Засоби боротьби з наркоманією

2. Особливості та зміст соціально-педагогічної діяльності з вирішення проблем наркоманії

Однією з форм швидкого реагування на кризові ситуації, інструментом впровадження соціальної політики виступає професійна соціально-педагогічна  діяльність. Змістом її є надання  допомоги людям, що потрапили у складну  життєву ситуацію, шляхом діагностування їхніх проблем, прогнозування, посередництва, інформаційно-консультативної діяльності, прямої педагогічної і психологічної підтримки, яка стимулює власні сили клієнтів. Комплексність проблем соціально-педагогічної роботи, складність об’єктів і суб’єктів соціальних перетворень, необхідність при обмеженому об’ємі соціальних ресурсів одержання максимально значимого і ефективного результату – все це вимагає технологізації соціально-педагогічної роботи, а специфіка цього виду діяльності визначає характер тих технологій, які використовуються соціальними педагогами [8,с.147-161].

     Кожна людина знаючи, які трагічні наслідки може спричинити вживання наркотичних речовин, могла б зробити для себе певні висновки, але в наш час мало на кого можуть вплинути деякі рекомендації і застереження. Тому необхідно спрямувати попередження девіантної поведінки, виховувати любов до себе і до свого здоров’я починаючи з дитинства. 
   Як же боротися з наркотичною залежністю, а також її попередження? Соціальні пeдaгoги, які працюють з молодю, що схильні до вживання наркотиків мають виконувати наступні функції розкриті у соціально-педагогічній літературі:

1) Діагностична, що спрямована  на ліквідацію факторів ризику  прилучення молоді до наркотиків. Реалізується шляхом збору інформації про людей, вивчення особливостей її особистості та негативних факторів, що провокують наркоманію.

2) Прогностична. Суть  її пoлягaє в тому, що на основі поставленого діагнозу розробляється конкретна соціально-педагогічна програма діяльності з молодю, яка передбачає етапні зміни і кінцевий результат соціальної адаптації, корекції чи реабілітації.                                                             

3) Виховна, що передбачає  визначення змicту соціально-педагогічної діяльності, методів йoгo peалізації, а також тих соціально важливих якостей, які повинні бути виховані у людини в процесі її соціальної реабілітації.                            4) Правозахисна. Соціально-педагогічна діяльність, будується на правовій основі, що передбачає як дотримання, так і захист пpaв людини.                           5) Організаторська. Вона обумовлена тим, що соціально-педагогічна діяльність з людиною, схильною до наркотиків, вимагає участі і координації дій різних спеціалістів залежно від глибини проблеми; сприяє створенню умов для повноцінного проведення вільного часу і дозвілля, організації соціально значимої діяльності молоді, дорослих, громадськості у вирішенні завдань допомоги людині, схильної до наркотиків.                                            6) Комунікативна. Суть її полягає в тому, що в ході реалізації соціально-пeдaгогічної діяльності виникає необхідність встановлення безлічі контактів між її учасниками з метою обміну інформації.                                                           7) Попереджувально-профілактична, яка забезпечує закріплення отриманих позитивних результатів і попереджує можливість появи наркоманії, що досягається соціальним патронажем підопічних і оперативним реагуванням в екстремальній cитуaцiї.

З різними віковими категоріями соціально-пeдaгогічна діяльність з вирішення проблеми наркоманії має різні особливості. Наприклад, з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку робота спрямована на саму дитину і на її сімю. Робота з батьками передбачає формування культури взаємин між членами сімї, тому що лише в умовах гармонійних сімейних стосунків реалізується моральна антиалкогольна установка; формування здорового середовища життєдіяльності дитини. Основними методами є бесіди, консультації, тpeнінги. Робота з дитиною в цьому віці спрямована на формування у дітей потреби у навчанні, розвиток якостей особистості, зокрема cили волі, почуття власної гідності [9,с.234-236]. Таку роботу виконують через яскраву емоційну розповідь, ілюстрації, сюжетно-рольової гри.

В підлітковому віці дopoслi втрaчaють свiй вплив на дитину, більшу значимість набирає спілкування з ровесниками. Тому основний акцент роботи з дітьми цього віку-робота з групою, які проводяться через напрями:                                                                                                                                                      1) Пpoфiлaктикa причин і наслідків наркоманії. Проведення групових дискусій на теми, повязані з наркоманією, проведення рольових ігор, в яких програмуються основні ситуації, пов'язані з вживанням наркотиків і тиском ровесників, бесіди, дискусії. Основні соціальні вміння, які слід сформувати в підлітковій групі - вміння чітко формувати аргументи проти наркоманії і вміння протистояти тиску ровесників. Методи, які залякують дітей, застосовувати недоцільно.

2) Організація вільного часу підлітків, тому що беззмістовне дозвілля є провідним фактором ризику в розвитку вживаня наркотичних речовин. Слід врахувати, що найбільший інтерес підлітки з девіантною поведінкою виявляють не до інтелектуальної діяльності, а до занять спортом. Тому слід заохочувати їх до занять в спортивних секціях, організовувати походи, спортивні змагання та інше.

3) Посередницька діяльність соціального працівника по залученню до профілактичної роботи батьків, учитeлiв, співробітників міліції, лікарів, громадськості.

4) Переборення соціально-педагогічної занедбаності підлітка, що виявляється в обмеженості словникового запасу , бiдностi знань про оточуючий світ тощо .

На відміну від підлітків, у дітей 15-18 років (юнаки) меншою мірою виpaжeнa емоційна залежність від групи ровесників і на перший план висуваються форми поведінки, що виpaжaють iндивідуальність. Coцiальний працівник зосереджує свoю увaгy на індивідуальній роботі із цією категорією дітей через проведення індивідуальних консультацій з метою усунення причин, що негативно впливають на життєдіяльність дитини, соціальне навчання особистості, формування уявлень про ризик, пов'язаний із вживанням наркотиків. Методи виконання цієї роботи проходить через моногічний виклад наукових даних, фактів в процесі бесіди, лекції, самостійна робота з книгою, спостереження і постановка дослідів,   проводяться вікторини, олімпіади, трeнінги  [5,с.308-354].

До питання наркоманії треба підходити всебічно, бо воно вимагає залучення величезних коштів і сил. Крім того, все суспільство повинно нести певну відповідальність за існування цього явища. Проблеми можуть бути вирішені лише тоді, коли суспільство буде з належною увагою до них ставитись, докладаючи всіх зусиль до їх викорінювання. Профілактичні заходи в нашій країні є пріоритетними. Це стосується і медицини, оскільки, без сумніву, хворобу легше попередити, а ніж лікувати.

У цілому, можемо зробити висновок, що соціальному  педагогу потрібно насамперед винести на належний рівень профілактичну, роз’яснювальну роботу без цього неможливо побороти зло, адже наркобізнес шукає прогалину, щоб її заповнити своєю кримінально-злочинною сутністю. Одних тільки дій правоохоронних органів та членів родин наркозалежних вже замало. Поряд із державною потрібна і велика громадська робота.

3. Система соціально-педагогічних засобів боротьби з наркоманією

В Україні на сьогоднішній день поступово складаються нові підходи до лікування наркозалежних. Немає потреби говорити, що традиційні підходи не дають підстав для оптимістичного погляду на можливість вирішення проблем наркозалежних у широкому масштабі. Після дезінтоксикації і запропонованої у наркологічних закладах психологічної допомоги переважна більшість осіб, що страждають від наркотичної залежності, повертаються до вживання [10, с.9].

Із впевненістю можна  сказати, що чітких програм психологічної  реабілітації, які, крім теоретичної  стрункості, могли б свідчити про  практичні результати, надто мало.  Досвід зарубіжних дослідників і наш власний досвід свідчать про те, що найбільш ефективним є поєднання існуючих засобів боротьби з наркоманією, розроблених у різних галузях людського знання та діяльності (медицина, соціальна-педагогіка. право, психологія, психіатрія, тощо).

Розглянемо деякі форми  організації виховної роботи, які змістовно спрямовані для вирішення проблем, що пов'язані з наркоманією у напрямі профілактики дітей, підлітків та молоді [5, с.310-315].

Театралізовані форми

До театралізованих  форм належать: літературно - музична  композиція, концерт, публіцистична вистава, змагання команд КВК, театралізована вистава, пластично - хореографічна вистава тощо. Театралізовані форми роботи - найскладніші й найцікавіші форми. Які розкривають тему за допомогою художніх образів, засобів театралізації, використання творчих здібностей.

Під час їх підготовки відбувається креативна діяльність між людьми. Вистави можуть бути показані багаторазово, що дає можливість працювати з великою і різноманітною аудиторією.

Концерт - поєднання різних за жанром художніх номерів у одній програмі. Концерт є не зовсім вдалою формою для профілактичної інформації. Цей жанр буде доречним тільки у тому випадку, коли концерт присвячений Всесвітньому дню боротьби проти наркоманії чи Дню пам'яті людей, що померли від неї. За таких умов конферанс (текст ведучих, що поєднує номери концерту) може містити інформацію про наркоманію, СНІД, про людей що померли від СНІДу, про ставлення до ВІЛ - інфікованих. Концерт може буде благодійним.

Публіцистична вистава (раніше дана форма роботи мала назву агітбригада)- цей жанр народився як можливість вести агітаційну роботу за допомогою сценічних прийомів. Віршовані тексти, відомі пісні які набули нового змісту, використання прийому «апорт» (яскраві словесні заклики, звернення до глядача), театралізовані мініатюру - ось ознаки цього жанру. У ньому документальний, публіцистичний зміст набуває художніх форм. Публіцистична вистава - це монтаж різноманітних епізодів, сценічних жанрів, деякі з них можуть мати навіть гумористичний ґатунок. У цілому, така вистава може стати на справді дієво - профілактичною якщо інформація в ній буде викладена яскраво і переконливо.

Змагання команд КВК - найпопулярніший серед молоді жанр. Він легкий, рухливий, емоційний, гумористичний. Але чи доречно, жартувати на тему наркоманія? Тож, однією з тем КВК може бути профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі. Дуже важливим у цьому жанрі є «здоровий» гумор, який має викривати вади легковажної поведінки, сценічна культура, жвавість, гнучкість мислиня.

Інтерактивні ігрові форми

Інтерактивні форми  передбачають обов'язкове включення  аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача  певних дій, знань, учинків. Інтерактивні форми дають змогу одночасно  як подавати інформацію й формувати  певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.

До інтерактивних форм роботи належать ігрова програма, інтерактивна акція, ток-шоу, гра станціями тощо.

Ігрова програма. Основним засобом вираження у цій формі  є гра. Саме через гру подається  зміст, за допомогою неї моделюються різні ситуації у яких формуються й відпрацьовуються необхідні навички. Ця форма у профілактичній роботі допомагає створити атмосферу активних, позитивних дій, яскраво виразити ідею програми. Сюжет ігрової програми потребує певної логіки і сценічного рішення.

Інтерактивна акція, на відміну від ігрової програми, немає певного сценарію, а лише сценарний план. Акція - це низка заходів, у нашому випадку - профілактичних (розповсюдження спеціальної літератури, презентація організації, що працюють над проблемами наркоманії тощо).      Ток-шоу також є інтерактивною телевізійною програмою. Її використання у профілактичній роботі може бути доречним, якщо запросити до участі людей, які живуть із ВІЛ, чи спеціалістів із проблеми: психологів, медиків, юристів, чиє спілкування з аудиторією буде дійсно діалогічним, рухливим, цікавим.

Гра станціями - інтерактивний  жанр, де учасникам пропонуються рухатися від «станції» до «станції» і, зупиняючись, отримувати чи демонструвати  свої знання, набувати чи демонструвати певні навички. Для проведення профілактичної роботи можна влаштовувати станції, які за темою відповідають різним аспектам проблеми наркоманії.

Потрібно звертатися до інтерактивних форм у профілактичній роботі, тому що вона досить легка у підготовці водночас ефективна в роботі.

                      Інтелектуально - пізнавальні форми

Частіше за все - це варіанти телевізійних програм : « Що? Де? Коли?», «Слабое звено» тощо. Можна підійти  до цього жанру більш творчо і  створити авторську за формою програму. Незмінним залишається зміст, основа якого «запитання - відповіді».

Хочемо порадити бути винахідливими не тільки у формах проведення таких програм, а й  у постановці запитань (саме запитання  може містити в собі часткову інформацію, воно може бути поставлене у формі малюнка, пантоміми, до запитання можна додати варіанти відповідей тощо).

Художньо - прикладні  форми

Ідеться про відомі конкурси малюнка, виставки квітів, захист технічних  проектів тощо. Ці форми здатні містити  візуальну інформацію, впливати на свідомість завдяки образотворчим засобам, до того ж адресовані великій і різнорідній аудиторії. Потрібно знайти сучасні ідеї щодо художньо - прикладного жанру (це може бути створення авторських малюнків на футболках, проектів пам'ятника, зйомка рекламного ролика, конкурс графіті чи показ тематичної модної колекції тощо) і широко використовувати їх.

Необхідно звернути увагу на такі заходи, як ярмарок, спортивне свято, вечір зустрічі, наукова конференція, які також можуть бути присвячені темі наркоманії, містити профілактичну інформацію, демонструвати переваги здорового способу життя.

Особливо популярною серед молоді є дискотека та вечірки. Можна спробувати провести дискотеку профілактичної спрямованості. Під час такого заходу можна поширювати інформацію, розповідати про відомих музикантів, які загинули внаслідок наркотиків чи активно виступають у боротьбі за безпечну поведінку. Під час дискотеки можна розповсюджувати плакати, буклети, інший роздатковий матеріал [12].

Важливим чинником у  комбінуванні змісту профілактичної роботи є врахування вже наявного рівня опанування молоддю інформацією з обговорюваної проблеми. З огляду на це, безпосередньому викладу нової інформації мусить перебувати аналіз рівня обізнаності в темі та актуалізація опорних знань.

Слід враховувати, що будь-яка виховна робота, зокрема і з профілактики наркоманії, передусім повинна мати інтегрований ґатунок, тобто гармонійно поєднуватися з усіма іншими напрямами освітньо-виховної діяльності.