Мобінг як соціалізуючий фактор в житті сучасної молоді

 

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА  ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Факультет соціології та управління

Кафедра соціології

 

КУРСОВА РОБОТА

З курсу «Загальна соціологічна теорія»

НА ТЕМУ:

«Мобінг як соціалізуючий  фактор в житті сучасної молоді»

 

 

 

Виконала ст.групи 3111-1____________________________Коноваленко Т. В.

  ^{(шифр)   (підпис і дата)  (П.І.П.)}

Керівник доцент каф. соціології, к.соц.н. Гугнін Едуард Анатолійович

^{(посада)  (підпис і дата)  (П.І.П.)}

Консультант асистент каф. соціології___________________________________

  ^{(підпис і дата)  (П.І.П.)} 

 

Запоріжжя

2012

 

Зміст

 

ВСТУП………………………………………………………………………………. РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ МОБІНГУ ЯК СОЦІАЛІЗУЮЧОГО ФАКТОРУ  В ЖИТТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ 1.1. Уточнення основних понять  роботи «мобінг», «соціалізація»……………... 1.2. Історія дослідження мобінгу  як соціалізуючого фактору в  житті сучасної молоді……………………………………………………………………………….. 1.3. Методи дослідження мобінгу  як соціалізуючого фактору в  житті сучасної молоді……………………………………………………………………………….. РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ  МОБІНГУ ЯК СОЦІАЛІЗУЮЧОГО ФАКТОРУ  В ЖИТТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ 2.1. Характеристика факторів соціалізації………………………………………. 2.2. Мобінг як мікрофактор соціалізації…………………………………………. 2.3. Прояви мобінгу в житті сучасної молоді України………………………….. РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ БОРОТЬБИ З МОБІНГОМ……………………………….. ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………………

3     6   8   10     12 19 29 35 39 41

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Слово «мобінг» походить від англійського «mob»: 1) натовп, юрба; 2) голота, чернь; 3) ватага злодіїв; 4) нападати юрбою, оточувати, юрмитися, товпитися. [1, с. 158]. Поняття  «мобінгу» не є новим в контексті  професійної діяльності, хоча останнім часом його значення конкретизувалося. Вживання цього слова як психолого-педагогічного  терміну зумовлено необхідністю достеменно передати значення цього  поняття. Первинне значення мобінгу  – це вплив натовпу, але згодом після ретельнішого аналізу перекладу  цього слова воно почало відображати  досить вузьке психолого-педагогічне  явище. Сьогодні мобінг – психічний  терор, який здійснює по відношенню до особистості, який проявляється в регулярному  та цілеспрямованому завданню фізичної і душевної шкоди людині. Можна  припустити, що мобінг в різних формах існує ще з часів, відколи люди почали об’єднуватись в общини.

Але вивчення явища відбувалось  лише описово в контексті колективу. Література, яка хоча б якось стосується даної теми, відноситься до кінця 80-90 років минулого століття. Сьогодні майже немає теоретичного матеріалу, який би міг використовуватися соціальним педагогом в процесі вивчення цього явища, а певні уявлення, які ми знаходимо  в літературі радянських часів, втратили свою  актуальність внаслідок того, що комуністична ідеологія  ставить на перше місце інтереси колективу, а сучасна – інтереси кожної особистості. Проте, все частіше, порівняно з минулими роками, сучасні  психологи і педагоги почали зустрічатися з явищем мобінгу. Це пояснюється  зростанням агресії, егоцентризму, деградації моралі в сучасному суспільстві.

Границею прояву агресії  групи по відношенню до жертви є  смерть. Тобто, окрім позбавлення  власної гідності, психічного і фізичного  здоров’я, індивід може втратити життя. А життя, здоров’я і право на честь  є найвищими цінностями, які офіційно оберігаються Конституцією України, Декларацією  про права дитини, Конвенцією про  права людини та дитини, різними  законами і кодексами. Проте в  жодному з документів немає реальнодіючих  законів, які могли б зупинити мобінг на етапі, коли агресія колективу, ще не набула прямої фізичної форми (побої, вбивство). Таким чином, враховуючи серйозність наслідків, проблема потребує швидкого вирішення в правовому  полі. Можна висловлювати надію, що дана робота буде початком вирішення  цієї проблеми саме на законодавчому  рівні.

Сьогодні соціальна педагогіка не займається профілактикою проблем  соціалізації верстви жертв мобінгу. А повинна була б. Адже її завданням  є вивчення усіх соціальних явищ які  так чи інакше впливають на соціалізацію і формування особистості. А будь-який соціальний педагог, який працюватиме  з дітьми (які знаходяться в  колективі), який працюватиме з класними керівниками неодноразово стикатиметься  з гострою проблемою мобінгу, адже вона існує майже в усіх учнівських колективах. Йому, як нікому, потрібно бути проінформованим з цієї проблеми. Таким чином, дивлячись на поширеність  явища, серйозність його наслідків,  наявності протиріч між практичною потребою і теоретичним станом проблеми, швидкій динаміці зростання мобінгу, можна говорити, що дослідження цієї теми є соціально замовленим і  в цьому проявляється його актуальність.

Проблемна ситуація. Незалежно  від того, наскільки розвиненим буде суспільство, мобінг, як форма психологічного впливу буде існувати завжди. Оскільки викоренити його неможливо, то доцільним  буде проводити профілактичні тренінги та спілкування з психологом з  метою зниження проявів психологічного цькування в колективі.

Об’єкт дослідження. Мобінг як сікрофатор соціалізації.

Предмет дослідження. Роль мобінгу  в соціалізації сучасної молоді.

Мета дослідження. Проаналізувати мобінг як фактор соціалізації молоді, передумови його виникнення та методи запобігання.

Щоб досягти поставленої  мети, потрібно необхідно виконати наступні завдання:

1. Дати визначення поняттям «мобінг», «соціалізація»;
2. Проаналізувати історію дослідження мобінгу як соціалізуючого фактору в житті сучасної молоді;
3. Дати характеристику методам дослідження мобінгу як соціалізуючого фактору в житті сучасної молоді;
4. Розглянути мобінг як важливу проблему на шляху соціалізації молоді;
5. Охарактеризувати сутність та причини виникнення мобінгу;
6. Визначити можливі шляхи запобігання мобінгу.

 

РОЗДІЛ 1

 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ  МОБІНГУ ЯК СОЦІАЛІЗУЮЧОГО ФАКТОРУ  В ЖИТТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

 

1.1. Уточнення основних понять  роботи «мобінг», «соціалізація»

 

Предметом мого дослідження  є таке соціально-психологічне явище  як мобінг. Простими словами, цькування  на роботі займає одну з головних ніш  в ряді як психологічних, так і  соціальних феноменів. Його можна розглядати як з точки зору психології, так  і з точки зору соціології. В  обох випадках мобінг є деструктивним  явищем, яке негативно впливає  не тільки на людську психіку, а  на соціальне самопочуття людини в цілому.

Мобінг ( від англ.. «натовп») – психологічні утиски на робочому місці, які супроводжуються психологічним  насильством, переслідуванням однієї людини з боку колективу. [5; 632].

Мобінг трактується як деструктивна поведінка з боку робочого колективу, яка направлена на співробітника. Мобінг, також, може бути свідомий і  несвідомий. До свідомого відносяться  цілеспрямовані дії, які мають конкретну, чітко сформульовану мету – створити людині такі умови, аби вона звільнилася  із займаної посади. У такому випадку  найчастіше йдеться про корисливі  мотиви – обійняти чиюсь посаду, провести на неї когось із «своїх», «вислужитись» перед керівництвом. Несвідомий мобінг відрізняється від  свідомого тим, що мобер може взагалі  не усвідомлювати, що цькує когось. Просто хтось із колег викликає у  неї постійне роздратування, що з  часом, накопичується і згодом проривається назовні. Також, мобінг длиться на латентний  та відкритий, індивідуальний і груповий. Ще буває хронічний (самовідроджувальний) мобінг. В такому випадку колектив повноцінно цькує одного колегу, доводить того до звільнення,  потім береться за нову «жертву».

Якщо розглядати це явище  з точки зору соціології, то мобінг грає одну з головних ролей в процесі  соціалізації особистості. Постійно знаходячись  в статусі «мішені» для  насмішок, цькування, а зрідка, й фізичного  впливу, людина втрачає свої соціальні  орієнтири. Це стає причиною психічних  розладів, втрати ціннісних орієнтацій, і нерідко, свідомої спроби піти з  життя.

Соціалізація – це входження  індивіду до соціальної ланки суспільства, прийняття ним соціальних норм, установок  та правил, які діють в даному суспільстві в даний час. Проблема мобінгу і соціалізації особистості  в тому, що знаходячись під психологічним  тиском з боку колег, тобто, таких  людей, як і він сам, індивід не має можливості ціленаправлено і  без перешкод прийняти на себе та зрозуміти  норми та цінності, які грають ключову  роль в суспільстві. Поступово, піддаючись тиску, людина втрачає ті ціннісно-смислові орієнтації, які вона встигла здобути  до входження в колектив. Самосвідомість людини, що потрапила в подібну  ситуацію, і яка не вміє постояти за себе, постійно піддається тиску  і, як наслідок, можливе виникнення комплексу неповноцінності, якщо нападки  не припиняються або людина не звільниться. Жертва починає відчувати невпевненість, сумнів в своїх силах і здібностях, боїться опинитися в неприємній ситуації. Їй весь час здається, що колеги і навіть домочадці намагаються  принизити її, довести непотрібність  і даремність її існування. Все частіше  людина думає, що з нею щось не так, раз вона заслужила подібне ставлення  до себе. До того ж з'являється страх  покинути роботу і не знайти іншої. Багато жертв мобінгу, які довго  знаходяться в стресовій ситуації, починають бачити ворогів і кривдників практично на кожному кроці. І  щоб захистити себе від нападок  і грубощів, вони самі починають  грубити, навіть людям, що не беруть участь в цькуванні, набуваючи тим самим  всього більшого числа недоброзичливців.

У цій тривалій психологічній  війні не буває переможців: жертва знесилена й, нерідко, хвора. Страждають її рідні та близькі. «Зачинщиків» психологічного насилля можна тільки пожаліти, як кожного, хто став на шлях морального розладу. А організація, в якій відбувається така ситуація, зазнає значних моральних  та матеріальних втрат: збитки через  зниження продуктивності праці, підірвана  репутація, звільнення професіоналів, які не хочуть, з одного боку, брати  участь в таких «іграх», а  іншого – бояться стати жертвою.[7]

 

1.2. Історія дослідження  мобінгу як соціалізуючого фактору  в житті сучасної молоді

 

Термін «мобінг» був введений на початку 80-х років ХХ століття, психологом та вченим-медиком, доктором Ханцом Лейманом, та трактувався як психологічні утиски на робочому місці. За Лейманом, мобінг завжди супроводжуеться  ознаками соціального конфлікту  та агресивним поводженням однієї зі сторін.

На відміну від європейських країн, в сучасній Україні це явище  маловідоме. В трудовому кодексі  України відсутній термін «мобінг», але існують деякі згадування про неприпустимі дії роботодавця, спрямованих на припинення трудових відносин за власною ініціативою  працівника проти його волі. Роботодавцю  забороняється шляхом застосування насильства, погроз, введення в оману, або якимось іншим способом примушувати  працівника до припинення трудових відносин за власною ініціативою, проти його волі.( стаття 97 Трудового кодексу  України). Також є стаття 292 пункт 5, в якій йдеться про заборону використання праці неповнолітніх  осіб на роботах, де вони можуть зазнати  загрози фізичного, психологічного чи сексуального насильства.[17]

Лейман визначив 45 варіацій поведінки, типової для мобінгу. Серед них приховування необхідної інформації, соціальна ізоляція, наклеп, безперервна критика, поширення  необґрунтованих чуток, висміювання, крики і т.д. Оскільки організація  залишає без уваги таку поведінку  своїх співробітників, потурає або  навіть провокує ці дії, можна сказати, що жертва, судячи з усього, безпорадна проти сили і чисельності. Здоров'я  і психічний стан людини, що піддалася  таким нападкам, сильно страждають, з'являються захворювання на нервовому  ґрунті і почуття соціальної неповноцінності.

У Європі ж термін «мобінг» використовується в щоденному ужитку вже понад 10 років. У 1991 році Бреді  Вілсон, психолог-клініцист, який спеціалізується  на лікуванні психологічних травм, одержуваних на роботі, написав у  журналі «Personnel Journal» (тепер «Workforce Magazine»), що «психологічне насильство над працівниками призвело до втрати мільярдів доларів. Психологічні травми, отримані на роботі в результаті мобінгу  – більш руйнівний чинник для  працівника і роботодавця, ніж усі  разом узяті стреси, пов'язані  з трудовою діяльності». Із цього  виходить, що фактичні збитки, які виражаються  у зниженні продуктивності праці, витратах на медичну допомогу та судові процеси, не кажучи вже про соціально –  психологічні наслідки, ще належить підрахувати. Доктор Харві Хорнштайн, професор педагогічного  коледжу Колумбійського університету, що працює в галузі соціальної психології організації, в своїй книзі «Жорстокі  начальники і їхні жертви», підрахував, що цілих 20 мільйонів американців  стикаються з поганим поводженням  на роботі кожен день, і це стає схожим на епідемію.

Також звернув свою увагу  на проблему мобінга і Ноа Девенпорт, професор Державного університету Айови, фахівець в галузі управління конфліктами.  Зі співавторами Рутом Шварцем  і  Гейлом Еліотом в своїй книзі  «Мобінг: емоційне насильство на робочих  місцях в США», розглянули виникнення і динаміку цього явища, його наслідки для учасників і збиток для  фірми, а також можливі шляхи  його запобігання.