вже про проблеми інтеграції та комунікації цього ПЗ між собою.

- модульність - характеристика, яка допомагає підприємству налаштувати систему під свої потреби, шляхом застосування лише необхідних їй модулів (або навіть частин модулів) та відмови від непотрібних. Окрім максимального пристосування до специфіки підприємства ця характеристика також дозволяє серйозно заощаджувати кошти. Адже вартість кожного модуля індивідуальна.

- гнучкість та масштабованість. Як правило, ERP-системи дуже гнучкі в налаштуванні, однак, окрім цього, надзвичайно важливо, що вони ще й, як правило, розширюванні. Таким чином, окрім максимально відповідного потребам налаштування існуючих модулів, існує можливість розробки власних модулів під потреби підприємства. Також для кожного окремого користувача вони можуть бути зконфігуровані в залежності від наданих йому прав доступу та його ролі у підприємстві, а також власних уподобань.

- надійність та умовна легкість у підтримці. Важко назвати ці системи надзвичайно легкими у підтримці, однак все ж їх набагато легше підтримувати і адмініструвати, аніж ряд розрізненого ПЗ. Це також усуває потребу у ряді стаціонарних спеціалістів у різних програмних продуктах.

При проходженні практики ми з’ясували, що на хлібокомбінаті №12 була закуплена ERP-система IT-підприємство. Але як виявилось з її допомогою був автоматизований лише фінансовий відділ, маркетинговий відділ та відділ статистики. Крім того на підприємстві деякі відділи вже були автоматизовані раніше, але за допомогою інших систем, що використовуються і досі. Так бухгалтерія працює з 1С, а всі інші відділи використовують MS Excel. На мій погляд використання 3 програм для автоматизації різних відділів є незручним і несе за собою певні ускладнення.

Так, наприклад, потрібні додаткові витрати на налаштування програми відповідно до особливостей діяльності та потреб підприємства. Також існує проблема, пов’язана з недостатньою поінформованістю персоналу щодо використання системи. Подекуди відсутність цільової та завершеної політики занесення і підтримки актуальності даних в ERP.

Отже всі складнощі, що пов’язані з впровадженням та роботою ERP систем на хлібокомбінаті №12 збільшуються втричі. Що в свою чергу суттєво ускладнює роботу як окремих відділів, так і підприємства в цілому.

Для ERP справедливий відомий ефект “слабкої ланки” – ефективність всієї системи може страждати від нераціонального її використання одним відділом чи функціональної групи користувачів, що і спостерігаємо на досліджуваному підприємстві.

Після впровадження модифікацій для введення системи у відповідність з потребами організації можуть виникати проблеми з оновленнями та виправленнями стандартного функціоналу.

5.3 Пропозиції щодо вдосконалення інформаційної системи

На мою думку задля підвищення ефективності роботи хлібокомбінату №12 необхідно автоматизувати всі відділи за допомогою ERP системи IT підприємство. Саме ця система буде найбільш ефективною, бо має певні переваги. Враховуючи тиражний характер системи та відкриту архітектуру побудови, підприємствам-користувачам доступні не тільки нові можливості, включені в систему розробником, але також і конфігурації, підготовлені впроваджувальними центрами та конфігурації, підготовлені на будь-якому підприємстві-користувачі системи. Остання широко застосовується для тиражування конфігурацій всередині підприємств холдингу.

Орієнтація на створення тиражованих і галузевих версій системи IT-Підприємство базується на наступних вирішальних факторах:

• використання перевірених на практиці рішень на близьких за характером виробництва підприємствах дозволяє скоротити терміни впровадження, підвищити якість прийнятих рішень і найголовніше - гарантувати успішний кінцевий результат;
• галузеві версії мають на увазі створення спеціалізованих комплектів налаштувань системи, альбомів форм, бізнес-рішень. Комплект даних рішень можна розглядати як розвиток галузевих методик. Їх застосування на підприємствах оптимізує структуру управління та уніфікує систему документообігу;
• наявність підготовлених фахівців, які знають галузеві особливості підприємств, дозволяє скоротити терміни впровадження і, отже, вартість проекту. Галузева версія системи враховує особливості планування та обліку виробництва, нормування виробничих ресурсів, обліку витрат і калькулювання собівартості, побудови класифікаторів і т.д.

Великою перевагою є те що існує рішення для харчової промисловості. Особливості галузевої конфігурації ERP-системи IT-Підприємство для харчової промисловості пов'язані з рецептурним (приватний вид процесного) виробництвом і переважно коротким циклом виробництва:

• опис рецептурного процесу виробництва, альтернативні компоненти й суміші;
• розрахунок норм витрат за рецептурами;
• оптимізація рецептур за критеріями мінімізації собівартості випуску продукції, виходячи з фактичних параметрів якості вихідної сировини і необхідних параметрів продукції;
• різні варіанти упаковки для однотипної продукції;
• облік при нормуванні сухої ваги і характеристик вихідної сировини (процентний склад білків, жирів, вуглеводів);
• планування виробничого процесу по змінах;
• облік позмінних залишків сировини, матеріалів і напівфабрикатів у виробництві;
• позмінні виробничі звіти і баланси сировини і матеріалів;
• облік термінів придатності продукції і сировини;