Психологічні особливості розвитку зображувальної діяльності дітей дошкільного віку

 

Дані таблиці  подано у вигляді діаграми (рис. 2.3)

Рис. 2.3. Рейтинг найпоширеніших елементів малюнка дітей.

Проаналізувавши малюнки дітей та їх елементи можна  встановити найпоширенішу тематику малюнків дітей середньої групи. Результати найпоширеніших тем наведені в на рис. 2.4:

Рис. 2.4. Найпопулярніша тематики малюнків.

Отже, до одних  з головних сюжетів дитячих малюнків належить зображення людини (себе, чи свою сім’ю), техніки для хлопчиків, квітів та природи для дівчаток.

Отже, наведені елементи є стереотипними і запозиченими дітьми з їх занять з малювання. Разом  з цим незначна кількість дітей (4 з 25 – 16%) використала в своїх  малюнках нестереотипні елементи: зображення неіснуючих тварин чи предметів (2 дітей), війна з деталізацією зброї (автомати, бомби) (1 дитина) та зображення сім’ї тварин (1 дитина), що свідчить про більш вищий рівень творчості даних дітей в порівнянні з іншими.

Дані про  стеріотипність основи малюнка дітей  наведено в гістограмі (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Основа малюнка досліджуваної групи дітей.

Отже, можна  відзначити, що зміст дитячого малюнка  дошкільників в першу чергу заснований на тих графічних образах, які діти запозичують у дорослих, тобто достатньою мірою детерміновано соціальною ситуацією розвитку і відповідає навчальній програмі дошкільного закладу з малювання.

 

2.3.3. Рівень розвитку зображувальної діяльності дітей

 

Оскільки  зображувальна діяльність з погляду її психологічної значущості вивчена ще недостатньо і існують різні підходи до її аналізу, визначаючи рівень розвитку зображувальної діяльності досліджуваної групи ми спиралися на дослідження таких вчених: періодизація розвитку зображувальної діяльності - К. Річчі, вікові показники зображувальної діяльності - В. Мухіної та Н. Семаго, аналіз зображення людини залежно від віку дитини - Й. Шванцари (Додаток 4).

Отже, можна  підсумувати аналіз рівня розвитку зображувальної діяльності дітей середньої групи дошкільного навчального закладу відповідно до встановлених критеріїв (Результати вивчення рівня сформованості вікових особливостей розвитку зображувальної діяльності наведено в Додатку 8):

1. Пізнаваність елементів. Досить часто дорослі не змозі інтерпретувати дитячі малюнки, здогадатися, що дитина намагалася зобразити. Дані про впізнаваність елементів зображення в досліджуваних малюнках подано в таблиці 2.3.

Табл. 2.3. Пізнаваність елементів досліджуваних малюнків

	Не можна  визначити жодного предмету	часткове  визначення елементів малюнка	Всі елементи можна визначити
Процентний  показник	0%	36%	64%

 

Цікавими  є дані по даному критерію у віковому аналізі – рис. 2.6.

Рис. 2.6. Аналіз виразності малюнків відповідно до їх віку.

Отже, з віком  малюнки дітей стають більш виразними. Відсутність малюнків, на яких не можна  визначити жодного предмету говорить про відповідність зображувальної діяльності дітей віковому етапу - малювання  з примітивною виразністю.

2. Різноманітність зорових образів (100%): всі діти досліджуваної групи зображали на своїх малюнках декілька різноманітних образів, що відповідає віковому рівню розвитку зображувальної діяльності.

3. Відповідність  віковим особливостям зображення  людини: 40% дітей на своїх малюнках зобразили людину (людей), всі створені зображення людини відповідають віковому рівню розвитку зображувальної діяльності дітей.

4. Використання  кольору. Частковий аналіз особливостей  використання кольору у своїх  малюнках був проведений відносно двох критеріїв: кількості використання кольорів і їх відповідність «кольоровому шаблону». До уваги дослідження не бралися проблеми використання колірної гамми, домінування певного кольору та інші показники, що в основному відображають емоційні стани дітей, оскільки завданням дослідження було визначення відповідності віковим особливостям використання кольору в зображувальній діяльності. Отримані дані наведено в таблиці 2.4.

 

 

Таблиця.2.4.

Використання кольору  в досліджуваних малюнках

Вік	Всі елементи одним кольором	Використання 2 кольорів	Декілька кольрів, відповідають «кольоровому шаблону»	Декілька кольорів, не відповідають «кольоровому шаблону»
4 роки	20%	10%	60%	10%
5 років	0		80%	20%
Всього	8%	4%	72%	16%

 

5. Наявність перспективи.  В основному у своїх малюнках діти розташовували зображення поряд один з одним, не сполучаючи їх яким-небудь (юкстапозиція) – 88% дітей, лише 12 % дітей розподілили предмети, малюючи віддаленіший над тим, що знаходиться ближче (суперпозиція), що говорить про більш вищий розвиток їх зображувальної діяльності. Вік цих дітей - 5 років.

Отже, в результаті дослідження було встановлено, що рівень розвитку зображувальної діяльності досліджуваної  групи (100%) відповідає встановленим нормам (за В. Мухіною, Н. Семаго).

 

2.4. Рекомендації щодо проведення занять з зображувальної діяльності

 

Провівши аналіз теоретичної  літератури та отриманих експериментальних  даних ми розробили рекомендації щодо проведення занять малювання для  середньої групи дошкільного  навчального закладу:

1. Оскільки значну  роль у розвитку зображувальної  діяльності дитини відіграє дорослий, педагог, що проводить заняття  з малювання, повинен підтримувати  в дітях упевненість, що процес  художнього заняття важливий  саме таким, яким дитина його  мислить; він діє разом із дітьми, надихає кожного на вільну творчість: "Розкажи про свій малюнок", «Покажи, що ти вже встиг намалювати», «Бачу ти використовуєш багато кольорів!», «Який гарний вийшов малюнок!».

2. Оскільки переважна  частина дітей за типом процесу  зображувальної діяльності відноситься до «комунікаторів», важливу роль в якому відіграє сюжетно-рольова сторона, заняття з малювання з дітьми даного віку необхідно проводити в ігровій формі, або організовувати їх таким чином, щоб результати своєї зображувальної діяльності діти могли безпосередньо використовувати в своїх іграх. Прийом "оживлення" матеріалів, ігрові дії з ними допомагають дитині розуміти й засвоювати закони художньої творчості. Милування красою створює особливе емоційне тло кожного заняття з малювання.

3. Більше уваги проділяти  виявленню творчо обдарованих дітей і методикам самовираження дітей в малюнку. Провідним у навчанні малювання дітей середнього дошкільного віку є його змістова частина. Важлива роль на цьому етапі повинна відводитись саме вільному малюнку. Наприклад, «чимало цікавого є в природі – знайди і намалюй», «цікавим життям живуть предмети, відчуй це життя й намалюй», «світ людей дуже різноманітний – намалюй своїх близьких» і т.д..

4. Пропонуючи тематику  занять дітям ураховувати їх  гендерні особливості – теми малюнків повинні бути цікавими хлопчикам і дівчаткам.

 

ВИСНОВКИ

 

Теоретичне дослідження  психологічної літератури з питань вивчення проблеми розвитку зображувальної діяльності дозволяє говорити про актуальність та важливість даної проблематики у зв’язку з її недостатньою вивченістю з погляду її психологічної значущості.

1. В першому розділі,  здійснивши теоретичний аналіз  проблеми розвитку зображувальної  діяльності дитини дошкільного  віку, можемо сказати, що існує велике число суперечних теорій, що пояснюють природу та механізм її розвитку. Незаперечним є визначення важливості ролі дорослих: необхідності їх уважного відношення, допомоги і співучасті у процесі зображувальної діяльності дітей, яка за своєю психологічною функцією є своєрідною графічною мовою, що дає можливість дитині виражати свої емоції, почуття, ставлення. Отже, у процесі зображувальної діяльності виділяють два взаємопов’язані етапи: створення задуму та його виконання. Перші задуми у дітей нестійкі, їм властива мінливість, плинність, лише у п'ять-шість років діти свідоміше надають зображуваному певних форм, але перешкодою в реалізації задумів стає обмеженість образотворчих навичок.

Важливою і неоднозначною  є проблема періодизації розвитку зображувальної діяльності дітей. Ми в своєму дослідженні спираємося на періодизацію К. Річчі та дослідження Н. П. Сакуліної. К. Річчі виділяє два етапи розвитку зображувальної діяльності дітей дошкільного віку: дозображувальний (1,5- 3 роки) – включає стадію кривуль та стадію їх подальшої інтерпретації; зображувальний етап (3-7 років) – включає стадію примітивної виразності та стадію схемних малюнків. Н. П. Сакуліна для дітей, з якими проводяться заняття з образотворчого мистецтва виділяє ще одну вищу стадію  - стадію зображувальної діяльності за спостереженням, яка показує важливу роль навчання в розвитку зображувальної діяльності дошкільників. Важливим доповненням до періодизації служать типологічні особливості процесу зображувальної діяльності, за якими виділяють 2 типи процесу зображувальної діяльності дошкільників: сюжетно-рольовий та зосереджений на результаті зображення.

Отже, знаючи вікові та типологічні  особливості розвитку образотворчої  діяльність дошкільників дорослий може цілеспрямовано керувати творчими проявами дітей, формувати та розвивати їх образотворчу діяльність.

2. Вивчивши особливості  всіх видів зображувальної діяльності: малювання, ліплення, аплікація,  конструювання, ми дослідили взаємозв’язок  між ними. Діти можуть займатися малюванням, ліпленням, аплікацією, конструюванням лише при умові розвитку спостережливості, мислення, пам'яті і уяви, розвитку естетичного почуття і загострення відчуттів. Результатом зображувальної діяльності є розвиток дрібної моторики рук, зорово-руховї координації, необхідних для підготовки дитини до письма. Операції з олівцем, пензлем, ножицями привчають до фізичних зусиль, сприяють виробленню трудових павичок. У процесі самої діяльності при зображенні уточнюються уявлення дітей про властивості і якості предметів, розміщення їх у просторі (на аркуші паперу, на столі) у певних відношеннях один до одного.

3. В другому розділі  здійснено аналіз результатів  емпіричного дослідження. При  визначенні методичних можливостей  дослідження розвитку зображувальної  діяльності дітей дошкільного  віку, були визначені методи, що дозволяють дослідити окремі індивідуально-психологічні особливості розвитку дошкільника: спостереження за процесом малювання, бесіда з вихователем та аналіз малюнків дітей.

В результаті дослідження  особливостей процесу малювання  дітей 4-5 років було встановлено, що більша частина досліджуваної групи відноситься до «комунікаторів» (72%), що є підтвердженням вікових особливостей психічного розвитку дітей даного віку, а саме – ролі в ньому ігрової діяльності. Дітей, що зосереджені на зображені у процесі малювання («візуалізаторів») значно менше – 28%, але якість їх малюнків і рівень розвитку образотворчої діяльності є вищими.

Проаналізувавши тематику дитячих малюнків, можна говорити про їх обумовленість приналежністю  до певної статі і відповідною  ідентифікацією. До основних сюжетів дитячих малюнків належать зображення людини (себе, чи свою сім’ю), техніки для хлопчиків, квітів та природи для дівчаток. Елементи досліджуваних малюнків є  стереотипними і запозиченими дітьми з їх занять з малювання, лише незначна кількість дітей (16%) використала в своїх малюнках нестереотипні елементи. Отже, зміст дитячого малюнка дошкільників в першу чергу заснований на тих графічних образах, які діти запозичують у дорослих, тобто достатньою мірою детерміновано соціальною ситуацією розвитку і відповідає навчальній програмі дошкільного закладу з малювання.

Відсутність малюнків, на яких не можна визначити жодного  предмету, схемність зображення, активне  використання кольору, специфічне зображення людини говорить про відповідність зображувальної діяльності дітей віковому етапу - малювання з примітивною виразністю.

Отже, в результаті дослідження  було встановлено, що рівень розвитку зображувальної діяльності досліджуваної  групи (100%) відповідає встановленим нормам і є наслідком педагогічного впливу в дошкільному навчальному закладі.

Оскільки специфіка дошкільного віку полягає в тому, що всі психічні процеси дуже рухливі і пластичні, а розвиток потенційних можливостей дитини переважно залежить від того, які умови для цього розвитку їй створюють, не можна вважати результати дослідження стійкими і такими, які визначають долю дитини. Будь-яке досягнення дитини дошкільного віку на кожному етапі її розвитку є проміжним і служить лише підставою для вибору методів і технологій для індивідуальної роботи.

4. Відповідно до отриманих  експериментальних даних булло  розроблено рекомендації щодо  проведення занять зображувальної  діяльності, які в основному спрямовані  на розвиток творчого рівня  зображувальної діяльності дітей.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: учеб. пособие для студ. вузов / Г.С. Абрамова. - М. : Академический Проект, 2000. - 624с.
2. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие / [Р. Арнхейм]; пер. с англ. В.Н. Самохина. — М.: Прогресс, 1974. – С. 16-21.
3. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте: Психологическое исследование / Л.И. Божович. - М.: Просвещение, 1968.- 992с.
4. Виготский Л.С. Детская психология / Л.С. Виготский. // Собр. соч. в 6-ти т.-т.4.-М.: Педагогіка, 1984. - 432с.
5. Вікова та педагогічна  психологія: Навч. посіб. /[О.В.Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін.]. – К.: Просвіта, 2001. – С. 30-39, 175-232.
6. Гамезо М.В., Петрова Е.А., Орлова Л.М. Возрастная и педагогическая психология: [учеб. пособие для студ. вузов] /  М.В. Гамезо, Е.А. Петрова, Л.М. Орлова. - М. : Педагогическое общество России, 2003. - 512с.
7. Горошко Н.А. Зображувальна діяльність у дошкільному навчальному закладі / Н.А. Горошко. – Х.: Ранок, 2007. – 224с.
8. Григорьева Г.Г. Изобразительная деятельность дошкольников / Г.Г. Григорьева. — М., 1998.- 217с.
9. Давидчук А. Н. Развитие у дошкольников конструктивного творчества /  А. Н. Давидчук. — М., 1976. – С. 14-15.
10. Дарвиш О.Б. Возрастная психология: [учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по спец. 031000 "Педагогика и психология"] / О.Б. Дарвиш. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - 264c.
11. Дилео Дж. Детский рисунок: диагностика и интерпретация / Дж. Дилео. - М.: Апрель Пресс, 2001. - 272 с.
12. Заброцький М.М. Основи вікової психології: [навчальний посібник] / М.М. Заброцький. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 112с.
13. Зеньковский В.В. Психология детства / В.В. Зеньковский. — Екатеринбург, 1995. – С. 78-84.
14. Зубарева Н.М. Дети и изобразительное искусство / Н.М. Зубарева. — М., 1969. – С. 47-62.
15. Игнатьев Е.И. Психология изобразительной деятельности детей / Е.И. Игнатьев. - М., 1971. – 287с.
16. Казакова Т.Г. Изобразительная деятельность и художественное развитие дошкольников / Т.Г. Казакова. — М., 1983. – 157с.
17. Каптерев П.Ф. Детская и педагогическая психология /  П.Ф. Каптерев. - М.: Московский психолого- социальный ин-т, 1999. - 336с.
18. Воспитание к свободе /  Ф. Карлгрен. — М., 1992. — С. 56.
19. Комарова Т.С. Изобразительная деятельность в детском саду / Т.С. Комарова. — М., 1990. – С.149.
20. Краткий психологический словарь / [А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский и др.]; под ред. Л.А. Карпенко.- 2-е изд. рас шир., испр. и доп. - Ростов-на-Дону.:Фенікс,1998.-512с.
21. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: Развитие ребенка от рождения до 17 лет: [учеб. пособие] / И.Ю. Кулагина. - М. : Изд-во УРАО, 1998. - 176с.
22. Ликова І.О. Образотворча діяльність в дитячому садку. Середня група / І.О. Ликова. - Х.: Ранок, 2008. – С. 8-10.
23. Мухина В.С. Детская психология: [учебник для студентов пед. ин-тов]. / [В.С. Мухина]; под ред. Л.А. Венгера. — М.: Просвещение, 1985. – 248с.
24. Мухина В.С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта / В.С. Мухина. — М.: Педагогика, 1981. – 217с.
25. Обухова Л.Ф. Детская возрастная психология: [учеб. пособие для студ. вузов] / Л.Ф. Обухова. - М. : Педагогическое общество России, 2000. - 444с.
26. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы / Л.Ф/ Обухова. — М., 1995.— С. 239—246.
27. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: [посібник] / Л.Е. Орбан-Лембрик. – К.: Академвидав, 2003.  – С. 49-57, 165-170, 255-270, 414-416.
28. Основи психології: [підр. для вузів] / Під ред. О.В. Киричук. – К.: Либідь, 1996. –С.46-89.
29. Парамонова Л.А. Детское творческое конструирование / Л.А. Парамонова. — М., 1999. – С. 9-11.
30. Практикум по возрастной психологии: [учебное пособие] / Под ред. Л.А. Головей, Е.Ф. Рыбалко. - СПб.: Речь, 2006. – 688 с.
31. Романова Е.С., Потемкина О.Ф. Графические методы в психологической диагностике / Е.С. Романова, О.Ф. Потемкина. - М.: Дидакт, 1992. – С. 12-17.
32. Сакулина Н.П. Рисование в дошкольном детстве / Н.П. Сакулина. — М., 1965. С. 36-47.
33. Система роботи з психофізичного розвитку дитини: [метод. посібник] / Авт.-упор. В.В. Єфремова. - Тернопіль : Мандрівець, 2006. - 160 с.
34. Скиданова Л.Я. Декоративне малювання та аплікація в дитячому садку /  Л.Я. Скиданова. - К. : Радянська школа, 1976. - 59с.
35. Смирнов А.А. Детские рисунки / А.А. Смирнов //Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. — М., 1980. — С. 53—63.
36. Степанов С.С. Диагностика интеллекта методом рисуночного теста / С.С. Степанов. — М.: Академия, 1996. – С. 21-22.
37. Теплюк С. Первая аппликация / С. Теплюк // Дошкольное воспитание. - 2006. - N 10. - С. 114-119.
38. Урунтаева Г.А. Дошкольная психология: [учебное пособие для сред. пед. учеб. заведений] / Г.А. Урунтаева. - 4-е изд. - М.: Академия, 1999. - 336с.
39. Фельдштейн Д.Й. Проблемы возрастной и педагогической психологии: избранные психол. труды / Д.Й. Фельдштейн. - М.: Междунар. пед. академия, 1995. - 367с.
40. Халезова Н.Б., Курочкина Н.А., Пантюхина Г.В. Лепка в детском саду / Н.Б. Халезова, Н.А. Курочкина, Г.В. Пантюхина. — М., 1978. – С. – 6-8.
41. Шаграева О.А. Детская психология: [учеб. пособие для студ. высш. учеб, заведений] / О.А. Шаграева. — М.: ВЛАДОС, 2001. — 368 с.
42. Шванцара Л.Й. Развитие детских графических представлений. Диагностика психического развития / Л.Й. Шванцара. — М: АВИЦЕНУМ, 1978. – С. 138-145.
43. Эльконин Д.Б. Детская психология / Д.Б. Эльконин. — М., 1960. — С. 179—187.