Аналіз та підсумки результатів експериментального дослідження

На кожному уроці природознавства відводився час на стислі бесіди про зміни в природі, узагальнення результатів спостережень за тиждень та пояснення, як записувати ці результати в зошиті. Учитель постійно вказував, що і як спостерігати, давав індивідуальні, групові завдання. Пропонуючи учням певні завдання, ми неодмінно перевіряли результати їх виконання.

Учні повинні вміти доводити, чому вони визначили погоду саме такою. Це привчає дітей аналізувати явища, які вони спостерігають. Також щотижня слід підводити підсумки спостережень. Для цього діти використовували результати власних спостережень, привчались розповідати про свої спостереження та вчилися узагальнювати матеріали спостережень. Така робота сприяє розвитку мислення та усного мовлення дітей. Усі спостереження учні фіксували у класному та індивідуальних календарях спостережень. Заповнюючи календар природи та праці людей, учні також робили записи (замерзли водойми, почався льодохід), відмічали зміни в житті рослин і тварин (прилетіли птахи, зацвіли перші квіти тощо), у трудовій діяльності людини, на навчально-дослідній земельній ділянці (оранка ґрунту, садіння дерев, висаджування розсади).

Розглянемо, за якими об’єктами природи спостерігали учні 3 класу. Перш за все – за Сонцем. Спочатку ми розповідали дітям про значення Сонця: що Сонце дає всьому живому на Землі тепло і світло, що зміна дня і ночі залежать від Сонця, що Сонце змінює своє положення протягом дня: рано вранці воно низько на небозводі, вдень – високо, а до вечора знову опускається. В погожі сонячні дні ми спостерігали, як Сонце рухається по небозводу. Діти помічали, що вранці і ввечері, коли Сонце низько, то буває холодніше, ніж вдень, коли Сонце високо знаходиться на небозводі.

В полудень Сонце займає найвище положення на небі. В цей час ми вимірювали довжину тіні від гномона. Робили це так: виходили з дітьми на шкільне подвір’я, строго вертикально встановлювали гномон і вимірювали рулеткою довжину тіні від нього. Результати спостережень записували на аркушах паперу і вклеювали їх у «Щоденники спостережень» та у класний календар, наприклад: „23 вересня Сонце зійшло справа від будівлі школи о 7 годині, зайшло зліва від магазину о 19 годині. Тривалість дня – 12 годин. Довжина тіні від гномона в полудень – 3м 50см”. В жовтні запис результатів спостережень за Сонцем був таким: «23 жовтня Сонце зійшло за будівлею школи о 8 годині, зайшло за будівлю магазину о 20 годині. Тривалість дня - 10 годин. Довжина тіні від гномона в полудень – 5м».

Другим важливим об’єктом спостережень третьокласників є погода. Спостереження за погодою діти проводили щоденно: вимірювали температуру повітря за допомогою термометра, що висить за вікном класу, визначали тип погоди за температурою, наявність і силу вітру (за коливанням листя і гілок дерев), стан неба (хмарність), опади та інші явища (туман, роса, іній тощо). Результати записували в загальнокласному календарі природи і праці (це робив черговий учень) та в індивідуальних «Щоденниках спостережень». Діти навчалися розрізняти, яке небо вважати ясним, яке хмарним, яке похмурим. Відразу ж знайомили їх з умовними позначеннями стану неба, опадів, вітру тощо.

На початку вересня, коли діти ще не вміють користуватися термометром, вони записували тільки хмарність і опади. А на уроці на тему «Термометр» і після нього починали самостійно фіксувати температуру повітря. Спостерігали і записували температуру в щоденник два рази на день. Це робили для того, щоб переконатися, що в деякі пори року, наприклад восени і навесні, зранку бувають заморозки, а вдень – тепло. Зняття показників термометра було організовано таким чином. В школі в доступному для дітей місці прикріплювали термометр. На початку першого уроку і наприкінці останнього уроку один із учнів визначав показники термометра і повідомляв їх іншим. Цю роботу діти виконували по черзі. Спочатку показники термометра визначали в присутності вчителя, а далі самостійно.

За водоймами, ґрунтам, рослинами і тваринами, працею людей учні проводили спостереження під час сезонних екскурсій (під керівництвом учителя) і вдома в позаурочний час (самостійно).

Розглянемо процес проведення спостережень та формування природничих знань учнів на основі виконання ними групових завдань під час екскурсій, які ми проводили в 3 класі. Їх три і на них вивчалися сезонні зміни в неживій, живій природі та праці людей.

Перша екскурсія – осіння – проводилася в другій половині жовтня.

Екскурсія розпочалася із повідомлення учням мети та завдань ознайомлення з об’єктами вивчення. Після цього проводилася коротка вступна бесіда, під час якої пригадали перші ознаки осені в природі, порівняли загальний вигляд лісу влітку і восени, зверталася увага на красу природи. Потім ми пропонували учням пояснити причину більш раннього, порівняно з іншими деревами, пожовтіння і опадання листя деяких дерев, наприклад, тополі. На останнє запитання учні могли відповісти тільки з допомогою учителя. Всі інші запитання розбирали самостійно на основі власних спостережень. Вони визначали риси подібності і відмінності у дерев, кущів, трав’янистих рослин; характерні ознаки крони дерев і кущів, листя і колір кори, форму, розміри плодів, стебел. Таким самим способом проводилася бесіда і про інші рослини. Учням пропонувалося розглянути зовнішній вигляд різних рослин, встановити риси подібності і відмінності у дерев, кущів і трав’янистих рослин.

Потім учні класу були розподілені на групи по 3 чоловіки і працювали самостійно. Завдання для груп були складені заздалегідь на окремих картках. У процесі розробки завдань ми враховували рівень підготовки дітей та рівень сформованості у них уміння працювати самостійно. Перед виконанням самостійної роботи ще раз нагадували дітям про те, яку кількість матеріалу можна зібрати і як це робити, підкреслили необхідність дотримання елементарних правил охорони природи: з дерев і кущів гілки не ламати, збирати тільки опале листя, гілки, кору.

Завдання для 1 групи. 1. Виміряйте температуру повітря на місці екскурсії, порівняйте її з літніми вимірюваннями. Як вплинула температура повітря на життя рослин? 2. Зберіть опале листя, з допомогою учителя визначте: з яких дерев вони опали?

Завдання для 2 групи. 1. Як змінився колір неба порівняно з літом? Чому? 2. Знайдіть 3-4 трав’янистих рослини, що цвітуть. З допомогою учителя визначте їх назви.

Завдання для 3 групи. 1. Зазначте, як світить Сонце порівняно з літом. Чому? 2. Проведіть спостереження за кущами. Яке на них (за кольором) листя, на яких кущах є плоди? Зберіть опалі плоди, а також листя кущів різного кольору.

Завдання для 4 групи. 1. Поспостерігайте, як змінилась водойма порівняно з літом. Чому? 2. Які зміни відбулися з деревами? Які дерева залишились зеленими, на яких багато жовтого, червоного листя? Чому? Зберіть листя різного кольору, що опало з дерев.

Завдання для 5 групи. 1. Поспостерігайте, який дме вітер у день екскурсії (холодний, теплий; слабкий, сильний).2. Яких птахів ви зустріли на екскурсії? Чим вони зайняті? Чому?

Завдання для 6 групи. 1. Поспостерігайте, що сталося з ґрунтом із приходом осені. Чому? 2. Як змінилась поведінка комах із приходом осені? Чому? Поспостерігайте за їх зовнішнім виглядом. Багато їх чи мало? Де вони найчастіше зустрічаються – на сонці, в тіні? Чому?

Завдання для 7 групи. 1. Проведіть спостереження за хмарами. Які вони? Чим відрізняються від літніх? 2. На яких трав’янистих рослинах дозріло насіння? Розгляньте їх зовнішній вигляд, зберіть в пакети для підгодовування птахів узимку.

Завдання для 8 групи. 1. Відзначте, які роботи виконують люди восени в парках, садах, поле, на луках. Чому? 2. Зберіть листя трав’янистих рослин різного кольору і форми. Положіть їх в папку. Зробіть гербарій.

Наприкінці екскурсії результати виконаної учнями самостійної роботи узагальнювалися і проводилася заключна бесіда про те, що дізналися нового на екскурсії. Додому було задано завдання скласти розповідь про екскурсію за такими запитаннями:

З якими осінніми явищами в житті рослин ви познайомились?

За якими ознаками розрізняють дерева, кущі, трав’янисті рослини?

Опишіть зовнішній вигляд найцікавіших птахів, комах або рослин, з якими познайомились на екскурсії.

Зимова екскурсія, на відміну від осінньої і весняної, через холодну погоду проводилася лише 20-25 хвилин. Вступна і узагальнююча бесіди проводилися в класі до і після екскурсії. А в природі велися тільки спостереження.

Вступна бесіда проводилася за такими запитаннями:

Яка зараз пора року?

Який місяць?

Скільки місяців триває зима?

Чим відрізняється погода сьогодні від дня осінньої екскурсії? Чому?

Що ви можете сказати про стан дерев і кущів взимку?

Що сталося з трав’янистими рослинами?

Чому взимку в природі немає комах?

Яких птахів ви найчастіше зустрічаєте взимку? Чому?

Які зміни сталися в житті тварин? У праці людей?

Потім ми виходили з учнями в природу, де діти проводили самостійну роботу в групах за завданнями.

Завдання для 1 групи. 1. Виміряйте температуру повітря на місці екскурсії, пригадайте вимірювання восени. Зробіть висновок.2. Знайдіть дерева і кущі, які ви бачили восени. Які зміни сталися з ними? Чому?

Завдання для 2 групи. 1. Поспостерігайте за небом. Як воно змінилось порівняно з осінню? Чому? 2. На яких рослинах збереглись насіння і плоди? Зберіть їх в пакетики, щоб у класі з допомогою учителя визначити, яким рослинам вони належать.

Завдання для 3 групи. 1. Виміряйте глибину сніжного покрову коло паркана, на відкритому місці, під деревами, запишіть дані. Чому вони вийшли різними? 2. Знайдіть дерева і кущі, відомі вам з осінньої екскурсії. Як довести, що вони взимку живі?

Завдання для 4 групи. 1. Спробуйте спіймати поодинокі сніжинки, розгляньте їх. Зверніть увагу на форму і кількість промінців у сніжинок. Подихайте на них. Що відбулося? Чому? 2. Із допомогою учителя визначте назви дерев, на яких збереглись з осені плоди.

Завдання для 5 групи. 1. Розгорніть сніг і подивіться, як зимують трав’янисті рослини. Чи збереглися в них листки і плоди? 2. Уважно розгляньте гілки дерев і кущів. Що залишилось на місці, де були прикріплені листки?

Завдання для 6 групи. 1. Спробуйте знайти під опалою корою, на гілках, в засохлих і звернутих в трубочку листках комах. Зробіть висновок.2. Поспостерігайте чи багато птахів у лісі взимку?

Завдання для 7 групи. 1. Назвіть хвойні рослини. Які з них вам зустрічались? Чому вони зелені? Спробуйте знайти на снігу хвоїнки. Про що це свідчить? Зробіть висновок.2. Яких птахів ви зустріли на екскурсії? Розгляньте їх зовнішній вигляд. Чим вони зайняті? Покладіть у годівничку принесений вами корм для птахів.

Завдання для 8 групи. 1. Розгляньте бруньки дерев і кущів. Чим вони вкриті? Яке значення лусочок? 2. Знайдіть сліди тварин, спробуйте визначити, чиї вони.

У класі проводилася узагальнююча бесіда про побачене на зимовій екскурсії за такими запитаннями:

Яка тема нашої екскурсії?

Які тіла живої природи ви бачили в лісі?

Яке значення в житті рослин має сніг?

Як довести, що дерева, кущі і деякі трави взимку живі?

Чому взимку мало птахів? Чим вони харчуються?

Сліди яких тварин ви бачили на снігу?

Чим відрізняється праця людей влітку, взимку та восени? Чому?

Головне в узагальнюючій бесіді – розкриття причинно-наслідкових зв’язків у неживій та живій природі.

Аналогічним був зміст і весняної екскурсії. Ми проводили її в другій декаді квітня. В цей час середня температура доби не буває нижче 0°С, починають набубнявіти бруньки на деревах і кущах, з’являються ранньоквітучі рослини, прилітають птахи із вирію.

У зміст весняної екскурсії входять: вступна і узагальнююча бесіди про пори року, ознайомлення з ранньоквітучими рослинами, самостійні спостереження учнів та завдання додому.

Після виконання самостійної роботи проводилася узагальнююча бесіда, в ході якої з’ясовувалися зміни в неживій і живій природі з приходом весни та їх причини. На весняній екскурсії узагальнювалися також знання учнів про взаємозв’язки рослин із навколишнім середовищем. Зверталася увага на місця, де ростуть підсніжники, мати-й-мачуха, проліски (освітленні галявини, околиці лісу), на яскраве забарвлення квітів, цвітіння в той період, коли немає листя на деревах і кущах, а ліс прозорий і освітлюється Сонцем.

Додому учням було задано завдання скласти невелику розповідь за планом: тема екскурсії, відмінність весняної екскурсії від зимової, причини змін, описати найцікавіші рослини свого краю, які спостерігали на екскурсії.

Слід зазначити, що тільки при здійсненні системи екскурсій (осінньої, зимової, весняної) в одне і те саме рослинне угруповання учні набувають повних знань про різні етапи змін у неживій і живій природі, тобто отримують уявлення про розвиток природи не тільки в просторі, але й у часі.

На початку кожної пори року учні одержували завдання перевірити певні народні прикмети щодо передбачення погоди (див. додаток А). На основі аналізу спостережень учні відбирали ті народні прикмети, за якими можна прогнозувати погоду в даній місцевості. Результати проведених спостережень учні занотовували у таблиці в «Щоденнику спостережень»:

 

Дата	Яку прикмету спостерігали	Прогноз погоди на цей день	Яка погода була насправді в даній місцевості в цей день

 

Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнатись про уже відоме.

Основні завдання, які ставилися під час проведення спостережень за змінами в природі та праці людей, – це встановлення доступних третьокласникам зв’язків і залежностей між явищами природи та виділення характерних сезонних ознак всіх елементів природи.

Щоб розкрити типові ознаки кожної пори року треба чітко уявляти специфіку місяця. Тому ми вважали за необхідне навчити дітей підводити підсумки спостережень, тобто характеризувати зміни, що відбулися в природі за місяць (за календарем природи). Це допоможе учням навчитись аналізувати дані своїх спостережень, що має велике значення для формування матеріалістичного світогляду, розвиває у дітей логічне мислення, вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки.