Митний постаудит

 

Таблиця 2.9

Сплачені податкові  зобов’язання  в розрізі видів  перевірок (2010-2011 рр.)

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення
			кількість	%
Сплачено податкових повідомлень на суму, тис. грн.:	986,60	534,45	-482 608,51	-46
за плановими перевірками	532,01	49,96	-482,05	-91
за позаплановими перевірками	109,55	86,21	-23,34	-21
за невиїзними перевірками	345,04	398,28	53,24	15

 

Зазначений  показник сплачених коштів у сумі  534,45 тис. грн. становить 10% від суми виявлених порушень. Аналогічний показник 2010 року дорівнював 986,60 тис. грн. і становив 53%.

Сплата коштів за однією плановою перевіркою (що проводилася  Департаментом аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту) у 2010 р. у розмірі 438,61 тис. грн. (сума сплати за даним видом перевірок дорівнює 532,01 тис. грн.) вплинула на загальне зменшення даного показника у 2011 р.

Аналіз результатів  контрольно-перевірочних заходів показує, що частим є варіант, коли платник податків подає до суду і отримує на свою користь його рішення у справі щодо оскарження дій митниці [35]. Це зводить до нуля роботу працівників відділу митного аудиту і свідчить про недосконалість існуючого законодавства в даній сфері.

На даний  час по Ягодинській митниці на розгляді в судових інстанціях знаходяться матеріали понад 20 справ на загальну суму 4,67 млн. грн. (2007-2011 рр.).

З метою забезпечення стягнення нарахованих платежів вживаються наступні заходи:

1. Представники відділу митного аудиту приймають участь у судових засіданнях, де розглядаються питання щодо виставлених податкових повідомлень.
2. Митницею надіслано запит до Львівського апеляційного суду щодо надання інформації про стан розгляду 12 справ, за якими оскаржуються податкові повідомлення у розмірі 1 685,56 тис. грн. (справи, про стан розгляду яких на митниці відсутня інформація більше як 1,5 року).
3. Відповідно до вимог наказу ДМСУ від 17.12.2010 р. № 1485 “Про заходи щодо введення системи визначення ризикових показників за суб’єктивними ознаками (“білий” та “чорний” список)” підприємства, що мають непогашені податкові зобов’язання внесені до “чорних списків” [15] .
4. Матеріали перевірок, за результатами яких виявлено факти заниження податкових зобов’язань надаються підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил.

Таким чином, митницею проводиться постійний аналіз проведеного  митного постаудиту, визначаються результати перевірок, контролюються погашення  податкових зобов’язань і застосовуються певні заходи щодо вирішення проблем, що виникають при цьому.

2.5. Проблеми та перспективи розвитку митного постаудиту в Україні

 

З кожним роком  результативність контрольно-перевірочної роботи митних органів суттєво зростає. Збільшується кількість проведених перевірок, а разом з нею – суми повернених податкових зобов’язань.

Проте, частка донарахованих податків та платежів в загальній сумі перерахованих до Державного бюджету митних платежів є дуже низькою і становить менше 0,5%, у той час як у розвинутих країнах митний постаудит дає більше 30% усіх митних платежів [30].

Наведені дані свідчать про наявність ґрунтовних проблем митного постаудиту в Україні, які перешкоджають його повноцінній реалізації, і розкриттю потенціалів результативності митних органів. Такими проблемами є:

1. Недосконалість нормативно-правового забезпечення.

Ця проблема є ключовою проблемою митного постаудиту з моменту його появи в Україні. Законодавчо не визначені місце митного постаудиту в системі державного контролю, його завдання, методи та інші теоретичні основи, що спричиняє непорозуміння.

Відсутність дієвої правової бази і водночас наявність  подвійного 
тлумачення існуючого законодавства, призводить до нормативної невизначеності та спірності багатьох важливих питань.

Важливість правового забезпечення обумовлена тим, що для отримання ефекту від проведених контрольно-перевірочних заходів часто доводиться у судовому порядку під час оскарження рішень за результатами перевірок забезпечувати не тільки доказовість фактів порушень, але й санкціонованість і правомірність перевірок [30].

2. Відсутність методичної бази контрольно-перевірочної діяльності і повноважень на деякі види перевірок.

На даний  момент існує лише одна методика, розроблена щодо перевірки задекларованих витрат на транспортування імпортованих товарів. Для інших численних напрямів перевірок методики проведення перевірок платників податків відсутні. Це спричиняє невизначеність і перешкоджає формуванню чіткої технології перевірки із визначенням методів і підходів щодо отримання доказів наявних правопорушень.

Аналогічна  проблема стосується відбору серед всієї сукупності підприємств об’єктів для контролю. Нерозвинена система формування та аналізу ризиків підприємств на предмет можливого порушення норм митного законодавства не дозволяє досягти максимальної ефективності планування митного постаудиту.

Відсутність методологічних рекомендацій в даних сферах, насамперед, є негативним у контексті великої вирогідності відігравання людського фактору і під час перевірок, і на стадії відбору об’єктів митного постаудиту.

Нормативного врегулювання також  потребує розроблення робочих програм  і планів перевірок для уніфікації підготовчих дій перевірочних підрозділів.

Відсутність деяких повноважень у  посадових осіб митних органів призводить до практичної неможливості дослідження ряду важливих сторін діяльності суб’єкта ЗЕД та його зовнішньоекономічних операцій. Так, у деяких випадках, наприклад під час зіставлення сум роялті, що задекларовані, фактично отриманим коштам підприємства митні органи не мають права отримувати інформацію щодо отриманих ним прибутків. Те ж стосується й інформації, яка дає змогу простежити рух коштів на рахунках суб’єктів ЗЕД. Нині митні органи не вповноважені отримувати такого роду банківську інформацію, хоча для успішного митного постаудиту вона може бути ключовою на шляху виявлення порушень митного законодавства [36].

3. Недоліки інформаційного та технічного забезпечення.

Інформація є базою для проведення перевірок. Її своєчасність, доступність і повнота є важливим фактором на шляху отримання доказів правопорушень [25].

Перед початком перевірки аудитор має ретельно ознайомитись з бізнесом платника податків, зрозуміти сутність його зовнішньоекономічних операцій, що може суттєво допомогти  йому під час перевірки. На практиці в переважній більшості випадків провести таке ознайомлення немає часу і можливості.

На жаль, часто  виникають проблеми щодо обміну інформацією про діяльність підприємств з іншими контролюючими органами, митними органами іноземних держав.

Наявне технічне забезпечення гальмує процес митного  постаудиту і не надає широких  можливостей інформаційного простору [32].

4. Недостатня кваліфікація посадових осіб митних органів.

Проведення  митного постаудиту передбачає наявність  глибоких знань не тільки митного  спрямування, а й у інших різних сферах, особливо це стосується бухгалтерському  обліку. При цьому переважна більшість  співробітників, уповноважених проводити  перевірки підприємств, такими знаннями, на жаль не володіє [30].

Зазначені проблеми значно знижують результативність проведеного  митного постаудиту, що призводить до мінімізації фіскального ефекту від перевірок, а тому підлягають вирішенню. Основними пропозиціями щодо вирішення цих проблем є:

• створення правового механізму, який би забезпечував ефективне 
  здійснення митного постаудиту на чіткій нормативно-правовій базі, до розробки якої були б залучені висококваліфіковані фахівці з митної справи та державного управління (законодавчі норми мають містити обумовлені санкції за порушення встановлених вимог, а також дієву процедуру притягнення до відповідальності);
• розроблення методичних рекомендацій (із залученням кваліфікованих незалежних аудиторів) щодо проведення перевірок суб’єктів ЗЕД із чітким зазначенням того, що, як і у якій послідовності має перевірятись;
• розроблення і законодавче закріплення чіткої методики відбору об’єктів контролю під час планування перевірочних заходів, а також методики складання робочих програм і планів перевірок;
• дослідження та аналіз зарубіжного досвіду ведення митного постаудиту;
• налагодження взаємодії  з іншими контролюючими органами – створення оперативного інформаційного обміну, а також міжвідомчого інформаційно-аналітичного центру для накопичення і обробки службової інформації;
• максимальне розширення прав посадових осіб митних органів щодо доступу до необхідної для перевірки інформації платника податків;
• визначення оптимальної структурно-організаційної побудови системи митного постаудиту в Україні в сучасних умовах із розширенням штату підрозділів;
• підготовка висококваліфікованих фахівців, забезпечення перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з проведення митного постаудиту;
• проведення навчальних тренінгів із залученням зарубіжних фахівців і новітніх методик проведення митного постаудиту;
• забезпечення підрозділів митного постаудиту сучасними ефективними технічними ресурсами (технікою, програмним забезпеченням,зручними базами даних, доступом до мережі Інтернет, оперативними джерелами інформації).

Отже, навантаження на митні органи в частині проведення митного постаудиту потребує залучення  додаткових законодавчих, людських, інформаційних  та фінансових ресурсів.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В результаті проведеного дослідження розглянуто теоретичні основи митного постаудиту та механізм його практичної реалізації в Україні з огляду на об’єктивні вимоги сьогодення щодо спрощення і гармонізації митних процедур.

Митний постаудит  – це форма митного контролю, що являє собою систему здійснюваних митними органами після випуску  товарів контрольних дій щодо перевірки відповідності діяльності учасника ЗЕД митному законодавству. При цьому перевіряється законність, повнота й достовірність відображення зовнішньоекономічних операцій у системі бухгалтерського обліку і звітності, правильність нарахування та своєчасність сплати митних податків і платежів підприємствами-суб’єктами ЗЕД.

Митний постаудит  реалізується у формі документальних перевірок, які бувають виїзними (плановими або позаплановими) та невиїзними.

Основними напрямами, за якими проводяться такі перевірки, є: достовірність декларування складових митної вартості, правильність класифікації товарів, правомірність застосування преференційної ставки мита за сертифікатами про походження товарів, отримання пільг зі сплати акцизного податку, а також за угодами про вільну торгівлю, дотримання законодавства України при ввезенні товарів у якості іноземної інвестиції до статутного фонду підприємств, цільове використання гуманітарної допомоги, відповідність фактичного використання імпортованих товарів заявленому митному режиму.

У 2011 році серед проведених відділом митного аудиту Ягодинської митниці перевірок найбільш результативними були перевірки щодо правильності визначення коду товару за кількісними показниками та правильності визначення митної вартості товару за вартісними показникам.

З огляду на вид  перевірок, як в кількісних показниках, так і в сумі виявлених порушень та сплачених коштів найбільш результативними є невиїзні документальні перевірки.

Результативність  митного постаудиту проявляється у  виявлені порушень митного законодавства  суб’єктами ЗЕД. Відповідно до цього, одним з основних його завдань є повернення недоотриманих митних платежів, а отже – поповнення державної скарбниці.

Спостерігається тенденція постійного зростання результативності контрольно-перевірочної роботи митних органів. Збільшується кількість проведених перевірок, а отже і суми нарахованих податкових зобов’язань.

За результатами роботи відділу митного аудиту Ягодинської митниці за 2011 рік встановлено порушень на суму 5 400,82 тис. грн., що у 2,9 рази більше показника 2010 р. Проте фактично сплачено коштів у розмірі 534,45 тис. грн., що становить лише 10% від суми виявлених порушень. Такі факти вказують на те, що існують певні проблеми функціонування митного постаудиту в Україні.

Аналіз існуючої нормативно-правової бази свідчить про недосконалість законодавчого регулювання даної сфери. Довгий період часу митний постаудит взагалі спирався на податкове законодавство за браком ґрунтовного власного.

Слід зазначити, що відсутність комплексного, грамотного в правовому відношенні законодавства спричиняє нормативну невизначеність і непорозуміння, є причиною спірності багатьох принципових питань, що успішно використовується суб’єктами ЗЕД для уникнення відповідальності за правопорушення. В результаті недосконалості правової бази часто немає можливості довести у судовому порядку факти порушення митного законодавства, що позбавляє сенсу проведений постаудит.

Наступною проблемою  є відсутність методичної бази контрольно-перевірочної діяльності. Сюди належить неврегульованість: технології перевірок із визначенням методів і підходів митного постаудиту окремо для кожного з напрямів митного постаудиту; процедури відбору підприємств для контролю; розроблення робочих програм і планів перевірок.

Результативність митного постаудиту знижається також і через недоліки інформаційного та технічного забезпечення. Часто виникають проблеми щодо обміну інформацією про діяльність підприємств з іншими контролюючими органами, митними органами іноземних держав, а наявне технічне забезпечення не надає широких можливостей інформаційного простору.

Кваліфікація посадових осіб митних органів, у більшості випадків є недостатньою, що спричиняє ще одну проблему. Адже проведення митного постаудиту передбачає наявність глибоких знань не тільки митного спрямування, а й у інших сферах, особливо це стосується бухгалтерському обліку. Цілком зрозуміло, що висококваліфіковані спеціалісти, що цінуються на ринку праці, зацікавлені у набагато вищій оплаті праці, ніж це може забезпечити бюджетна установа. Тому у митній службі бракує фахівців з митного постаудиту.

З огляду на вищенаведені проблеми розроблено пропозиції щодо напрямів вдосконалення системи митного постаудиту, якими є:

• створення правового механізму, який би забезпечував ефективне здійснення митного постаудиту на чіткій нормативно-правовій базі, до розробки якої були б залучені висококваліфіковані фахівці з митної справи та державного управління;
• розроблення і законодавче закріплення методичних рекомендацій щодо здійснення перевірок, їх планування, відбору об’єктів контролю;
• дослідження, аналіз і розгляд можливості адаптації зарубіжного досвіду ведення митного постаудиту в Україні;
• налагодження взаємодії з іншими контролюючими органами шляхом створення оперативного інформаційного обміну, а також спільної міжвідомчої інформаційної бази даних для накопичення і обробки службової інформації;
• максимальне розширення прав посадових осіб митних органів щодо доступу до необхідної для перевірки інформації платника податків;
• підготовка висококваліфікованих фахівців, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів з проведення митного постаудиту, збільшення їх матеріального стимулювання, проведення навчальних тренінгів із залученням зарубіжних фахівців і новітніх методик проведення митного постаудиту;
• забезпечення підрозділів митного постаудиту сучасними ефективними технічними ресурсами (технікою, програмним забезпеченням,зручними базами даних, доступом до мережі Інтернет, оперативними джерелами інформації).