Психологічна готовність дошкільника до навчання у школі

З метою формування позитивного ставлення дітей до школи бажано проводити такі заходи: бесіди про школу; корекційно-розвивальні заняття, що допомагають правильно й вчасно сформувати в дошкільників позитивне ставлення до школи; ігри на формування навичок навчальної діяльності.

З метою формування в дітей позитивного ставлення до школи можна рекомендувати:

- бесіди про школу, формувати позитивне ставлення до вчителя й однолітків;

- ігри з формування навичок навчальної діяльності;

- роботу з батьками з приводу позитивного ставлення до школи й навчальної діяльності;

- роботу з вихователями та учителями з формування нових психологічних якостей дитини;

- психологам, вихователям у роботі з дітьми використовувати діагностичні методики для виявлення позитивного ставлення до школи: «Навчальна мотивація» автор М.Р. Гінзбург; «Малюнок школи» автор Т. Нежнова; методика щодо вивчення домінування пізнавального чи ігрового мотивів у потребово-афективній сфері дитини (розроблено Н.Й. Гуткіною); бесіда щодо виявлення внутрішньої позиції школяра (розроблено Н.Й. Гуткіною).

 

Список використаних джерел

 

1. Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. – М.: НПО “Образование”, 1996. – С. 17-19.
2. Диагностика психологической готовности детей к обучению в школе. / Сост. Г.П. Антонова, И.П. Антонова, Н.А. Антонова. – Донецк, 1999. – С. 34-78.
3. Диагностика умственного развития дошкольников / Под ред. Л.А. Венгера, В.В. Холмовской. – М., 1978. – 248 с.
4. Карпенко З.С. Діагностика психічного розвитку дітей 6-7 років. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 45-89.
5. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. – М.: Педагогика, 1991. – С. 4-52.
6. Нежнова Т.А. Формирование новой внутренней позиции // Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста. – М.: Педагогика, 1988. – С. 24.
7. Нижегородцева Н.В. Психолого-педагогическая готовность ребенка к школе: Пособие для практических психологов, педагогов и родителей / Н.В. Нижегородцева, В.Д. Шадриков. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – С. 12-126.
8. Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста / Под ред. Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера. – М.: Педагогика, 1988. – С. 14-122.
9. Петроченко Г.Г. Развитие детей 6-7 лет и подготовка их к школе / Под ред. А.М. Леушиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – Мн.: Вышейшая школа, 1982. – С. 29-30.
10. Розвиток творчої особистості дошкільника. - Кам'янець-Подільський: 1111 МошакМ.І., 2005.-351с.
11. Романова Е.С. Психодиагностика. - СПб.: Питер, 2006. - 400с.
12. Романова Е.С, Усанова О.Н., Потемкина О.Ф. Психологическая диагностика развития школьников в норме и патологии. - М.: Институт психодиагностики, 1990. - 158с.
13. Саханюк С.А. Тренінг соціальної адаптації першокласників // Практична психологія та соціальна робота. - 2005. - №9. - С.24-35.
14. Семаго Н.Я. Психолого-педагогическая оценка готовности ребенка к началу школьного обучения: программа и методические рекомендации. - М. : Чистые пруды, 2005. - 30с.
15. Соколова Ю. Тести на готовність до школи дитини 5-6 років. - К.: Думка, 2008. - 64с.
16. Сорокова М.Г. Система М. Монтессори. Теория и практика. - М. : Академия, 2003. - 384с.
17. Столяренко Л.Д. Основы психологии: Практикум. - Ростов н/Д: Феникс, 2006. - 704с.
18. Тайсон Р., Тайсон Ф. Психоаналитические теории развития. - Екатеринбург: Деловая книга, 1998. - 528 с.
19. Фурманов И.А., Фурманова Н.В. Психология депривированного ребенка. -М.: ACT, 2004.-319с.
20. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. - СПб.: Питер Ком, 1998. - 608с.
21. Шевандрин Н.И. Основы психологической диагностики. З ч. - М.: Пресс, 2003.-336с.
22. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. – М.: Педагогика, 1991. – С. 4-52.
23. Крутій К.Л. Концепція та методичні засади програми «Дитина в дошкільні роки»– 2-е вид., перероб. – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2003. – 400 с.
24. Крутій К.Л. Перспективне планування роботи з дітьми старшого дошкільного віку. – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2001. – 264 с.
25. Крутій К.Л. Плани освітньої роботи з дітьми молодшого, середнього і старшого дошкільного віку (на І, ІІ, ІІІ квартал) – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2006. – 218 с.
26. Нежнова Т.А. Формирование новой внутренней позиции // Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста. – М.: Педагогика, 1988. – С. 24.
27. Нижегородцева Н.В. Психолого-педагогическая готовность ребенка к школе: Пособие для практических психологов, педагогов и родителей / Н.В. Нижегородцева, В.Д. Шадриков. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – С. 12-126.
28. Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста / Под ред. Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера. – М.: Педагогика, 1988. – С. 14-122.
29. Петроченко Г.Г. Развитие детей 6-7 лет и подготовка их к школе / Под ред. А.М. Леушиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – Мн.: Вышейшая школа, 1982. – С. 29-30.
30. Сучасне заняття в дошкільному закладі: Навчально-методичний посібник / За ред. Н.В.Гавриш; Авт. кол.: Н.В.Гаврик, О.О.Ліннік, Н.В.Губанова. – Луганськ: Альма-матер, 2007. – 496 с

 

 

Додаток 1 Програма формування позитивного ставлення дітей 5-6 років до школи

 

Заняття 1

1. Гра “Інтерв’ю”

Мета: формувати в дітей уміння орієнтуватися в навколишньому світі.

Інструкція: “Діти, уявіть собі, що я журналіст, який хоче взяти у вас інтерв’ю для газети чи журналу. Ви повинні уважно послухати запитання, які я буду ставити, а потім правильно й швидко на них відповісти”.

Кожний із дітей відповідає на запитання, ті запитання, які діти не розуміють, треба пояснити й обговорити колективно.

Запитання інтерв’ю

1. Як вас звати? (Кожний  із дітей відповідає на запитання, якщо дитина замість ім’я називає  прізвище, це не вважається помилкою).

2. Скільки вам років?

3. Як звати ваших батьків?

4. Як називається місто, в якому ви живете?

5. Як називається вулиця, на якій ви проживаєте?

6. Який номер має ваш  будинок, квартира?

7. Яких тварин ви знаєте? Які з них домашні? Які живуть  у наших лісах? (Дитина повинна  назвати хоча б по 2 тварини  на кожне із завдань).

8. У яку пору року  з’являється і в яку пору  року опадає листя?

9. Як називається та  година дня, коли ви прокидаєтесь, коли обідаєте, коли готуєтесь  до сну?

10. Перерахуйте предмети  одежі, меблі, столові прибори, які  ви використовуєте? (Правильна відповідь  та, в якій перераховано не  менше трьох найменувань із  кожної групи).

2. Бесіда-гра “Я йду  до школи!”

Мета: активізувати відомості дітей про школу й шкільне життя.

Інструкція: “Діти, поділімось на дві команди. Назва однієї команди буде “Всезнайки” (це такі люди, які все знають), а іншої – “Незнайки” (такі люди, які нічого не знають). Я буду ставити запитання, команда “Всезнайки” має відповідати на всі запитання тільки правильно, а команда “Незнайки” має шуткувати й відповідати на всі запитання неправильно. За кожну правильну відповідь всезнайкам і за кожну неправильну відповідь незнайкам ставимо “+”.

Кожна дитина має спробувати себе в обох ролях.

Запитання

1. Чи потрібно ходити  до школи?

2. Навіщо потрібно ходити  до школи?

3. Чим зазвичай займаються  в школі? (Що ви будете робити  в школі?)

4. Що потрібно мати учневі, щоб бути готовим до школи?

5. Що таке уроки? Чим  на них займаються учні?

6. Як потрібно поводити  себе на уроках у школі?

7. Що таке домашні завдання?

8. Навіщо потрібно виконувати  домашні завдання?

9. Чим ви будете займатися  вдома, коли прийдете зі школи?

10. Що нового з’явиться  в твоєму житті, коли ти підеш  у школу?

Дати дітям можливість зрозуміти, для чого вони йдуть до школи, навіщо їм учитися, що дасть їм це навчання.

3. Гра “Пантоміма”

Мета: прийняття позиції школяра дитиною, зменшення рівня тривожності, страхів, пов’язаних зі школою, розвиток емоційної сфери.

Інструкція: “Діти, спробуймо за допомогою різноманітних поз, рухів тіла показати, як виглядають…”

Завдання: добрий учитель; злий учитель; учень, який учиться на самі п’ятірки, – відмінник; учень, який погано вчиться; зошит неохайного учня; учень, який не хоче йти до школи; учень, який старанно робить уроки; уважний учень; неуважний учень; учень, який боїться відповідати; учень, який із задоволенням іде до школи.

Після гри потрібно обговорити з дітьми, кого їм було приємніше показувати, кого кумедніше, яким краще бути учнем, тим, із кого сміються, чи тим, кого поважають і ставлять на зразок іншим. За допомогою оплесків визначте дитину, яка краще за всіх виконала завдання. (Можна нагородити орденом – “Найкращий мім”).

ЗАНЯТТЯ 2

1. Гра “Я готуюсь до  школи”

Мета: формувати позитивну навчальну мотивацію, коригувати негативне ставлення до школи.

Інструкція: “Уявіть собі, що я прилетіла до вас з іншої планети, щоб разом з вами йти до школи. Ваше завдання – якомога швидше підготувати мене до навчання в школі. Я буду запитувати вас про шкільне життя, а ви повинні мене навчити, відповідаючи правильно на запитання”.

Запитання

1. Щоб піти до школи, мені має виповнитися:

а) 1-2 роки;

б) 6-7 років.

2. Щоб добре вчитися, я  повинна:

а) дуже хотіти навчатися в школі;

б) зовсім не хотіти навчатися в школі.

3. Для того щоб піти  до школи, достатньо:

а) мати кольорові олівці, гарний портфель і ручку;

б) уміти трішки читати, писати, рахувати, малювати.

4. Щоб бути відмінником, треба:

а) мати гарні олівці, зошити й ручку;

б) бути старанною ученицею (учнем).

5. Домашні завдання потрібно  виконувати:

а) швидко і як-небудь;

б) не поспішаючи, гарно, охайно, перевіряючи помилки.

6. На перервах потрібно:

а) відпочивати (можна повторити якийсь предмет);

б) відповідати біля дошки.

7. Якщо я отримаю двійку:

а) потрібно плакати, кричати на вчительку;

б) сміятися, кажучи, що мені байдуже;

в) попросити пояснити, вивчити цю тему, щоб перездати на кращу оцінку.

8. Коли я буду відповідати  біля дошки, я повинна:

а) хвилюватися, боятися;

б) не хвилюватися, уважно послухати запитання й відповісти на нього.

9. У школі потрібно вчитися:

а) тому, що всі вчаться;

б) щоб бути розумною, досвідченою людиною.

10. Я хочу вчитися в  школі:

а) бо в школі гарні квіти, парти;

б) бо в школі я дізнаюсь багато нового, що допоможе мені стати дорослою самостійною людиною.

2. Проективна корекційно-розвивальна  методика “Я малюю школу”

Мета: корекція страхів у дітей перед навчанням у школі.

Інструкція: “Сьогодні ми всі будемо малювати різні ситуації, події, які можуть відбутися в школі. Нехай кожний із вас візьме олівець і намалює те, що йому подобається чи не подобається в школі”.

Після того, як усі намалюють, діти повинні помінятися місцями й домалювати щось на малюнку сусіда і т. д. Після цього малюнки обговорюються, пояснюються елементи.

Обладнання: великий аркуш паперу, кольорові олівці.

3. Гра “Школа-казка”

Мета: зняття страху й сильного напруження, тривожності перед шкільним навчанням.

Інструкція: Діти читають (чи їм читають уривки з книги Е. Успенського “Школа клоунів”), розповідають про правила, вимоги в цій школі, придумують уроки, оцінки (психолог бере в цьому процесі активну участь). Кожна дитина повинна обов’язково що-небудь розповісти й показати. Клас попередньо домовляється, яке правило для “школи” буде виконуватися, і воно включається в хід “навчальних”, “ігрових” занять, що сприяє довільності. Це необхідно для того, щоб діти побачили, де добре, а де погано, для чого потрібні правила. Отже, з’являється бажання завжди і в усьому діяти за правилом. Напрямом цієї роботи є також розвиток у дітей бажання бути компетентними, як одного з центральних мотивів учіння, бажання бути не гіршими за інших.

Заняття 3

1. Гра “Сокіл і лис”

Мета: моделювати навчальну ситуацію й розвивати довільність.

Інструкція: Обираються сокіл і лис. Інші діти – соколята. Сокіл учить своїх соколят грати. Він бігає в різних напрямах і одночасно робить різні рухи руками (угору, в сторони, уперед тощо). Зграйка соколят біжить за ним і стежить за його рухами, намагаючись точно скопіювати їх. У цей час із нори вискакує лис. Соколята швидко присідають, щоб лис їх не помітив. (Лис з’являється на команду ведучого й ловить лише тих, хто не встиг присісти). Соколята, яких спіймали, на деякий час вибувають із гри. Після гри всі сідають у коло й вислуховують пояснення, чому лис зловив соколят (неуважність на уроках призводить до погіршення навчання, нерозуміння предметів, відставання й отримання поганих оцінок; щоб цього не сталося, потрібно бути уважним і, якщо щось не зрозуміло, попросити пояснити ще раз).

2. Гра “Пташка”

Мета: розвивати самоконтроль.

Інструкція: Перед початком гри ведучий знайомить дітей із різними породами дерев. Можна показати їх на малюнку, розповісти, де вони ростуть. Перед грою всі підбирають для себе фант – іграшку чи будь-що інше. Гравці сідають у коло й обирають дитину, яка буде збирати фанти. Вона сідає в середину кола й усім гравцям дає назви дерев (дуб, клен, береза, ялинка, липа, каштан, горіх, вишня, тополя, акація, яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, айва, алича, пальма й ін.). Кожний повинен запам’ятати свою назву.

Дитина, що збирає фанти, каже: “Прилетіла пташка й сіла на дуб”. Дуб повинен відповісти: “На дубі трішки посиділа, а потім на березу полетіла”. Береза називає інше дерево і т. д. Хто програв, віддає фант. Наприкінці гри фанти розігруються. Потрібно уважно стежити за ходом гри й швидко відповідати. Підказувати не можна.

3. Вправа “Я не можу  – я можу – я спробую”

Мета: розвивати мотивації до навчання.

Інструкція: Якщо дитина відмовляється виконувати якесь завдання, говорячи, що вона точно з ним не впорається, учитель просить її уявити іншу дитину, яка знає набагато менше, ніж вона, і, дійсно, не може впоратись із завданням (не знає літер, цифр, не вміє говорити). Потім пропонують уявити дитину, яка зуміє впоратись із завданням. Дітей запевняють, що вони при цьому зможуть, якщо спробують, зробити все правильно. Дитина кладе руки на відкриті долоні дорослого, і весь клас, група говорять “чарівні слова”:

– “Я не можу…” – і кожний по черзі каже, чому це завдання для нього важке;

– “Я можу…” – діти по черзі кажуть, що вони можуть зробити;

– “Я спробую і зумію…” – кожний намагається сказати, якою мірою він зможе виконати завдання, якщо докладе зусиль. Правильність чи неправильність реплік дітей не коментується, підкреслюється лише, що кожна чогось не вміє, чогось не може, але кожна зуміє, якщо спробує, схоче це зробити й бути не гіршою за інших.

Заняття 4

1. Гра “Підніми руку”

Мета: виховувати довільність, розвивати навички дотримання правил й уважності до “однокласників”.

Інструкція: Діти, стоячи, утворюють коло. Вибирають ведучого, який стає посередині кола. Він спокійно ходить по колу, потім зупиняється навпроти одного з гравців і голосно вигукує: “Сусіде”. Той гравець, до якого звертається ведучий, продовжує стояти, не змінюючи положення. Ведучий повинен зупинятися точно навпроти тієї дитини, до якої він звертається. Сусіди з боку повинні підняти вгору ту руку, що ближче до обраної дитини. Якщо хтось із дітей помилився, тобто підняв не ту руку чи забув це зробити, то він стає ведучим. Гравець програє, навіть якщо він підняв не ту руку.

2. Гра “Складемо фігурки”

Мета: розвивати зорову пам’ять.

Інструкція: Для цієї гри необхідно мати 30-40 паличок (сірників). Ведучий каже: “Я покажу вам фігурку, складену з паличок”. Через 1-2 секунди фігурки накривають аркушем паперу. “За цей короткий проміжок часу ви повинні скласти таку саму фігурку. Якщо паличка пропущена чи покладена неправильно, це визнається помилкою. Починаємо!”

Перша фігура – “будинок”, далі “зірочка”, “сніжинка”, “ялинка” (мал. 1).

Заняття 5

1. Гра “Першокласник”

Мета: закріпити знання дітей про те, що потрібно для навчання в школі, виховувати охайність, бажання вчитись, привчати до порядку.

Інструкція: На столі ведучого лежать портфель і кілька різних предметів: ручка, пенал, зошити, книжки, ложка, тарілка, ножиці, щітка, карти. Після нагадування про те, що дитина незабаром піде до школи й буде самостійно складати свої речі, їй пропонують подивитись на розкладені предмети і якомога швидше й охайніше зібрати свій портфель. Гра закінчується, коли дитина складе всі речі й закриє портфель. Рахувати до 5.