Вплив освіти на формування цінностей сучасної учнівської молоді

М.Ф. Головатий трактує  термін потреби, як внутрішній збуджував  до активності. Вчені розрізняють  потреби біологічні (матеріальні) і  духовні, потреби суб’єктів (особисті) і соціальних груп. У людини завжди є елементарні, їх називають «життєві потреби», які забезпечують просте фізичне існування, якщо їх не задовольняти людину чекає смерть. Між біологічними і духовними можна виділити і проміжні потреби – соціально-біологічні. До них належать: потреба у лідерстві, забезпечення особистої безпеки, організація колективного життя. Зазначу, що людина підкоряється біологічним і соціально-біологічним потребам підсвідомо, на рівні ірраціональної поведінки. Соціальні потреби визначають вищий смисл життя, їх представляють абстрактні ідеї – Істина, Віра, Краса, Добро, Справедливість, Доля. На думку вчених, діяльність будь-якого суспільства спрямована на певні основні цінності, руйнування яких веде або до трансформації соціуму, або до його краху.

Задоволення потреб людини можливе лише в процесі тісної взаємодії людини із зовнішнім середовищем  в результаті взаємодії із іншими людьми. Потреби динамічні, вони змінюються, ускладнюються. Їх розвиток базується  на раніше задоволених потребах, а  нові з’являються в процесі включення  людини в більш складні сфери  діяльності (навести приклад потреб і їх задоволення у казці про  золоту рибку). Повне задоволення  потреб людини практично неможливе, тому необхідне від кожної людини вдумливий, свідомий підхід до вибору і задоволення потреб. Виділяють  такі потреби:

– по сферах діяльності людей (трудові, спілкування, пізнання)

– по об’єкту самих потреб (матеріальні, духовні, естетичні, етичні)

– по функціональній ролі потреб (самозбереження людини, першочергові і другорядні, стійкі і ситуаційні)

– по суб’єкту потреб (індивідуальні, групові, колективні, суспільні)

Незалежно від того, у  якому суспільстві живе молода людина у неї обов’язково є деякі  загальні, базові потреби. Зокрема це відноситься до необхідності набути конструктивну діяльність і сприяти  стати творцем власного розвитку, як індивідууму.

Ціннісні орієнтації, потреби  молоді в цілому визначають життєві  плани молодих хлопців та дівчат, які з часом ними уточнюються  і перебудовуються. Планування життя  молоддю не можливе без певних мотивів, якими керуються молоді люди. Ці мотиви, як і життєві плани  в цілому в різних соціально-професійних  і вікових груп молоді різні, вони змінюються із плином часу, зміною умов життя, місця життя, обставин . життєві  плани молодих людей пов’язані  із прагненням зайняти певне соціальне  становище, яке дозволить йому задовольняти ще більші і різноманітні по характеру  і значимості потреби, само реалізовуватися  як соціальному суб’єкту. Складність життєвих планів молодої людини залежить від багатьох чинників, але одним  із вирішальних є рівень духовного  розвитку, свідомості, між особистісних зв’язків особистості.

Проголошений Президентом  України курс реформ для модернізації нашої країни вимагає чіткого  бачення стратегічної перспективи  України та розробки цілої низки  тактичних завдань, спрямованих  на реалізацію окресленої мети - утвердити  національну конкурентоспроможність, забезпечити стійкий соціально-економічний  розвиток і високі стандарти життя  громадян. В умовах стрімкої глобальної трансформації світу одними з  ключових завдань державної влади  у сфері внутрішньополітичної безпеки  є подолання диспропорцій у соціально-гуманітарній сфері за рахунок створення економічних  і соціальних умов для зростання  народжуваності, обмеження відтоку  населення за кордон та забезпечення відповідності ринку освітніх послуг перспективним потребам суспільства і держави у трудових ресурсах необхідної кваліфікації. В першу чергу, ці завдання стосуються саме проблем соціалізації молоді в Україні.

Відповідно до законодавства  «соціальне становлення молоді - процес різнобічного включення молоді в  життєдіяльність суспільства як системи, сприйняття її як елементу цієї системи» [Проблеми соціалізації молоді в Україні. Аналітична записка./Національний інститут стратегічних досліджень. -http://www.niss.gov.ua/articles/571/]. Це інтенсивний, з огляду на вік, процес сприйняття та засвоєння знань, правил та норм життя у суспільстві, пошуки відповідного до власних ідеалів місця у соціумі, адаптація до виконання у ньому певної соціальної ролі.

Численні соцопитування  молоді, як правило, фіксують критичне сприйняття сучасного життя в  Україні та скептичну налаштованість до можливості швидких та якісних  змін власної долі. Зокрема, за висновками експертів Інституту Горшеніна, внаслідок річного міжнародного соціологічного дослідження «Студенти – образ майбутнього». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://institute.gorshenin.ua/] головними проблемами молодих українців є труднощі у працевлаштуванні та відсутність можливостей самореалізації. Зокрема, у рейтингу нагальних проблем саме проблема працевлаштування є найбільш актуальною для нашої молоді (64,5% опитаних). 58,4 % серед опитуваних молодих людей стурбовані поширенням у середовищі однолітків алкоголізму, на третє місце потрапила проблема наркозалежності - 43,6 %. Необхідно зауважити, що все перелічене є «верхівкою айсберга» невирішених питань, які стають на заваді успішній соціалізації молоді. Спектр їх набагато ширший, вони пов’язані між собою, стають підґрунтям для виникнення нових викликів для українського суспільства.

Проаналізуємо статистичні  дані стосовно життєвих цінностей та життєвих планах молоді за останні

Проблеми сучасної української  молоді великою мірою пояснюються  тим, що наша державна молода, формується у вкрай складній соціально-економічній і політичній ситуації, яка не тільки не сприяє успішному включенню молоді в суспільство, але робить його вкрай проблематичним.

Ситуація ускладнюється  ще й тим, що соціалізація молодих  людей проходить в принципово інших умовах, ніж соціалізація їхніх  батьків. Життєвий досвід останніх далеко не завжди може допомогти їхнім дітям, оскільки самі батьки не дуже ясно уявляють, які саме цілі буде ставити життя  перед їхніми дітьми і які особистісні  якості та навички, адекватні новій  соціальній реальності, їм слід намагатися розвивати у своїх дітях в першу чергу.

Третина українських випускників  планує сьогодні здійснити успішну  кар’єру в суспільно-політичній сфері або бізнесі. Таку нову тенденцію  співробітники Інституту соціології НАН України та Інституту педагогіки НАПН України зафіксували в опитуванні «Нове покоління на порозі Kдорослого життя: цінності, життєві плани, вибір професії».

Згідно з результатами опитування, 65% випускників думає  про власне майбутнє з інтересом (цей показник у громадян України  складає всього 16,2%), з оптимізмом - 56,8%, з надією - 50,3%.

39,3% опитаних дивляться  в майбутнє з упевненістю, 38,9% - з радістю. Рівень тривожності  в молоді становить 29,8%, задоволення  - 27,5%, розгубленості - 25,4%, страху - 20,6%, безвиході - 6%, песимізму -3,7% (умови  опитування припускали, що респонденти  могли дати кілька варіантів відповідей )

«Більшість молоді України перебуває у країні мрій», - прокоментувала результати дослідження завідувачка відділом Інституту соціології НАН України Олена Злобіна.

У планах молоді на доросле  життя (можна було дати не більше трьох відповідей) - створення сім'ї (58,9%), цікава робота і заняття улюбленою справою (43,8%), отримання хорошої освіти (39,9%). На четвертій позиції - бажання зробити успішну кар'єру в суспільно-політичній або бізнес-сфері (31,2%).

За словами Злобіної, молодих  людей, які хочуть зробити успішну  суспільно-політичну або бізнес-кар'єру, більше, ніж тих, хто хоче досягти  матеріального благополуччя" (21,2%). «Це нова тенденція в життєві орієнтири учнів», - зазначає Злобіна. При цьому лише 7,4% хочуть, як можна повніше реалізувати свої здібності і таланти.

Згідно з опитуванням  створити власний бізнес хочуть 18,9% випускників, багато подорожувати - 12,5%, бути успішними в будь-якій сфері - 12,2%, виїхати жити і працювати  за кордон - 11,9%, приносити користь людям - 8,3%.

Як свідчить дослідження, 35,9% випускників оцінюють сучасні  можливості, якими можуть скористатися як «достатні і цілком достатні». В той же час розділяють таку думку своїх учнів всього 10,5% вчителів. «Кілька обмеженими і сильно обмеженими» вважають сучасні можливості 59,8% респондентів. У вчителів цей показник становить 85%. На це питання не змогли відповісти 4,3% випускників і 4,5% вчителів.

Це опитування проводилося  у вересні-жовтні 2011 року і презентовано на засіданні круглого столу «Нове покоління на порозі дорослого життя: цінності, життєві плани, вибір професії» [http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/nove-pokolinnja-na-porozi-doroslogo-zhittja-cinnosti_-zhittevi-plani_-vibir-profesii.htm].

В ході дослідження було опитано 10134 випускника і 1066 вчителів старших  класів. Похибка вибірки становить 3,2%.

До речі, раніше Компанія WIN-Gallup International провела опитування в 58 країнах світу, згідно з яким в даний час щасливі 53% населення Землі, українці виявилися на 41 місці.

Всеукраїнське дослідження: «Основні цінності молоді України» показало, що більш ніж половина – 65,1% – української молоді пишаються тим, що є громадянами України. Більш як третина – 37,9% – вважають, що Україна повинна рухатися у бік зближення з країнами Заходу – Європейським Союзом, США.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного  в березні 2012 року Інститутом Горшеніна.

Згідно з результатами дослідження, більш як половина – 65,1% – молоді пишаються тим, що є громадянами  України. Майже кожен п’ятий – 17,6% – не відчуває гордості від факту  наявності у себе українського громадянства. Не змогли відповісти на це питання 17,3% молоді.

Кожна друга молода людина – 47,3% – вважає найбільш важливою проблемою  свого населеного пункту економічний  розвиток. Далі йдуть корупція і  хабарництво – 31,2%, політична нестабільність – 29,8%, а також алкоголізм і наркоманія – 26,2%, і соціальний захист населення  – 20,7%. Проблеми освіти турбують 19,2%, молодіжна  політика – 18,2%, проблеми охорони здоров’я – 14,6%, злочинність – 13,2%, боротьба з  бідністю – 13,2%, криза моралі, культури, моральності – 12,9 % молодих людей  України.

 Для 48% молодих українців  практичне значення має така  демократична цінність як свобода  слова.

37,9% упевнені, що Україна  повинна рухатися у бік зближення  з країнами Заходу – Європейським  Союзом, США. Чверть опитаних –  24,7% – вважає, що Україні слід  зближуватися з Росією, а 18,6% молодих  українців вважають, що країна  повинна лавірувати між Росією  і країнами Заходу. Не змогли  відповісти на дане питання  18,8% респондентів.

 Майже половина молодих  українців – 48,8% – заявили,  що така демократична цінність  як свобода слова має для  них практичне значення. Також  таку цінність для молоді мають:  право на охорону здоров’я, медичну  допомогу – 40,2%, особиста недоторканність  – 37,0%, право розпоряджатися своєю  власністю – 33,9%, судовий захист  прав і свобод громадянина  – 33,5%, а також – свобода  пересування, вибору місця проживання  – 32,8%.

 Більшість молодих  людей – 65,5% – завжди відчувають  відповідальність за свої вчинки. Більш ніж чверть – 29,7% –  відчувають відповідальність за  свої вчинки іноді – все  залежить від обставин. Не відчувають  такого почуття 2,9% представників  молоді, а 1,9% – не змогли відповісти  на дане питання.

 Всеукраїнське дослідження  Молодь України було проведено  Інститутом Горшеніна спільно з тижневиком Комментарии з 1 по 19 березня 2012 року. Всього, згідно вибіркою, з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення України, було опитано 1500 респондентів у містах з населенням більш ніж 100 тисяч осіб, які розташовуються в 24 областях України та АР Крим і репрезентують населення України у віці від 16-21 року. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує 2,5%.

 Згідно з даними опитування громадської думки, проведеного в грудні 2011 року фондом Демократичні ініціативи ім. І .Кучеріва та фірмою Ukrainian Sociology Service, 51% молоді Донбасу та Криму підтримують вступ України в ЄС [http://socioplus.com.ua/vseukrajinske-doslidzhennya-osnovni-tsinnosti-molodi-ukrajiny/].

Висновки що це дало Kвам для аналізі цінностей учнівської молоді

2.2 Вплив освіти на формування цінностей сучасної учнівської молоді

На перших етапах життєдіяльності  ціннісні орієнтації формуються в процесі  виховання і навчання. Причому  навчання має на меті не стільки  повідомити конкретні знання в певній галузі, скільки відтворити культурні  і історичні нормативи, які сприяють самореалізації особистості. Через  виховання здійснюється трансляція ціннісних орієнтацій від покоління до покоління як на вербальному так і на невербальному рівнях. На думку О.С. Запесоцького, завдання полягає не тільки в тому, щоб "засвоїти культурну спадщину, а в тому, щоб з'єднати її з реальною суспільною практикою, виробити свою власну систему цінностей і створити в чомусь нову, іншу культуру. Саме молодіжна субкультура є одним з механізмів зміни цінностей, поглядів, традицій, норм культури, джерелом її розвитку, саме в ній формуються цінності, які стають з часом загальновизнаними"[ Пішун С. Г. Ціннісні орієнтації як наукове поняття / Пішун С. Г.// Проблеми сучасної педагогічної освіти: педагогіка і психологія. - 2007. - №13, ч. 2].

Освіта - один з головних компонентів людського потенціалу, найважливіший інститут соціалізації і чинник просування молоді вгору  по соціальних сходах. Відповідно освіта може розглядатися в двох аспектах. По-перше, в якому ступені сучасна  молодь за рівнем освіти готова в найближчому  майбутньому узяти на себе провідну роль в становленні і розвитку економіки, заснованої на знаннях. По-друге, як освіта здатна допомогти молодим  людям успішно самореалізуватися, вбудуватися в сучасне суспільне життя, в соціально-політичну, економічну, духовну реальність.