Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2014 в 19:42, курсовая работа
Вивчення пам'яті почалося багато століть тому, коли людина стала, хоча й невиразно, здогадуватися про те, що він здатна запам'ятовувати і зберігати інформацію. При цьому пам'ять завжди пов'язувалася з процесом навчання, а спроби пояснення пам'яті завжди збігалися з відомими на даному історичному відрізку методами зберігання інформації.
Пам'ять - форма психічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що робить можливим його повторне використання в діяльності або повернення в сферу. Вона пов'язує минуле суб'єкта з його сьогоденням і майбутнім і є найважливішою пізнавальною функцією, що лежить в основі розвитку і навчання. Без неї неможливо зрозуміти основи формування поведінки, мислення, свідомості, підсвідомості.
Вступ
І.Розділ. Науково-теоретичний аналіз поглядів вітчизняних і закордонних вчених на проблему пам'яті.
1.1. Розгляд пам'яті.
1.2. Класифікація, види, форми пам‘яті.
1.3. Процеси пам’яті.
1.4. Теорії та закони пам'яті.
ІІ. Розділ. Фактори, які впливають на пам'ять.
2.1. Рекомендації з поліпшення пам'яті.
Висновки
Список літератури
Запам'ятовування осіб. Щоб запам'ятати обличчя, необхідно уважно його розглянути, звертаючи увагу на форму, відмінні ознаки (предмети), які рідко зустрічаються у інших людей.
Запам'ятовування імен. Перша умова для запам'ятовування імені - воно повинно бути вимовлене голосно і чітко. Його слід повторити раз - другий, щоб зафіксувати в пам'яті. Деякі користуються способом зв'язування імені із зоровим образом особи, якій воно належить, з його характерними прикметами.
Так само крім ефективних методів запам'ятовування є деякі загальні рекомендації яких варто дотримуватися що б пам'ять добре працювала. Необхідно ретельно стежити за своїм харчуванням. 50-60 % від загальної маси мозку становить жирова тканина, яка захищає нервові клітини. Чим міцніше цей захист, тем швидше йде передача інформації, розумовий процес підсилюється. Саме із цієї причини, лікарі радять включати в раціон дітей незбиране молоко. Нестача жирів виснажує мозок навіть дорослої людини.
Тому в харчовий раціон обов'язково повинні входити продукти, що містять корисні жири : риба, городина, горіхи.
Їжте мигдаль, вважається, що саме цей горіх поліпшує пам'ять. Пийте яблучний сік. Учені Массачусетского університету встановили, що яблучний сік підвищує вироблення ацетилхоліну - медіатора, що впливає на процес передачі нервового збудження. В результаті поліпшується пам'ять людини. Треба постаратися не виснажувати свій організм твердими дієтами, що обмежують надходження корисних для пам'яті речовин. Міцний сон, без нього пам'ять на хімічному рівні нездатна працювати в повну потужність. До того ж мозок людини настроєний на біологічні ритми зміни дня й ночі, тому спати потрібно саме вночі – у темний час доби відбувається повне відновлення клітин мозку.
Фізичні навантаження. Ожиріння та усі хвороби, які воно породжує, негативно позначаються на роботі головного мозку. Відсутність належного руху призводить до того, що в кровоносних судинах починають утворюватися атеросклеротичні бляшки, кров не може нормально циркулювати, а отже порушується кровообіг з усіма наслідками, що випливають. Мозок не одержує необхідної кількості поживних речовин і його нормальне функціонування порушується. Щоб не допустити цього рухайтеся щодня.
Гнів, страх і все те, що веде до стресу руйнівно діє на ті ділянки мозку, які відповідальні за пам'ять. Але найстрашнішим і руйнівним для пам'яті стрес-фактором є депресія. Тому позитивні емоції дуже важливі для гарної роботи пам'яті тому потрібно налаштовувати себе на позитивні емоції й частіше посміхатися.
Висновки.
У даній роботи я дала загальну характеристику важливому психічному процесу - пам’яті. Найбільш детально питання пам'яті людини представлені в працях учених минулого і сучасності: А. Біне, Г. Еббінгауз, К. Бюлер, Т. Рібо, З. Фрейд, П. Жане, Л.С. Виготський, П. І. Зінченко, А. А. Смирнов і т.д.
Німецький учений Г. Еббінгауз керувався асоціативної теорією пам'яті; А. Біне і К. Бюлер розробили смислову теорію пам'яті; у Росії Л.С. Виготським була розроблена культурно-історична теорія походження вищих психічних функцій людини; свій значний внесок у вивчення пам'яті внесли також П. І. Зінченко та А.О. Смирнов, які детально досліджували залежність мимовільного і довільного запам'ятовування від організації практичної діяльності і від інших умов, в яких відбувається запам'ятовування або відтворення інформації людиною.
У роботі були розглянуті два основних типи класифікації пам'яті. У першому виділяють миттєву, короткочасну, оперативну, довгострокову і генетичну пам'ять. У другому - рухову, зорову, слухову, нюхову, дотикальну і емоційну.
При розгляді в роботі основних процесів і механізмів пам'яті, ми, виходячи з понять: обсяг, швидкість відбитку, точність відтворення, тривалість збереження, готовність до використання збереженої інформації, проаналізували такі процеси як: запам'ятовування, збереження, відтворення, впізнавання і забування. Таким чином, пам'ять - це складний психічний процес, що складається з декількох приватних процесів, пов'язаних один з одним. Пам'ять необхідна людині, - вона дозволяє їй накопичувати, зберігати і згодом використовувати особистий життєвий досвід, в ній зберігаються знання і навички. Перед психологією стоїть низка складних завдань, пов'язаних з вивченням процесів пам'яті: вчення того, як відображають сліди, які фізіологічні механізми цього процесу, які умови сприяють цьому відтворенню, які її межі, які прийоми можуть дозволити розширити обсяг зображеного матеріалу. Крім цього існують й інші питання, на які необхідно дати відповідь. Наприклад, як довго можуть зберігатися ці сліди, які механізми збереження слідів на короткі і довгі відрізки часу, які ті зміни, які зазнають сліди пам'яті, що знаходяться в прихованому (латентному) стані і як ці зміни впливають на перебіг пізнавальних процесів людини. Незважаючи на багаторічні дослідження, повної картини про фізіологічні механізми пам'яті поки немає.
Список літератури: