Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Октября 2012 в 01:53, курсовая работа
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка соціально-педагогічних засобів боротьби з наркоманією.
Відповідно до об’єкта, предмета та мети дослідження визначено основні його завдання:
1. На основі аналізу літературних джерел з соціальної педагогіки, розкрити основні аспекти проблеми наркоманії, як соціально-педагогічного явища.
2. Вивчити соціально-педагогічну теорію і практику боротьби з наркоманією.
3. Узагальнити систему соціально-педагогічних засобів боротьби з наркоманією.
4. Експериментально перевірити розроблену систему, обґрунтувати методичні рекомендації для соціального педагога, батьків.
ВСТУП…………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ НАРКОМАНІЇ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО ЯВИЩА…………………………………. ..6
1.1. Сутність явища наркоманії………………………………………………….6
1.2. Особливості та зміст соціально-педагогічної діяльності з вирішення проблем наркоманії…………………………………………………………. 9
1.3. Система соціально-педагогічних засобів боротьби з наркоманією…… 12
Висновки до першого розділу………………………………………………….17
РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПРОФІЛАКТИКИ НАРКОМАНІЇ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ…………………………… …………….18
2.1. Загальні питання підготовки і проведення експериментального дослідження…………………………………………………………………… 18
2.2. Проведення експериментального дослідження………………………......20
2.3.Аналіз результатів дослідження ………………………………..................25
Висновки до другого розділу…………………………………………………..27
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………..28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………30
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….…31
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківська обласна рада
Головне управління освіти і науки
Харківської обласної державної адміністрації
Харківський гуманітарно–педагогічний інститут
ЗАСОБИ БОРОТЬБИ З НАРКОМАНІЄЮ
Харків - 2011
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ НАРКОМАНІЇ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО ЯВИЩА…………………………………. ..6
Висновки до першого розділу………………………………………………….17
РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПРОФІЛАКТИКИ НАРКОМАНІЇ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ…………………………… …………….18
2.1. Загальні питання підготовки і проведення
експериментального дослідження…………………………………………………
2.2. Проведення експериментального дослідження………………………......20
2.3.Аналіз результатів дослідження ………………………………..................
Висновки до другого розділу…………………………………………………..27
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………30
ДОДАТКИ……………………………………………………………
ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. Проблеми, пов’язані з вживанням наркотиків, стали сьогодні загрозливим викликом українській нації і державі. Особливо гостро в сучасному суспільстві постала проблема наркоманії, яка перетворилася на проблему всіх верств населення, починаючи з людей, що живуть за межею бідності та закінчуючи заможними людьми.
Відносно нашої країни
ця проблема є особливо актуальною,
що пов'язано з недостатньо
За офіційними даними десять років тому в Україні кількість наркоманів становила 31 тисячу, а на сьогоднішній день вже становить близько 110 тисяч, з яких переважна більшість у віці до 30 років. У той же час реальна чисельність осіб, що вживають наркотики і займаються їх незаконним обігом, за оцінками МВС України, становить за найпростішими підрахунками близько 1 мільйона осіб [1,с.2557].
Це пов`язано
з тим, що наркоманія сама по собі є
латентною.
Кількість неповнолітніх,
що перебувають на обліку, за останнє десятиріччя
зросла з однієї тисячі до п`яти з половиною
тисяч. Але, знову ж таки, враховуючи латентність,
ці цифри значно більші. І особливо непокоїть
проблема втягування дітей та підлітків
у вживання наркотиків дорослими.
За даними соціального опитування, наведеного у Постанові Верховної Ради України «Про інформацію Кабінету Міністрів України про посилення боротьби з наркоманією в Україні», п'ята частка молодих людей знайомі з дією наркотиків. Серед них найбільший відсоток складають студенти ВНЗ. Поясненням може бути те, що наркотики, як дороге задоволення, більш доступні забезпеченим і самостійним студентам [ 3,с.12].
У різні роки дана проблематика досліджувалася такими вітчизняними авторами, як Е.А. Бабаян, Ю.В. Баулін, Б.С. Бейсенов, Т.А. Боголюбова, А.О. Габіані, С.П. Гарницький, В.О. Глушков, М.Х. Гонопольський, А.В. Горкін, Р.М. Готліб, О.М. Джужа, С.П. Дідківська, М.М. Кадиров, О.М. Костенко, Н.Ф. Кузнєцова, І.П. Лановенко, Г.А. Левицький, В.Г. Лихолоб, Ф.А. Лопушанський, Е.Г. Мартинчик, П.С. Матишевський, М.І. Ожиганов, П.І. Орлов, О.І. Перепелиця, Б.А. Протченко, Л.І. Романова, О.Я. Свєтлов, М.П. Селіванов, Д.А. Сепс, В.М. Смітієнко, В.П. Тихий, В.І. Ткаченко, К.А. Толпєкін, С.Я. Улицький, В.В. Устименко, Є.В. Фесенко, М.Л. Хоменкер, Е.Х. Чекушев та інші [2,с.28-67]. Багато соціологів, психологів, лікарів намагаються дати відповіді на запитання: “Звідки беруться в суспільстві наркомани?”. Однак однозначної відповіді немає. Причини наркоманії, шляхи і механізми їх поширення складні і різноманітні.
Боротьба з наркоманією ведеться, передусім, на законодавчому рівні: практично в усіх країнах передбачені жорсткі кримінальні санкції за виробництво і розповсюдження наркотичних речовин. Тим часом, силові заходи не усувають причин наркоманії. Величезне значення має широка пропаганда здорового способу життя, життя без наркотиків. Але більшість дослідників проблеми все ж схиляються до думки, що набагато дієвіше (й важче) забезпечити в суспільстві соціальні умови, що не сприяли б зловживанню наркотиками. Особливо це стосується головних груп ризику – підлітків та молоді. [ 3,с.24].
Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, об’єктивні соціально-педагогічні потреби у вдосконаленні засобів боротьби з наркоманією, зумовили доцільність цього дослідження і дали підстави для вивчення його теми: «Засоби боротьби з наркоманією».
Об’єкт дослідження – наркоманія, як соціально-педагогічне явище.
Предмет дослідження - система соціально-педагогічних засобів боротьби з наркоманією.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка соціально-педагогічних засобів боротьби з наркоманією.
Відповідно до об’єкта, предмета та мети дослідження визначено основні його завдання:
Для вирішення поставлених у дослідженні завдань, отримання вірогідних даних і перевірки гіпотези було застосовано комплекс методів педагогічного дослідження:
- -емпіричні: анонімна анкета «Схильність до залежностей», програма методів боротьби з наркоманією: тренінг, малюнок, вистава, гра «Сім’я», тест «Схильність до наркотиків».
РОЗДІЛ І .ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ НАРКОМАНІЇ, ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО ЯВИЩА
Питання наркоманії постало ще перед суспільством з прадавніх часів. Ніхто і не підозрював, що ця хвороба призведе до великих втрат, а найголовніше до втрати молодих, енергійних, талановитих особистостей у руках яких знаходиться майбутнє нашої держави та перш за все наших дітей.
Аналізуючи наукові роботи дослідників цього питання Ю.В. Александрова, Л.В. Багрій-Шахматова, М.І. Бажанова, В.І. Борисова, С.В. Бородіна, Ф.Г. Бурчака, В.К. Грищука, І.М. Данишина [7,с.32-33], можемо дійти висновку, що на сьогоднішній день питання боротьби з наркоманією стоїть на першому місці, і що наркоманія - це глобальна проблема людства.
Аналіз наукових праць дослідників дає підстави визначити, що таке наркоманія. Наркоманія – це загальна назва захворювань, що характеризується постійним потягом людини до вживання наркотичних засобів в наслідок стійкої психологічної та фізичної залежності від них [7,с.33-34].
Наркоманія (від грецьких слів narke – заціпеніння, сон, і mania – божевілля, пристрасть, потяг) — ненормальний стан організму, викликаний вживанням певних речовин (наркотиків) [11,с.75]. Суттєвими ознаками наркоманії є: непереборна тяга до прийому наркотиків (пристрасть до них) і тенденція підвищення кількості прийнятої речовини.
«Непереборний потяг» пов'язаний з психічною (психологічною), а інколи фізичною (фізіологічною) залежністю від наркотиків. Розрізняють позитивну прихильність — прийом наркотику для досягнення приємного ефекту (ейфорія, відчуття бадьорості, підвищений настрій) і негативну прихильність — прийом наркотику для того, щоб позбутися поганого самопочуття. Фізична залежність означає тяжкі і навіть болючі відчуття, хворобливий стан при перерві постійного прийому наркотиків (т.зв. абстинентний синдром, ломка). Від цих відчуттів рятує поновлення прийому наркотиків.
Серед причин виникнення й розвитку наркоманії вчені найчастіше називають особливості характеру, психічні та фізичні розлади, вплив різних соціальних чинників. Нерідкими є також випадки виникнення наркоманії серед хворих, змушених тривалий час приймати наркотичні речовини в медичних цілях. Багато лікарських засобів, які застосовуються в офіційній медицині (в основному снодійні, заспокійливі і знеболюючі), можуть викликати важкі форми наркотичної залежності, що є серйозною проблемою їх застосування. В деяких країнах вживання наркотиків пов'язано з певними релігійними і культурними традиціями (жування індіанцями листя коки, паління гашишу в мусульманських країнах) [4,с.135].
Аналіз наукових праць вчених М.І.Бажанова, І.М.Данишина [7,с.34] показує, що найістотнішими причинами вживання наркотиків є цікавість, бравада, прагнення до незвичайних відчуттів, вплив оточення. При цьому стає очевидним, що цікавість підігрівається більш “досвідченими” товаришами і доповнюється власною самовпевненістю та наївністю початківця. Бажання випробувати незвичайні відчуття, спробувати щось, про що знають інші, підсилюється прагненням бути як усі, не виглядати білою вороною. Сприятливою умовою при цьому є відсутність батьківського контролю за життям і дозвіллям дитини.
Оточення значно впливає на ставлення молодої людини до наркотиків. Разом з тим стає очевидною важлива роль у цьому процесі такої особистісної риси, як конформізм. Він робить молоду людину, з одного боку піддатливішою впливові оточення, з іншого боку – обумовлює некритичне мислення, зайву самовпевненість, браваду, що штовхають його на “героїчні” вчинки.
Наступний фактор відбиває потреби молодої людини справитися зі стресом, змінити фізичний стан. При цьому очевидно, що використання наркотиків, як спосіб справитися з навантаженням – є деяка данина молодіжній моді. Так, часто молоді люди відповідають, що наркотики допомагають їм підбадьоритися, набути робочого стану, що вживати наркотики – це круто, що наркотики дають змогу мати кайф, зазнати незвичайних відчуттів.
Ще один фактор відбиває вплив інформації на ставлення молодих людей до наркотиків. Відсутність знань про наслідки вживання наркотиків, а також перекручені цінності та пріоритети стають благодатним ґрунтом для впливу інформації, що створює позитивне ставлення молоді до наркотиків.
Аналіз причин прилучення до наркотиків у групах з різним освітнім статусом показує, що з приводу таких причин як цікавість, самовпевненість, прагнення до незвичайних відчуттів і провокуючий вплив середовища думка представників усіх груп одностайна. В ієрархії причин вони займають перші місця. Підлітки як більш істотне відзначили моральність самих батьків, відсутність нормальних орієнтирів у житті, цікавої справи, яка б захопила, зацікавила, а також можливість за допомогою наркотиків зняти стрес. Імовірно, актуальність названих причин дійсно пояснюється фізичними і психічними навантаженнями, що їх доводиться переживати сучасному студентові.
В останній час виявлено, що неспокійний стан людської психіки має і хімічну природу. Виявлено хімічні “фактори неспокою”. Таким чином, проявляється зв’язок між наркоманією та екологічними зсувами, забрудненням повітря, води та неправильне застосування хімії, які негативно впливають на організм в цьому напрямку. Це свідчить про значну складність і різноманітність причин розвитку та поширення наркоманії, що ще раз підтверджує ту велику небезпеку, яку наркоманія несе з усіх боків у різних виявах [6,с.4-38].
Сутність наркоманії полягає у тому, що стан людини, яка хворіє на наркоманію характеризується постійним потягом людини до вживання наркотичних засобів внаслідок стійкої психологічної та фізичної залежності від них. Розвиток і поширення різних видів наркоманії пов'язані зі ставленням до них суспільства, етнічними, релігійними, соціокультурними особливостями своєрідністю емоційних форм поведінки і способу життя.