Психологічна готовність дошкільника до навчання у школі

2. Гра “Чорне й біле  не бери, “так” і “ні” не  говори”

Мета: виховувати зосередженість та збагачувати словниковий запас.

Інструкція: Грати можна у великій групі. Ведучий починає вести з партнером бесіду так, щоб дитина назвала заборонені слова: чорний, білий, так, ні. Той, хто неправильно відповість, вибуває з гри на деякий час. Відповідати потрібно швидко, усі діти уважно стежать за виконанням правил. Бесіда має приблизно такий характер:

– Чи ходив ти коли-небудь до зоопарку?

– Один раз.

– Чи бачив ти там ведмедя?

– Бачив.

– Він був білий чи бурий?

– Полярний.

Заняття 6

1. День “відкритих дверей”

Мета: знайомити дітей зі школою, школярами, шкільними речами.

Інструкція:

• Відвідування кабінетів із математики, української літератури й мови, природознавства, трудового навчання й художньої праці, музичного кабінету, спортивної зали.
• Знайомство зі школярами-початківцями, відвідування відкритого уроку в першому класі з природознавства.
• Розповіді дітей 1-2 класів про своє шкільне життя.
• Бесіда з дошкільниками про їхнє враження, що сподобалось, а що ні.

Заняття 7

1. Вправа “Намалюй пароплав”

Мета: розвивати довільність.

Інструкція: Дитині пропонують якомога точніше скопіювати пароплав, окремі деталі якого складені з елементів прописних літер і цифр.

Дорослий каже: “Перед тобою лежить аркуш паперу. На цьому аркуші намалюй, будь ласка, такий самий малюнок, який ти бачиш перед собою” (мал. 2).

 

“Не поспішай, намагайся бути уважним, щоб малюнок був точнісінько такий самий, як на зразку. Якщо ти щось не так намалюєш, ластиком не витирай, а намалюй зверху або поруч правильно”.

При порівнянні слід звернути увагу на:

• зіставлення розмірів деталей;
• присутність усіх елементів;
• правильність виконання (чи не переплутала дитина верх і низ малюнка);
• кількість деталей і спосіб виконання (чи рахує дитина клітинки або малює “на око”).

2. Гра “Три рухи”

Мета: розвивати вміння концентрувати увагу й виконувати вказівки дорослого.

Інструкція: “Діти, будь ласка, запам’ятайте три рухи:

• руки зігнуті в ліктях: кисті на рівні плечей;
• руки витягнуті перед собою на рівні грудей;
• руки підняті вгору.”

Потрібно продемонструвати всі рухи дітям, попросити їх повторити і переконатися, що вони запам’ятали не лише самі рухи, а й їхні порядкові номери – перше, друге, третє.

1) Ведучий показує один  рух, називаючи при цьому номер  для зразка. Потім тільки проговорює  номери, а діти самостійно виконують  рухи.

2) Ведучий показує один  рух і при цьому промовляє  номер іншого. Діти повинні показати  той рух, якому відповідає номер; той, хто помиляється, вибуває на деякий час зі гри.

Заняття 8

1. Бесіда на загальну  обізнаність

Мета: розвивати загальну обізнаність дітей.

Інструкція для дорослого: Ви ставите запитання, а дитина відповідає. Час для відповіді необмежений, а тому не потрібно поспішати. Дайте малюкові можливість подумати. Якщо він відповів неправильно, нехай подумає ще трохи. За кожну правильну відповідь нараховуються бали, які слід занотовувати у квадратиках.

Інструкція для дитини: “Зараз я буду ставити тобі різні запитання, а ти постарайся на них відповісти. Деякі запитання видадуться тобі дуже легкими, а деякі – складними. Навіть якщо ти не зможеш відповісти на окремі з них, не хвилюйся. Основне – не поспішай і думай гарненько”.

Запитання для бесіди

1. Назви своє прізвище, ім’я, по батькові.
2. Назви прізвище, ім’я, по батькові мами й тата.
3. Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш – жінкою чи чоловіком?
4. У тебе є брат чи сестра? Хто старший?
5. Скільки тобі років? А скільки буде через рік? А через два роки?
6. Зараз ранок чи вечір? (День чи ранок?)
7. Коли ти снідаєш – увечері чи вранці? А обідаєш – уранці чи вдень? Що буває раніше – обід чи вечеря?
8. Де ти живеш? Назви свою домашню адресу.
9. Ким працюють твої тато, мама?

• Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець? А сукня?
• Яка зараз пора року – зима, весна, літо чи осінь? Чому ти так вважаєш?
• Коли можна кататися на санках – узимку чи влітку?
• Чому сніг буває взимку, а не влітку?
• Що роблять листоноша, лікар, учитель?
• Навіщо потрібні в школі дзвоник і парта?
• Ти хочеш вчитися в школі?
• Покажи своє праве око, ліве вухо. Для чого потрібні очі, вуха?
• Яких тварин ти знаєш?
• Яких ти знаєш птахів?
• Хто більший: корова чи коза? Птах чи бджола? У кого більше лап: у собаки чи в півня?
• Що більше: 8 чи 5, 7 чи 3? Порахуй від 3 до 6. Від 9 до 2.
• Що потрібно зробити, якщо ненавмисно зламаєш чужу річ?

2. Вправа “Прості зауваження”

Мета: розвивати інтелект дитини.

Інструкція: “Я буду називати різні слова, а ви повинні одним словом назвати їх – тобто узагальнити в одне”.

Наприклад: Київ, Москва, Харків – це міста.

Яблука, сливи, грушки – це… (фрукти).

Капуста, морква, картопля – це… (овочі).

Ляльки, машинки, м’ячі – це… (іграшки).

Мама, тато, сестра, брат – це… (родичі).

Стіл, крісло, диван – це… (меблі).

Шапка, куртка, штани – це… (одяг).

Береза, дуб, каштан – це… (дерева).

Василь, Микола, Андрій – це… (чоловічі імена).

Тоня, Світлана, Марійка – це… (жіночі імена) тощо. 

 

3. Гра “Ланцюжок”

Мета: стимулювати мотивацію до навчання.

Інструкція: Психолог просить дітей стати в ряд – від того, хто краще всіх виконує будь-яке завдання, до того, хто виконує його гірше. Ця вправа, як правило, виконується наприкінці заняття. У деяких випадках ланцюжок складає хтось із дітей (після того як він буде складений, дитина повинна сама знайти своє місце; у цій ролі має побувати кожна дитина); в інших – складання ланцюжка виконується без будь-якої допомоги. Вправа виконується у вигляді швидкої розминки. Основа для складання весь час змінюється, причому психолог (вихователь) повинен мінімально втручатися в цю оцінку й самооцінку, стежачи за тим, щоб ніхто з дітей не опинявся весь час на місці лідера чи в положенні замикаючого. Якщо всі діти добре впораються із завданням, вони беруться за руки і піднімають їх угору, утворюючи коло.

Заняття 9

1. Гра “Чарівний квадрат”

Мета: розвивати уяву, довільність.

Інструкція: Кожній дитині дається шаблон квадрата, який вона обводить на аркуші паперу. Потім пропонується домалювати фігуру так, щоб вийшли різні предмети, краще, якщо вони будуть пов’язані зі шкільними речами.

2. Бесіда “Школа”

Мета: розвивати мотивацію до навчання, коригувати негативне ставлення до школи.

Інструкція: Розповісти дітям про школу, описати всі позитивні сторони шкільного навчання. Дати можливість дітям виразити свої почуття й переживання з приводу шкільного навчання. можна провести невеличкі уроки, адаптуючи тим самим дітей до навчання в школі. Головне, щоб діти відчули реальність шкільних ситуацій. Можна використати оцінки (вирізати із червоного паперу – 5, а із синього – 4). Пояснити дітям, що таке оцінки, що це не похвала чи покарання, а це – бал за відповідь.

Заняття 10

Вправи на вміння дитини регулювати й контролювати свої емоції й поведінку

Мета: саморегулювання й зняття психоемоційного напруження дітей.

Інструкція: Пояснити дитині, що таке емоції й до чого вони можуть призвести, якщо не вміти регулювати ними й контролювати їх. Дитині кажуть:

1) “Якщо ти відчуєш, що  почав хвилюватися й тобі хочеться  когось ударити, існує досить  простий спосіб доведення собі  своєї сили: обхопи долонями лікті  й сильно притисни руки до  грудей. Це поза витриманої людини, тобто людина бере себе в  руки”;

2) “Спробуй сильно-сильно  надавити п’ятками на підлогу, руки затисни в кулаки, і зчепи  зуби. Ти – могутнє дерево, у  тебе сильні корені, і ніякий  вітер тебе не зламає. Це поза  впевненої в собі людини”;

3) “Якщо ви втомитесь  у школі на уроці, то на перерві  необхідно встати, розвести широко  ноги, зігнути їх трішки в колінах, зігнути тіло й вільно опустити  руки, випрямити пальці, нахилити  голову до грудей, трішки відкрити  рот. Легенько похитатися з боку  в бік, уперед, назад. Потім різко  труснути головою, руками, ногами, тілом. Ти витрусив усю свою втому, але ще трішки залишилось, спробуй  ще раз”;

4) “Коли ти дуже втомився, тобі важко, хочеться лягти, але  потрібно ще попрацювати, необхідно  “скинути гору з плечей”. Треба  встати, широко розвести ноги, підняти  плечі вгору, відвести назад і  різко опустити. Зробіть цю вправу 5-6 разів – і втома мине”. 

 

 

Додаток 2 Діагностика загальної шкільної зрілості

 

Процедура визначення готовності дитини до школи

Процедура визначення психологічної готовності дитини до школи залежить від умов, у яких доводиться працювати. Найсприятливіші умови – це обстеження дітей у дитячому садку десь у квітні–травні. Адже діти перебувають у звичному середовищі, тому обстеження виявляється для них схожим на індивідуальні заняття, а отже, зводиться до мінімуму стресовий вплив так званого “іспиту” під час вступу до школи, на що, на жаль, перетворилися співбесіди з дітьми під час прийому їх до першого класу, особливо в школах нового типу.

Утім, де б обстеження не проводилося – у дитячому садку, школі – організація обстеження має відповідати таким основним вимогам:

• тривалість психологічного обстеження має становити 20-30 хвилин, оскільки діти такого віку зберігають оптимальний рівень розумової працездатності саме протягом цього часу;
• обстеження має відбуватись у присутності батьків, що знімає в дітей і батьків небажане напруження. З іншого боку, це може створити певні труднощі: батьки часто намагаються підказати, коментувати або оцінювати відповіді дітей;
• обстеження може проводитися в один прийом або, якщо дитина працює дуже повільно, у два. Загалом обстеження рекомендується проводити у два етапи, щоб діти менше втомлювалися;
• після закінчення виконання всіх завдань у разі необхідності батькам дають рекомендації, як краще за літо підготувати до школи дітей;
• якщо обстеження проводиться з метою відбору найрозвинутіших дітей у класи або школу з ускладненою програмою навчання, другий етап має відбуватися в присутності невеликої комісії з учителів (а також, якщо є можливість, логопеда). Після закінчення обстеження батьків повідомляють, що конкурсна комісія винесе своє рішення за результатами обстеження після того, як співбесіду пройдуть усі діти шкільного віку;
• якщо обстеження проводиться не з метою відбору дітей, а з метою вивчення особливостей їхнього психічного розвитку до моменту систематичного навчання, що може послужити фундаментом для індивідуального підходу до майбутнього учня, то на другому етапі обстеження психолог може працювати тільки в присутності батьків;
• під час співбесіди з дитиною потрібно встановити приязний, безпосередній контакт. Усі завдання мають сприйматися дитиною як гра. Атмосфера гри допомагає майбутнім учням розслабитися, зменшує стресову ситуацію.

Якщо дитина тривожна, боїться відповідати, то з боку експериментатора необхідна емоційна підтримка. Під час виконання завдань треба підтримувати її, говорити, що вона все робить правильно й добре (незалежно від результату).

Без такого зворотного зв’язку тривожна дитина може просто мовчати. Слід зауважити, що подібна тактика рекомендується в спілкуванні з усіма дітьми, оскільки їм дуже важливі позитивні зауваження на їхні відповіді.  

 

Методика щодо вивчення домінування пізнавального чи ігрового мотивів у потребо-афективній сфері дитини

(розроблено Н. Гуткіною)

Дитину запрошують до кімнати, де на столах виставлені звичайні, не дуже яскраві іграшки, і пропонують їй за одну хвилину їх розглянути. Потім експериментатор кличе дитину до себе й пропонує послухати казку. Дитина слухає цікаву казку для її віку, якої вона раніше не чула. На найцікавішому місці читання переривається, і експериментатор запитує дитину: що їй у даний момент хочеться більше: пограти з іграшками чи дослухати казку до кінця?

Діти з вираженим пізнавальним інтересом зазвичай обирають слухання продовження казки. Діти зі слабою пізнавальною потребою обирають гру. Однак їхня гра має маніпулятивний характер: то за одне візьмуться, то за інше.

Експериментальна бесіда щодо виявлення внутрішньої позиції школяра

(розроблено Н. Гуткіною)

Сформованість внутрішньої позиції школяра цікаво виявляється в грі в школу: діти обирають роль учня, а не вчителя, і хочуть, щоб увесь зміст гри зводився до реальної навчальної діяльності (читання, писання, розв’язування математичних прикладів тощо). Навпаки, у разі несформованості цього утворення діти обирають у ній роль учителя, а не учня, а також замість конкретної навчальної діяльності – гру в перерву тощо.

Бесіда складається із 12 запитань.

Перші два запитання не є фундаментальними, тому що на них практично всі діти відповідають “так”.

Важливо звернути увагу на те, як дитина пояснює своє бажання йти до школи щоб навчитися читати, писати тощо. Однак деякі діти відповідають, що вони хочуть іти до школи, тому що їм набридло в дитячому садку чи не хочеться спати після обіду, тобто бажання йти до школи не пов’язано зі змістом навчальної діяльності чи зміною соціального статусу дитини.

Запитання 3-6 спрямовані на з’ясування пізнавального інтересу опитуваного, а також рівня його розвитку. Про дитину дає деяке уявлення запитання 6 про улюблені книжки.

Відповідь на запитання 8 дає уявлення про те, як дитина ставиться до труднощів у будь-якій діяльності.

Коли дитина ще не дуже бажає стати учнем, то її досить задовольняє ситуація, яка пропонується запитанням 10, і навпаки.

Якщо дитина бажає вчитися, то вона, як правило, у грі в школу обирає роль учня, пояснює це бажанням учитися (запитання 11) і обирає, щоб у грі урок був довшим, ніж перерва, щоб більше працювати на уроці (запитання 12).