Технологія потокового виробництва свинини

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2015 в 18:35, курсовая работа

Краткое описание

У системі тваринництва взаємопов'язані і взаємодіють матеріально – технічні, технологічні та організаційно – економічні елементи, які у сукупності забезпечують найбільш доцільне використання худоби, підвищення його продуктивності, збереження (при необхідності – збільшення поголів'я і поліпшення його якості з метою виробництва більшої кількості високоякісної продукції, підвищення конкурентоспроможності та стійкості підприємства на ринку при найменших витратах праці, матеріально – грошових засобів і капітальних вкладень. Галузева структура тваринництва залежить, насамперед, від способу і рівня розвитку кормовиробництва

Содержание

ЗМІСТ 2
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 4
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 4
1.1. Перспективи розвитку свинарства України 4
1.2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРОДИ СВИНЕЙ 7
1.2.1. Загальна характеристика породи УРС 7
1.2.2 Ефективність використання базової породи свиней у схрещування і гібридизації 9
РОЗДІЛ 2 10
2.1. ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВО СВИНИНИ 10
2.1.1. Основні параметри роботи підприємства 12
2.1.2. Дільниця холостих і поросних свиноматок 15
2.1.3. Дільниця підсисних свиноматок 20
2.1.4. Дільниця дорощування молодняку 24
2.1.5. Дільниця відгодівлі свиней 28
2.1.6. Технологія вирощування ремонтного молодняку свиней 33
2.2. ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА ВИРОБНИЧИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ І КОРМАМИ 35
2.3. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ 38
2.4. ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ЗАХОДИ НА СВИНАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ 44
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 49

Прикрепленные файлы: 1 файл

свинарство.docx

— 167.55 Кб (Скачать документ)

Впровадження інтенсивної технології виробництва свинини за відповідних капітальних вкладень та раціональної організації праці дає змогу значно збільшити кількість одержуваної продукції та підвищити рентабельність підприємства. Основний принцип такої інтенсифікації — це застосування конвеєрного ритмічно-потокового виробництва свинини, що передбачає безперервний випуск продукції через однакові проміжки часу партіями відповідних розмірів і якості за певний період і в цілому за рік.

Застосування ритмічно – потокового виробництва свинини можливе за умов забезпечення високопродуктивним поголів’ям, міцної кормової бази, розробки циклограми безперервного ритмічного одержання продукції, комплектування штатів висококваліфікованими кадрами, раціональної реконструкції приміщень та застосування сучасного технологічного обладнання.

Кінцевою метою ритмічно – потокової системи виробництва свинини є отримання, вирощування та реалізація молодняку свиней великими одновіковими групами через певні проміжки часу. Цього досягають завдяки формуванню такої кількості груп свиноматок, яка забезпечувала б одержання передбаченої технологією товарної продукції впродовж усього періоду експлуатації підприємства, наявності спеціалізованих приміщень для кожного етапу виробничого процесу, які розподіляють на секції і використовують за принципом «все зайнято — все пусто».

Залежно від породного складу, інтенсивності росту поголів’я, потужності підприємства, кліматичної зони, умов утримання та годівлі технології можуть відрізнятися між собою, але мінімальні вимоги до показників виробництва залишаються стабільними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1.1. Основні параметри  роботи підприємства

 

Щоб виконати завдання підприємства ─ 1591 ц свинини в живій масі, необхідно з відгодівлі зняти та здати на м’ясо , голів з середньою живою масою 135 кг:

1591 т / 0,135 = 11785 голів

На відгодівлю повинно бути поставлено, голів (санітарний брак - 1%, а збереженість - 99%):

11785 – 99%

х – 100%                                         

Санітарний брак підсвинків за період дорощування – 12 %, відповідно збереженість – 88 %. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування становить:

11904 голів – 88 %

х – 100 %                                        

Щорічне одержання поросят при опоросі визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (9%).

13528 голів – 91%

х – 100%                            

Одержана величина є вихідною для визначення кількості нормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідність технологічних ♀ дорівнює 8 голів на опорос, тому протягом року буде одержано:

Репродуктивний період ♀ визначаємо  за  формулою:

П = Тпор. + Тпід. + Тхол. ,   де:                   П = 114 + 26 + 17 = 157 дні

Тпор. –   тривалість  періоду  поросності,  днів;

Тпід.  –  тривалість  підсисного  періоду,  днів;

Тхол.  – період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.

Загальне поголів’я ♀ на комплексі прямо пропорційне його потужності, тривалості репродуктивного періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання ♀ :

,  де      (3.2)   М =

О – потужність свинарського підприємства, гол;

П – репродуктивний період, днів;

Т – коефіцієнт  заплідненості ♀;

Д – вихід ділових поросят;

Кд – коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування;

Кв – коефіцієнт збереженості молодняку за період відгодівлі.

Показником ефективного використання маточного поголів’я є кількість опоросів на ♀ за рік (в середньому по стаду):

;   де                                        А =

А – кількість опоросів на ♀ за рік;

Т – коефіцієнт заплідненості ♀;

П – репродуктивний період, днів;

Крок ритму залежить від розміру технологічної групи підсисних ♀. Свинарник-маточник, складається з двох ізольованих секцій по 40 станків у кожній.

Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:

Таким чином, в одній секції свинарника-маточника опорос буде тривати:

Після визначення розміру технологічної групи підсисних свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 2.1):

1) технологічна група глибокопоросних свиноматок під час постановки на опорос (з врахуванням 12% аварійних опоросів) складається із 45 свиноматок

(40 підсисних свиноматок + 5 (12%), які опоросилися аварійно);

2) технологічна група умовно  поросних свиноматок (яких запліднюють  за крок ритму) з урахуванням  прохолосту (17%) складається з 53 голів

(45 голів + 8 (17%));

3) технологічна група новонароджених  поросят складається з 320 голів

(40 свиноматок * 8 новонароджених поросят),

а до відлучення зменшується на 9% (відхід за період), або на 29 голів, і становить 291 голову;

4) технологічна група на дільниці  дорощування з урахуванням санітарного  браку за даний період (12%) становитиме 256 голів

(291 голів – 35 голів (12%));

5) технологічна група на дільниці  відгодівлі складається із 254 голови

(256голів - 2 голови (1%)).

 

Таблиця 2.1.

 Розміри  технологічних груп свиней на  виробничих дільницях

Статево-вікові групи

Розмір технологічної групи на початок

періоду

Санітарний брак

Розмір

технологіч-ної групи на кінець періоду

Середній розмір технологічної групи

%

голів

Умовно поросні ♀

53

17

8

45

49

Поросні ♀

45

-

-

45

45

Підсисні ♀

45

12

5

40

43

Поросята-сисуни

320

9

29

291

306

Поросята на дорощуванні

291

12

35

256

274

Молодняк на відгодівлі

256

1

2

254

255


 

2.1.2. Дільниця холостих і поросних свиноматок

 

Холості і свиноматки першої половини поросності.

Приміщення для утримання свиноматок обладнані груповими та індивідуальними станками. Холостих свиноматок утримують у групових станках по 10 — 15 голів із розрахунку 1,5 м2 на одну голову, спарованих — у індивідуальних станках упродовж 2 — 3 днів. У великих комплексах їх утримують у групових станках до 32 днів поросності. На дільниці виділяють секцію для утримання кнурів – плідників і кнурців – пробників.

Свиноматки другої половини поросності надходять на дільницю після 32 днів поросності, їх утримують у групових станках по 11 — 13 голів із розрахунку 1,8 — 2 м2 площі на одну голову до 110 — 112 днів поросності.

Опорос та утримання підсисних свиноматок.

Виробнича група тварин на дільницю надходить за 2 — 4 дні до опоросу, де її утримують до відлучення поросят в індивідуальних станках, розміщених в ізольованих секціях по 30 — 60 станків у кожній. Після відлучення поросят свиноматок переводять для осіменіння на дільницю холостих і свиноматок першої половини поросності.

Годують свиноматок за нормами з урахуванням періоду підготовки до парування чи осіменіння (за 3 — 14 днів), стану поросності (перші 84, останні 30 днів), живої маси, віку, а також вгодованості. Холостим свиноматкам згодовують корми з розрахунку на 100 кг живої маси 1,5 — 1,8 к. од.; поросним у перші 84 дні — 1,2, а в останні 30 днів — 1,5 — 1,7 к. од.

Взимку в раціони свиноматок обов’язково вводять трав’яне борошно, комбінований силос, буряки та інші соковиті корми. У період годівлі холостих та поросних свиноматок стежать за якістю кормів, особливо за ураженістю грибними мікроорганізмами. Годують поросних свиноматок двічі на добу, напувають без обмежень.

У приміщеннях, де утримують холостих та поросних свиноматок, підтримують такі оптимальні зоогігієнічні параметри: температура повітря — 10 - 16 °С, відносна вологість — 70 - 75 %; вміст: вуглекислого газу — 0,3 %, аміаку — не більше ніж 0,026 %, швидкість руху повітря — 0,2 - 0,3 м/с.

Зоотехнічний облік.

Номер форми

Назва форми

Місце ведення

Зміст

Формат

Вид форми

Обсяг, стор.

1-СВ-к

Виробнича картка свиноматки

Дільниці осіменіння,по-росних і підсисних свиноматок комплексу і племферми

Продуктивність та відтворювальна здатність,переміщення по виробничих дільницях і причина вибуття

1/12 Д

Картка

2-СВ-к

Виробнича картка кнура

Лабораторія по штучному осіменінню племферми і комплексу

Індивідуальний розвиток, відтворювальна здатність, оцінка за якістю потомства і причини вибуття

1/12 Д

Картка

3-СВ-к

Журнал оцінки сперми кнурів

Лабораторія по штучному осіменінню племферми і комплексу

Оцінка сперми кнурів та облік її використання, оцінка кнурів за спермопродукцією

A4

Книга в твердій обкладинці

50

4-СВ-к

Журнал осіменіння свиней

Дільниця осіменіння маток племферми і комплексу

Стимуляція охоти, дата осіменіння і вибуття матки, облік ефективності роботи оператора

A4

Книга в твердій обкладинці

100

5-СВ-к

Журнал щоденного обліку заплідненості свиноматок

Дільниця осіменіння племферми і комплексу

Облік заплідненості, прохолосту і вибуття маток

A4

Книга в твердій обкладинці

50

6-СВ-к

Журнал обліку свиноматок другої половини поросності

Дільниця поросних маток племферми і комплексу

Наявність і рух маточного поголів'я

A4

Книга в твердій обкладинці

100


 

 

Для технологічної групи ♀ період умовної поросності становить 34 дні. На дільницю підсисних ♀ глибокопорсна ♀ переводиться на 107 добу. Період утримання явно поросних ♀ становить:

114 - (34+7)=73 дні.

Визначаємо, яка кількість технологічних груп ♀ буде постійно знаходитися на дільниці. Цикл складається з двох частин:

- періоду  зайнятості тваринами:(34дні умовної поросності + 73 дні явної поросності = 107 днів);

- часу на  виконання робіт по санації  і ремонту приміщення.

Кількість технологічних груп на дільниці:

кількість ♀, що йтимуть на парування за 1 день:   53 / 8 = 6,6 = 7 гол.

група холостих ♀ (буферна група) на комплексі:

7 × 17 = 119 голів

Сформовано технологічних груп ♀ за рік:

365/8 = 45 раз

Постійне поголів’я умовно поросних ♀:

(53голови × (34 дні : 8 днів)= 225 голів

Постійне поголів’я явно поросних ♀:

(45 голів ×(73 дні:8 днів) = 411 голів

Постійне поголів’я ♀ на дільниці:

119 + 225 + 411 = 755 голів

 

Таблиця 2.2

Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок

Показники

Кількість

за ритм

за рік

Крок ритму виробництва, діб

8

Кількість технологічних груп на дільниці, голів

14

Розмір технологічної групи умовно поросних ♀

53

2385

Холостих ♀ , %

17

Холостих ♀ , голів

8

360

Розмір технологічної групи явно поросних ♀, голів

45

2025

Сформовано технологічних груп ♀

1

45

Постійне поголів’я умовно поросних ♀

225

Постійне поголів’я явно поросних ♀

411

Постійне поголів’я холостих ♀

119

Постійне поголів’я ♀ на дільниці

755

Типове приміщення місткістю, голів

1200

Потреба в приміщеннях

1

Информация о работе Технологія потокового виробництва свинини