Експертні дослідження фінансових інвестицій та оцінка вартості майна

Експертні дослідження фінансових інвестицій та оцінка вартості майна

 

1. Поняття фінансових інвестицій, їх визначення та класифікація

Одним з найважливіших  завдань фінансових служб на підприємстві є визначення найефективніших напрямів вкладення залученого капіталу. Інформація про здійснені підприємством  вкладення міститься в активі балансу. Загалом інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Досить часто під інвестиціями розуміють лише довгострокові вкладення  підприємств з метою отримання  прибутку. Хоча залучений капітал  може бути інвестований як у необоротні (довгострокові), так і в оборотні (короткострокові) активи.

Приймаючи рішення щодо вкладання  коштів у той чи інший об'єкт  інвестицій, потенційні інвестори повинні  визначитися з такими основними  питаннями:

1. цілі інвестування;
2. сума коштів, яку вони можуть інвестувати;

3) строки, на які кошти  можуть бути заморожені в інвестиційні  вкладення;

4) собівартість окремого  об'єкта інвестицій;

5) сума доходів (процентів,  дивідендів), на яку вони можуть  розраховувати, вклавши кошти  в об'єкт інвестицій;

6. можливі вигоди та доходи від альтернативного використання капіталу;
7. ризики, пов'язані з інвестуванням;
8. ліквідність фінансових Інвестиції!, тобто швидкість і спроможність їх трансформації у грошові кошти.

Основними завданнями організації  бухгалтерського обліку фінансових інвестицій є [6, с. 75]:

• класифікація інвестицій на довгострокові і поточні:
• своєчасне документальне оформлення операції з фінансовими інвестиціями;
• знаходження можливостей найбільш раціонального вкладення вільних коштів як джерел фінансових інвестицій;

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції визначені П(С) БО 12 «Фінансові інвестиції».

Інвестиції – грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Фінансові інвестиції –  активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора [16, с. 49].

До основних цілей здійснення фінансових інвестицій підприємств  належать:

• одержання прибутку (як правило, довгострокові фінансові інвестиції);
• поглинання чи здобуття контролю над підприємством-конкурентом, у т. ч. з метою його ліквідації;
• створення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів);
• поліпшення фінансово-господарських зв'язків з постачальниками сировини (матеріалів, комплектуючих тощо) та споживачами готової продукції;
• диверсифікація діяльності та одержання доступу до певного сегмента ринку;
• збереження ліквідних резервів (як правило, поточні фінансові інвестиції).

Доходи, отримані підприємством  від здійснення фінансових інвестицій, відображаються у звіті про фінансові  результаті; за такими позиціями:

• дохід від участі в капіталі – дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, спільні або дочірні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі;
• інші фінансові доходи – дивіденди, проценти, сума збільшення балансової вартості інвестицій та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі);
• інші доходи – дохід від реалізації фінансових інвестицій [8.с. 16].

Витрати та збитки від фінансових інвестицій у звіті про фінансові  результати відображаються за статтями:

• втрати від участі в капіталі – збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні та/або спільні підприємства (зменшення балансової вартості інвестицій);
• інші витрати – собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від уцінки інвестицій, сума зменшення балансової вартості інвестицій; втрати від зменшення корисності (вартості) вкладень відображаються з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

Фінансові інвестиції здійснюються з метою [10,0.13].'

=> отримання відповідного, як правило, сталого доходу, який  складається з двох елементів  протягом інвестиційного періоду:  доходу вигляді дивідендів і  зростання ринкової вартості  цінних паперів, що знаходяться  у власності інвестора;

=> виявлення впливу на  діяльність підприємства, що інвестується;

=> отримання податкових  пільг по інвестиціях.

За терміновістю фінансові інвестиції поділяються на довгострокові інвестиції зі строком більше одного року, та короткострокові – на строк менше одного року.

Довгострокові фінансові  інвестиції – не інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До них відносяться довгострокові фінансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Довгострокові інвестиції згідно з П(С) БО 12 поділяються на ті. що обліковуються  за методом участі в капіталі, та інші інвестиції.

Під поточними фінансовими  інвестиціями розуміють фінансові  інвестиції на термін, що не перевищує  один рік, які можуть бути вільно реалізовані  в будь-який момент (крім інвестицій, котрі с еквівалентами грошових коштів).

У балансі поточні фінансові  інвестиції відображаються в складі оборотних активів підприємства за статтею «Поточні фінансові інвестиції». До цього виду інвестицій належать вкладення підприємством тимчасово  вільних коштів у банківські депозити, короткострокові цінні папери та інші дохідні фінансові інструменти  з метою формування ліквідних  резервів та одержання доходів. Поточне фінансове інвестування може здійснюватися також у рамках політики рефінансування дебіторської заборгованості.

Поточними фінансовими інвестиціями, крім того, вважаються векселі, якщо вони використовуються як цінний папір. Зокрема, за позицією «поточні фінансові інвестиції»  можуть бути відображені векселі, що придбаваються нижче за номінальну вартість з метою зарахування  кредиторської заборгованості в  сумі номіналу векселя.

Окрім цього, поточними можуть бути й інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства та спільну  діяльність зі створенням юридичної  особи, якщо вони придбані та утримуються  виключно для продажу протягом 12 місяців з лати придбання, або  відповідні асоційовані чи дочірні  підприємства ведуть діяльність в умовах, які обмежують їх здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, що перевищує 12 місяців.

Оскільки поточні фінансові  інвестиції розглядаються здебільшого  як ліквідні резерви, для підприємства принципове значення має їх загальна ринкова вартість, тобто обсяг  грошових коштів, які можна отримати в результаті реалізації портфеля поточних фінансових Інвестицій [7, с. 2ОЗ].

Поточні фінансові Інвестиції (фонди та акції інших підприємств) мають наступні ознаки: встановлений строк їх погашення не перевищує  одного року або вкладення здійснені  без наміру отримувати доходи по них  більше одного року. ЦІ інвестиції згідно з П(С) БО 12 поділяються на еквіваленти  грошових коштів та інші поточні фінансові  інвестиції.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Інвестиції, які визнані еквівалентами грошових коштів, відображають на балансі не стільки для отримання інвестиційного доходу або контролю за діяльністю компанії – об'єкту інвестицій, скільки для забезпечення виконання короткострокових зобов'язань. Як правило, до еквівалентів грошових коштів відносять інвестиції зі строком погашення не більше трьох місяців з дати придбання. Інвестиції в акції інших компаній не відносяться до грошових еквівалентів, за винятком тих випадків, коли вони по своїй суті ідентичні грошовим коштам. Наприклад, привілейовані акції, придбані незадовго до встановленої дати погашення.

Оцінка фінансових інвестицій

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові Інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С) БО 12 «Фінансові Інвестиції».

Фінансові інвестиції є таким  самим активом, як і запаси або основні засоби. Тож вони відображаються в балансі за одночасної відповідності таким умовам:

• їх оцінка може бути достовірно визначена;
• очікується одержання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням.

Придбані (отримані в будь-який інший спосіб) фінансові інвестиції, які не відповідають зазначеним умовам, не можуть бути відображені в балансі.

Оцінка та облік фінансових інвестицій здійснюється в розрізі  їх окремих об'єктів, а не в рамках портфеля інвестицій. Стандартами бухгалтерського  обліку передбачено три основні  методи оцінки інвестицій для відображення їх у фінансовій звітності:

1. оцінка фінансових інвестицій за справедливою вартістю;
2. метод ефективної ставки процента при оцінці фінансових інвестицій:
3. метод участі в капіталі [12, с. 346].

Фінансові інвестиції оцінюються і відображаються в бухгалтерському  обліку за собівартістю, яка, в свою чергу, складається з ціни придбання  інвестицій, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції. У разі, якщо придбання фінансових інвестицій здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії (чи інші активи підприємства), то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів (чи відповідних активів).

Фінансові інвестиції (окрім тих. які утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) відображаються па дату балансу за справедливою вартістю. Цей метод обліку фінансових інвестицій є найпростішим і застосовується передусім до поточних фінансових інвестицій та інших вкладень, справедливу вартість яких можна достовірно визначити на основі аналізу операцій з купівлі-продажу відповідних інвестицій на ринку. Справедливою вартістю цінних паперів є їх поточна ринкова вартість на фондовому ринку, а за її відсутності – експертна оцінка. Підтвердженням справедливої вартості цінних паперів може бути виписка про їх ціну за результатами торгів на біржі. Для визначення справедливої вартості може бути також використана інформація щодо котирування активів, які є предметом інвестування.

У разі, якщо справедлива  вартість фінансових інвестиції на Дату складання звітності перевищує  їх балансову вартість, то сума збільшення відображається у складі інших фінансових доходів із відповідною переоцінкою  балансової вартості інвестицій. Якщо ж справедлива вартість є меншою за балансову, то відбувається уцінка фінансових інвестицій з відображенням  відповідних втрат за статтею  «Інші витрати» звіту про фінансові  результати.

Оцінка фінансових вкладень визначається їх видами:

• вкладення до статутного капіталу (купівля паю) іншим підприємством оцінюється в розмірі, встановленому засновницькими та Іншими аналогічними документами;
• надані позики та грошові кошти, перераховані на депозит в банку, оцінюються в розмірі фактичної вартості грошових коштів;
• цінні папери, як правило, оцінюються в розмірі фактичних витрат для інвестора (витрат на купівлю цінних паперів, сплати комісійних винагород посередникам тощо), але, враховуючи специфіку обігу цінних паперів, їх оцінка залежить також від їх видів, терміну обігу та зміни ринкової вартості.

Оцінка інвестицій при придбанні. Основною оцінкою у організації-інвестора при їх придбанні та постановці на облік с оцінка цінних паперів за фактичною собівартістю (купівельною – ринковою вартістю цінних паперів, включаючи суми фактичних витрат підприємства по вкладенню, витрати по сплаті комісійних винагород посередникам тощо).

Оцінка інвестицій на дату балансу. При складанні звітності застосовуються наступні методи оцінки: за справедливою вартістю, за амортизованого собівартістю і за методом участі в капіталі.