Митний постаудит

• істотних розбіжностей за рівнем вартісних показників, отриманих у результаті співставлення даних митної статистики зовнішньої торгівлі України з даними митної статистики держав – торговельних партнерів;
• обставин, що мали вплив на митну вартість товарів та не були відомі чи документально підтверджені на момент їх митного контролю та митного оформлення;
6. наявності інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи підстав [8].

Методика проведення перевірок посадовими особами митного  органу зовнішньоекономічних операцій суб’єктів ЗЕД законодавчо не закріплена (виключення складає лише одна методика, розроблена щодо перевірки задекларованих витрат на транспортування імпортованих товарів). Це обумовлює значні перешкоди здійсненню митного постаудиту.

На практиці посадовими особами митних органів  виконується правило “можна те, що не заборонено”, тобто в межах існуючого нормативно-правового забезпечення визначаються процедури і підходи, що є доцільними і достатніми для проведення ефективних перевірок суб’єктів ЗЕД.

Таким чином, під  час перевірки правильності визначення задекларованої митної вартості товарів  і транспортних засобів визначаються:

• обґрунтованість і реальність контрактної вартості, яка лежить в основі визначення митної вартості. Для цього посадові особи митних органів використовують інформацію Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби України, бюлетень “Огляд цін українського та світового товарних ринків”, ціни, що надаються постачальниками в Інтернеті [27, с. 52];
• відповідність вказаної ціни одиниці товару з урахуванням якості товару та країни виробника індикативним цінам;
• правомірність застосування того чи іншого методу визначення митної вартості (відсутність певних обмежень застосування того чи іншого методу, визначених відповідними статтями Митного кодексу України);
• правильність оформлення товаросупровідних документів та відповідність інформації про контрактну вартість в них;
• факти включення до митної вартості комісійних та брокерських витрат, роялті та ліцензійних платежів, а також здійснюється перевірка розмірів цих складових, заявлених під час митного оформлення та відображених у бухгалтерському обліку та звітності суб’єкта ЗЕД, тощо;
• правильність формування митної вартості залежно від умов поставок INCOTERMS (при цьому особливу увагу необхідно звернути на обсяг транспортних витрат, вартість страхування, навантажувально-розвантажувальних робіт та інших витрат).

Важливим моментом є визначення витрат на транспортування, які підтверджуються рахунками  від перевізника, довідками про  транспортно-експедиційні послуги, договорами на перевезення. Для цього робиться запит щодо подання необхідної інформації на підприємство-суб’єкт ЗЕД або до перевізника. Отримані дані звіряються з рахунками-фактурами, актами приймання-здачі послуг з транспортних перевезень вантажів, платіжними дорученнями, банківськими виписками і робиться висновок щодо відповідності задекларованих витрат на доставку, витратам, понесеним підприємством щодо конкретного транспортного перевезення.

Головними джерелами  інформації для перевірки правильності визначення митної вартості, є вантажна митна декларація і декларація митної вартості.

Під час здійснення перевірки ведення обліку зовнішньоекономічних операцій використовуються такі документи: розрахунки бухгалтерії; банківські виписки; платіжні доручення, облікові регістри: журнали за субрахунками 311 “Поточні рахунки в національній валюті”, 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”, 631 ”Розрахунки з вітчизняними постачальниками”, 641 “Розрахунки за податками”; 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”; Головна книга [27].

В ході  проведення перевірочних заходів формується масив  фіксованої інформації констатувального та аналітичного характеру, який розкриває сутність контрольного заходу. При цьому можуть складатися не тільки офіційні документи, а й робочі, супровідні.

Робоча документація являє собою допоміжні неофіційні записи, в яких фіксується отримана інформація та може бути оформлена  у вигляді простих записів, таблиць  з групуванням цифрових чи інших  даних та їх аналізом тощо. Після  завершення перевірки робоча документація знищується особою, що безпосередньо  її склала, за винятком передбачених законодавством випадків.

Супровідна  документація може мати офіційний характер (листування з органами державної  влади та органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання і громадянами, інші офіційні документи, оформлені  після закінчення перевірки) чи неофіційний (внутрішні документи стосовно розгляду або оцінки результатів перевірки) [24, с. 69].

Офіційна документація оформлюється за результатами контрольних  заходів і являє собою обов’язкові  для складання документи. Порядок оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України регулюється ст. 354 нового Митного кодексу та наказом ДМСУ від 30.03.2006 р. № 254 [18].

У п. 1. ст. 354 нового Митного кодексу [3] зазначено, що результати перевірок оформлюються у формі  акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства або уповноваженою  ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається  акт, а якщо порушення відсутні, складається  довідка.

Акт про проведення перевірки стану дотримання на підприємстві законодавства України з питань митної справи (додаток Е) – службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки, відображає її результати, зокрема виявлені й систематизовані за тематичною однорідністю порушення законодавства України з питань митної справи. Він повинен складатися з трьох частин: вступної, описової, висновку та інформативних додатків. До інформативних додатків до акта перевірки відносяться [18]:

• акти інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей і коштів;
• акти обстеження виробничих, складських, торговельних та інших приміщень підприємства;
• акти контрольних обмірів обсягів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів, готової продукції тощо;
• розрахунки донарахованих сум податків і зборів;
• акти зустрічних звірок;
• інші матеріали, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень законодавства України з питань митної справи (відомості, таблиці);
• документ, що підтверджує вилучення документів, якщо вилучення мало місце, у випадках та в порядку, передбачених законом.

У тих випадках, коли за виявленими фактами порушень необхідно вжити  термінових заходів щодо їх усунення, у період перевірки, не чекаючи на її закінчення, складається проміжний  акт перевірки. Проміжний акт  перевірки складається в довільній  формі та є складовою частиною акта перевірки.

У висновку акта перевірки  відображається узагальнений опис виявлених  перевіркою порушень законодавства  України з питань митної справи з  посиланням на норми законодавства.

Виявлені під час перевірки  порушення підприємством законодавства  України з питань митної справи відображаються в акті перевірки в національній валюті України в розрізі видів  податків і зборів (обов’язкових платежів) з обов’язковим зазначенням необхідності сплати коштів до бюджету. Акт перевірки повинен обов’язково містити роз’яснення підприємству процедури оскарження акта перевірки [18].

Акт (довідка) про  результати перевірки складається  у двох примірниках, підписується посадовими особами митного органу, які проводили  перевірку, та реєструється в митному  органі протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки  строку. Такий акт (довідка) після  реєстрації в митному органі протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства. Керівник підприємства, що перевірялося, протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта (довідки), зобов’язані повернути митному органу підписаний примірник акта (довідки). Другий примірник акта (довідки) залишається на підприємстві.

У разі відмови  керівника підприємства від підписання акта або довідки про результати документальної перевірки посадовими особами митного органу складається  відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Акт про відмову  від підписання акта перевірки –  документ, який засвідчує відмову  посадових осіб підприємства від  підписання акта перевірки.

Відмова керівника  підприємства, що перевірялося, від  підписання акта про результати перевірки  або від отримання його примірника не звільняє підприємство від обов’язку  сплатити суми коштів відповідно до грошових зобов’язань, визначених митним органом  за результатами перевірки [3].

У разі незгоди  керівника підприємства або уповноваженої  ним особи з висновками перевірки  чи фактами та даними, викладеними  в акті про проведення перевірки, вони зобов’язані підписати акт  з запереченнями, які вони мають  право подати протягом п’яти робочих  днів з дня отримання акта. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта про результати перевірки.

Загальна схема документального оформлення перевірки підприємства-суб’єкта ЗЕД посадовими особами митних органів представлена у додатку Ж.

Якщо в ході перевірок виявлені порушення, то визначення грошових зобов’язань (сума податкових зобов’язань та штрафних санкцій) та їх адміністративне оскарження здійснюються в порядку, встановленому Податковим кодексом України (ст. 54, 56) [4].

Сума грошових зобов’язань платника податків визначається митним органом у податкових повідомленнях-рішеннях, відповідно до вимог ст. 58 Податкового  кодексу України. Після визначення грошового зобов’язання, митний орган надсилає відповідному органу ДПСУ подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган ДПСУ надсилає податкову вимогу.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені  в адміністративному або судовому порядку. Порядок оскарження рішень проводиться відповідно до вимог  ст. 56 Податкового Кодексу України [4].

Платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого  органу.  Якщо боржник подає до суду, компетенція митниці на цьому завершується.

За результатами роботи відділу митного аудиту Ягодинської  митниці за 2011 рік:

• встановлено порушень на суму 5 400,82 тис. грн., що у 2,9 рази (на 3 551,92 тис. грн.) більше показника 2010 р.;
• виставлено податкових повідомлень на суму 7 145,39 тис. грн., що на 220% (або у 3,2 рази) більше показника 2010 р. (за 2010 р. – 2 230,82 тис. грн.);
• сплачено коштів у розмірі 534,45 тис. грн., що на 452,15 тис. грн. менше, ніж у 2010 р. (разом з тим, у 2010 р. із сплачених коштів у розмірі 986,60 тис. грн., 438,61 тис. грн. є результатом перевірки Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту Держмитслужби України.

Сума 5 400,82 тис. грн. – розрахованих в ході перевірок податкових зобов’язань в розрізі проведених перевірок виглядає наступним чином:

• планові перевірки – 58,57 тис. грн. або 1%;
• позапланові перевірки – 90,11 тис. грн., або 2%;
• невиїзні перевірки – 5 252,14 тис. грн., або 97%.

З вищенаведених  даних випливає, що найбільш дієвими  з огляду на фіскальний ефект є  невиїзні перевірки. Хоча, на наш погляд, виїзні перевірки, які дозволяють побачити всебічну картину зовнішньоекономічних операцій, мають бути більш результативними  в цьому сенсі. Дані щодо порівняння сум встановлених порушень у 2010 і 2011 роках наведено у табл. 2.8:

Таблиця 2.8

Встановлені податкові зобов’язання в розрізі проведених перевірок 

(2010-2011 рр.)

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення
			кількість	%
Встановлено порушень на суму, тис. грн.:	1 848,90	5 400,82	3 551,92	192
за плановими перевірками	457,53	58,57	-398,96	-87
за позаплановими перевірками	539,84	90,11	-449,73	-83
за невиїзними перевірками	851,53	5 252,14	4 400,61	517

 

Таким чином, у 2011 р. збільшилися суми виявлених  порушень при  проведенні невиїзних  перевірок на 4 400 61 тис. грн. (або 517%), але зменшилися суми виявлених порушень при проведенні планових документальних перевірок на суму 398,96 тис. грн. та при проведенні позапланових перевірок на суму 449,73 тис. грн.

Ситуація щодо сплачених коштів виглядає наступним чином. У 2011 р. за результатами перевірок сплачено 534,45 тис. грн., які в розрізі перевірок  розподіляються наступним чином (рис. 2.7):

Рис. 2.7. Сплачені податкові зобов’язання у 2011 році в розрізі видів перевірок

 

Таким чином, як і в кількісних показниках, так  і в сумі виявлених порушень та сплачених коштів найбільш результативними  є невиїзні документальні перевірки.

Дані щодо порівняння з аналогічними показниками 2010 р. наведено у табл. 2.9: