Аналіз та підсумки результатів експериментального дослідження

2) вибір  місця (в тому числі найбільш  доцільних умов – на уроці, екскурсії, прогулянці, вдома, в кутку живої природи, на географічному майданчику та ін.), установка порядку, строків проведення спостережень, визначення можливості їх поєднання з іншими методами навчання;

3) психологічна  і практична підготовка дітей, в тому числі з позиції етики (в цьому ракурсі одним із ефективних прийомів ведення спостережень у загальний контекст роботи, що проводиться, є використання ігрових ситуацій із розподілом відповідних ролей і завдань, наприклад під час сезонної екскурсії – метеорологи, ботаніки, орнітологи та ін.);

4) визначення  мети, завдань спостережень по  окремих темах, складання плану-пам’ятки  спостережень (на даному етапі  необхідно попередньо продумати  можливості використання різного  роду завдань та вправ для  комплексного спостереження із залученням всіх видів аналізаторів);

5) підготовка  обладнання: інструментів (термометр, снігомірна лінійка, компас, гномон, шнурок, метр, прапорці і т. ін.), посібників  для фіксування результатів (умовних  знаків, зошитів, блокнотів, узагальнюючих  таблиць, календарів спостережень);

6) формування  уміння обробки результатів систематичних  спостережень (прийоми, форми використання  на уроках);

7) встановлення  причинно-наслідкових зв’язків  як об’єкту спостережень [6].

Під час спостережень у природі використовуються різноманітні прийоми: візуальний огляд, вимірювання за допомогою приладів, відбір і подальший огляд об’єктів. У початковій школі під час систематичних спостережень на першому місці стоїть візуальний огляд за завданнями вчителя чи за завданнями щоденника спостережень. Початок вивчення – «що ми бачимо». Школярі розглядають об’єкт, дають словесні описи, за необхідністю вимірюють, малюють. Починаючи з 1 класу, практикується збір зразків (листя трав’янистих рослин для гербарію, зразків гірських порід тощо), практична робота і спостереження за якими будуть продовжуватись на уроках у класі. Учні набувають навичок інструментальних вимірювань: вимірювання температури повітря, напряму вітру, висоти снігового покриву, довжини тіні від гномона тощо.

Оскільки спектр об’єктів, за якими проводиться спостереження, досить широкий, слід особливо відзначити багатоманітність форм і прийомів реєстрації його результатів (див. табл. 1.2.).                 

Таблиця 1.2.

Форми і прийоми реєстрації результатів фенологічних спостережень

Форми	Прийоми
Графічна (рисунки, графіки, схеми, діаграми, таблиці, в тому числі порівняльні)	Конкретизуючи-видільні (детальний опис певної особи, групи живих організмів)
Вербальна (твори-мініатюри в щоденниках спостережень, індивідуальних тематичних щоденниках-буклетах: наприклад, «Ростемо разом – я і моя кімнатна рослина»)	Імітуючи рухи, поведінка організмів і звуків природи
У вигляді формул	Фундаментально (письмово) фіксуючі: зарисовки в „Щоденнику природи і праці", передача за допомогою умовних знаків або дуже коротких записів

 

У початковій школі найбільше значення має фіксація результатів у щоденнику спостережень, у зошитах із друкованою основою та в класному календарі природи, де учні роблять короткі записи, замальовки, складають числові таблиці (див. табл. 1.3).

                                                                                                  Таблиця 1.3.

Приклад фіксування учнями фенологічних спостережень

Дата	Тривалість дня	Температура повітря		Вітер (сила)	Стан неба (хмарність)	Опади
Умовні знаки
Сила вітру → - слабкий вітер → - помірний вітер → - сильний вітер → - ураган (дуже сильний вітер)		Напрям вітру
		↑ - південний → - західний ← - східний ↓ - північний			- північно-західний північно-східний південно-східний південно-західний
Стан неба (хмарність) ○ - ясно (світить Сонце, безхмарно або на небі є невеликі хмари) ○ - хмарно (на небі багато хмар, які час від часу закривають Сонце) ● - похмуро (Сонце повністю за хмарами, суцільна хмарність, без просвітів)
Опади * - сніг:: - дощ Д - град			Інші явища ∞ - ожеледиця ≡ - туман роса - гроза іній - веселка

 

При проведенні спостережень у природі доцільно внести в щоденник колонки для спостережень за змінами в житті рослин і тварин (нерідко спектр об’єктів спостережень розширюють за рахунок праці людини по сезонах і вимог підбору з метою наступної перевірки погодних прикмет). Дану числову таблицю (особливо в 3-4 класах) необхідно доповнити узагальнюючою таблицею (див. табл. 1.4).

Таблиця 1.4.

Узагальнююча таблиця спостережень за погодою

Що узагальнювати	Число днів за місяць			Число днів за сезон
	вересень	жовтень	листопад
Кількість ясних днів
Кількість хмарних днів
Кількість похмурих днів
Найвища температура
Найнижча температура
Кількість днів з опадами
Який напрям вітру переважав

 

Спостереження в природі проводяться не тільки в рамках роботи з календарями природи чи щоденниками спостережень. Завдання щодо спостереження даються вчителем також під час вивчення того чи іншого програмного матеріалу, деякі з таких завдань містяться у підручниках. Ці завдання коректуються залежно від місцевих особливостей. Вони можуть бути спільними для всього класу (наприклад, вияснити, в яких місцях з’явились перші проталини) або індивідуальними (наприклад, учневі, біля дому якого знаходиться шпаківня, пропонується поспостерігати за появою там перших птахів, їх поведінкою і т. ін.).

Слід пам’ятати про те, що спостереження за змінами в неживій природі треба поєднувати із спостереженнями за змінами в рослинному і тваринному світі, а також звертати увагу на тісний природний зв’язок між живою і неживою природою. Наприклад, із приходом весни Сонце піднімається над горизонтом вище, день стає довшим, теплішає повітря, тане сніг, прогрівається ґрунт, пробуджуються рослини та комахи, що живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться, також пробуджуються й інші тварини (жаби, ящірки, їжаки тощо). Праця людей також залежить від погодних умов.

Однією з найдоступніших форм унаочнення сезонних змін у природі є зображення їх у вигляді «фенологічного дерева». Переваги цієї форми в тому, що «фенологічне дерево» не займає багато місця, не потребує значної витрати часу на його виготовлення, водночас доступно ілюструє картину розвитку сезонних явищ у тій чи іншій місцевості.

Процес оформлення «фенологічного дерева» простий і посильний для учнів. По середині аркуша цупкого паперу розміром 100 х 600мм малюють стовбур дерева. З обох боків у хронологічній послідовності щодня або через день роблять відповідні записи і зарисовки (дані про явища, які відбуваються в природі). Наприклад, біля запису „Прилетіли перші шпаки" – намалювати шпака, «Перша пісня жайворонка» – жайворонка в небі тощо.

Важливе значення мають завдання для спостережень в позаурочний час. Тут неабияку роль відіграють літні завдання, які виконуються дітьми там, де вони проводять літо. Враховуючи відсутність у цей час систематичного контролю за цією роботою, доцільно подати спеціальну пам’ятку з завданнями для літніх спостережень. Ці завдання слід підбирати так, щоб вони передбачали закріплення в свідомості дітей знань про тіла і явища природи, набутих у школі, та збір матеріалу для вивчення в наступних класах.

Для того щоб добре організувати спостереження, щоб вони дали позитивні результати, учителеві необхідно продумати кожну деталь. Коли учень буде бачити наслідки своєї роботи, він надалі спостерігатиме окремі тіла і явища природи, у нього поступово буде розвиватися інтерес до вивчення навколишнього світу.

Проведення будь-якого спостереження повинно представляти послідовне виконання наступних етапів:

1) підготовчий: постановка і конкретизація досліджуваної  проблеми і завдань спостережень; вибір відповідного об’єкта і  ситуації (попередньо учителем, який  дає відповідні рекомендації  дітям); підбір способів фіксації спостережень і інтерпретації; виклик і стимулювання у дітей інтересу до об’єкта спостережень; прийоми – коротка бесіда (що відомо про об’єкт, корекція уявлень, на що звернути увагу), звернення до досвіду, показ фрагментів діафільму, кінофільму, ілюстрацій з метою підготовки до сприймання об’єкта;

2) концентрація  уваги на об’єкті: прийоми –  використання загадковості, ефекту  несподіванки, показ і пояснення, демонстрація ілюстрацій, постановка  проблемних запитань, використання  художніх образів, загадок, віршів, неправдивих асоціацій;

3) дослідження  спостережуваного об’єкта, яке спрямоване  на обробку прийомів правильного  послідовного його дослідження  і передбачає певну допомогу  з боку вчителя під час їх  засвоєння. Алгоритм даної роботи має такий вигляд;

4) чуттєва  фаза: цілісне сприймання (мовчки, з  попередньою цілеспрямованою вказівкою  з боку вчителя у вигляді  запитання, завдання) – аналіз (зовнішні, добре фіксовані ознаки – форма, колір, розмір і т. ін.; деталізація; виділення суттєвих ознак) – фіксація цілісного образу (його значення);

5) фаза абстрагування  – інтерпретуюче дослідження, що  передбачає визначання на базі  отриманої емпіричним шляхом  інформації більш складних абстрактних, узагальнених властивостей тіл  і явищ, певної групи об’єктів і встановлення суттєвих взаємозв’язків між ними, між тим, що відбувається (віднесення конкретного природного предмета чи явища до групи відповідних однорідних – введення в систему, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між спостережуваним об’єктом, його частинами та середовищем існування);

6) фаза фіксування  самого образу досліджуваного  об’єкта і виявлення його місця  в ієрархії знань;

7) заключний: підведення підсумків, закріплення  отриманих уявлень про природні  об’єкти, способи їх дослідження і фіксації [5].

У структурі спостереження вчені-методисти виділяють такі компоненти:

– цілі спостереження, план спостереження, безпосереднє цілеспрямоване сприймання тіл і явищ природи, висновки спостережень [6].

У цілях спостереження чітко визначається об’єкт, за яким буде вестися спостереження та його результат. Цілі, визначені вчителем, повинні бути сприйняті та усвідомлені учнями.

Усвідомленню цілей сприяє розкриття змісту основних термінів, за допомогою яких формується ціль, конкретизація об’єктів і результатів спостережень. Наприклад, на уроці-екскурсії в 3 класі учням пропонується завдання: поспостерігати за кольором неба восени, поспостерігати за особливостями поведінки перелітних птахів восени і т. ін.

У першому завданні об’єктом спостереження є небо, а результатом – уявлення про колір неба восени. І об’єкт, і предмет є конкретними, вони позначені зрозумілими термінами. У другому – об’єктом є перелітні птахи. Це узагальнений образ, оскільки терміном „перлітні птахи" позначається група птахів, які відлітають на зиму у вирій. Тому необхідно насамперед конкретизувати об’єкт. Результатом спостереження буде уявлення про особливості поведінки перелітних птахів восени. В 3 класі уявлення про поведінку перелітних птахів восени включає такі ознаки: спів птахів восени, місце польотів, характер польоту. Саме у визначенні цих ознак чи їх актуалізації полягає конкретизація мети спостереження.

Крім того, завдання для спостережень часто формулюються неправильно за змістом. Наприклад, на уроках можна чути завдання такого змісту: поспостерігати, які зміни відбулися з деревами навесні. Об’єктом спостереження у цьому випадку є дерево, а результатами - весняні зміни з деревами. Що означає термін «зміни»? Як можна сприйняти зміни конкретного об’єкта? Безпосередньо сприймаються ознаки, які дають можливість засвоїти уявлення про вигляд дерева навесні. А встановлення змін, які відбулися з ними навесні, здійснюється шляхом порівняння зовнішнього вигляду дерева у цю пору року з його виглядом, наприклад, узимку, влітку чи восени.

План спостереження складається на основі тих конкретних завдань, які послідовно розв’язуються під час спостереження. План забезпечує послідовність діяльності учнів, уникнення стихійності і різних випадковостей. Складання плану залежить від рівня усвідомлення результату спостереження. Звернемося до наведених прикладів. Спостереження за кольором неба не потребує плану, а під час спостереження за поведінкою птахів він необхідний. План складається вчителем разом з учнями:

Пригадайте, за чим необхідно спостерігати, щоб виявити особливості поведінки перелітних птахів восени.

У якій послідовності потрібно вести спостереження? Для цього слід скласти план. Це означає, що треба визначити: за чим спочатку вести спостереження, далі, після цього…

Отже, спочатку треба послухати, чи співають птахи і як вони співають. Далі простежити, куди і де вони літають. Після цього простежити, як вони літають [8].

Під час спостереження сприймання виступає як самостійна діяльність. Тому ефективність організації і управління спостереженнями дітей залежить від врахування вчителем особливостей цієї пізнавальної діяльності та умов її здійснення.

Велике значення для спостережень, особливо систематичних, довготривалих, має вибір конкретних об’єктів. Вони повинні бути знайомі молодшим школярам, цікавими і доступними для сприймання, якщо це рослини своєї місцевості, то вибирають ті, які гарно квітнуть, дають плоди, використовуються людиною в різних цілях, мають красивий вигляд крони, ростуть у такому місці, де їх можна бачити здалеку і підійти до них близько. У дітей великий інтерес викликають і такі явища, як гроза, град, веселка, завірюха та інші.