Варіативний модуль з технологіїї деревообробки на уроках трудового навчання, 9 клас. Проект - дерев'яна ложка

	ВСТУП	3
РОЗДІЛ I.	теоретичні  основи навчання варіативного модуля «технологія токарної обробки деревини»  на уроках з трудового навчання у 9 класі	7
1.1.	Техніко-технологічні відомості  з технології токарної обробки металів  на уроках трудового навчання у 9 класі	7
1.2.	Методичний аналіз змісту варіативного модуля «Технологія токарної обробки деревини» для учнів 9 класу .	9
РОЗДІЛ  ІІ.	МЕТОДИКА  НАВЧАННЯ ВАРІАТИВНОГО МОДУЛЯ «ТЕХНОЛОГІЯ  ТОКАРНОЇ ОБРОБКИ МЕТАЛІВ» НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У 9 КЛАСІ	13
2.1.	Розробка системи уроків до варіативного модуля «Технологія  токарної обробки металів» на уроках трудового навчання у 9 класі	13
2.2.	Розробка творчого проекту  по виготовленню токарним способом «Дерев’яної ложки».	18
	ВИСНОВКИ	26
	СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	28
	ДОДАТКИ	31

ВСТУП

 

Сучасний розвиток виробництва постійно впливає на трудову діяльність людини, ставить перед нею у повсякденній праці дедалі складніші інтелектуальні завдання. Тому так важливо виховувати в учнів позитивне ставлення до творчої трудової діяльності, психологічну готовність продуктивно працювати в майбутньому, тобто забезпечувати належний рівень їхнього розумового й фізичного розвитку.

Найвагоміше місце в цій   справі   відводиться   урокам   трудового навчання і позакласній роботі учнів. Однак бажаних результатів тут можна добитися лише за високого методичного і виховного їх рівня.

Шкільна освіта повинна бути здатна, відповідно до цього, вирішувати такі завдання:

1. Формування  готовності до розв'язання різних  проблем. Очевидно, що залежно  від ситуації, рішення конкретної  проблеми буде спиратися на  цілий спектр знань, навичок, умінь у різних предметних галузях. Для формування такої якості необхідно: зробити викладання більш проблемно-орієнтованим; ширше використовувати рефлексивний підхід у навчанні; стимулювати в тих, кого навчають, не тільки уміння відповідати на поставлені питання, але й формулювати свої власні питання; підсилити ступінь автономії учнів; переглянути традиційну роль вчителя й учня на уроці.

2. Розвиток прагнення  учитися все життя, обновляючи  й удосконалюючи отримані знання, уміння і навички стосовно до умов, що змінюються [1].

Однак вирішити ці задачі неможливо через відсутність  реальних умов для виконання при традиційному підході до освіти, традиційних засобах навчання, у більшості орієнтованих на класно-урочну систему занять. Тому з'являється все більше думка про необхідність твердження нових форм навчальної діяльності, що все більш сприяють індивідуальному розвитку особистості учня. Традиційна класно-урочна система з її добрим спрямуванням на колективну навчальну діяльність ефективно виконувала своє призначення в індустріальному суспільстві. Коли клас був прототипом виробничого цеху, а школа - підприємства. Та час швидко змінився, й інформаційне суспільство для досягнення колективної мети потребує залучення до участі кожної особи в загальній справі. Нова епоха поціновує особистості, які готові й спроможні приймати рішення, відповідати за них в межах власної сфери діяльності.

Серед різноманіття нових педагогічних технологій у  системі освіти, придатних для реалізації особистісно-орієнтованого підходу, найбільш характерна проектна методика навчання, що є новою педагогічною технологією, навчання і можливою альтернативною традиційній класно-урочній системі. Необхідність застосування проектної методики в сучасній шкільній освіті зумовлена очевидними тенденціями в освітній системі до повноцінного розвитку особистості учня, його підготовки до реальної діяльності. Вона забезпечує не тільки міцне засвоєння навчального матеріалу, але й інтелектуальний і моральний розвиток учнів, їхню самостійність, доброзичливість у ставленні до вчителя і у стосунках між собою, комунікабельність, бажання допомогти іншим. Суперництво, зарозумілість, брутальність, авторитарність; настільки часто породжувані традиційною педагогікою, несумісні з цією технологією [11].

Особистісно-діяльнісний  підхід орієнтує не тільки на засвоєння  знань, але і на способи засвоєння, на зразки і способи мислення і  діяльності, на розвиток пізнавальних сил і творчого потенціалу дитини. Цей підхід протистоїть вербальним методам і формам догматичної передачі готової інформації, моно логічності і знеособленості словесного викладання, пасивності навчання школярів, нарешті, марності самих знань, навичок і умінь, що не реалізуються в діяльності.

Розглядаючи проектну методику в контексті особистісно-діяльнісного підходу, варто зазначити, що в центрі навчання перебуває сам школяр, його мотиви, цілі, його неповторний психологічний склад, тобто учень як особистість.

Учні старших класів, незалежно  від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання) за навчальною програмою  «Технології. 9 клас» (авт.: А.І.Терещук та інші). Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення трудового навчання передбачено: у 9 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень (лист Міністерства освіти і науки України від 10.08.2010 № 1/9-543).

Нова програма має модульну структуру і складається з  двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової  є базовий модуль   «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля  у 9 класах відводиться  по 12 годин [29].

Старшокласники навчаються застосовувати проектну технологію як інструмент для розв’язання  проблем, що на уроках  повинно бути представлено у формі навчальних і творчих проектів. 

Вивчення другої частини  програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової  підготовленості вчителя [30]. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість.

Варіативні модулі мають  засвоюватися учнями через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект. Наразі дозвіл на використання у загальноосвітніх навчальних закладах мають ряд варіативних модулів до навчальної програми «Технології. 9 клас» одним із яких є «Технологія токарної обробки деревини». Тому темою нашого дослідження ми обрали «Методика навчання технології токарної обробки деревини у 9 класах». 

 

Об’єкт дослідження  – трудова підготовка учнів 9 класу під час вивчення технології токарної обробки деревини.

Предмет дослідження – методичні основи вивчення предмету «Технології» у процесі навчання учнів токарній обробці деревини.

Метою курсової роботи  є вивчення педагогічних умов та узагальнення основ теорії трудової підготовки учнів у процесі вивчення технології токарної обробки деревини із застосуванням сучасних інноваційних методик навчання.

Робоча гіпотеза дослідження: якщо у процесі вивчення технології токарної обробки деревини учнями 9 класу поглибити зміст навчального матеріалу та застосовувати сучасні інноваційні методики навчання то рівень знань, умінь і навичок школярів підвищиться.

Об’єкт, предмет, мета і гіпотеза зумовили завдання дослідження:

Завданням курсової роботи є:

- проаналізувати навчальну,  науково-теоретичну та методичну  літературу з теми дослідження;

- поглибити знання з  технології токарної обробки  деревини;

- систематизувати методику  проведення уроків технологій  у 9 класу;

- узагальнити методичні рекомендації з досвіду викладання механічної обробки конструкційних матеріалів;

- розробити урок з вивчення  технології токарної обробки  деревини. 

Методи дослідження – спостереження, аналіз навчальної, науково–теоретичної та методичної літератури, бесіди, розповіді, використання інтерактивних методів навчання, синтез, вивчення передового педагогічного досвіду.

 

 

 

РОЗДІЛ  І 

 

теоретичні  основи навчання варіативного модуля «технологія токарної обробки деревини»  на уроках з трудового навчання у 9 класі 

 

1.1 Техніко-технологічні відомості з технології токарної обробки металів на уроках трудового навчання у 9 класі 

Обробка деревини передбачається через  проектно-технологічну діяльність. Учні вчаться визначати завдання для виконання проекту, працюють з інформаційними джерелами, створюють банк ідей, проводять аналіз та систематизують інформацію, розробляють власні міні-проекти.

Теоретичні і практичні  заняття передбачають залучення  учнів до творчої діяльності: вибір  об’єкта виготовлення, самостійний  вибір конструкції виробу, обґрунтування  вибору, нескладні  економічні розрахунки і пропозиції щодо здешевлення виробів, планування різних видів робіт, удосконалення обладнання, технологічного процесу, підвищення якості і продуктивності праці.  

Як результат роботи над  змістом модуля, учні мають виконати  та захистити проект. 

Для реалізації змісту модуля в навчальному закладі мають  бути відповідні умови.

Під час виконання робіт  необхідно приділяти увагу особистій  гігієні, правилам безпечної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічним  вимогам.

Токарні верстати призначені для обробки деталей, що мають  форму тіл обертання. Процес обробки  характеризується обертальним рухом  заготовки.

За конструкцією токарні  верстати поділяють на центрові і  лобові. У центрових верстатах  заготовку закріплюють у центрах  шпинделя і задньої бабки, а короткі заготовки — в патроні шпинделя. У лобових верстатах заготовки закріплюють на планшайбі, яка кріпиться на шпинделі.

Рис. 1. Токарний верстат ТП-40.

 

 

Токарний верстат  ТП-40 (рис.1.) є центровим. Він призначений для легких токарних робіт по дереву і складається із станини 1, передньої бабки 2,задньої бабки 4, підручника 3. Верстат має чотири швидкості обертання шпинделя: 250, 400, 1000, 2500 об/хв. Шпиндель приводиться в рух електродвигуном через клинову передачу. Задня бабка переміщується по напрямних станини; її встановлюють на певній відстані від передньої бабки залежно від довжини заготовки. Бабку закріплюють швидкодіючим притискачем. Заготовку в центрах кріплять переміщенням центра задньої бабки по осі верстата. Переміщення центра здійснюється маховичком.

 Рис. 6. Токарний верстат СТД-120М

Токарний верстат СТД-120М (рис.6.) принципово не відрізняється  від верстата ТСД-120, але має кілька вдосконалень. На спеціальній дерев’яній основі1 установлено електродвигун 2, станину 3 і захисні огорожі 4 і 11. На станині розташовано передню бабку 7 і задню бабку 10. Між ними на станині розміщено підручник з тримачем 9; ці три механізми утворюють зону точіння, яка закрита огорожею з оглядовим екраном 11. На корпусі передньої бабки закріплено кнопкову станцію 5 і лампу 6 місцевого освітлення. На валу електродвигуна — двоступінчастий шків. Другий шків закріплено на лівому кінці шпинделя передньої бабки. На правий кінець шпинделя нагвинчується патрон або планшайба 8.

Під час роботи на токарному  верстаті заготовки треба міцно  закріплювати в центрах або в  патроні, заготовки повинні бути обов’язково округлені. Залишаючи  робоче місце, верстат треба вимикнути  з електричної сітки.

 

 

 

 1.2. Методичний аналіз змісту варіативного модуля «Технологія токарної обробки деревини» для учнів 9 класу. 

 

Запровадження у виробництво  нової техніки й технологій, становлення  й розвиток ринкових відносин і нових  форм господарювання, зростання обсягу знань про перетворення матеріалів, енергії та інформації в інтересах  людини, про загальні принципи цих  перетворень вимагають підвищення рівня технологічної культури підростаючого  покоління. На даний час технологічна освіта учнів має бути зорієнтована на вивчення нових виробничих процесів, осучаснення виробничих стосунків, до яких включаються інформаційно-комунікаційні  та інші сучасні засоби виробництва (автоматика, робототехніка, лазерна  техніка тощо). У зв’язку з  цим технологічна освіта старшокласників  покликана забезпечити ґрунтовне  оволодіння ними знань про закономірності проектної, техніко-технологічної та побутової діяльності, спираючись на знання з основ наук на рівні загальновиробничих закономірностей; всебічне ознайомлення з професією, що відповідає індивідуальним можливостям учня; формування здатності мобілізувати свої потенційні творчі можливості в різних видах діяльності.