Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2015 в 18:35, курсовая работа
У системі тваринництва взаємопов'язані і взаємодіють матеріально – технічні, технологічні та організаційно – економічні елементи, які у сукупності забезпечують найбільш доцільне використання худоби, підвищення його продуктивності, збереження (при необхідності – збільшення поголів'я і поліпшення його якості з метою виробництва більшої кількості високоякісної продукції, підвищення конкурентоспроможності та стійкості підприємства на ринку при найменших витратах праці, матеріально – грошових засобів і капітальних вкладень. Галузева структура тваринництва залежить, насамперед, від способу і рівня розвитку кормовиробництва
ЗМІСТ 2
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 4
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 4
1.1. Перспективи розвитку свинарства України 4
1.2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРОДИ СВИНЕЙ 7
1.2.1. Загальна характеристика породи УРС 7
1.2.2 Ефективність використання базової породи свиней у схрещування і гібридизації 9
РОЗДІЛ 2 10
2.1. ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВО СВИНИНИ 10
2.1.1. Основні параметри роботи підприємства 12
2.1.2. Дільниця холостих і поросних свиноматок 15
2.1.3. Дільниця підсисних свиноматок 20
2.1.4. Дільниця дорощування молодняку 24
2.1.5. Дільниця відгодівлі свиней 28
2.1.6. Технологія вирощування ремонтного молодняку свиней 33
2.2. ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА ВИРОБНИЧИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ І КОРМАМИ 35
2.3. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ 38
2.4. ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ЗАХОДИ НА СВИНАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ 44
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 49
Розрахунок поголів’я ♂:
За розрахунками буде запліднено за рік 45 технологічних груп ♀ по 53 голови в групі, тобто 2385 голів. При двократному заплідненні для цього потрібно 4770 робочих доз сперми (2×2385).
Використовуємо ♂ плідників у режимі 1 раз у 4 дні.
Середній об’єм еякуляту-250 мл. Всього за рік від 1 ♂ можна взяти сперми:
365 / 4 = 91 раз
При розмірі робочої дози сперми 150 мл від одного ♂ за рік можна одержати робочих доз:
Поголів’я ♂ буде становити:
Для гарантованого забезпечення спермою необхідно планувати 30 % резервних ♂ (2 голови).
Для нормального функціонування підприємства необхідно мати 8 основних кнурів-плідників. Перевірювані ♂, яких привчають до роботи, з врахуванням їх якості, досягають 50 % кількості основних, тобто 4 голів.
Загальна кількість ♂ – 12 голів (8+4).
На циклограмі відображаємо зайнятість дільниці холостих та поросних, з врахуванням кроку ритму та санітарного розриву на даній дільниці.
Потреба підсисних свиноматок у поживних речовинах залежить від живої маси, віку, кількості поросят у гнізді, рівня молочності та строку відлучення молодняку (26, 35 - 45, 60 днів). На 100 кг живої маси їм необхідно згодовувати 1,5 к. од. та додатково 0,33 - 0,38 к. од. на кожне порося, що становить 2,8 кг в перерахунку на суху речовину за наявності 10 поросят. До раціонів підсисних свиноматок взимку обов’язково вводять соковиті корми (буряки, морква), комбінований силос, трав’яне борошно бобових трав, а влітку — зелені та баштанні культури зеленого конвеєра.
Молокогінними кормами для них є: збиране молоко, сироватка, зелені бобові трави, кормові буряки, морква, баштанні культури. На фермах спеціалізованих господарств свиноматок годують двічі на добу зволоженими кормосумішами, напувають досхочу. Утримують підсисних свиноматок в індивідуальних станках із організацією активного моціону.
Як правило їх утримують в індивідуальних станках площею 7 – 7,5м2 . Приміщення повинно бути світлим, теплим, чистим і без протягів, з добре налагодженою вентиляцією.
Краще всього підтримувати необхідний мікроклімат в маточнику за допомогою обігрівачів. Оптимальна температура для маток –16 – 180 С. В літній період підсисних свиноматок утримують в таборах. Щорічно режимно-вигульне утримання підсисних маток значно підвищує їх продуктивність, зміцнює стан здоров’я, сприяє кращому росту і розвитку поросят.
В усіх спеціалізованих свинарських господарствах і багатьох товарних свинарських фермах виробничі приміщення використовують за принципом «все зайнято - все порожньо», тобто після кожного періоду зайнятості приміщення технологічною групою тварин настає період, протягом якого приміщення «відпочиває».
За тривалістю санітарний розрив може бути різним. Він встановлюється конкретною технологією від 2 – 3 днів до 2 – 3 тижнів. У період санітарного розриву виконують роботи по очищенню підлоги, гнойових лотків, огорож, конструкцій і обладнана від гною та бруду, по ремонту або заміні деталей обладнання Після цього конструкції, станки й обладнання підлягають термічнній обробці шляхом зрошування гарячою водою, дезінфекції лужним розчином, білять свіжогашеним вапном.
У кожному свинарському господарстві розробляється система профілактичним заходів згідно з особливостями архітектури планувальних рішень комплексу, виробничих приміщень та вимог до утримання визначених вікових груп тварин. Після ремонту і санітарної обробки приміщення або його частину (сектор), де велися роботи, необхідно просушити. З цією метою включають вентиляцію на витяг, а потім доводять мікроклімат до норми. Згідно з нормами технологічного проектування свинарських підприємств ОНТП2-85 оптимальною температурою в свинарниках-маточниках вважається 20°С з коливаннями від 18 до 22 °С, відносна вологість – від 40 % до 70 %.
Для обігрівання поросят-сисунів у станках для підсисних свиноматок використовують спеціальні системи комбінованого локального обігрівання, що складаються з обігрівачів та підігрівачів підлоги. Площа підігрівної підлоги береться від 0,5 м2 до 1,5 м2 на один станок, а температура в зоні знаходження поросят - від +30°С з постійним зниженням її до відлучення поросят від свиноматок до +22°С. Швидкість руху повітря в холодний і перехідний періоди року допускається до 0,15 м/сек.., а в теплий - 0,4 м/сек.
Зоотехнічний облік.
Номер форми |
Назва форми |
Місце ведення |
Зміст |
Формат |
Вид форми |
Обсяг, стор. |
6-СВ-к |
Журнал обліку свиноматок другої половини поросності |
Дільниця поросних маток племферми і комплексу |
Наявність і рух маточного поголів'я |
A4 |
Книга в твердій обкла- динці |
100 |
7-СВ-к |
Журнал приплоду |
Цех продукції і племферма комплексу |
Облік опоросів і надходження приплоду |
A4 |
Книга в твердій обкла- динці |
100 |
Технологічні групи глибокопоросних ♀ з інтервалом, рівним кроку ритму виробництва, надходять на дільницю поросних.
Час, протягом якого секція (сектор) зайнята тваринами, становить 5+8+21+10=44 дня і є періодом зайнятості приміщення тваринами.
7 днів |
8 днів |
26 днів |
10 днів |
глибокопоросна ♀ |
тривалість опоросу в одній секції |
підсисна ♀ |
відлучені поросята |
Кількість технологічних груп визначають на дільниці:
Постійне поголів’я глибокопоросних ♀ на дільниці:
(7 днів / 8 днів) × 45 глибокопоросні ♀= 39 голів
Постійне поголів’я ♀ у період опоросу технологічної групи:
(8 днів /8 днів) × 45 голів = 45 голів
Постійне поголів’я підсисних ♀:
26 день / 8 днів × 40 голів = 130 голів
Постійне поголів’я поросят на дільниці:
(26 днів + 10 днів) / 8днів ×306 голів = 1377 голів
Одержаний приріст від групи поросят-сисунів
(6,4 - 1,1) кг × 291 = 1542 кг = 15,42 ц
Таблиця 2.3
Основні параметри дільниці підсисних свиноматок
Показники |
Кількість | ||
за ритм |
за рік | ||
Крок ритму виробництва, діб |
8 | ||
Кількість технологічних груп на дільниці |
7 | ||
Технологічної групи глибокопоросних ♀, голів |
45 |
2025 | |
Тривалість опоросу ♀ технологічної групи, діб |
8 | ||
Аварійних опоросів, % |
12 | ||
Аварійних опоросів, голів |
5 |
225 | |
Технологічна група підсисних ♀, голів |
40 |
1800 | |
Технологічна група поросят на час народження, голів |
320 |
14400 | |
Технологічної групи поросят на час переведення на дільницю дорощування, голів |
291 |
13095 | |
Середній розмір технологічної групи поросят –сисунів на дільниці, голів |
306 | ||
Тривалість підсисного періоду, діб |
26 | ||
Тривалість періоду утримання відлучених поросят на дільниці, діб |
10 | ||
Постійне поголів’я глибокопоросних ♀ на дільниці, голів |
39 | ||
Постійне поголів’я ♀ у період опоросу технологічної групи, голів |
45 | ||
Постійне поголів’я підсисних ♀, голів |
130 | ||
Постійне поголів’я поросят-сисунів на дільниці, голів |
1377 | ||
Одержаний приріст від групи поросят-сисунів, ц |
15,42 |
107,94 | |
Типове приміщення місткістю, голів |
600 | ||
Потреба в приміщеннях |
1 | ||
Кількість секцій |
15 | ||
Кількість станків у 1 секції |
40 |
Із молодняку, який надходить на дорощування, формують групи по 25 — 30 голів і утримують у групових станках із розрахунку 0,35 м2 площі станка на одну голову, а з досягненням підсвинками живої маси 35 — 40 кг — переводять на дільницю відгодівлі.
При ранньому відлученні для підгодівлі використовують комбікорм із значно меншим вмістом сухого молока, яке замінюють соєвим, лляним і соняшниковим шротами, кормовими дріжджами, рибним і трав’яним борошном, а також тваринним жиром. Основну частину комбікорму становить ячмінне і кукурудзяне борошно, пшеничні висівки тонкого помелу. В комбікормі міститься до 22% протеїну, в необхідній кількості і співвідношенні незамінні амінокислоти, вітаміни, мінеральні речовини, антибіотики і до 6% клітковини. Раннє відлучення поросят порівняно з їх відлученням у 60-денному віці має дві переваги. Насамперед створюються умови для значно інтенсивнішого використання свиноматок у зв’язку із скороченням циклу відтворення до 160-165 днів, що сприяє щорічному одержанню від кожної тварини в середньому більше двох опоросів.
При відсутності спеціальних комбікормів або без підгодівлі рівноцінними кормами власного виробництва відлучати поросят від матерів треба у 45-60-денному віці. Правильне відлучення поросят від матерів потребує спеціальної підготовки тварин. Раціон свиноматок залежно від їх молочності зменшують, обмежують споживання води. З раціону вилучають соковиті корми. Перебування поросят під свиноматкою під час годівлі скорочують. Поряд з тим молодняк потрібно привчати до поїдання значної кількості підкорму. Відлучають поросят від свиноматок, яких утримують в ізольованому приміщенні, всіх одночасно, незалежно від віку приплоду.
У перші дні після відлучення на поросят впливає ряд несприятливих факторів: зміна годівлі, перехід в інше приміщення з іншим мікрокліматом, утримання в групах до 20-25 тварин з різних гнізд.
Для профілактики шлунково-кишкових та простудних захворювань приміщення для відлучених поросят повинно бути світлим, сухим, без протягів, з температурою повітря 22-24 С, вологістю 65-70%. Підлога в місцях відпочинку повинна бути вологонепроникною, утепленою, з нахилом у бік решітчастої частини, розміщеної над гнойовим жолобом. Над решітчастою підлогою встановлюють автонапувалки і годівниці з фронтом годівлі на одне порося 25-30 см. Обмін повітря в приміщенні взимку повинен становити до 30, влітку – 60 м3/год.
Зоотехнічний облік.
Номер форми |
Назва форми |
Місце ведення |
Зміст |
Формат |
Вид форми |
Обсяг, стор. |
8-СВ-к |
Картка дорощування і відгодівлі молодняка |
Дільниці дорощування і відгодівлі комплексу, дільниця дорощування племферми |
Облік поголів'я молодняка і його продуктивності по операторах, секторах і будівлях |
A4 |
Картка |
— |
9-СВ-к |
Журнал обліку поголів'я на дорощуванні і відгодівлі |
Дільниці дорощування і відгодівлі комплексу, дільниця дорощування племферми |
Облік поголів'я молодняка і його продуктивності по місяцях і кварталах року |
A4 |
Книга в твердій обкла- динці |
100 |
Початкова жива маса поросят при надходженні з дільниці підсисних ♀ згідно з проектним завданням досягає 6,4 кг , а кінцева — 31 кг, тобто приріст однієї голови молодняку за період дорощування становить (31 – 6,4) = 24,6 кг. Середньодобовий приріст підсвинків на дільниці: 305 г. Тривалість періоду утримання молодняку — 81 день (24,6 кг / 0,305 кг).
Кількість технологічних груп на дільниці дорощування становить:
(81 + 7) / 8 = 11 груп
Таблиця 2.4.
Основні параметри дільниці дорощування
Показники |
Кількість | |
за ритм |
за рік | |
Крок ритму виробництва, діб |
8 | |
Період зайнятості однією групою, діб |
88 | |
в т. ч. період зайнятості тваринами, діб |
81 | |
санітарний розрив, діб |
7 | |
Кількість технологічних груп на дільниці |
11 | |
Технологічна група при постановці на дорощування, голів |
291 |
13095 |
Технологічна група під час передачі на відгодівлю, голів |
256 |
11520 |
Середній розмір технологічної групи, голів |
274 | |
Санітарний брак поросят, % |
12 | |
Санітарний брак поросят, голів |
35 |
1575 |
Постійне поголів’я підсвинків на дільниці, голів |
2774 | |
Буде одержаний приріст за рахунок: |
- | |
- кондиційного молодняку |
63 |
2835 |
- некондиційного молодняку |
10,68 |
480,6 |
Валовий приріст на дільниці дорощування |
73,68 |
3315,6 |
Типове приміщення місткістю, голів |
2000 | |
Потреба в приміщеннях |
2 | |
Кількість секцій |
7 | |
Кількість станків у 1 секції |
10 |
Информация о работе Технологія потокового виробництва свинини