Митний постаудит

План перевірок  складається митними органами на кожний квартал, виходячи з результатів  відбору об’єктів митного постаудиту. Розглянемо послідовність погодження квартальних планів перевірок (табл. 2.3.).

 

 

Рис. 2.3. Схема  процесу планування митного постаудиту

 

За результатами аналітичної роботи структурні підрозділи в термін до 20 числа першого місяця кварталу, який передує кварталу, на який здійснюються формування плану, надають  пропозиції до відділу митного аудиту для включення підприємств до плану виїзних документальних перевірок. Службою боротьби з контрабандою та порушенням митних правил окремо в термін до 25 числа першого місяця кварталу, який передує кварталу,  на який здійснюється формування плану, до відділу митного аудиту надається узагальнена інформація за попередній квартал щодо виявлених порушень митних правил, наслідком яких може бути стягнення митних платежів не в повному обсязі.

Відділом митного  аудиту (ВМА) аналізується і узагальнюється отримана від структурних підрозділів  митниці інформація і формується проект плану перевірок з урахуванням  всіх відібраних об’єктів митного  постаудиту. Цей проект до 1 другого  місяця кварталу, який передує кварталу, на який здійснюється формування плану, направляється до Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції (ДБКАРіПК).

 

Таблиця 2.5

Послідовність погодження квартальних планів перевірок суб’єктів  ЗЕД

Відправник	Строки подання (нумерація місяців ведеться  щодо кварталу, що передує кварталу, на який складається план)	Отримувач
Структурні підрозділи митниці	До 25 числа 1-го місяця	ВМА
ВМА	До 1 числа 2-го місяця	ДБКАРіПК
ДБКАРіПК	До 3 числа 2-го місяця	ДПСУ
ДПСУ	До 10 числа 2-го місяця	Рег. орган ДПСУ
ВМА	До 5 числа 3-го місяця	Рег. орган ДПСУ
ВМА	До 23 числа 3-го місяця	ДБКАРіПК
ДБКАРіПК	До 28 числа 3-го місяця	ВМА

 

В термін до 3 числа  другого місяця кварталу ДБКАРіПК надає Державній податковій службі України (ДПСУ) пропозиції щодо включення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності до плану-графіка на наступний квартал.

ДПСУ аналізуються отримані пропозиції та в термін до 10 числа другого місяця кварталу надсилаються до регіональних органів  ДПСУ для розгляду питання щодо включення  останніх до плану-графіка на наступний  квартал та визначення термінів проведення перевірок.

Відділи митного  аудиту митниць до 5 числа останнього місяця поточного кварталу направляють  до ДПСУ області для узгодження плани-графіки  на наступний квартал щодо одночасного  проведення планових виїзних перевірок  суб’єктів ЗЕД, погоджені ДБКАРіПК.

Погоджений  органами ДПСУ проект плану у термін до 23 числа місяця, який передує кварталу, на який здійснюється формування плану, направляється митницею до ДБКАРіПК для затвердження Загального плану проведення митними органами планових виїзних перевірок [23]. Витяг з затвердженого Загального плану направляється до відповідного митного органу ДБКАРіПК у термін до 28 числа місяця, який передує кварталу на який здійснюється формування плану.

Податковими та митними органами здійснюється захист даних щодо погоджених планів-графіків планових виїзних перевірок суб’єктів, які є інформацією з обмеженим  доступом. Щоквартально проводяться  робочі зустрічі, метою яких є визначення подальших напрямів співпраці, унесення пропозицій керівництву ДМСУ та ДПСУ щодо поліпшення службової діяльності податкових та митних органів, проведення перевірок суб’єктів ЗЕД.

2.4. Етапи митного постаудиту

 

Митний постаудит  як процес можна розподілити на декілька послідовних етапів. Різні дослідники по-різному здійснюють цей розподіл. Олійник Д.С. вважає, що митний постаудит  здійснюється за такими етапами [38, с. 198]:

1. Аналіз. Попередній аудит.
2. Перша зустріч з імпортером.
3. Перша зустріч з аудиторами.
4. Аудиторська анкета.
5. Внутрішній корпоративний контроль.
6. Координація проведення аудиту.
7. Заключна конференція.
8. Підсумковий звіт.
9. Подальший візит.

Проте, на наш  погляд, даний розподіл не має реального  відображення у діяльності відділів митного аудиту, тому є недоцільним.

Копцева Л.О. відмічає, що митний аудит має проводитися у п’яти етапах, а саме:

1. Збір даних про організацію та її структуру, інформації про товари, їх вартість, витрати, пов’язані із товарами, інформації про проведені угоди, систему бухгалтерського обліку та запрошення необхідної документації.
2. Зустріч перевіряючих з тими, хто перевіряється.
3. Безпосереднє проведення аудиторської перевірки.
4. Заключний етап – представляються результати аудиту та надається можливість дати роз’яснення за висновками для подальшого офіційного звіту.
5. Останній етап – передбачає складання митним органом офіційного звіту і проведення наступного аудиту [37, с. 65].

Проте більшість  дослідників (Вакульчик О.М., Книшек О.О., Йова К.В., Івашова Л.М., Єдинак Т.С., Єдинак В.Ю.) поділяють процес митного постаудиту на чотири етапи: підготовчий, основний, заключний, контрольний [28, 24]. Проаналізувавши і систематизувавши різні підходи науковців, пропонується наступний поділ процесу митного постаудиту на етапи (рис. 2.4):

 

 

Рис. 2.4. Етапи  митного постаудиту

 

Етап підготовки до перевірки потребує якнайбільше часу та відіграє важливу роль, оскільки від нього залежать майже всі наступні етапи перевірочної роботи. Відповідно до наказу ДМСУ від 30.03.2006 р. № 254, “проведенню перевірки передують підготовка, вивчення матеріалів про діяльність підприємства, отриманих від правоохоронних, у тому числі податкових, та інших органів, а також інформації, отриманої від структурних підрозділів митного органу, а саме: даних про зовнішньоекономічну діяльність, претензійно-позовну роботу, застосовані санкції, наявність фактів порушення вимог законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, у тому числі фактів порушення митних правил, тощо” [18]. Основні елементи підготовчого етапу митного постаудиту представлено на рис. 2.5:

 

 

Рис. 2.5. Складові підготовки до проведення перевірки  суб’єкта ЗЕД

 

У ході доперевірочного аналізу працівники, відповідальні за проведення перевірки платника податків, повинні ознайомитись з фінансово-господарською діяльністю підприємства на основі вивчення документів (статуту, документів про реєстрацію, списку філіалів, бухгалтерської і статистичної звітності, митних декларацій і розрахунків, матеріалів попередніх перевірок та іншої інформації, зібраної по даному підприємству з внутрішніх і зовнішніх джерел), що є в митному органі. Для цього підприємство, що перевіряється, зобов’язане не пізніше першого робочого дня, наступного за днем початку документальної перевірки, надати у повному обсязі посадовим особам митного органу, які проводять перевірку, всі документи, у тому числі в електронній формі, що належать до предмета перевірки або пов’язані з ним, можуть мати відношення до переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі до ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території. Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються посадовій особі митного органу окремо від інших документів.

Крім того, необхідно  отримати інформацію про зовнішні фактори, що впливають на господарську діяльність платника, і галузеві особливості, а  також про внутрішні фактори, які пов’язані з індивідуальними особливостями. Зокрема, потрібно ознайомитися з організаційно-управлінською структурою підприємства, видами виробничої діяльності і номенклатурою продукції, що випускається, структурою капіталу, існуванням дочірніх (залежних) підприємств, наявністю порушень митного законодавства, раніше виявлених митними та іншими контролюючими органами.

Чим більше даних буде зібрано про платника податків, тим точніше можна скласти уявлення про нього, тим краще буде розроблено програму перевірки, раціональніше буде сплановано використання часу аудиторів. Особливої уваги потребують питання, з приводу яких було санкціоновано перевірку, наприклад, законність застосування підприємством пільг.

На основі вивчення таких матеріалів посадовою особою, уповноваженою на проведення перевірки, розробляється програма її проведення (додаток Б), яка затверджується керівником митного органу. Цей документ визначає тему й перелік питань, розроблених  митним органом з урахуванням  специфіки діяльності підприємства. Законодавчо форму програми перевірки  не регламентовано [24, с. 48].

Після затвердження програми проведення перевірки складається  робочий план проведення перевірки (додаток В) – документ, який визначає конкретні завдання перевірки, виконавців, а також терміни виконання  цих завдань [17].

Важливе значення у підготовці до перевірки є правильне  формування складу контрольно-перевірочної групи. Перелік митних аудиторів, які  братимуть участь у перевірці, формує начальник відділу митного аудиту. За необхідності залучення працівників інших підрозділів митного органу кандидатури узгоджуються з їх безпосередніми керівниками.

Обов’язковим  елементом підготовчого етапу є  повідомлення підприємства про проведення перевірки за 10 календарних днів до її початку шляхом надіслання йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення йому чи його уповноваженому представникові під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки (додаток Г) [3].

Проведення  перевірки призначається наказом  митного органу (додаток Д), а для проведення перевірки посадовій особі митного органу видається спеціальне посвідчення, підписане керівником та скріплене печаткою відповідного митного органу.

Після завершення всіх підготовчих заходів розпочинається етап реалізації перевірки. Згідно зі ст. 345 нового Митного кодексу “документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів” [3].

Класифікація  документальних перевірок представлена на рис. 2.6.

Плановою перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської  діяльності суб’єкта ЗЕД, що передбачена у плані роботи митного органу.

Позаплановою  перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи митного органу і може проводитися  за наявності хоча б однієї з таких  обставин:

• ДМСУ в порядку контролю здійснено перевірку матеріалів документальної перевірки, проведеної митним органом, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи.
• виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит митного органу протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту;
• підприємством не подано в установлений строк митну декларацію;
• розпочато процедуру припинення підприємства (крім перетворення), порушено провадження у справі про визнання підприємства банкрутом;
• підприємством подано в установленому порядку митному органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки чи скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і зазначаються обставини, які не були досліджені під час перевірки та об’єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевірки [3].

 

 

Рис. 2.6. Класифікація документальних перевірок

Комплексна  перевірка являє собою всебічну перевірку діяльності платників  податків щодо дотримання ними основ  митного законодавства та достовірності  ведення бухгалтерського обліку ЗЕД, складання звітності тощо.

Тематична перевірка  охоплює окремі питання фінансово-господарської  діяльності платника податків.

Невиїзна перевірка  завжди проводиться за місцем перебування  митного органу на основі митних декларацій, розрахунків і документів, наданих  платником при митному оформленні, а також інших наявних документів про діяльність платника. Тривалість такої перевірки залежить від  її глибини.

Під час проведення невиїзних перевірок посадові особи  митного органу:

1. вивчають, аналізують та порівнюють:

• відомості, зазначені у митних деклараціях та/або їх електронних копіях, що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДМСУ, а також належних до таких декларацій комплектах товаросупровідних документів;