Митний постаудит

• дані, що містяться в документах, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, та інформацію, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриману від суб’єктів ЗЕД та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо;

2. приймають рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо;

3. роблять висновок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів [11].

Виїзна перевірка  – перевірка фінансово-господарської  діяльності суб’єкта підприємницької  діяльності, що проводиться за місцем знаходження такого суб’єкта чи за місцем розташування об’єкта власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Безпосередньо виїзна перевірка  суб’єкта ЗЕД починається з того, що в день прибуття на об’єкт перевірки всі члени перевірочної групи зобов’язані пред’явити наказ і посвідчення на перевірку, зареєструватися в Журналі відвідування суб’єктів підприємницької діяльності контрольними органами. Невиконання хоча в однієї з цих вимог є підставою для не допуску членів групи на об’єкт [24, с. 43].

Якщо підприємство відмовляє в допуску до проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, то посадовими особами митного органу складається  акт про відмову в допуску  до проведення перевірки [18].

Планові виїзні документальні перевірки, які проводяться  митними органами носять комплексний  характер. Під час їх проведення посадові особи митних органів мають право:

• перевіряти грошові, фінансові і бухгалтерські документи, звіти, контракти, декларації, калькуляції, інші документи, пов'язані з товарами і транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі відповідну інформацію, що є в електронній формі;
• одержувати від посадових осіб та інших працівників підприємств у письмовій формі необхідні пояснення і довідки з питань, що стосуються предмета перевірки;
• одержувати довідки та копії документів про фінансово-господарську діяльність, інші відомості, пов’язані з обчисленням та сплатою податків, зборів;
• обстежувати виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, якщо це необхідно для з’ясування питань, що стосуються предмета перевірки;
• проводити у разі потреби контрольний обмір обсягів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольні запуски сировини і матеріалів у виробництво тощо;
• вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств усунення виявлених порушень законодавства з питань митної справи, а також припинення дій, що перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами митних органів;
• вилучати документи у випадках та в порядку, передбачених законом;
• вимагати, якщо це пов’язано з товарами, що переміщуються через митний кордон України, від керівників підприємств проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей і коштів;
• опечатувати у необхідних випадках виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств [10].

Під час проведення перевірки посадові особи митного  органу, які проводять перевірку, для отримання документів (їх копій), пояснень, довідок подають керівнику  підприємства або уповноваженій  ним особі письмові запити під  особистий підпис на другому примірнику таких запитів із зазначенням  переліку документів (їх копій), пояснень, довідок, необхідних для перевірки, та строку їх надання.

Тривалість  документальної виїзної перевірки  не повинна перевищувати 30 робочих  днів. У зазначений строк не включаються  час:

• необхідний для відновлення втрачених, пошкоджених або достроково знищених документів, необхідних для з’ясування питань перевірки, у випадках, передбачених Податковим кодексом України;
• необхідний для відновлення бухгалтерського обліку, у разі виявлення невідповідності показників у документах бухгалтерського обліку та/або фінансової звітності;
• необхідний для складення акта (довідки) про результати перевірки;
• період часу між врученням керівнику підприємства, що перевіряється, або уповноваженій ним особі письмової вимоги про надання документів та відомостей, необхідних для з’ясування питань перевірки, та наданням таких документів та відомостей [3].

Строк проведення документальної виїзної перевірки  може бути продовжений наказом митного  органу, але не більше ніж на 15 робочих  днів. Підставами для продовження строку проведення планової виїзної перевірки є:

• заява підприємства (у разі необхідності подання ним документів, що стосуються питань перевірки);
• змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу підприємства та/або його господарських об’єктів;
• випадки, коли в період проведення документальної виїзної перевірки на письмовий запит посадової особи митного органу, уповноваженої на проведення перевірки, підприємством, яке перевіряється, не надані документи, необхідні для з’ясування питань такої перевірки [3].

Документальну виїзну (планову чи позапланову) перевірку  підприємства може бути зупинено наказом  митного органу з подальшим поновленням  її проведення на невикористаний строк.

У разі планування органами ДПСУ та митними органами у звітному періоді проведення перевірки  одного і того самого платника податків така перевірка проводиться зазначеними  органами одночасно.

Протягом 2011 року відділом митного аудиту Ягодинської  митниці було проведено 79 (в т.ч. 24 – планових перевірок, 8 – позапланових, 47 – невиїзних) перевірок платників  податків (протягом  2010 р. проведено 56 перевірок). Дані наведено у табл. 2.6:

Таблиця 2.6

Динаміка результативності документальних перевірок Ягодинської  митниці 

в розрізі видів  перевірок (2010-2011 рр.)

Таким чином, у 2011 р. (в порівнянні з показниками 2010 р.) на 41% (або на 23 перевірки) збільшилася  кількість проведених перевірок (з 56 у 2010 р. до 79 перевірок у 2011 р.).

При цьому результативність проведених перевірок у 2011 році зросла на 30% (з 44 у 2010 р. до 57 у 2011 р.), у порівнянні з аналогічним показником 2010 року. Негативним є зростання кількості  нерезультативних перевірок з 12 у 2010 р. до 22 у 2011р.

Результативність  виїзних документальних перевірок, на жаль, не така висока, як невиїзних  перевірок.

Під час документальних перевірок платників податків посадовими особами Ягодинської митниці  перевіряється:

• достовірність декларування складових митної вартості, 
  транспортних витрат, страхових платежів, витрат на завантаження,  
  розвантаження, демонтаж, сум роялті та інших ліцензійних платежів, вартість технічної документації, а також інших даних, достовірність  яких можливо перевірити за фінансово-бухгалтерською документацією підприємства;
• правильність класифікації товарів, в тому числі комплектних об’єктів; правомірність отримання пільг зі сплати акцизного податку;
• правомірність отримання пільг за угодами про вільну торгівлю;
• правомірність застосування преференційної ставки ввізного мита за сертифікатами про походження товарів;
• достовірність декларування сипучих вантажів;
• дотримання законодавства України при ввезенні товарів у якості іноземної інвестиції до статутного капіталу підприємств;
• цільове використання гуманітарної допомоги;
• відповідність фактичного використання ввезених (імпортованих) 
  товарів заявленому митному режиму.

Відповідно  до цього, результати митного постаудиту в розрізі виявлених порушень наступні (табл. 2.7):

Таблиця 2.7

Результати роботи відділу  митного постаудиту Ягодинської  митниці

 за 2011 рік  в розрізі виявлених порушень

Таким чином, у 2011 р. найбільш результативними були перевірки щодо правильності визначення коду товару за кількісними показниками  та правильності визначення митної вартості товару за вартісними показникам.

З наведених  даних випливає, що свідоме декларування товарів з заниженою митною вартістю є поширеним явищем і передусім  має на меті мінімізацію податкових зобов’язань.

Митна вартість товарів, що переміщуються через  митний кордон України є базою  оподаткування, за якою здійснюється митне  оформлення [26. с. 33]. Заниження цієї ціни призводить до зменшення бази оподаткування й, у свою чергу, до зменшення сум митних платежів, яке  в контексті оцінки ефективності роботи митних органів із забезпечення перерахування митних платежів до Держбюджету визнається як втрата сум митних платежів. Тому перевірки платників податків саме за цим напрямом є надзвичайно важливими.

Відповідно  до постанови Кабінету Міністрів  України “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів” від 09.04.2008 р. № 339 здійснення митного постаудиту правильності визначення митної вартості товарів відбувається у разі:

1. виникнення обґрунтованого сумніву стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органу для здійснення митного контролю;
2. прийняття митним органом рішення про випуск товарів у вільний обіг на підставі відповідного звернення декларанта у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів, що декларуються;
3. надходження: від митних органів іноземних держав інформації про непідтвердження автентичності документів, поданих митному органу України щодо товарів, митне оформлення яких завершено, і недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів про надання інформації стосовно певних зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб’єктів ЗЕД - резидентів України; від правоохоронних органів, органів ДПС, інших контролюючих органів та фінансових установ відомостей, що стосуються зовнішньоекономічної операції чи обставин продажу імпортних товарів;
4. підтвердження наявності ризику за результатами аналізу електронних копій ВМД із застосуванням групи критеріїв ризику “митна вартість товарів”;
5. виявлення:

• фактів митного оформлення товарів, рівень митної вартості яких нижчий за рівень вартості прямих витрат, пов’язаних з їх виробництвом, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих виробів, які входять до складу таких товарів;