Індивідуальні особливості пам'яті

Таким чином, функціонування пам'яті розкривається як складний, багатофакторний процес, причому  численні об'єктивні й суб'єктивні  чинники, діючи фактично одночасно  в складних поєднаннях, опосередковує кінцеву ефективність кожного конкретного акту запам'ятовування і відтворення. Однак при вивченні пам'яті в лабораторних умовах ми змушені виділяти в якості залежної змінної тільки один-два параметри, абстрагуючись від усіх інших. І тільки системний аналіз і пов'язаний з ним метод моделювання дозволяє нам співставити і об'єднати всі фактори, оцінивши значущість кожного з них у функціонуванні процесів пам'яті.

З розвитком нових сучасних видів техніки багато операторських завдань вирішуються за допомогою діалогових пристроїв. У системі «оператор-дисплей» людина одержує можливість оперувати з інформацією, пропонованої йому в звичній мовній формі, що знімає необхідність проміжних операцій по декодуванню знакової інформації. Наприклад, в сучасних умовах роботи з відеотерміналами істотно змінюються умови роботи оператора-телеграфіста з текстовою інформацією. У цих умовах вербальна інформація, сприйнята на слух від абонента, може бути виведена на екран відеотермінала для самоконтролю і коректування тексту. Структура діяльності оператора-телеграфіста по прийому та переробці текстів (як і діяльність оператора-спостерігача) являє собою певну послідовність мнемічних, сенсорних, мовно-мислительних і мовно-моторних операцій: слухове сприйняття мовних повідомлень, зберігання в сенсорній і короткочасної оперативної пам'яті, активація та побудова моторних програм, набір тексту на клавіатурі дисплея, фіксація в сенсорній зорової та слухової пам'яті, самоконтроль, коректування, введення тексту в машину. Склад цих операцій може бути відображений у відповідній функціональній моделі (рис. 5). Швидкість і точність переробки текстової інформації телеграфістом у системі «оператор-дисплей» залежать від ряду об'єктивних і суб'єктивних факторів організації діяльності.

Повнота і безпомилковість  передачі операторами-телеграфістами текстової інформації обумовлена ​​такими факторами, як кількість одночасно пропонованих слів, якісний склад і логічна структура пропонованих текстів, наявність відповідних еталонів довготривалої пам'яті, формованих при навчанні, наявність установок і навичок зорового самоконтролю. Дослідження і врахування всіх об'єктивних і суб'єктивних факторів прийому і переробки текстової інформації є необхідним умовам ефективної організації систем «оператор-дисплей».

 

 

 

Рис. 5. Модель процесу переробки  оператором вербальної інформації в  умовах роботи з дисплеєм

 

Усі наявні дані по вивченню пам'яті оператора показують, що ефективність її роботи не може визначатися  постійною величиною. Ефективність пам'яті, обумовлена ​​кількістю безпомилково відтворених сигналів і адекватних дій оператора, динамічна і змінюється на різних функціональних рівнях пам'яті: довготривалої, короткочасної і сенсорної - в зв'язку з системою об'єктивних і суб'єктивних факторів діяльності. Зокрема, пропускна здатність оперативної короткочасної пам'яті може набувати різний характер:

- Обсяг безпомилкового відтворення може дорівнювати кількості пропонованих стимулів, якщо воно не перевищує дозвільних можливостей КП для даного тимчасового режиму і якщо відсутні перешкоди;

- Обсяг безпомилкового  відтворення може бути нижче  обсягу пропонованих стимулів, якщо  їх кількість перевищує пропускну  здатність пам'яті або маються  перешкоди, а також інші фактори,  що стимулюють процеси інтерференції;

- Обсяг КП може перевищувати  обсяг пропонованих стимулів, (наприклад,  при відновленні оператором частково  зруйнованих знаків) за рахунок  активної взаємодії короткочасної  і довготривалої пам'яті, опосередующего можливість вилучення додаткової інформації з ДП.

Знання закономірностей  роботи пам'яті на всіх її функціональних рівнях (знання закономірностей і  феноменів взаємодії всіх цих  рівнів в єдиній мнемічної системі, а також закономірностей взаємодії пам'яті з усіма структурними компонентами діяльності (сенсорними, мовно-розумовими та моторними), є необхідною умовою раціонального використання та організації роботи пам'яті як найважливішого фактора надійності в структурі операторської діяльності.[9,532].

У реальній діяльності людини, зокрема, в діяльності оператора, пам'ять  не проявляється як ізольована функція, вона органічно вплетена в контекст кожної дії, опосередковуючи і об'єднуючи  всі створюючи дану діяльність операції. В даний час виникає нагальна потреба розробки функціональних моделей, що відображають структуру і операційний  склад конкретних видів діяльності людини, а також отримання їх комплексних  кількісних і якісних характеристик. Завдання проведених нами досліджень полягала у вивченні специфічних  функцій пам'яті, її взаємозв'язків  з іншими психічними процесами в  цілісній структурі операторської  діяльності.

У структурі діяльності оператора  можна виділити чотири основні комплексу  елементів (блоку): мнемічний, сенсорний, інтелектуальний і моторний, кожен з яких у свою чергу включає певну систему операцій (функцій).

1. Мнемічний блок включає роботу довготривалої і оперативної короткочасної пам'яті, нерозривно взаємозв'язаних, але володіють специфічними тимчасовими і функціональними характеристиками.

Довготривала пам'ять (ДП) виступає як сховище видових і  індивідуально набутих форм поведінки  людини. У довготривалій пам'яті  суб'єкта зберігаються засвоєні в процесі  навчання системи образів, концептуальні  моделі об'єктів і ситуацій, стереотипи рухів, мотиваційні установки поведінки, еталони, орієнтири пошуку значущих сигналів. Діяльність оператора не є пасивним актом відображення впливають  ззовні об'єктів - вона розгортається  як активний процес взаємодії суб'єкта з джерелом інформації і стимулюється системоутворюючим фактором-виставою мети, мотивацією та інструкцією, що зберігаються в довготривалій пам'яті. Час зберігання інформації в ДП людини практично не обмежена. Оскільки через оперативну короткочасну пам'ять ДП здійснює постійний зв'язок з усіма іншими функціональними елементами діяльності, то реальний час її роботи ТДП дорівнює сумі часів всіх операцій, що утворюють конкретну діяльність. Загальний обсяг ДП людини обчислюється середньою величиною 1015 біт.

Оперативна короткочасна пам'ять (ОКП) здійснює вилучення і  введення інформації в довготривалу пам'ять. Ця інформація зберігається в  ОКП кілька секунд або хвилин, необхідних для її використання і вирішення  конкретних оперативних завдань. Образи довготривалої пам'яті людини виступають як системи інтеріорізованних операцій, що лежать в основі програм подальших дій. Ці програми актуалізуються за допомогою оперативної КП, що включає інформацію з ДП в процес вирішення поточних завдань. Інформація про проміжні результати дії може циркулювати тільки в межах оперативної КП, потім вона стирається. Інформація про кінцеві результати надходить в ДП для більш тривалого зберігання. Оперативна КП функціонує також весь період протікання дії, включаючись у всі операції і забезпечуючи їх видачею необхідної інформації. Реалізуючи названі уявлення про структуру, функції та взаємозв'язки короткочасної і довготривалої пам'яті, ми зображуємо структуру і динаміку всіх інших елементів перетворення вхідної інформації на фоні безпосереднього зв'язку кожного з них з обома видами пам'яті, які виступають у ролі стимуляторів, які вмотивовано санкціонують кожну операцію, та реєстраторів , що фіксують її результат.

2. Сенсорний блок в  умовах досліджуваного виду діяльності  оператора включає декілька операцій: пошук, виявлення, зорову фіксацію  і відбір (фільтрацію) надходить  ззовні інформації.

Пошук візуальної інформації складає початковий етап діяльності, який складається з системи настановних  рухів ока, необхідних для його наведення  на що з'являється об'єкт. За наявними даними, тривалість фіксації при пошуку точки на екрані дорівнює від 0,290 до 0,370 сек. Час пошуку може змінюватися  у зв'язку зі складністю інформаційного поля, кількістю об'єктів і тренованість оператора.

Виявлення сигналу – операція на сенсорному рівні, коли оператор виділяє об'єкт на фоні перешкод, але ще не може визначити його параметри (величину, форму, напрямок та ін.) Середня тривалість зорової фіксації при супроводі раптово з'являється сигналу становить 0,200 сек; при важкому розрізненні це час Т_об досягає 0,600 і навіть 1,500 сек.

Зорова сенсорна (іконічна) пам'ять - функція сітківки ока, яка  включається одночасно з виявленням сигналу. Зорова короткочасна пам'ять – це зоровий образ стимулу, який зберігається від 0,250 до 1,0 сек і охоплює великий об'єм інформації. За вказаний час зберігання відбувається зчитування (сканування) інформації з зорової пам'яті зі швидкістю 1 знак в 0,010 сек. При цьому відбувається також перебудова фронтально надходить на сітківку інформації в послідовний ряд сигналів, які потім проходять через блок фільтра.

Фільтр зорової короткочасної  пам'яті проводить відбір релевантної  інформації та відсів шумів (перешкод) згідно орієнтирам, що зберігаються в  довготривалій пам'яті. Сигнал, визнаний значимим, проходить через систему  фільтру зі швидкістю 1 символ в 0,010 сек. Цей сигнал піддається подальшій  переробці в центральних каналах  нервової системи, тоді як не пройшли  через фільтр нерелевантні сигнали стираються з пам'яті. Надалі випробуваний не може дати про них звіту. Необхідність фільтра обумовлена ​​обмеженою пропускною спроможністю центральних каналів, що пропускають тільки деяку частину інформації з зорової пам'яті.

3. Інтелектуальний блок  включає наступні операції: ідентифікацію,  впізнання, класифікацію, прийняття  рішень і прогнозування, побудова  програми дії відповідно до  очікуваного в майбутньому результатом.

Ідентифікація є співвіднесення релевантного сигналу, образ якого  деякий час зберігає оперативна пам'ять, з образами-еталонами, засвоєними при  навчанні і зберігаються в довготривалій  пам'яті. На етапі ідентифікації  в процес переробки інформації включаються мовно інтеріорізованні операції: аналіз, синтез, порівняння, розрізнення. На цьому етапі сигнал піддається аналізу, виділяються його окремі ознаки; кожен з них подумки співвідноситься з образом-еталоном, засвоєним при навчанні.

Упізнання сигналу – завершення ідентифікації. Якщо при ідентифікації встановлюється відповідність ознак виявленого сигналу розпізнавальним орієнтирам, що зберігаються для ДП і напрямних пошук, то при впізнанні відбувається процес декодування на основі зіставлення виявленого сигналу з образом реального об'єкта. Виявлений сигнал наповнюється певним смисловим змістом, тобто розпізнається як конкретний об'єкт. Час впізнання можна прийняти за 0,050 сек для трьох точок.

Класифікація – об'єднання сигналів в групи на підставі їх подібності та відмінності. Якщо оператор виявляє кілька сигналів одночасно або послідовно, то він категоризує їх, об'єднуючи в групи, даючи словесне позначення кожній групі і встановлюючи її кількісний склад. Деякі дослідження дозволяють вважати, що час класифікації Т_кл, що включає порівняння трьох точок по одній ознаці і протікає в плані внутрішньої мови, може тривати від 0,050 до 0,400 сек.

Прийняття рішення полягає  в оцінці ситуації та вироблення стратегії  дії. Рішення будується у формі  судження чи умовиводи, тобто є формою рече-моторного дії. Характерна згорнутість  таких операцій, так як вони протікають в плані внутрішньої мови (ідеомоторних актів), але можливо також оперування образами («візуальне мислення»). Рішення  виступає як висновок з ряду посилок, які можуть складатися вже на стадії впізнання. У рішенні констатується  приналежність сигналу до певної групи об'єктів, прогнозується результат  і намічається перехід до практичної дії. Час прийняття рішення Т_р визначається кількістю логічних кроків і триває від 0,300 до 0,600 сек.

Побудова програми дії - операція, що завершує прийняття рішення. Тут  актуалізується необхідна для практичного  здійснення рішення програма моторних операцій у вигляді ідеомоторних актів. Якщо уявлення мети і стереотип  руху вже закладені в довготривалій  пам'яті оператора, то актуалізація програми у формі зорових і  рухових образів протікає швидко, в межах 0,050 сек для трьох символів, і знаменує перехід до практичної дії.

4. Моторний блок включає мовно-моторні операції, які в екстеріорізованному плані завершують дію прийому і переробки візуальних сигналів у відповідності з поставленою метою та прийнятим рішенням. Середній час здійснення моторних актів наведення візиту на об'єкт в наших дослідах ТД рівно 2 сек. Середній час мовних актів - повідомлення про виявлення мети Тр - дорівнює 1 сек.

Довготривала пам'ять  виступає як базовий рівень діяльності людини. Суб'єкт, активізуючи зберігаються в цій здійснює відбір інформації на вході в сенсорний канал  через структуру зорової пам'яті  сітківки. Оперативна короткочасна пам'ять  людини виступає як центральний комутуючих блок, службовець для витягання з довготривалої пам'яті інформації, необхідної для здійснення різних сенсорних, розумових і моторно-мовних операцій, а також для передачі в довгострокову пам'ять інформації про проміжних і кінцевих результатах кожної дії і діяльності в цілому. Таким чином, єдність саморегульованої системи діяльності людини обумовлено, насамперед, функціями пам'яті – регулятора видового і придбаного поведінки. Здійснюючи свої специфічні функції, всі сенсорні, інтелектуальні та моторно-мовні процеси одночасно і почергово пов'язані з мнемічних блоком, а за допомогою нього та між собою, в єдиний контур функціональної системи. У складній ієрархічній структурі цілеспрямованої діяльності людини пам'ять можна розглядати як базову функціональну систему, яка у взаємодії з сенсорними, розумовими і рече-моторними процесами здійснює різні рівні перетворення інформації у відповідності з характером що стоять перед суб'єктом завдань.